Юлия Тимошенко как "товар"

Дехто говорить, що ті, хто засудили Юлію Тимошенко, просто підставили Януковича. Що тепер Янукович загнав себе в кут – і Росія, і ЄС, і США засудили президента України і тепер йдеться про те, щоби не подавати йому руки.

Ба, хіба неясно, що все якраз навпаки? Що явна маріонетка в мантії судді не могла діяти на свій розсуд і лише зачитала те, що їй сказали прочитати з адміністрації Януковича? А там політтехнологи – у тім числі і з США – чітко все розрахували.

Нащо було давати Тимошенко "по максимуму"? Двох думок бути не може: а щоби більший був ефект, коли цар широким царським указом помилує. Покаже, так би мовити, своє демократичне і вселюдське нутро. Засвідчить і перед Білим домом, і перед Брюсселем, що він все-таки "демократичний".

Абсолютно типова схема, вже застосована Лукашенком: спочатку побільше посадити за ніщо своїх політичних опонентів, щоби мати чим торгувати. Це логіка терористів, які набирають побільше заручників, аби можна було їх обмінювати на вигоди для себе. І чим вищого рівня заручники – тим більше цінний "товар".

Юлія Тимошенко – це "товар". В руках Януковича і всієї його команди. Спочатку треба налякати світ "крайнім вироком" (хто чекав, що Юлії дадуть по максимуму?), хай світ ахне, що основного політичного опонента, який програв йому на виборах пару процентів, Янукович засудив на 7 років, майже як Путін Ходорковського, а потім…

А потім Янукович покаже світу, що він не якийсь там диктатор Путін. Він – ідеал демократичного лідера, який "прислуховується" до думки ЄС та США і випускає на волю свого заклятого опонента засудженого на 7 років.

(Ще краще, якби в Україні була смертна кара, і Тимошенко засудили до неї – ефект від помилування для Януковича був би ще більшим).

Вже яка форма "помилування" буде обрана, не так важливо: чи царським указом, а чи через ініціювання ним статті про декриміналізацію політичних помилок своїх суперників.

В будь-якому разі Янукович постане благородним в очах багатьох на Заході. А в очах інших, принаймні, сильно покращить свій імідж. Бо Захід любить, коли погрожує пальцем, а його "бояться" і йдуть на поступки.

Янукович впевнено йде цим шляхом. І це його задумка. Не його, звичайно, а його політтехнологів. Які прекрасно знають психологію західних лідерів. Адже всім вже давно було очевидно, що відбувається не суд, а розігрується сценарій. І той факт, що такий "жорстокий" вирок здивував більшість – означає лише, що ця більшість просто не зрозуміла сценарію.

Так чи інакше, маємо радіти, що все не так погано? Для Юлії Тимошенко? Хтозна.

Сьогодні всі кричать, що Янукович цим вироком підписав собі і своїй групі смертний вирок. Що тепер народ вже зробить йому "Єгипет". Та почекайте! Жорстокий, нелюдський вирок політичному опоненту підлив трохи масла в вогонь – якому, до речі, ще далеко до справжнього полум’я.

Але треба, щоби Юля насправді сіла на ці 7 років і щоби за нею "сіли" й інші її соратники та представники інших опозиційних сил. Щоби почали "сідати" і меншого рівня птиці – і зовсім рядові. Щоби народ перелякався за свою власну шкіру і за "повернення 37-го" не лише для Тимошенко (адже всі думають: ну, це вони там на верхах, а до мене не доберуться).

Так от, якби Янукович почав робити все це описане вище – лише тоді він був би самогубцем і дочекався би "Єгипту". Але він цього не робитиме. Він робить те, що він робить. Він веде гру – гру з Заходом, із США, з тими сильними європейськими лідерами, які сьогодні не хочуть з ним зустрічатися, а як тільки він під свій приїзд до них випустить Тимошенко на волю, – не тільки зустрінуться, а будуть йому усміхатися і говорити, що він вчинив "як треба".

Як личить демократичному європейському лідеру. І він повернеться з Заходу переможцем. Оце буде плювок в лице всім його "ворогам" в Україні. Переграв!

І це буде цвях в труну української свободи і української справи. Бо суть цієї людини не зміниться. Але йому вдасться переграти сам український народ, а не лише західну еліту, завжди готову самообманюватися (згадаймо хоча би її теперішні загравання з самим Путіним – навіть при умові, що той не випускає і не випустить Ходорковського. А от Янукович "Ходорковського з косою" випустить!).

Чому цвях? А тому, що народ, який вже ніби почав серйозно задумуватися, куди то воно вже йде, якщо "саму Юлю" на 7 років засадили, – розслабиться. Ага, не так воно вже і страшно. Принаймні, одним мотивом вийти на вулиці стане менше.

Звичайно, і тепер цей мотив не такий вже і сильний – але якби Янукович почав "закручувати" гайки далі, садити все нових і нових, лякаючи людей "37-мим"… Та він буде діяти зовсім іншим чином: полякає, прикрутить – і відступить, відкрутить. Знову полякає і знову відступить. І так він зможе протягнути ще дуже довго. Це технологія така.

Це давня тактика всіх авторитарних режимів. Навіть сам Сталін так поступав: був 37-мий, але були і послаблення. Хоча би і допуск релігії в життя людей…

"Людське обличчя" диктатора, переляк і удаваний відступ – умова втримання на посту. "Наказую і милую" – тактика всіх самодержців. Якби лише наказували – давно би їм повідрубали голови, як тому французькому королю. Треба інколи і милувати. Сам феномен "помилування" – з часів самодержців.

То ж нема чому дуже радіти, якщо Тимошенко випустять. А її випустять, щоби світ вибухнув оплесками. Всі полегшено зітхнуть. І усміхнений добрий Янукович зійде з верхніх трибун, кажучи: "Та що ви, я лише скромний президент, я не гідний ваших похвал. Я – за демократію і за європейський вибір України".

З цього часу його почнуть протиставляти Путіну і Кім Ір Сену. І приймати в кращих салонах Брюсселю.

Система увійде в період консервації.

Хай це лише страхи. Але страхи небезпідставні. Шкода Юлію Тимошенко. Але нехай її краще по-справжньому судили б. Тоді це був би вже не спектакль і не фарс, а було би щось серйозне.

Для звільнення українського народу від нинішнього режиму це було би великою підтримкою. Та Янукович не самогубець. І він не пропустить можливості перетворити справу Тимошенко в справжній фарс.

"Псевдосудима" Тимошенко у світлі цього фарсу навряд чи втримає ореол мучениці, до якого їй, здавалося, було уже рукою подати. І на 7 років засуджена, і – по волі гуляє. Народ цього не зрозуміє і не сприйме. Занадто складно. От з Жанною д"Арк все зрозуміло.

А от на Тимошенко буде вічне клеймо "помилуваної" – і, що ще гірше, "помилуваної Януковичем".

Чи може бути більш геніальний прийом для того, аби "опустити" основного політичного суперника – при цьому виставивши себе в ранзі світоча демократії і справжнього європейського лідера, який піддається "вихованню" з боку Заходу?

Справжня політика – це багатоходівка з далеким задумом, що тримається в секреті: і Віктор Янукович, здається, не лише став професором, але може стати і гросмейстером.

Богдан Орлик, політолог, для УП