ЗСТ + институциональное сближение ЕС и Украины = Соглашение об Ассоциации

181 просмотр
Пятница, 27 сентября 2013, 11:52
Виктор Гречин
для УП

Головний наслідок підписання Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС – це утворення Зони Вільної Торгівлі. Так вважає чи не більшість людей. Мало хто фокусується на не менш важливій темі – необхідності зближення стандартів, законодавства і інституцій України і ЄС.

Такого висновку автор дійшов, слухаючи виступи учасників Міжнародної конференцій "Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: виклики і можливості".

Про різні ступені викривлення уявлень суспільства щодо Угоди про Асоціацію – нижче.

Наразі про деякі моменти виступів трьох ключових учасників конференції – голови Представництва ЄС в Україні Яна Томбінського, економіста і політика Юрія Єханурова і академіка НАНУ Валерія Гейця.

Серед трійки названих пан Томбінський був найбільш оптимістично налаштований щодо наслідків європейської інтеграції України. Юрій Єхануров підтримував євроінтеграцію, але обережно перераховував можливі ризики і закликав бути готовими до викликів.

Натомість Валерій Геєць негативно ставився до підписання угоди про ЗВТ і похмуро розповідав про всілякі негаразди, що очікують на Україну.

Ян Тобмінський зазначив, що Європа інвестує в Україну, тому що хоче почуватись більш впевнено і безпечно, маючи сусіда з прозорою, ефективною, екологічно-дружньою економікою.

Він навів цікаву цифру: у минулому році на технічну і інструкційну підтримку євроінтеграційної стратегії України ЄС було витрачено суму у 180 мільйонів доларів.

Назвавши у своєму виступі конкретні цифри, пан Томбінський продемонстрував ту саму європейську прозорість, яку він прагне бачити в Україні.

Хто б що не говорив, але важко уявити ситуацію, коли хтось з російського політичного істеблішменту, наприклад академік Глазьєв, озвучує загальну суму коштів, спрямованих російськими владними органами на підтримку "східного" інтеграційного напрямку України.

Юрій Єхануров обережно говорив про проблеми, які очікують Україну після входження до ЗВТ з ЄС. Колишній прем’єр розповів як свого часу працював на підприємстві, пройшов курси з метрології і на власному досвіді дізнався, яка це непроста задача – працювати зі стандартами.

Як відомо, після підписання Угоди про Асоціацію Україна повинна буде привести власні технічні стандарти, санітарні і фіто-санітарні норми до відповідності з європейськими.

Далі Юрій Єхануров навів приклад підприємства "Агросоюз" на Дніпропетровщині: там вже впроваджено передові технології, які відповідають європейським стандартам, однак на підприємстві немає кому працювати.

"Чому немає кому працювати?" – запитує Юрій Михайлович, і сам же відповідає: "Людей вже по три рази наймали на роботу, і по три рази звільняли. Контингент там такий – п’яниці, крадії".

Втім, навіть маючи такий "контингент", опускати руки і йти в Митний союз – це не вихід, треба поступово вдосконалюватись і йти в Європу, вважає Єхануров.

Валерій Геєць був песимістично налаштованим щодо євроінтеграційних устремлінь України. Він озвучив негаразди, які чекатимуть країну після підписання Угоди про Асоціацію.

Перше – це політика імпортозаміщення Росії (відмова від українського експорту). Так, авіадвигуни, які Україна продавала РФ, не зможе продати Європі, оскільки в Росії і Європі літаки різні.

Друге – це великі витрати, які понесе Україна внаслідок адаптації законодавства і стандартів до європейських норм і які ляжуть "жахливим тягарем" на населення.

Він назвав суми, які було витрачено у Румунії і Болгарії на приведення у відповідність екологічних стандартів до європейських – відповідно 760 і 1668 євро на душу населення, і поставив під сумнів те, що Україна осилить такі витрати.

Звичайно, експерти на конференції володіли матеріалом, вони добре знали, що створення ЗВТ, окрім обопільного зниження митних ставок, передбачає також наближення технічних стандартів, законодавства, екологічних норм, тощо.

На необхідність цього зближення як на проблему вказував і Юрій Єхануров, і Валерій Геєць, і деякі інші учасники конференції.

Однак, якщо ви будете говорити, як то кажуть, із "широким загалом" про можливі наслідки підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, то виявите, що наразі багато людей володіють інформацією з цього питання у неповній мірі, або ж у викривленій формі.

Автор виділив три рівні свідомого чи несвідомого викривлення інформації щодо Угоди про Асоціацію. 

 

Перший рівень. Люди взагалі не знають, що таке "Угода про Асоціацію з ЄС". Можливо, вони чули про щось таке у новинах, у кращому випадку – знають, що підписання "Угоди про Асоціацію" якимось чином протиставляється Митному союзу і що там наявний якийсь конфлікт. 

Другий рівень. Люди ототожнюють підписання Угоди про Асоціацію з ЄС виключно зі створенням Зони Вільної Торгівлі (ЗВТ) між Україною і Європейським Союзом. 

При цьому, положення про поступове зближення українських і європейських законотворчих принципів, екологічних норм, технічних і (фіто)санітарних стандартів, фінансових систем, принципів регулювання підприємницької діяльності і так далі залишається поза увагою. 

Третій рівень. Співрозмовник знає, що підписання Угоди про Асоціацію передбачає як створення ЗВТ, так і поступове зближення широкого спектру українських і європейських інституцій. 

Однак він наводить аргументацію за чи проти, яка не підкріплена жодним дослідженням із прозорою і адекватною методологією. Мова іде, в першу чергу, про людей, які називають себе експертами. 

Дійсно важливо зрозуміти, що підписання Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС є не просто преамбулою до створення ЗВТ між ними, а передбачає, як вже було зазначено, поступове зближення економічних, соціальних, законотворчих, екологічних, метрологічних і інших норм – спектр галузей і інституцій, які підлягають зближенню з європейськими стандартами, є дуже широким.

Цей процес зближення несе у собі, у тому числі, і багато проблем. Виражених, головним чином, у великих обсягах фінансових і часових витрат на досягнення відповідностей у різних сферах. Про це наголошували Юрій Єхануров і Валерій Геєць.

Однак, окрім міркувань про витрати, не слід забувати і іншого, на мою думку, головного: максимальне зближення українських і європейських інституцій і стандартів матиме безпосередній вплив на покращення загального рівня життя, соціальних стандартів, екологічного становища, прозорості регулювання державою різноманітних сфер – підприємницької, дозвільної, закупівельної, тощо.

При тому, це не буде виписаною "стратегією розвитку", яка на практиці не працює; європейські норми, приписи і стандарти є практично направленими, і режим їх виконання регулярно відслідковується.

Наведу лише один приклад: як викорінити непрозорість і корупцію у сфері державних закупівель? Одне з положень Угоди про Асоціацію закріплює той факт, що ринок тендерних закупівель має бути відкритим, із рівним доступом на нього усіх учасників ЗВТ, незалежно від країни резиденції.

Тобто, українські підприємці зможуть брати участь у тендерах на території ЄС, тоді як європейські резиденти отримають доступ до тендерних конкурсів, що провадяться на території України. Умови будуть прозорими і рівними для всіх.

Нарешті, четвертий рівень. Причин того, чому дехто оперує даними і "доказами", не підкріпленими фактами або ж результатами наукових досліджень, може бути багато.

Особливо багато трапляється необґрунтованих прогнозів щодо наслідків приєднання України до ЗВТ з ЄС або ж до Митного союзу. Звичайно, кожен має право на свободу думки і висловлювань.

Але коли оприлюднена широкому загалу теза торкається соціально значимих у масштабі держави питань, що матимуть вплив на її довгостроковий розвиток, використання необґрунтованих тверджень є, м’яко кажучи, неетичним.

Детальніше про це писав Ігор Бураковський в своїй статті "Вибір вектора інтеграції: що ж показують цифри".

 

Отже. Часто громадськість має неправильне чи неповне уявлення про умови підписання Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС.

Натомість підписання такої угоди передбачає:

По-перше, створення ЗВТ між Україною і ЄС.

По-друге, широке зближення економічних, соціальних, законотворчих, екологічних, метрологічних і інших норм.

Економічні прогнози щодо наслідків приєднання України до економічних блоків мають ґрунтуватись на проведених дослідженнях з прозорою і адекватною методологією.

Так, згідно результатів дослідження, проведеного під егідою Єврокомісії, економічні наслідки від створення ЗВТ між Україною і ЄС будуть позитивними.

Узгодження економічних, соціальних, законотворчих, екологічних і інших норм України з вимогами ЄС вимагатиме затрат фінансових і часових ресурсів, однак у довготерміновій перспективі матиме наслідком сталий позитивний ефект на добробут населення, становлення прозорості і ефективності державного сектору.

Віктор Гречин, науковий співробітник ГО "Інститут економічних досліджень і політичних консультацій", ІЕД, для УП

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди ІЕД.

Фотографії надані Юрієм Цебренко спеціально для УП



powered by lun.ua
Вызовы и риски правительства Гончарука
Преодоление бедности, тотального патернализма, олигополии и экономический рост как основные вызовы для Зе!Кабмина. (укр.)
Собирается ли "зеленая команда" превращать советское высшее образование в европейское?
Сказать, что ничего не изменилось в высшей школе за годы независимости было бы неискренне. Но еще менее искренне было бы сказать о каких-то существенных изменениях. (укр.)
США помогут: как сжиженный газ меняет европейский энергорынок
Киеву необходимо активизировать строительство газопровода-интерконнектора между Польшей и Украиной. Мы должны получить максимум благ от удачной политической конъюнктуры.
Пять мифов о налоговых инициативах "Слуги народа"
Законодательные инициативы "Слуги народа" в налоговой сфере быстро обросли мифами. Я хочу развенчать основные из них. (укр.)
Мир ценой государства: в этом ли счастье?
Требуя мир здесь и сейчас, каждый из нас задуматься над его ценой и готовы ли мы ее платить. (укр.)
Почему обличители коррупции – это прорыв для Украины?
Украина сейчас имеет уникальный шанс получить надежный инструмент в борьбе с коррупцией, а также гарантировать обличителям коррупции не только надежную защиту, но и финансовое вознаграждение. (укр.)
Как снизить цены на лекарства в Украине
Преодоление "вечнозеленых патентов" и усовершенствование законодательства в сфере снабжения лекарств на территории Украины – пазл, который составляет уже третье Правительство в Украине после Революции Достоинства. (укр.)