Новый УПК и адвокаты: вопрос на грани добра и зла

1360 просмотров
Вторник, 21 мая 2013, 13:57
Александр Банчук
Центр политико-правовых реформ

Під час підготовки, ухвалення й перших місяців чинності нового КПК очікуваними були спротив і його несприйняття з боку слідчих і прокурорів, у яких забрали велику кількість повноважень. Такі ж очікування були щодо позиції суддів, оскільки вони отримали більше навантаження.

Але певною несподіванкою стали скептичні настрої багатьох представників адвокатської спільноти. Не зменшують їхнього незадоволення й оприлюднені факти позитивної практики застосування нового КПК.

Моніторинг, проведений Центром політико-правових реформ, показав кардинальне зменшення кількості осіб у СІЗО, значне зменшення випадків затримань, обшуків, а з іншого боку – збільшення кількості випадків застосування домашнього арешту та інших альтернативних запобіжних заходів, укладання угод про примирення.

Перші місяці роботи нового КПК – мовою цифр

Так, аналіз кримінальної статистики за перший квартал 2013 року в порівнянні з відповідними даними за 2012 рік показує, що кількість осіб у СІЗО зменшилась на 35%, або 11.000 осіб – з 32 до 21 тисячі.

Кількість клопотань про взяття під варту зменшилась на 45% – з 2.500 щомісячних подань у 2012 році до 1.350 щомісячних клопотань у першому кварталі 2013 року. Порівняння з 2011 роком показує зменшення на 70% – щомісячна кількість зазначених подань у 2011 році сягала 4.350.

Також збільшилась кількість випадків застосування альтернативних запобіжних заходів. Щомісяця до 40 осіб застосовують особисту поруку, до 250 осіб – домашній арешт, і до 2.100 осіб – особисте зобов'язання.

Крім того, зменшилась кількість обшуків на 30% – з 4.000 щомісячних обшуків у 2011 році до 2.900 у першому кварталі 2013 року. За даними моніторингу, зменшилась й кількість наданих судом дозволів на прослуховування осіб на 20%. Протягом перших трьох місяців цього року щомісячно слідчі судді надавали 1.650 дозволів на прослуховування приватних осіб. А в попередні роки ця цифра стабільно становила 2.000-2.100 дозволів.

Які ж основні проблеми нового КПК, проти яких виступають адвокати?

Вони переважно зводяться до двох речей – ліквідація стадії порушення кримінальної справи й зміна процедури повідомлення особі про підозру.

На шальках терезів – інтереси 200 підозрюваних і 34.000 потерпілих

Прийняття слідчим постанови про порушення кримінальної справи раніше могло оскаржуватися до суду й було гарантією захисту прав людини від необґрунтованого кримінального переслідування.

Новий КПК скасував цю процедуру й передбачив автоматичний початок розслідування – з моменту подання заяви про злочин. Якщо раніше слідчий оформляв рішення про порушення справи, і після цього міг обмежувати більшості прав осіб протягом тривалих строків – то в новому КПК закладений механізм, згідно з яким будь-яке обмеження прав людини, особистих чи майнових, повинно відбуватися лише на підставі санкції суду.

Критиків цих змін також не зупиняють аргументи, що такого механізму не існує в цивілізованій Європі.

Спробуємо пояснити логічність кроку авторів закону на цифрах. Можливістю скасування постанов про порушення справи в минулому 2012 році скористалося близько 2.500 осіб, в середньому 200 осіб щомісяця.

З іншого боку, формалізований порядок початку розслідування стоїть на перешкоді захисту інтересів потерпілих.

Якщо за старим Кодексом з 300 тисяч щомісячних заяв про злочини порушувалося лише 38 тисяч справ, то в цьому році щомісячна кількість зареєстрованих кримінальних проваджень становить 72 тисячі. Це означає, що в цьому році 34 тисячі потерпілих осіб щомісяця не були позбавлені із самого початку надії на розслідування їхньої справи й відшкодування завданої злочином шкоди.

Отже, при вирішенні цього питання на шальках терезів щомісяця стояли б інтереси, з одного боку – 200 підозрюваних, а з іншого – 34.000 потерпілих.

Кому віддати перевагу в цій віртуальній суперечці? Цілком очевидно, публічний інтерес полягає в необхідності захисту значно більшої кількості потерпілих.

Кілька років у СІЗО – no pasaran!

У новій структурі кримінального процесу важливе значення отримує момент повідомлення особі про підозру. З нього починається відлік строків розслідування: вони суттєво скоротилися. Також фактично і юридично з'являється сторона захисту, яка може збирати виправдувальні докази.

Але слідчі на практиці в багатьох випадках розпочинають провадження, збирають необхідні відомості, а повідомляють про підозру лише на самому завершенні провадження – перед направленням справи до суду.

У такій конструкції багато адвокатів вбачають порушення їхнього права на підготовку від обвинувачення, оскільки вони мають набагато менше часу для формування своєї позиції в справі.

Але згідно із КПК 1960 року в нас була інша крайність – спочатку затримували особу, чи іншим чином обмежували її права, – і потім місяцями, а часто й роками неквапливо розслідували справу. Тому Європейський Суд із прав людини в низці справ проти України констатував порушення, оскільки справи розслідувалися протягом шести, восьми чи дев'яти років.

Метою нового КПК було уникнути таких ситуацій і зробити головною стадією кримінального процесу не досудове слідство – а судовий розгляд, де в повній мірі можуть реалізовуватися змагальність і рівність сторін.

А щодо закидів про можливість підготовки до захисту, то тут хотілося би зробити аналогію з адміністративним процесом.

І в кримінальному, і в адміністративному процесі може йти мова про несплату платежів чи зборів. І в тому, і в іншому випадку наслідком може бути стягнення заборгованих платежів і визначеного штрафу; дуже часто в адмінпозовах фігурують порівняно більші, мільйоні суми вимог.

То чому в адміністративному провадженні достатньо часу для підготовки захисту з моменту подання позову до суду? А в кримінальному процесі нібито недостатньо часу, відведеного для ознайомлення з матеріалами, надіслання справи до суду, призначення підготовчого судового засідання, початку головного судового розгляду?

Нові можливості для захисту й нові втрати для обвинувачення

Щоб уникнути критики стосовно абстрактності тверджень, наведемо перелік тих новел КПК, які дозволяють говорити про реальність, а не декларативність захисту прав людини в новому кримінальному процесі.

Переконані, позиція сторони захисту зміцнилася завдяки наданню їй нових можливостей – процесуальних прав, – яких раніше вона не мала, позбавленню сторони обвинувачення значних повноважень і введенню інших новацій.

Так, повністю новими можливостями захисту стали:

1) обов'язкова участь захисника при кожному затриманні особи;

2) самостійне залучення вибраного особою захисника;

3) отримання безоплатної правової допомоги у випадках, визначених законом;

4) конфіденційне спілкування з обраним захисником без обмеження кількості й тривалості таких побачень;

5) вимога бути звільненим протягом 24-ох годин із моменту фактичного затримання, якщо не повідомлено про підозру;

6) припис бути звільненим протягом 36-ти годин, у випадку затримання на підставі попередньої санкції суду, або 60-ти годин із моменту фактичного затримання, якщо не доставлено до слідчого судді. Раніше цей строк становив – 72 години;

6) подання клопотання до слідчого судді про доставлення затриманого для вирішення питання про підстави позбавлення свободи;

7) подання клопотання про відвід учасників провадження до слідчого судді, суду;

8) подання обов'язкового для виконання клопотання про технічну фіксацію процесуальної дії;

9) отримання відшкодування процесуальних витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

10) зменшення розміру, звільнення від оплати, відстрочення чи розстрочення процесуальних витрат;

11) подання клопотання про судовий виклики певної особи;

12) подання клопотання до суду про тимчасовий доступ до речей чи документів;

13) подання клопотання до слідчого судді про допит свідка, потерпілого під час досудового провадження;

14) допит потерпілого, свідка з боку обвинувачення під час досудового провадження;

15) самостійне залучення експерта для проведення експертизи;

16) подання клопотання до суду про залучення експерта за рахунок держбюджету;

17) вимога бути повідомленим про проведення негласної слідчої дії – прослуховування, стеження тощо;

18) отримання до початку судових засідань копії документів і матеріалів, якими обґрунтовуються клопотання сторони обвинувачення про застосування заходів забезпечення провадження чи запобіжних заходів;

19) ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення;

20) копіювання матеріалів досудового розслідування;

21) укладення угод про примирення, визнання винуватості.

Своєю чергою, за новим КПК сторона обвинувачення позбавлена таких можливостей/повноважень:

1) призначати захисників для підозрюваних;

2) давати дозвіл на зустріч захисника зі своїм клієнтом;

3) здійснювати відвід учасників провадження;

4) приймати рішення про привід осіб;

5) відстороняти обвинуваченого від посади;

6) арештовувати майно;

7) застосовувати запобіжні заходи у вигляді підписки про невиїзд і особистої поруки;

8) приймати рішення про виїмку;

9) приймати рішення про заборону особі виїжджати за межі України до завершення досудового слідства;

10) вирішувати питання про відновлення справ за нововиявленими обставинами.

А іншими новаціями, які йдуть на користь захисту, є:

1) надання особі статусу підозрюваної незалежно від позиції сторони обвинувачення з моменту фактичного її затримання. І саме із цього моменту починаються доволі короткі строки розслідування – а захист може активно розпочинати свою роботу;

2) визнання моментом затримання його фактичне здійснення, а не час складення протоколу про цю дію;

3) пріоритет затримання особи на підставі попередньої санкції суду. Без судового рішення може затримуватися лише особа, яку спіймали "на гарячому", на місці вчинення злочину;

4) введення в органах розслідування посади відповідального за перебування затриманих осіб. Метою цього є гарантування безпеки й недоторканності затриманих;

5) відмова від доказів у вигляді явки з повинною, оскільки вони провокували застосування незаконних методів слідства, у тому числі катування;

6) визнання недопустимими доказами показань особи як свідка, надалі використані для її обвинувачення. За старим КПК найпоширенішою маніпуляцією з боку слідчих був допит осіб як свідків і подальше використання їхніх показань чи зізнань для обвинувачення й засудження цих осіб. Цим порушувалося право осіб на мовчання;

7) визнання доказами лише реальних свідчень особи в суді, а не протоколи допиту, складені в кабінеті слідчого. Це також є реальним запобіжником від зловживань слідства;

8) обов'язкова вказівка розміру застави в рішенні про взяття під варту підозрюваного. Це зменшило кількість заарештованих осіб;

9) зменшення строків тримання під вартою з 18 до 6 місяців – у справах про нетяжкі й середньої тяжкості злочини, і до 12 місяців – у справах про тяжкі й особливо тяжкі злочини;

10) обмеження строків розслідування 6 місяцями – у справах про нетяжкі й середньої тяжкості злочини, і 12 місяцями – у справах про тяжкі й особливо тяжкі злочини;

11) заборона проведення слідчих дій у нічний час, з 22 до 6 години;

12) регламентування правил допиту: перерва через кожні 2-і години, а разом не більше 8 годин на день;

12) проведення обшуку, огляду в офісі юридичної особи лише на підставі санкції суду;

13) проведення п'яти нових видів негласних дій лише на підставі санкції суду: аудіо-, відеоконтролю особи; аудіо-, відеоконтролю місця; обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу – мобільного телефону; спостереження за особою, місцем, річчю;

14) відмова від інституту повернення справ на додаткове досудове слідство. Це було виходом для судів, які не отримували достатніх доказів для засудження осіб і не наважувалися їх виправдовувати. Зараз суд має дві можливості – виправдовувати чи засуджувати;

15) стягнення з обвинуваченого при ухваленні обвинувального вироку лише витрат на залучення експерта – а не всіх судових витрат, як було раніше.

У підсумку отримуємо ситуацію, коли представники адвокатури оминають півсотню позитивних новел, а кілька негативів виставляють на публічну дискусію.

Причиною цього, на наш погляд, є руйнування завдяки новому КПК усталеної, звичної системи, яка суттєво не змінювалася протягом останнього півстоліття.

З іншого боку, особливістю людської психології є сприйняття добрих справ, навіть великої їх кількості – як даності, що швидко забувається. Але навіть незначні проблеми, сприйняті як зло – довго не забудуться.

У цьому випадку хочеться, щоб адвокатура зрозуміла, що вона від нового КПК отримала найбільше можливостей з-поміж усіх інших суб'єктів кримінальної юстиції.

Олександр Банчук, Центр політико-правових реформ, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)