Чего на самом деле хотели авторы законопроекта о прокуратуре

Четверг, 10 октября 2013, 14:56
Алексей Баганец
заслуженный юрист Украины, почетный работник органов прокуратуры, почетный президент адвокатской компании "Баганец и партнеры"

Щоб в нікого висловлене тут не викликало сумнівів чи пересторог, автор категорично заявляє, що повністю підтримує Європейську інтеграцію, що двома руками "за" прозорі і демократичні вибори, щоб зробити неможливими масові фальсифікації і так звані "каруселі", підкуп виборців та застосування адмінресурсу.

Автор категорично проти вибіркового правосуддя та наявності в нашій державі політичних в’язнів. Автор "за" незалежність суддів від будь-якого впливу, і, в першу чергу, з боку органів влади.

Але, категорично проти перенесення центру законодавчої роботи із Верховної Ради до адміністрації президента, проти фактично силового "просування" законопроектів, розроблених в АП, через так зване голосування провладної більшості в ВР без урахування інших, альтернативних думок науковців, експертів із числа практикуючих юристів, ігноруючи соціально-економічну ситуацію в державі, її фінансові можливості, тощо.

Тож ще раз підкреслюю: я за реформу органів прокуратури, але в конституційний спосіб.

Я проти поспішних рішень законодавців, які руйнують вже напрацьовані системи захисту прав і свобод громадян, не створюючи попередньо замінні механізми в забезпеченні виконання норм Конституції, які гарантують ці права і свободи.

По-перше, розробники цього проекту закону проігнорували наявність статті 9 Перехідних положень Конституції, де зазначено: "Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів".

Ні в кого не викликає сумнівів, що з часу прийняття в 1996 році Конституції, в Україні не введені в дію всі необхідні закони, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів.

Тобто не створена система державних органів, які спроможні взяти на себе весь об’єм роботи органів прокуратури по здійсненню нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Якщо за нині діючим законом громадяни, особливо соціально незахищені, можуть звертатися з скаргами до прокурора за захистом своїх прав, наприклад, трудових – з приводу невиплати заробітної плати, не нарахування пенсії, неналежного медичного обслуговування, необґрунтованого завищення цін на житлово-комунальні послуги, тощо, то після прийняття цього закону таке їх право буде фактично скасоване.

Так, я теж противник прокурорських повноважень щодо нагляду за додержанням і законів в сфері економіки, що дійсно дозволяє втручання в господарську діяльність підприємців, але залишити громадян своєї держави беззахисними від беззаконня, зокрема, від дій тих же органів влади, на мою думку, є недопустимим.

Впровадження системи безоплатної правової допомоги взамін прокурорського нагляду, теж є непереконливим, особливо з огляду на соціально-економічне становище в державі, на її фінансові можливості.

Адже таке "нововведення" також потребує значних бюджетних коштів для оплати послуг адвокатів, які будуть надавати таку безоплатну правову допомогу малозахищеним.

Про поспішність і не продуманість таких змін свідчить і той факт, що проектом закону про прокуратуру планується ввести в дію положення закону "Про безоплатну правову допомогу" замість 2017 року на два з половиною роки раніше.

Це призведе, на мою думку, не тільки до відсутності належного фінансування, але і до того, що не буде своєчасно створена відповідна мережа центрів з надання БПД, від чого в сукупності будуть обмежені в захисті своїх прав і свобод більшість скривджених громадян.

Крім того, розробники цього проекту не захотіли врахувати і той факт, що адвокати мають значно менший обсяг прав і повноважень для здійснення захисту громадян, ніж органи прокуратури.

На превеликий жаль, розробники нового проекту не розуміють, або просто не хочуть розуміти, дійсного змісту нині діючої функції прокуратури, яка полягає не тільки в нагляді за додержанням законів в сфері тієї ж господарської діяльності, але і в забезпеченні додержання прав і законних інтересів громадян, в першу чергу, соціально незахищених.

Крім того, слід звернути увагу, що окремі закони хоча і передбачають функцію державного контролю за додержанням законодавства, однак в них здебільшого взагалі відсутні положення, які регулюють діяльність таких органів щодо контролю за додержанням законів у цій сфері, їх права і обов’язки, порядок здійснення контролю, тощо.

Перехідними положеннями проекту пропонується позбавити органи прокуратури і функції нагляду за додержанням і застосування вимог закону "Про звернення громадян".

Тобто, з моменту ліквідації цих повноважень прокуратури, стан дотримання законодавства про звернення громадян будуть контролювати: Верховна Рада, народні депутати, президент, Кабінет Міністрів, уповноважений з прав людини ВРУ, Верховна Рада АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Отже саме ті органи, які до цього, отримавши заяви і скарги громадян перенаправляли їх на розгляд саме органам прокуратури, а інші як раз і являлися тими, чиї дії, рішення чи бездіяльність і оскаржувались!!!

Я ще раз стверджую: зазначені в статті 28 закону "Про звернення громадян" і перераховані вище органи не тільки не мають відповідних методик і досвіду на здійснення такого контролю і тим більше нагляду, але і самі є не останніми порушниками вимог цього закону.

Окрім того є відвертим маніпулюванням з боку розробників проекту і їх прибічників обґрунтування ними ліквідації функції нагляду за додержанням і застосуванням законів тим, що в результаті цих змін прокурор, начебто, не зможе втручатись в господарську діяльність суб’єктів підприємницької діяльності.

На мою думку, або це є проявом їх наївності, в чому я глибоко сумніваюсь, бо вони ж і новий КПК розробили в тому ж "дусі". Або є, вибачте, відвертим обманом.

Для того, щоб втручатись в господарську діяльність, сьогодні недобросовісному прокурору не потрібно буде використовувати свої наглядові повноваження за додержанням і застосуванням законів.

Адже введення в дію нового КПК з його статтею 214 вже дає право прокурору, не чекаючи заяви і повідомлення про злочин, самостійно,виявляти з будь-якого джерела обставини, що можуть, саме можуть, свідчити про вчинення кримінального правопорушення, реєструвати цю інформацію в ЄРДР і розпочинати досудове розслідування як по факту, так і відносно будь-якого громадянина чи громадян. До речі, не ставлячи останніх до відому.

А також проводити в подальшому необхідні як слідчі (розшукові) дії, так і негласні слідчі (розшукові) дій, про що той же підприємець і знати не буде.

Таким чином, враховуючи нинішній стан законності в Україні, відсутність передбаченої Перехідними положеннями Конституції системи органів державного контролю за додержанням законів, неефективність вже існуючих органів, які повинні в майбутньому здійснювати контрольні функції в окремих сферах законодавства, а також те, що ці органи є чи не першими порушниками вимог законодавства, ліквідація наглядової функції прокуратури в частині забезпечення прав і свобод громадян призведе до повного руйнування вже існуючої системи нагляду за додержанням законодавства.

Про суттєве зменшення повноважень прокурора по захисту прав громадян свідчить не лише ліквідація функції нагляду за додержанням і застосуванням законів, а й суттєве обмеження можливості прокурора представляти в суді інтереси соціально незахищених громадян.

Перш за все тих, хто за матеріальним становищем не спроможні захистити свої права в суді, тобто пенсіонери, безробітні, студенти і так далі, а також тих, хто має фізичні вади, як от інваліди, люди похилого віку.

Цей проект залишає за прокурором лише право представляти в суді інтереси неповнолітніх та осіб обмежено дієздатних або недієздатних.

Висновок: руйнування існуючої системи захисту прав громадян через представництво прокуратурою їх інтересів в судах та передача цих функцій центрам безоплатної правової допомоги свідчить лише про те, що держава бажає зняти з себе всю відповідальність за забезпечення прав і свобод найбільш незахищених людей.

Олексій Баганець, адвокат, почесний працівник прокуратури, заслужений юрист України, для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Как решить проблему хаотичной застройки и обеспечить устойчивое развитие наших городов
Почему строительный бум, который в нормальных странах становится драйвером экономического роста, у нас создаёт новые проблемы?
Как футбол поднимает важные социальные проблемы
Несколько мировых кейсов, когда площадкой социальных изменений становилось футбольное поле. (укр.)
Кремлёвский реванш-2019: инструменты новые, ошибки – старые
Программа-минимум для Кремля – получить в Киеве лояльное большинство в новой Верховной Раде, программа-максимум – нового пророссийского президента.
Бюджет-2019 для аграриев — продолжение сказки "Лиса и журавль"
Каким должен быть "аграрный бюджет" на 2019? (укр.)
Нападение в Керчи – это не теракт и не спецоперация, а проявление гораздо более опасной тенденции
Расстрел в Керченском политехническом колледже стал первым случаем так называемого school shooting на территории Украины. (укр.)
Срок за репост в России оказался "маразмом" (но это не точно)
Путин предложил изменения в статью 282 Уголовного кодекса РФ об экстремизме. Эта статья – не просто инструмент массового нарушения прав человека в России, но и средство давления на активистов в оккупированном Крыму. (укр.)
Монополия на экспертизу – угроза следствию, и другие недостатки законопроекта на замену "поправок Лозового"
Роль экспертизы в коррупционных делах имеет важнейшее значение. Выводы экспертов непосредственно влияют на ход расследования и меру наказания фигурантов топ-коррупционных дел. (укр.)