Зачем Януковичу идти путем Бен Ладена?

Среда, 12 февраля 2014, 09:48
политолог, кандидат политических наук, для УП

Навіщо Януковичу йти шляхом бен Ладена?

Олександр Палій, для УП

Антитерористичний центр при СБУ привів у готовність суб'єкти боротьби з тероризмом на території держави. Таке рішення ухвалено в зв'язку "із різким зростанням кількості повідомлень щодо замінування об'єктів із масовим перебуванням людей, наявністю погроз вчинення вибухів, у тому числі на об'єктах підвищеної небезпеки".

Між тим, можливо, СБУ легко б знайшла замовників цих повідомлень, якби свого часу знайшла замовників щонайменше чотирьох актів телефонного тероризму, які трапилися в грудні цього року.

Тоді, під час підготовки штурмів Майдану міліцією, телефонні терористи щонайменше чотири рази "мінували" центральні станції Київського метро, завдяки чому громадяни не могли дістатися підтримати Майдан.

Зараз влада звинувачує опозицію в терористичних акціях.

Перед спробою викрадення літака під час відкриття Олімпіади в Сочі 7 лютого виконуючий обов'язків міністра МВС Захарченко повідомляв, що "Праворадикальні угруповання планують знову розхитати мир і не зупиняться навіть перед терористичним актом. Про це свідчить наявна оперативна інформація". Про це ж саме – теракти до відкриття Олімпіади – 5 лютого заявив депутат Царьов як про річ, яку "активно обговорюють і депутати, і журналісти".

Після цього була спроба захопити літак харків'янином Артемом Козловим, який, як виявилося, носив на шиї стрічечку "Янукович – наш президент" і сильно пив.

Ключове питання, яке влада не може пояснити – навіщо опозиції теракти?..

В.о. міністра Захарченко сказав, що екстремісти мають намір "привернути увагу до себе в день відкриття в Олімпіади в Сочі".

Але ж до України й так звернута вся можлива увага світу!

Щоб пересвідчитися, варто увімкнути чільні світові телеканали. Величезною перевагою опозиції, яка забезпечує їй підтримку світу, є саме мирний характер протестів. Цей мирний характер зберігся навіть після використання проти опозиції бойових куль, тортур і вбивств.

Ця перевага дуже додає опозиції в презентуванні себе зовнішньому світові. Зруйнувати ці досягнення було б крайнім безглуздям.

Крім того, до терактів вдаються зневірені, які не мають інших можливостей заявити про себе. А в опозиції на тлі широкої міжнародної й внутрішньої підтримки зараз безліч таких можливостей.

Цікаво, що першим повідомленням СБУ було про "хуліганство", а не спроба захоплення. СБУ акцентувала увагу на тому, що він був "дуже п'яний". Складалося враження, що ці повідомлення виводили Козлова з-під переслідування.

Можливо, провокація з літаком організовувалася як інформаційна – щоб кинути тінь на Україну в момент, коли увага всього світу була прикута до Сочі. А можливо – і реальна терористична, яка, проте, не була доведена до кінця з якихось причин.

Зараз викрадачеві "світить" 20 років. Слідство вестимуть турки, тому не виключено, що в нього з'являться факти, яких могло б не з'явитися при веденні слідства в Україні.

Чи може влада здійснювати теракти? Питання сакраментальне.

Після тітушок, стрілянини міліції по натовпу й звірячого терору проти активістів мало хто здивується, якщо влада підірве справжню бомбу. Більше того, випадки терактів у політичних інтересах влади вже мали місце в Україні – під час виборчої кампанії Януковича 2004 року.

Нині влада роздуває антитерористичний психоз.

Однак, в обмеженні можливостей для мирного протесту – тобто в таких повідомленнях і самих терактах – зацікавлена насамперед влада. Адже опозиція з її живою суспільною підтримкою явно виграє в цій конкуренції мирних протестів.

Чому історія Майдану й Антимайдану наявне підтвердження – на першому люди усміхнені й фотографуються, а на другий нікого, крім акредитованих у Верховній Раді журналістів, не пускають правоохоронці, а самі учасники ховають обличчя.

Схоже, влада не до кінця уявляє, у якому світі живе. Не може влада в Європі стріляти бойовими по мітингувальниках. І не може "мінувати" метро.

Водночас, не виключено, що терористичний психоз – це сценарій уже не самого Януковича, а Росії, реалізований через різні підставні "фронти". Може видатися цікавою думка газети "Вашингтон Таймс", яка пише: "Навіть невеликий збій у постачанні газу територією України в результаті саботажу до Італії та інших південноєвропейських країн, які демонструють дуже невелике зростання економіки, може занурити їхні економіки в рецесію".

Можливо, потенційні вибухи газопроводів – це спосіб Росії показати вразливість Європи й зробити її менш принциповою в українському питанні? Або, ще більш загрозливо, санкціонувати в очах Європи необхідність "зовнішнього контролю", тобто окупації, за територією України, якою йдуть трубопроводи.

До речі, Росія вже неодноразово вдавалася до тіньових диверсій на газопроводах. Зокрема, у січні 2006-го в Грузії та в квітні 2009 року в Туркменістані, коли через падіння ціни газу на світовому ринку для Росії стало невигідно купувати газ у Туркменістану й перепродавати його в Європу.

Тому, доречно Міністерство енергетики та вугільної промисловості доручило перевести на посилений режим охорони газопроводи країни.

Янукович уже, напевно, не буде респектабельним східноєвропейським екс-президентом, але все ще в змозі виторгувати собі за непролиття крові становище заможного східноєвропейського екс-президента на волі.

Якщо ж до тероризму, або до потуранню йому справді виявляться причетні посадові особи України, працівники правоохоронних органів тощо – то цей шлях може привести їх до цілком неочікуваних наслідків.

Особливо враховуючи те, як у сучасному світі реагують на терористів.

Олександр Палій, політолог, кандидат політичних наук, спеціально для УП