Чем российские олигархи отличаются от украинских

26 просмотров
Четверг, 23 августа 2012, 15:53
Богдан Кушнир
Львов, для УП

Повернувся з Північного Кавказу, з олімпійських об'єктів Зимової Олімпіади-2014 в Сочі. Побачене вражає.

На околиці Адлера на колишньому болоті виросло прибережне Олімпійське селище. Імеретинську низовину осушили, і на палях, застосувавши надсучасні технології, спорудили 6 спортивних комплексів для зимових видів спорту.

З околиці Адлера до Красної поляни проклали сучасні дороги, залізничну та автомобільну. Відстань 48 кілометрів між прибережним і гірським кластерами швидкісні поїзди долатимуть за 26 хвилини. Високо в горах під час Олімпіади змагатимуться гірськолижники.

Красная поляна з гори Абіга 

У великому Сочі з'явився новий сегмент транспорту – залізничний. З будь-якої точки до центру можна буде дістатися за 15-20 хвилин.

У десятки нових спортивних споруд та інфраструктуру росіяни вбухали майже 18 мільярдів доларів. Лише на спорудження гірської дороги Адлер-Красная поляна піде 7,8 мільярда доларів. По 160 мільйонів доларів за кілометр.

Дорога на олімпійські об'єкти біля Красної поляни 

Росіяни відразу впіймали двох зайців. Оновили інфраструктуру Сочі та з'єднали морський і гірськолижний курорти. Досі готелі та пансіонати на березі Чорного моря працювали по 3-4 місяці на рік. Після відкриття гірськолижних комплексів у Красній поляні, які можуть приймати до 40 тисяч осіб, уся індустрія відпочинку працюватиме цілий рік.

Подорожі посеред мальовничих Кавказьких від Красної поляни до Сочі – це своєрідна екскурсія в казку. Закупили комфортабельні вагони, створені умови для перевезення лиж та велосипедів. Щось схоже можна побачити лише в Чилі, де теж з'єднали гірський та морський курорти.

Уранці катаєшся на лижах в у Красній поляні, а по обіді – 26 хвилин їзди, і загораєш на Чорному морі в Сочі. Казка!..

Мер Сочі Анатолій Пахомов у розмові з автори цих рядків не приховував: олімпійський проект став реальністю завдяки президенту Володимиру Путіну. Лідер Росії зумів поєднати державний і приватний капітали, попередивши всіх, що країна не має права тринькати кошти на бізнес-проекти: "Ми будемо тратити тільки на інфраструктуру, дороги".

Анатолій Пахомов каже, що приватний і державний капітал у Сочі порівно вклав по 700 мільярдів гривень.

Обов'язки між олігархами й владою розділили з першого дня після проголошення Сочі столицею Зимової Олімпіади-2014.

Головним будівничим виступила державна корпорація "Олімпбуд". Вона обслуговувала ділянки під забудову, підводила комунікації. А далі починали працювати приватні компанії. Російські олігархи на порожньому місці за свої кошти розбудовували чотири гірськолижні курорти.

Дорогу Адлер-Красная поляна проектували й наглядали за будівництвом – швейцарські спеціалісти. Таким чином, удалося мінімізувати систему відкатів, якою росіяни також зловживають. Якби свої проектували – скільки б чорних дір з'явилося. Дорога унікальна. Проходить через 18 кілометрів гірських тунелів, численні мости та насипи.

Найбільший гірськолижний комплекс "Роза хутор", де пройдуть основні змагання в гірському кластері, теж знаходиться в управлінні зарубіжних фахівців. Для чого видумувати велосипед? Із провідних гірськолижних курортів Європи запросили кращих менеджерів – бо рахують кожну копійку й хочуть отримувати прибутки.

У Сочі жоден із російських олігархів не захоплював спортивних чи відпочинкових об'єктів, не з'ясовував стосунків із конкурентами з допомогою поліції чи Генпрокуратури. Розбудовували олімпійські селища на колишньому болоті та в горах, де не було жодних комунікацій.

Кожному олігарху виділили по горі – і будуй, але не відбирай міліцейську чи військову бази під виглядом підготовки до Олімпіади.

Олімпійські об'єкти починаються за 10 кілометрів від Красної поляни. Об'їзною дорогою добралися до "Горної каруселі", де в 2014 році в медіа-селищі на висоті 900 метрів розмістять журналістів. Поляна залишилася в стороні. Вулиці обнесли однотипною загорожею, побілили фасади.

Медіаселище біля Абіги 

За 23 долари сучасним витягом піднімаємося на гору Аігбу на висоту 2200 метрів. Ліворуч селище, а праворуч чотири гірськолижні курорти, як на долоні.

У центрі – "Лаура", дітище "Газпрому", у якому резиденція Володимира Путіна та інших високопоставлених чиновників. Далі – "Роза хутор" у вигляді залізничного вокзалу в Сочі, а ліворуч – Альпініка-сервіс".

Ресторан "Вершина" на висоті 2200 метрів 

Резиденція президента Білорусі знаходиться на околиці селища поряд із базами МНС та Міноборони. Олександр Лукашенко своїх чиновників і бізнесменів возить у Красную поляну, аби ті навчилися впроваджувати великі проекти з користю для держави.

Сочі – це нині чи не найбільша будова світу, де вся будівельна індустрія працює на Олімпіаду-2014. Більшість об'єктів здають вчасно й без серйозних недоліків. Попервах виникали непорозуміння. Хотіли запровадити кримінальну відповідальність за невчасно здані споруди, але обмежилися цивільно-правовим механізмом.

Російські олігархи відрізняються від українських тим, що визнають свого президента за лідера країни. Сказане ним сприймається як закон. Путін сказав – олігарх зробив.

Вони поставлені в такі умови, що змушені працювати на свою країну. Інакше – доля Ходорковського чи Березовського.

Можна багато говорити про авторитарний режим Путіна, про поліцейську державу, бо вночі пляжі в прикордонній зоні Сочі закриті для курортників, а без реєстрації в паспорті не купиш навіть телефонної карточки. Робітники з інших регіонів та країн мають право виходити в місто на відпочинок тільки із представниками фірм, у яких працюють. При вході до вокзалу чи аеропорту перевіряють усі речі.

Але це Росія, де про демократію не говорять – а лише питають, якого типу авторитарний режим далі існуватиме в країні.

Олігархам вигідний існуючий режим. Бо вони можуть користуватися безмежними ресурсами державних банків. Бо влада сприяє бізнесу й бездумно не пускає іноземні капітали в країну.

Нафтогазові російські долари працюють на Росію. Більшість кредиторів олімпійських об'єктів – державні банки.

Що важливо, вважають росіяни, – по-перше, кожен з олігархів знає своє місце й не лихоманить усю країну, якщо має на кілька мільярдів більше ніж конкуренти. По-друге, влада настійно вчить заможних людей патріотизму.

У Росії ніхто не подумає тягнути країну під чужий вплив – інакше перед ним закриють усі дороги.

Інша картина в Україні, де олігархи із прислужниками змагаються, хто майстерніше пригнеться перед північним сусідом. Пізніше ще продемонструють кадри, аби всі бачили, кому вони прислужують.

Звідси – неповага Москви до нашого президента, до нашої країни.

Звідси – газові пута та економічний тиск.

Українській владі та олігархам бракує не дешевого газу, а патріотизму. Лише після того, як ми всі відчуємо себе українцями, – нас почнуть поважати, з нами будуть рахуватися.

Поки що дешевше утримувати кілька десятків прислужників чи "агентів впливу", ніж налагоджувати нормальні стосунки з 46-мільйонною країною.

Фото олімпійських об'єктів Сочі-2014 – Петра Попіля та автора.

Богдан Кушнір, журналіст, Росія, Сочі – Красная поляна, спеціально для УП

powered by lun.ua
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)