Реклама:

Неэффективная Украина

Вторник, 29 марта 2011, 12:02

Ось і продали ми з вами, шановні браття-українці, Укртелеком невідомому іноземному інвесторові з Кіпру. Бо він хоч і невідомий, але ефективний.

А Україна, хоч і відома, але геть неефективна.

Вкотре нас позбавляють майна. І вкотре з тієї ж самої причини – наша країна виявляється неефективним власником. Неефективний власник Криворіжсталі, неефективний власник Одеського припортового заводу, тепер от неефективний власник найбільшого українського підприємства в галузі комунікацій.

Ще чутки ходять, що і власником газопроводів ми також ось-ось станемо дуже неефективним. Ну, не вміють українці чимось володіти ефективно. І тут у мене, як людини прискіпливої, виникає декілька очевидних питань.

Питання перше.

Як пов’язана успішність підприємства з ефективністю його власника? Власне, майже ніяк. Бо діяльність підприємства, в першу чергу, залежить від його менеджера, а власник, між нами, може нічого в діяльності підприємства взагалі не петрати – він гроші інвестував, менеджера винайняв, та й чекає прибутків.

Головна відповідальність власника – знайти грамотного порядного менеджера та його мотивувати до роботи.

Питання друге.

Що робить власник, якщо стає відомо, що підприємство залізло в борги, персонал краде, директор бере "відкати", а ревізія знаходить нестачу на складі? Виставляє підприємство на продаж за півціни? Ні, скажете ви, це було б досить неефективно.

От і як на мене, то відповідь очевидна: директора під суд (чи до лісу, як вже хто вміє), а підприємству – нового менеджера. Причому можна просто нормального менеджера, не обов’язково "ефективного". І дивись – справи підуть на краще.

А якщо ви погодитесь в цілому з попередніми тезами, то тоді дозвольте згадати, ху є ху у випадку, скажімо, Укртелекому?

Отож, власником Укртелекому є український народ. А від імені українського народу, відповідно, цим підприємством керують "органи державної влади та призначені ними особи".

То якщо Укртелеком в боргах та знаходиться на межі банкрутства, то в чому, на ваш погляд, причина – власник неефективний, чи менеджер нікудишній?

А якщо цей менеджер, яким у більшості випадків є уряд України та міністерства, за одне підприємство взявся – і неефективний, продали, за інше взявся – знову неефективний, продали, то у мене виникає знову ж таки два питання.

Перше: а для чого нам, панове, такий неефективний менеджер? Може давайте його віддамо під суд (про ліс навіть мовчу), а для керування Укртелекомом запросимо більш ефективних менеджерів – з Японії там, Фінляндії чи Німеччини? Адже саме так зараз вчинить "невідомий інвестор з Кіпру"… То чому ми самі не можемо, невже дурніші?

Друге: якщо наш уряд, міністри та "призначені ними особи" є такими неефективними, коли мова йде, власне, про управління не такими вже й великими за масштабами світової економіки бізнесами, то як же ж тоді вони керують цілою Україною?

Невже Україною керувати легше, ніж Укртелекомом?

Погодьтеся, що ні. Україна – це система у тисячі разів більш складна, ніж якийсь там Укртелеком.

То виходить, що Україною керують ті ж самі неефективні менеджери, а ми, народ України – неефективний власник своєї країни!

А якщо ми є неефективним власником, то може нам Україну теж слід продати, як Укртелеком? Ну, чи хоча б віддати її у концесію за відкритим міжнародним тендером років так на 50 японцям чи німцям.

Покладемо хлопцям 10% від бюджету (наші неефективні крадуть більше), нехай собі сформують ефективний уряд, керують як слід, а потім через 50 років повернуть нам усе назад в прекрасному стані – з дорогами, заводами та фермами, але без корупції та недолугого законодавства!

Бо вся Україна, насправді, давно уже формально чи неформально належить "невідомому інвесторові з Кіпру". А він, цей інвестор, повірте, дуже ефективний, коли мова йде про те, як взяти, що погано лежить. І жодних концесійних зобов'язань перед власником.

Смішно? Нажаль, ні. Або ми щонайшвидше згадаємо, хто насправді є власником України, та призначимо порядного і досвідченого урядника до свого майна, або так і залишимося в історії неефективним народом.

Сергій Редчиць, для УП

powered by lun.ua

Реформа градостроительства: обязанности чиновников на местах

Самая распространенная схема земельных мошенников

"Мне потребовалось 43 года, чтобы понять, что я имею расстройства аутистического спектра"

Знаем ли мы человека, чей портрет видим на 500 гривнах?

Как остановить налоговую дискриминацию украинских образовательных компаний

Как живется в Луганске после 2014 года: 4 истории