Каким должен быть результат диалога?

Вторник, 10 декабря 2013, 18:18

Ідея загальнонаціонального круглого столу чотирьох президентів України для знаходження компромісу для когось може видаватися досягненням, а для когось – слабкістю.

Сам факт проведення діалогу автоматично не змінить ситуацію. Але саму готовність до його проведення зі сторони теперішньої української влади, якщо вона щира, можна вважати певним зрушенням з місця. 

Діалог є елементом європейської культури. І якщо ми обстоюємо європейські цінності, якщо обстоюємо себе в Європі і Європу в собі, то ми повинні трактувати діалог серйозно. Ясна річ, що це має бути діалог за правилами, а не діалог, де одна сторона обдурює другу.

Предметом діалогу чотирьох президентів України мають стати інтереси українського народу, інтереси України.

Предметом діалогу не мають бути партійні чи корпоративні інтереси. В такі визначальні моменти, як зараз, всі партії повинні дуже серйозно до цього поставитися, усвідомити цю різницю, що це не забава у вибори, що йдеться про долю України на століття вперед.

Яким має бути результат діалогу? Якщо говорити про уряд, то проста заміна уряду Азарова на уряд Арбузова не буде прийнятним результатом. Результатом діалогу має стати прихід до влади технічного уряду з професіоналів, які б не боролися  за свою політичну кар’єру.

Його міністри мали б публічно заявити, що вони є перехідним урядом, який не має політичних амбіцій і хоче лише внормувати ситуацію в Україні, "вирулити" її на нормальну дорогу.

Якщо говорити про президента, то це складне питання. Звичайно, мені б хотілося, щоб цей президент, який довів свою неспроможність управляти країною, пішов швидше, ніж будуть президентські вибори. В моїх очах він остаточно втратив легітимність.

Але якщо буде стояти питання про те, щоб вибирати між варіантом "Янукович до 2015 року" чи варіантом "введення військ з боку Росії", то я волію тоді Януковича. Ми повинні чітко усвідомлювати, скільки важить кожна наша вимога і якою ціною за неї розплачуватиметься народ.

Технічний уряд має оберегти Україну від дефолту і забезпечити хоча б якийсь механізм виходу з замкнутого кола, коли заради партійних чи шкурницьких інтересів уряди беруть чергові позики, щораз більші і більші.

Це є порочне коло, бо ми тоді самі себе заганяємо у безвихідь. Отож, втримання України від дефолту і налагодження більш-менш нормального функціонування державних структур – таким має бути завдання для перехідного уряду професіоналів.

На жаль, не маючи більшості в парламенті, ми не можемо змінити пакет виборчих законів. А в такому разі ми не матимемо нормальних виборів – ні президентських, ні парламентських.

Тому я би виставив на переговори вимогу скликати Конституційну асамблею – але не ту, провладну, яка скликана Януковичем, а скликану на здоровій основі. Її завдання – виробити модель перезавантаження країни.

Я не думаю, що збалансувати гілки влади й унормувати управління державою можна простим поверненням до Конституції 2004 - парламентсько-президентське управління. Ми весь час "шарахаємося" від однієї незбалансованої Конституції до другої.

Натомість, слід сісти і продумати про розподіл владних повноважень і відповідальності з точки зору відповідального державотворення, а не партійної ривалізації (як усунути свого суперника від будь-яких важелів влади). Тому в цей процес мають бути залучені професійні діячі, а не особи, заангажовані в політичній діяльності.

Учасники діалогу: влада, опозиція. А як же громадськість?

Оскільки в народі немає однозначної довіри до опозиції, громадськість має бути представлена обовʼязково.

Але як? В нас немає механізму, як би можна було обирати представників у масштабах всієї країни.

Тому припускаю, що в цей конкретний момент суспільство погодилося б, якби його репрезентантом на переговорах були представники Євромайдану у Києві.

powered by lun.ua

На рынке леса новая монополия?

Конфликт в пользу РФ: почему Украина теряет белорусский рынок

Почему украинские женщины (НЕ) выбирают ИТ и STEM-профессии?

Кто заплатит за пластик?

Окна возможностей: несколько перспективных направлений для бизнеса во время пандемии

Новый политический мир