Eyes Wide Shut

Давайте спорить о вкусе устриц и кокосовых орехов с теми, кто их ел, до хрипоты, до драки, воспринимая вкус еды на слух, цвет на зуб, вонь на глаз, представляя себе фильм по названию, живопись по фамилии…
М. Жванецкий

На мою думку, це якійсь театр абсурду – обговорювати те, чого учасники дискусії не бачили і бачити не могли, оскільки не було самого факту події.

У битві фантазій перемагає, як відомо, та, що має найменше спільного з реальністю.

Вражає монументальність висновків і діапазон думок. Коли один і той же учасник дискусії може обурюватись тим, що його звинувачують у виконанні замовлення, і одразу звинувачує в цьому ж інших, вигукуючи за Станіславським "не вірю!". А інший встигає запідозрити журналіста в провокації і при цьому пошкодувати, що знятий ним матеріал не побачили глядачі.

Заспокойтеся, шановні, побачили.

У головному випуску "Вікон".

О 22.00.

До речі, чому ніхто не висловлює критичних зауважень щодо сюжетів, які насправді були в ефірі?

Моя версія – бо не дивилися. І не збиралися. Як би Юрко Стець не жартував, що прес-служба Партії регіонів вирішила "допомогти "Вікнам" своїм промо". А от висловити обурення тим, що їм нібито "не показали" - завжди будь ласка.

Але є можливість запастися реальними аргументами.

Чекаю, гарячі опоненти, зауважень. Успіхів вам у пошуку "зацензурованих новин" і проявів "звірячої ненависті" до партії з двох літер.

Ось ці сюжети: