Идем туда - не знаем куда ...

39 просмотров
Среда, 14 ноября 2012, 16:32
Александр Гнедаш
кандидат технических наук, аналитик, для УП

Як сказано в одній розумній статті: "Парламентські вибори в черговий раз зафіксували нездатність цієї держави ефективно організувати власний простір".

І це справді саме так. Практично кожен громадянин України буквально фізично на собі відчуває цю нездатність і щиро дивується: "Як же воно так?".

Є безліч публікацій, які в різний спосіб ілюструють та пояснюють такий безрадісний стан українського суспільства, а відтак, і держави в цілому.

Але, як правило, все зводиться до того, що винні якісь "вони": то олігархи не патріотичні, то влада не народна, то бандитів забагато, а то і весь народ "не такий".

Кожен з авторів, безумовно, має свою певну рацію, але кількісне безсистемне накопичення навіть правдивої, але різнопланової інформації не наближає нас до розуміння: "А як би воно мало бути?".

Особисто мене дуже засмучує той факт, що кілька десятків дійсно розумних, освічених, патріотично налаштованих та енергійних авторів, котрі постійно "тусуються" на сайтах та в соціальних мережах, навіть не намагаються знайти для себе спільну СИСТЕМНУ відповідь на це запитання.

Ні, вони немов і пробують це зробити, збираючись на численні круглі і некруглі столи та різні семінари. Але всі ці акції починаються і закінчуються демонстрацією власної ерудиції та вправності в жонглюванні політологічними "словесними конструкціями", що не має ніякого стосунку до технології реального вдосконалення існуючої системи "Держава Україна".

Дійсно, система "Держава Україна" існує і функціонує, але дуже погано та неефективно, що ніяк не задовольняє людей, заради яких ця система і створена.

То як же виглядає ця система саме з системних позицій?

Держава Україна, як і будь-яка система, являє собою одночасне поєднання 5-и інших систем – її складових.

Системи елементів. Це найбільш наглядна та зрозуміла всім системна сторона державного механізму, яка включає різного роду адміністрації, інспекції, армійські та міліцейські формування, державні підприємства, судові та правоохоронні органи і багато іншого.

Для більшості з нас, тих, що послуговується "предметним мисленням", ця сторона держави є головною і визначальною, тому що наглядною. Тому всі наші думки і дії, при намаганні вдосконалення системи, спрямовуються на "тасування" та "перетасовування" саме цих елементів – скорочення, злиття, розмежування, перепідпорядкування і таке інше.

Згідно такого домінуючого підходу і розвивається наше життя сьогодні. Спочатку створюється нова структура (елемент), а потім шукаються ресурси для її існування і придумуються функції, які вона має виконувати. В результаті – маємо те, що маємо.

Системи функцій. Насправді ж, "головною і визначальною" в державній системі, як і будь-якій системі взагалі, є функціональна її сторона. Адже виходячи з принципів "функціонального мислення" нам потрібні не самі структурні елементи, а лише ті корисні для нас функції, які вони виконують.

Саме тому і будь-які зусилля в сторону вдосконалення системи необхідно розпочинати з побудови її більш ефективної функціональної моделі, виходячи з головної функції всієї системи. Всі ж структурні елементи системи є похідними від функцій, як і їхні носії (виконавці).

Системи потоків перетворення – речовини, енергії, інформації. Будь-яка система, а державна і поготів, є живим організмом в якому діяльність з виконання функцій супроводжується споживанням та перетворенням різних субстанцій: речовин, енергій та інформації.

Їх "перетікання" між структурними елементами системи і створюють ті самі потоки, на яких так полюбляють "сидіти" наші можновладці. Саме від оптимальності цих потоків і залежить, в значній мірі, ефективність всієї державної системи.

Системи вартостей. Існування іфункціонування всієї системи і окремих її елементів вимагають затрати ресурсів, які прийнято оцінювати в грошовому, вартісному вигляді.

Вартість є тим універсальним критерієм, який дозволяє об’єктивно оцінювати та співставляти складний спектр функцій системи за відповідністю їх вартості та вагомості.

Саме вартісний погляд на систему є наглядним індикатором "зон нераціональних витрат" та ступеня її загальної розбалансованості.

Системи протиріч, невідповідностей та абсурдів. Проаналізувавши систему з цих чотирьох згаданих вище сторін, ми ЗАВЖДИ яскраво висвітимо безліч цих самих протиріч, невідповідностей та абсурдів.

Перелік виявлених недоліків системи чітко та однозначно вкаже напрямки, характер та навіть кількість необхідних ресурсів для її вдосконалення.

Ось і все, більше нічого в системі "Держава Україна", як і в будь-якій іншій системі, немає!

Тож і для її аналізу, усунення недосконалостей та проектування нових, більш ефективних і оптимальних в даних конкретних умовах, конфігурацій її складових – немає ніякої потреби і сенсу послуговуватися будь-якими "…ізмами" та "…атіями".

При цьому, тільки правильна технологія, послідовність та характер наших дій гарантують бажаний результат.

І така технологія на стадії пошуку відповіді на запитання: "А як же має виглядати держава, про яку ми всі мріємо?" – теж не потребує ніяких політологічних засобів та коментарів і вона вже є.

І тільки після того, як будуть розроблені "робочі креслення" цієї "споруди" настане час різним політичним силам та їх політтехнологам продемонструвати власні здібності та досвід в організації роботи "будівельників" та діяльності "експлуатаційників".

І навіть якщо буде це робитися в уже звичних нам умовах досить брудної політичної конкурентної боротьби, – то і нехай! Ми ж бо всі тепер будемо знати, як конкретно має виглядати наша мета – ефективна система "Держава Україна" і по цьому "еталону" зможемо звіряти і обіцянки і результати діяльності різних політиків.

Таким чином, ми всі отримаємо і спільну об’єднавчу ідею, і конкретну мету, і принципово однакову програму дій: "якомога швидше, ближче та з найменшими ресурсними затратами наблизити життя народу до параметрів ефективної системи "Держава Україна".

І нехай, вже потім, та з політичних сил, яка зуміє краще за інших справитися з цією задачею, поставить свій партійний прапорець поряд з гордим державним стягом вже успішної України.

Олександр Гнєдаш, аналітик, для УП

powered by lun.ua
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)