Анархия, или... диктатура!

Пятница, 25 июня 2010, 15:33
 

30 травня мали відбутись вибори до місцевих рад. Але їх незаконно відмінила Верховна Рада. Органи місцевого самоврядування до останнього часу залишалися бастіоном легітимної влади, поруч з напівлегітимними президентом (якого підтримали на виборах лише чверть українців), коаліцією, утвореною в антиконституційний спосіб, урядом, призначеним такою коаліцією.

Влада ігнорує Конституцію, закони, думку громадян. Такий стан справ називається узурпацією влади.

Узурпація - насильницьке, незаконне захоплення влади окремою особою або гілкою державної влади. Стаття 5 Конституції стверджує: право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Узурпаторами державної влади є народні депутати, які порушили Присягу коритися Конституції і увійшли до неконституційної коаліції "тушок".

Порушенням Конституції є голосування за продовження терміну перебування ЧФ Росії у Криму - стаття 17 не допускає розташування на території України іноземних військових баз.

Державну владу в Україні узурпував і президент, який порушуючи власну присягу коритися Основному закону, порушив і його статтю 102, яка призначає президента гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина.

Він одразу після незаконного проголошення про створення антиконституційної коаліції, вніс на затвердження ВРУ кандидатури прем'єр-міністра і міністрів, хоча, керуючись статтею 106 КУ, повинен був внести кандидатури на ці посади за пропозицією коаліції депутатських фракцій у ВРУ, сформованої відповідно до статті 83 Конституції. Він також порушив статтю 17 про заборону розташування іноземних військових баз.

Узурпували державну владу і судді Конституційного Суду, які винесли антиконституційне рішення "про конституційність" коаліції "тушок". Це й не дивно - законодавча і виконавча влади сьогодні є під контролем однієї політичної сили, тож дві третини (12) суддів КСУ, делеговані цією силою,  виконують її замовлення.

Узурпаторами є члени уряду, який незаконно сформований рішеннями президента і парламенту, а також всі державні службовці, які виконують вказівки антиконституційної державної влади.

Згідно статті 60 Основного закону, ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання таких наказу чи розпорядження настає юридична відповідальність.

Стаття 68 твердить: кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції. В статті 8 читаємо: в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні їй відповідати. Норми Основного закону є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантуються.

Окрім Конституції, більшість законів, особливо останнього десятиріччя, ухвалені з порушенням статті 84, де сказано, що голосування на засіданнях Верховної Ради здійснюється народним депутатом України особисто.

Пам'ятаєте, як в сесійній залі відбувається голосування, коли депутат з картками бігає по рядах і натискає кнопки за своїх колег?...

А якщо не існує законів, тоді нема чого і порушувати. Існуючий стан справ може призвести або до анархії, або до встановлення в Україні нової диктатури. Останні події (смерті у відділках міліції, згортання свободи слова, репресії та утиски опозиції, тощо) вказують на те, що влада обрала другий шлях.

Громадськість повинна реагувати на цю ситуацію. Можна подати на президента та депутатів-коаліціантів до суду. Та навіть якщо справа потрапить до чесного судді, хто дозволить зняти з цих посадовців недоторканність? Звичайно, ворон ворону ока не виклює.

Тому єдиним способом зберегти Україну я вважаю використання положення статті 5 Основного закону, яке говорить, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Цю владу необхідно нарешті собі повернути. І сьогодні питання звучить не як "бути, чи не бути?", а - "що замість нині існуючого?".

Сьогодні у владу йдуть дві категорії людей. По-перше, це ті, які чітко знають, що вони будуть робити (і для цього їм не потрібно нічого змінювати на краще) і яким саме чином досягатимуть поставленої мети.

По-друге, це ті, хто має лише абстрактне уявлення про свої можливі дії.

Перші мають зазвичай доволі егоїстичні цілі, другі - щирі альтруїстичні. Однак, не маючи чіткого плану втілення, другі майже завжди стають інструментами в руках перших.

Так було і в 1991-му, і у 2004-му... Так може статися і нині. Нам же необхідно, аби "альтруїсти" знали, що саме їм необхідно зробити, а "егоїсти" були б інструментами в їхніх руках.

Необхідно аби і ті, і інші отримували моральну і матеріальну мотивацію до дій. І для цього "егоїстам" необхідно дати зрозумілі мотиви і стимули. Саме егоїстичні, адже "альтруїстів" не вистачить і на 10% посад у державі...

В першу чергу, це має стосуватись президента.

Він має розуміти що його чекає на цій посаді - яка винагорода та яка відповідальність. І це варто було б вписати в Конституцію. Необхідно передбачити для керівника держави адекватну винагороду за успішну діяльність на своїй посаді та покарання - за завдану шкоду. Лише в такому разі все стане на свої місця.

Щоб досягнути цих концептуальних змін треба з чогось почати. Пропоную провести вибори до місцевої влади всіх рівнів, незважаючи на незаконні постанови ВРУ про їх безстрокове перенесення.

Це можливо зробити силами громадянського суспільства - через Інтернет. Звичайно, не варто претендувати на їх визнання, але це буде можливість показати існуючій владі, що в разі невиконання нею обов'язків перед суспільством, громадськість готова до самоорганізації.

І у випадку подальших деструктивних дій влади є кому її замінити. Інформаційна кампанія, що буде супроводжувати ці вибори, дасть можливість проявитись новим молодим обличчям, незаплямованим виконанням "замовлень" олігархії та іноземних спецслужб.

Назвати цю виборчу кампанію можна - "Великою, Чесною, Діловою Грою" ( за аналогією з діяльністю "Пласту").

Гра повинна бути молодіжна, патріотична, з чіткими і чесними правилами. Для успіху нашої справи ми маємо наблизити правила проведення виборчої кампанії до закону про місцеві вибори, щоб отримати найкращий результат.

Інтернет-вибори мають обрати до місцевих рад тих депутатів, які могли б стати дійсними гарантами Основного Закону. Жодна з окремих існуючих політичних партій, чи громадських організацій не виконає цього завдання.

Це може і має зробити сам Український народ.

Разом ми сила.

P.S.: Всім бажаючим долучитись до організації "виборів" прошу писати на presscentr2@gmail.com



powered by lun.ua

Пять преимуществ законопроекта №2194 как составляющей земельной реформы

Лигалайз коррупции. Антикоррупционное "16 января" от Конституционного Суда

Почему патронат нужен Украине

Десять шагов для развития IT-индустрии

Земельный децентрализация — откладывать дальше нельзя, нужно принимать

Коммуницируйте и делайте это профессионально, а не ищите "волшебную кнопку"

Подпишитесь на наши уведомления!