Польский гонор и тысячи украинцев в очередях

173 просмотра
Понедельник, 21 июня 2010, 11:36
Богдан Кушнир
Львов, для УП

Уявіть собі на хвильку цю жахливу картину: Львів, вулиця Івана Франка, польське консульство, спека несамовита.

З п'ятої години ранку тисячі людей займають черги під дверми представництва. Декому стає погано - люди ховаються під кронами дерев. Поливають голови мінеральною водою із сусідніх кіосків. Ковтають таблетки від тиску й серця.  

І так зо дня в день. Тисячі жителів західних областей України стоять у спеку й дощ за довгобажаною польською візою. 

У минулому році у Львові видали 300 тисяч віз. Щодня відділ віз приймає до 2 тисяч українців - це офіційна статистика польської сторони.

Біди українців повинні були закінчитися 31 травня цього року. Поруч зі старим консульством мали відкрити сучасне приміщення для видачі віз. 

Польська сторона на будівництво виділила понад 40 мільйонів гривень. Пішла назустріч міська рада. На пільгових умовах надала земельну ділянку під будівництво. Пропускна спроможність консульства мала зрости в кілька разів.

Поляки ніби хотіли продемонструвати, що вони гонорові партнери України. І будуть українців обслуговувати цивілізовано.

Але вдарила криза. Ціни зросли. І грошей для завершення будівництва виявилося замало. А тут ще стали мінятися консули. Кожен із них ставив свої вимоги, що в кінцевому порядку впливало на зростання вартості будівництва. І кожного з них будівельники мали задобрювати по-своєму.

Нинішньому консулу, видно, не догодили.

Будівля вже на 95 відсотків готова. Для завершення львівська будівельна фірма "ВЕЕМ-Будсервіс" просить ще 8 мільйонів гривень. Будівельники гарантують виконати всі роботи за один місяць, як тільки надійдуть кошти. Собі на шкоду будівельники взяли в кредит 4 мільйони гривень. А тепер не знають як бути.

Польський консул уперся рогом. Додатково не виділи жодної копійки. Мовляв, нехай компанія передасть об'єкт замовнику, а той уже сам вирішить, кому його завершувати.

Українські будівельники пишуть листи до Варшави, щоб міністерство закордонних справ Польщі втрутилося в господарчий конфлікт, і розставило всі крапки над "ї". Кличуть на допомогу місцеву владу. Облдержадміністрація теж розсилає усюди листи-прохання.

Поки замовник із виконавцем чубляться, українці зомлівають під палючим сонцем. Та й газети не раз писали про корупцію під час отримування віз. Чого тільки не роблять, аби обійти чергу.

Чому поляки не хочуть робити поправку на економічну кризу й подорожчання будівельних матеріалів, консул так і не пояснив.

Таке враження, що світ клином зійшовся на якихось кількох кризових мільйонах.

Адже поляки добре заробляють на українцях. Тільки за перші три місяці цього року, за повідомленням польської статистики, українці закупили в Польщі товарів на 130 мільйонів доларів США.

Щомісячно через Кредобанк за оплату віз до казни сусідньої країни надходить півтора мільйона євро, а в рік - майже 20 мільйонів євро. І це тільки зі Львова.

Україна - вигідний партнер. Прибутків за один квартал достатньо, щоб добудувати консульство й на практиці продемонструвати, що таке насправді польський гонор. Адже поляки дуже люблять ним хизуватися.

Але коли доходить до діла, українці бачать зовсім інше обличчя свого найближчого сусіда.

Українські й польські газети не раз писали, як ставляться до наших співвітчизників на польському кордоні, у відділах віз. Діють так звані подвійні стандарти.

Одне ставлення до країн Євросоюзу, і зовсім інше - до колишніх пострадянських країн.

Українці ж не жебраки. Вони піднімають економіку Польщі. Самі поляки їдуть працювати в сусідні країни, де в кілька разів вищі заробітки. А українці гарують у Польщі за копійки.

Історія будівництва польського консульства у Львові - це один яскравий приклад, що до нас ставляться ніби до другосортної країни.

Ми поцікавилися думкою експерта з бюро технічної експертизи Львівської облради Михайла Гнездюка, як вийти з тупикової ситуації. Той вважає, що нема вини ні замовника, ні виконавця. Винна криза. Її ніхто не міг передбачити.

Експертні розрахунки показують, що потрібно додати ще 9 мільйонів гривень для компенсації інфляційних затрат.

Віце-президент асоціації будівельних підприємств Львівщини Володимир Креховецький вважає, що своє слово має сказати Львівська міська рада. Вона пішла полякам на всі уступки. Виділила ділянку в центральній частині міста. Навіть закрила очі, що знесли історичний будинок старої забудови.

Якби так себе поводив український замовник - його б давно оштрафували. Міськрада має вимагати від польської сторони здати об'єкт у запланований термін.

Скільки ще можна знущатися над тисячами українців під польським консульством?

Негоже Польщі після входження до Євросоюзу демонструвати совдепівські черги часів СРСР.

А поки - черги під польським консульством у Львові мають усі дані, щоб потрапити в книгу рекордів Гіннеса.

P.S.   Коли матеріал з'явився на сторінці "Української правди", авторові зателефонували з-під польського консульства у Львові. Шукачі віз пропонують українцям скинутися по одній гривні й за народні кошти добудувати польське консульство. Бо суд між замовником  й забудовником може тривати не один рік.

Богдан Кушнір, журналіст, Львів, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)