Письмо из тюрьмы №7. Если бездействует закон, то действуют "воры в законе"

84 просмотра
Четверг, 30 июня 2011, 14:13
Юрий Луценко
экс-министр внутренних дел, лидер "Народной самообороны"

І. Усі рівні перед законом?

На багаточисельні запитання щодо політичних репресій в Україні Янукович та його команда відповідають стандартно – ми боремося з корупцією.

Хочу категорично спростувати це твердження. На відміну від процесів над екс-посадовцями Європи, на які так любить посилатися обслуга ПР, в жодній кримінальні справі Тимошенко, Луценка, Макаренка-Діденка, Іващенка, Корнійчука слідчі ГПУ не інкримінують жодної привласненої гривні, жодної особистої користі.

Всі кримінальні справи - це тільки особисте тлумачення доцільності службових дій слідчими ГПУ. Щоправда, говорити про перевищення службових повноважень Тимошенко чи Луценка після конституційного заколоту, який Янукович і його партія провели у Верховній Раді задля злочинного продовження своїх повноважень народних депутатів та президента на рік - вершина цинізму.

Тому боротьба з корупцією – брехня № 1 Януковича і Ко.

Друга улюблена пісня трубадурів президента – караємо усіх, незалежно від посад та партійності. Головним аргументом тут виступала справа проти Кучми, яка днями була прогнозовано розвалена. Відновлення кримінального переслідування майора Мельниченка, що автоматично перетворює його плівки в "незаконно здобуті докази", ставить хрест на небаченій об’єктивності української Феміди.

Як і передбачала більшість оглядачів, підконтрольна Януковичу Генпрокуратура використовувала цю справу в якості димової завіси перед фактами реальних переслідувань із політичних мотивів представників української опозиції.

Для тих небагатьох, хто ще вірить в казки Януковича про рівність усіх перед законом, пропоную відповісти на запитання: чи посадять тепер нардепа ПР, екс-генпрокурора Святослава Піскуна за, як виявилося, незаконне закриття справи проти Мельниченка так само, як посадили екс-міністра Луценка за нібито незаконне продовження оперативно-розшукової справи?

Уточнююче питання: чи посадять екс-міністрів МВС Білоконя і Цушка та діючого Могильова у сусідню камеру з Луценком, беручи до уваги той факт, що вони підписали сотні рішень про зарахування цивільного стажу підлеглих в міліцейський стаж, аналогічних тому, за яке судять Луценка?

Тому рівність усіх перед законом – брехня №2 Януковича і Ко.

Навпаки, абсолютна більшість українців знають – "регіонали" своїх не здають.

Не сяде Чечетов з його явкою з повинною про розкрадання десятків мільярдів на посаді голови Фонду держмайна. Не сяде син депутата Верховної Ради від правлячої партії з його явкою з повинною про катування та вбивство бізнес-партнера.

Не сяде міністр палива Бойко за вкрадений на закупівлі бурової платформи мільярд.

Не сяде міністр оборони за подарований сину президента об’єкт в Балаклавській бухті. Не сяде і друг Партії регіонів Черновецький за розкрадений Київ.

Не відповість за мільярдні фінансові афери екс-керівник Нацбанку Стельмах.

Не відповідатимуть за десятки убитих людей друзі регіоналів – лідери бандугрупувань Немсадзе та "Сейлем" з Донбасу та Криму.

Для них влада Януковича встановила новий закон Архімеда: "тіло, занурене в Партію регіонів, не відповідає за законом". А якщо не діє закон, то діють злодії в законі!

В нинішній Україні встановлено систему "смотрящих" з числа "злодіїв у законі", які рекетують бізнес та бюджет країни. Піраміду цієї злочинної діяльності  з мільярдними прибутками очолює наближений до президента кримінальний авторитет Юрій Єнакієвський, який у 90-х роках координував діяльність єнакієвського злочинного угрупування.

Цитую оперативне повідомлення підрозділу по боротьбі із організованою злочинністю за 1998 рік: "Гражданин Д. пояснил, что проживает в г. Енакиево и входил в преступную группировку. Больше половины их бригады уже сидят в СИЗО, кого раньше хлопнули, кого чуть позже. На свободе осталось пять человек. Д. пояснил, что за ними преступления в г. Енакиево, Донецке, Харькове, Полтаве, Одессе. В Г.Дзержинске наводчиком у них был вороной, ранее неоднократно судимый-рецидивист.Д. пояснил, что в г. Енакиево сейчас идет война между смотрящими за городом, юрой и Геной Долидзе. Все началось из-за того, то братья Григорий и Геннадий Долидзе хотели в Енакиево все прибрать к своим рукам. Они захватили в "ТИК" приближенного Юрия, Салавата, и под пытками заставили, чтобы тот рассказал все крамольное об Юрии и остальных авторитетах. Салават, не выдержав пыток, все рассказал, а братья Долидзе его признания записали на видеокассету и отправили в СБУ в г. Киев. Таким образом, они хотели расчистить себе дорогу к власти в г.Енакиево.Когда Салават или сбежал, или его отпустили, Долидзе, точно никому не известно, явился к смотрящему Юрию и все рассказал. Тот ему сказал: свою вину в признании смоешь кровью.Спустя некоторое время Салават из пистолета застрелил Григория Долидзе. Геннадий Долидзе поклялся отомстить. Поэтому случаю Д. говорит, что в скором будущем ожидается море крови".

Після приходу до влади президента Януковича та генпрокурора Пшонки була забезпечена гарантована безкарність криміналу, що фактично опановує саму вертикаль державної влади, перетворює її в знаряддя небаченого розкрадання України. Саме цим пояснюється зафіксований аналітиками трикратний ріст мільярдерів Партії регіонів у тотально зубожілій країні.

ІІ. Суд встановить істину?

Останнім рубежем словесної оборони Януковича і Ко є, на перший погляд, законослухняна позиція "як вирішить суд". Нинішня влада вважає, що така відповідь особливо ефективно справить враження на далеких від наших реалій наївних європейців, батьки яких у 1945-му депортовували в СРСР донських козаків Власова зі словами: "Чому ви не хочете їхати додому? Якщо ви не любите Сталіна, то переоберіть його".

Але часи змінилися – залізна завіса між Україною і цивілізованим світом упала. Ті, хто відслідковує так звану українську судову реформу, чітко розуміють: Янукович не подолав корупцію в судах, він її взяв під особистий контроль.

Вища Рада юстиції, яка має право знімати суддів, повністю складається з людей президента. Знявши пару десятків принципових суддів, нова влада чітко пояснила нові правила: вказівки адміністрації президента мають неухильно втілюватися в найабсурдніші судові рішення. За це слухняним суддям дозволяється безкарно брати хабарі у справах, які вищу владу не цікавлять.

Для ворогів Януковича і його бандократії судочинство в таких умовах є неприхованим знущанням. Бо суди стоять не на сторожі закону, а на шухері у влади.

Схема проста: як тільки хтось починає гучно протестувати проти беззаконня та корупції влади на чолі з президентом, його оточення дає сигнал куму президента, Генпрокурору Пшонці порушити кримінальну справу проти небезпечного опонента. Якість доказів та навіть їх відсутність нікого не хвилює, адже вищою судовою інстанцією з кримінального судочинства керує рідний брат Генпрокурора Пшонки. На сімейній нараді ці керівники узгоджують спільну кандидатуру судді, який має виконати політичне замовлення.

Показово, що в більшості випадків розгляду політично вмотивованих справ суддею багаторазового використання виявляється пан Вовк. Причина такої довіри  прокурорського  й суддівського Пшонок саме цьому судді Печерського райсуду відкривається дуже просто – ще з 2009 року проти судді Вовка порушена кримінальна справа № 50-5570. Згідно постанови, суддя Вовк звинувачується у винесенні завідомо неправосудних рішень у справах про визнання права власності на землю в м. Одеса.

Санкція за статтею щодо громадянина Вовка - до 10 років позбавлення волі.

Зрозуміло , що пан Вовк, судячи Луценка, Діденка, Макаренка, Іващенка, Корнійчука, щохвилини пам’ятає: або він виконує вказівку Януковича і Пшонки, або сяде в тюрму сам.

Ця ситуація є 100%-им доказом відновлення в Україні сталінської системи політичних розправ 1937 року, коли і слідчі, і судді слухняно виконують злочинні накази через страх самим стати жертвою безвідмовної м’ясорубки.

Екс-міністр, який сидить півроку під арештом за використання своїх конституційних прав не визнавати свою вину і не давати покази – абсурд.

Розгляд його справи суддею в той час, як проти нього порушена кримінальна справа, перетворює весь процес у фарс із наперед спланованим фіналом політичної розправи.

Тому посилання на рішення суду як об’єктивний висновок у справі – це брехня №3 Януковича і Ко.

ІІІ. Що робити?

Проблеми з українською корупцією та телефонним правом державних високопосадовців в українських судах виникли не сьогодні.

Утім, жорстка конкуренція у владній команді помаранчевих, протистояння між гілками влади до 2010 року давали можливість невиконання окремих політичних вказівок.

Все змінилося після приходу до влади Партії регіонів з Януковичем на чолі, яка антиконституційними методами збудувала так звану "політичну стабільність", що означає в їхньому баченні беззаперечне підпорядкування всіх гілок влади президенту Януковичу. В цих умовах, не бажаючи торгувати совістю і Законом, звільнилися сотні професійних слідчих і суддів. Решта – прийняли правила гри.

Результат очевидний: вертикаль влади – незалежність судів = диктатура.

Важливо підкреслити: йдеться не тільки про придушення української опозиції. Використання судів у політичних розправах є лише видимою частиною айсберга беззаконня в Україні. Бо за незаконним арештом Луценка протягом більше шести місяців треба бачити 30 тисяч аналогічно незаконно ув’язнених українських громадян.

За відомим кримінальним переслідуванням активістів підприємницького Податкового майдану височіє цілий масив нищення політичних свобод українців – від розгону мирних мітингів до зняття опозиційних партій з виборчого процесу.

Резонансне судове позбавлення частот мовлення незалежних 5 каналу і ТВі – лише яскравий приклад використання судів для нищення бізнесу на замовлення владних структур.

Ситуація зайшла надто далеко, її неможна виправити змінами в антикорупційному законодавстві. Жертвами виявлених порушень розрекламованого владою закону без сумніву стануть лише дрібні чиновники, потрібні лише для статистики та бадьорих звітів Януковича в Європі.

Слідчі та судді, які потрібні для реалізації завдань "вертикалі влади", не відповідатимуть ні за які порушення закону.

Приклад судді Вовка, який правильно судить політичних опонентів влади, у той час як проти нього порушена кримінальна справа – яскравий доказ того, що ситуація вийшла за критичну межу. Практика сталінських розправ над опонентами, а потім над мільйонами невинних людей через 75 років повторюється в Україні.

Зламати цю межу можна двома шляхами. Перший – реальний. Другий – ідеальний.

Шлях перший – введення суду присяжних як форми реалізації народовладдя, передбачений діючою українською Конституцією. Об’єктивність та незалежність такої форми судочинства доведена історичними прикладами справ Бейліса та Засулич на початку ХХ століття.

Прикметно, що одним із перших рішень тоталітарного більшовицького режиму стало скасування цих незручних для шулерів від влади судів присяжних. Заважає він і нині правлячому угрупуванню Януковича, навіть попри те, що суд присяжних – пряма норма діючої української Конституції.

Шлях другий – за прикладом успішного подолання корупції в Сингапурі, де в свій час було введено право апеляційного оскарження в Лондонському Королівському суді. Причому, при трьох скасованих британською апеляцією замовних рішеннях місцевий суддя-корупціонер звільнявся і йшов під кримінал.

Думаю, що і у нас, в країні, що декларує європейські перспективи, варто ввести право апеляції в судах країн – членів ЄС.

Усвідомлюючи безпрецедентність такої пропозиції, все ж зазначу, що і ситуація з тотальною недовірою до судів в Україні – теж безпрецедентна. Задовольнятися заявами, моніторингами і планами – безглуздо.

Фактично, йдеться про те, що 46 мільйонів українців реально позбавлені об’єктивного судочинства. Руками слухняних суддів в Україні щоденно незаконно забирають землю, помешкання, бізнес, безпідставно звинувачують в неіснуючих злочинах. При існуючій неправовій системі судочинства люди не можуть покарати вбивць-"мажорів" своїх дітей, припинити корупцію і свавілля чиновників.

В таких умовах доступ українцям до справедливості в судах Праги, Варшави та Стокгольму, з моєї точки зору, - адекватна ціна для одужання однієї з найбільших країн Європи.

Як політик, як громадянин України я категорично підтримую Угоду про асоціацію України з ЄС та створення Зони вільної торгівлі з ЄС. Це – історичний шанс нашої країни вийти з колоніального кремлівського ярма в європейське майбутнє.

Але, крім важливих економічних реформ в рамках цієї Угоди, слід зробити все, аби в Україні відбулося і відновлення правових механізмів.

Бо, як правильно сказав німецький експерт Вінфрід Шнайдер-Детерс, важливі не тільки економічні реформи в Україні, але й raison d’etre Європейського союзу – політичні свободи.

Час змінити "верховенство влади" на верховенство права!

IV. Особисте

Згідно правил, я мав би звертатися із своєї клітки тільки до суду. Але з огляду на наявну кримінальну справу проти судді Вовка стає очевидним, що цей суд – погано замаскований фарс по виконанню політичного замовлення.

Тому звертаюся до замовника.

Пане Янукович! При всіх ваших повноваженнях і можливостях не я Вас, а Ви мене і Тимошенко боїтеся. Ви в полоні страху свого минулого і майбутнього, а я – навіть за гратами – вільний.

В День пам’яті Конституції я дивився Вашу, пане Янукович, пихату і самозадоволену зустріч з журналістами. У Вас все, ніби, добре. Ви – одноосібний господар країни. Сукупний капітал Вашої партії за рік президентства виріс втричі і досяг 22 мільярди доларів США. Ваші друзі, кримінальні авторитети з руками по лікоть у крові, тепер – господарі життя. Ваші вороги – в клітках, на Майдані – тиша.

Але, пане Янукович, це – лише видимість стабільності.

Запам’ятайте мої слова: Ваша політика "собі - ікру, ворогам – тюрму, народу - труну" не має майбутнього.

Україна вам не по зубах!

Юрій Луценко



powered by lun.ua
Реклама:
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)