Сезон предвыборной психотерапии

18 просмотров
Четверг, 12 апреля 2012, 16:47
Иван Хоменко
Змеев

У даній статті не ставиться завдання детально проаналізувати механізми та ефективність кожної з виборчих політтехнологій. Мета полягає в тому, щоб надати ознайомчий матеріал для широкого кола виборців, привернути їх увагу до типових політтехнологій для запобігання появи післявиборчого синдрому: "Знову помилилися"...

Березневі "Вибори'12" президента Росії змусили здригнутися політичний бомонд, політичне так зване експертне середовище в Україні. Розгубленість, прямолінійність міркувань, шаблонне мислення штатних політологів, непереконливі коментарі політиків, – усе це лише засвідчує провінційний рівень наших високооплачуваних ідеологічно-рекламних керманичів українського громадянського загалу.

Марнослів'я, самореклама, нікчемність намагань усвідомити наслідки цієї російської події для долі України, долі молодого покоління, яскраво оцінила та продемонструвала учасниця телешоу "Шустер-Live" від групи українських "Фемен", яка емоційно закликала усіх сьогоднішніх політиків, політологів та інших – "Забирайтеся ви усі геть!"

Отож, неважко передбачити можливий настрій, месідж українського електорату, насамперед молоді, – на майбутніх парламентських виборах в Україні.

Без сумніву, як нові амбіційні претенденти, так і малокорисна депутатська рать небажаючих залишати теплі місця у Верховній Раді, врахують такі настрої й намагатимуться політтехнологічними методами вибороти місце у високоприбуткових кріслах.

Сучасні наукові досягнення в психології, теорії інформації, теорії комунікацій, рекламній практиці, моделюванні поведінки людини, теорії управління тощо – не могли не вплинути на вдосконалення практики використання цих досягнень для цілеспрямованого впливу на вольові якості людини в інтересах окремих осіб чи груп.

Відповідно до закону "Про вибори народних депутатів" період офіційної агітаційної кампанії розпочинається для кожного кандидата з наступного дня від дня прийняття рішення про його реєстрацію Центральною виборчою комісією. Проте неофіційно, чи опосередковано рекламно – маркетинговий промоушен претендента в нардепи, або групи кандидатів від політичної партії, розпочинається задовго до офіційного початку агітаційного періоду.

При цьому фінансові витрати на просування суб'єкта виборів багатократно перевищують офіційні виборчі фонди. Засоби масової інформації, особливо ті, що саморекламують себе "незалежними", "найправдивішими", "любимими народом", при цьому не відповідаючи за якість рекламного іміджу кандидата та навіть юридично убезпечуючи себе від відповідальності статутною фразою "за зміст реклами відповідальність несе рекламодавець", фінансово обдирають рекламодавця по повній програмі. Але то вже інша тема.

Головне те, що ЗМІ є оплачуваними співучасниками психологічної обробки електорату, по суті виконавцями масованої атаки на мізки людей, "промиваючи" їх у певному напрямку. При цьому кожен засіб масової інформації використовує безліч власних технічних прийомів для впливу на підсвідомість виборця.

До речі, необхідно зауважити, що відповідно до закону "Про порядок висвітлення діяльності органів влади", офіційні повідомлення, заходи посадових/службових осіб пов'язані з виконанням ними своїх повноважень, не належать до передвиборної агітації.

Загальновідомо, що найпримітивнішою політтехнологією завжди був і залишається непрямий підкуп виборців – надання виборцям, закладам, установам, організаціям матеріальних цінностей, коштів тощо, зазвичай, з нагоди будь-яких офіційних зібрань, заходів, незалежно від установленого виборчого періоду. Це робиться від імені різних фондів, спонсорських акцій – але при цьому оголошується інформація про "благодійника" чи патронат.

Наступним за ознаками рівня цинізму, після "підкупу", політтехнологічним методом впливу на виборця є вкидання в ЗМІ інформації про наміри та початок реалізації певного соціально-значущого проекту чи програми на теренах виборчого округу.

Ця технологія створює у виборця ілюзію щодо реалізації його очікувань про покращення життя вже найближчим часом – зрозуміло, після обрання депутатом саме цього кандидата чи політичної партії, під патронатом яких буде реалізуватися той проект.

Можна було б і далі перераховувати конкретні способи подібних технологій. Але буде достатньо відмітити, що спільною ознакою цієї групи технологій є націленість впливу на формування політичної поведінки громадян, що реалізується через матеріальну складову людського буття. І виборець часто неспроможний оцінити ступінь ілюзорності в збіганні своїх очікувань, бажань, з одного боку – та реальності пропозицій кандидата, з іншого боку.

Необхідно також відмітити, що використання таких політтехнологій саме напередодні підготовки до початку офіційного оголошення виборчого процесу в багатьох випадках має вирішальний вплив на результати виборів.

А існуючий міф про те, що результати виборів визначаються фальсифікаціями під час голосування на виборчих дільницях – є не що інше, як дійсно міф.

І значно більше право на життя має теза: "Результати виборів робляться до виборів". Найпереконливішим аргументом до цієї тези є проведені вибори в Росії.

При цьому слід відмітити, що відсоток навіть успішно сфальсифікованих результатів, приміром, у середньому виборчому окрузі при явці виборців біля 60%, складає менше 2%.

Прийнятий закон "Про вибори", при чіткому його дотриманні, має достатньо "запобіжників", щоб унеможливити фальсифікації при голосуванні на звичайній виборчій дільниці, у жовтні 2012 року.

Отже, вищерозглянуті класичні політтехнології вже не гарантуватимуть потрібний, певному виборчому штабу, результат у виборчій кампанії.

Тому слід очікувати, що всі зусилля високооплачуваних політтехнологів у виборчій кампанії 2012 року будуть зосереджені на використанні сучасних, іще навіть достатньо не обкатаних, маніпулятивних технологіях.

Однією із цих технологій є так званий політичний аудит кандидата.

Суть її в тому, що на певного кандидата комплектується папка негативу/позитиву, однобоко відфільтрованої інформації, яка у визначені моменти одночасно зливається з декількох різних джерел. Усю цю роботу виконують не штаби опонентів, а створені та офіційно зареєстровані громадські організації, за кошти замовників "аудиту", і які координуються з єдиного центру.

Далі можна вирізнити вже адресне обкатану технологію "безперервного навіювання" виборцю думки про те, що для нього вибір складається лише із двох можливостей.

Ця технологія, наприклад, постійно використовувалась й використовується політтехнологами та їх адептами партії "Батьківщина". Згадаймо багаторічні гасла: "Кучма – Тимошенко", "Ющенко – Тимошенко", "Янукович – Тимошенко", та похідні гасла: "Кучма боїться Тимошенко", "Ющенко боїться Тимошенко", "Янукович боїться Тимошенко".

Цікавою є маловитратна виборча технологія "сарафанне радіо".

Ця технологія існувала іще в радянські часи, існує реально й сьогодні та є достатньо ефективною. Суть її в тому, що цілеспрямована інформація розповсюджується усно від людини до людини у виді чуток, анекдотів, приказок тощо.

Але за теперішнього часу, внаслідок прогресу засобів комунікацій, ця технологія модернізувалася переважно в аудіовізуальні види й форми впливу на людей із метою сформувати в суспільстві та свідомості громадян цільову установку на певну політичну поведінку громадян.

Це – одна з найнебезпечніших технологій для формування вільного волевиявлення.

Сьогодні "набирає обертів" передвиборча технологія безперервних локальних протестних акцій із метою гуртування, мобілізації певної частини електорату, реанімації рейтингів збанкрутілих популістських поводирів.

На ці акції, інформаційну розкрутку супровідних акціям гасел, відповідних політичних брендів, облич, без сумніву витрачаються величезні кошти, звичайно ж, поки що незареєстрованих виборчих фондів.

З високою вірогідністю на виборах 2012 року можна очікувати застосування партіями, особливо тими, які мають мало шансів подолати 5% бар'єр, тактики масованого звернення зі скаргами до судів із метою, щоб у подальшому вимагати визнання виборів нелегітимними в цілому.

Традиційною технологією стало використання трибуни Верховної Ради, задля піару та зливи компромату на опонента.

А найризикованішою політтехнологією з не прогнозованими наслідками є сприяння до великого відсотку неявки на вибори.

Поза уваги залишаються іще багато інших виборчих технологій впливу на підсвідомість виборця. І кожен виборець має прикласти серйозні зусилля, щоб реалізувати своє природне право на вільне волевиявлення на виборах.

За 20 років незалежності України учасники виборчих перегонів змінювалися, зазнавали ментальних мутацій синхронно ментальним змінам у суспільстві, деградації споживацької психології популістських поводирів, – від революційної романтики початку 90-х років до цинізму сьогодення.

Відповідно відбувалися зміни й в арсеналах використовуваних засобів.

То ж у підсумку сьогодні "маємо те, що маємо".

Іван Хоменко, Зміїв, спеціально для УП



powered by lun.ua
"Укрзализныця" – мертвый актив или лакомый кусок для инвесторов?
"Укрзализныця" воплощает в себе парадоксальную разницу между потенциалом для частных инвесторов и реальностью. В чем риски и перспективы ее приватизации? (укр.)
Обличитель коррупции – не только заявитель: что не учли законодатели
Несмотря на в целом позитивный характер закона о обличителях коррупции, законодатели избрали суженный подход к урегулированию статуса обличителя. А это будет иметь значение для разоблачения возможных коррупционеров и защиты тех, кто их разоблачает. (укр.)
Газовая формула: как госпредприятиям покупать газ по честной цене
Минэкономики придумало формулу, которая позволит государственным и коммунальным организациям покупать газ по рыночным ценам. Годовая экономия составит 3 млрд грн. (укр.)
Стратегическая программа правительства: пробелы, которые ее заблокируют
Люди должны получить доступ к влиянию и принятию решений в тех общинах, на которые они фактически влияют своим проживанием в них. Без этого реформы пройдут на бумаге, но отнюдь не в реальной жизни, где жители все еще имеют две жизни: одну фактическую, а другую "по регистрации". (укр.)
Почему не стоит ограничивать эмоции и как их контролировать
Проявлять эмоции безопасно для себя и для окружающих можно разными способами. Главное, делать это вовремя, не доходя до критической точки. (укр.)
7 причин задуматься над тем, чтобы усыновить старого битого пса
Взрослые собаки ничем не уступают в дружбе и преданности молодым. укр.)
Ударит ли штрафная система по нардепам-прогульщикам?
Новый закон принципиально меняет подход к участию народных избранников в заседаниях парламента и комитета Верховной Рады. А вот подействует ли эта штрафная система в условиях современной политической ситуации – неизвестно. (укр.)