Почему Париж должен отказаться от соглашения с Москвой

18 просмотров
Пятница, 25 июля 2014, 15:53
Клемен Шено
Франция, для УП

Після трагедії Malaysia Airlines для міжнародного співтовариства стає очевидним, що Росія бере активну участь у війні проти України та підтримує тероризм.

Та попри це, Франція не призупинила військової співпраці з РФ і планує поставити принаймні один військово-транспортний корабель класу Містраль до Росії.

У 2010 році відома французька письменниця та журналістка Галя Акерман взяла інтерв'ю у Павла Фельгенгауера, російського військового експерта. Вона запитала його, чи можливо, що Росія силою забере у України Крим. Він відповів – на даний час ні, попри ймовірне бажання Росії зробити це.

Фельгенгауер вважав, що для успішності такої операції РФ мала би не лише знищити українську армію, але і заволодіти регіоном швидко, без насильства і кровопролиття. Тобто, це мав би бути аншлюс.

На його думку, в 2010 році Росія не мала достатнього військового потенціалу для такої операції. Але такі можливості у неї мали з’явитися, наголосив експерт, щойно буде завершена реформа армії – "5 або 10 років потому".

Він натякнув, що анексувати лише Крим немає сенсу, його варто "брати" разом з донецьким, луганським, одеським та харківським регіонами.

У цьому ж інтерв'ю Фельгенгауер заявив, що Росія хоче купити кораблі Містраль з метою здійснення військової операції проти України. Він наголосив, що такі судна потрібні не для оборони, а для нападу. І назвав об’єкт експансії – Одеса.

В 2011 році, коли пройшли лише три роки з російсько-грузинської війни, і попри протести історичних союзників, Франція підписала контракт на продаж в Росію двох кораблів класу Містраль на суму 1,2 мільярди євро з можливістю поставок ще двох суден.

Це був перший випадок, коли член НАТО погодився продати високотехнічну військову техніку Москві.

Не менш важливим було і те, що контракт передбачав передачу технологій, що означає, що росіяни зможуть будувати власні судна.

Постачання першого корабля, "Владивосток", заплановане на жовтень 2014 року. Другого, "Севастополь", – на середину 2015.

Містраль – десантне судно, призначене для атаки з моря. Сам головнокомандувач ВМС Росії якось бовкнув, якби Росія мала такі кораблі, напад на Грузію тривав би 40 хвилин, а не 26 годин.

"Містраль" може перевозити 16 гелікоптерів, 4 десантних баржі, 60 БТРів, включаючи 15 танків, і близько 900 солдат. Це не просто корабель флагманського типу – це справжня стратегічна зброя.

Поточна ситуація 

Прогнози Фельгенгауера збулися. Нещодавно, в інтерв’ю французькому радіо, він знову підтвердив сказане – Росія купує французькі кораблі для використання в Чорному морі, зокрема для висадки в Одесі.

Крім того, за останні кілька років Росія вдається до відвертої експансіоністської та анти-європейської риторики, заявляючи про своє право на республіки колишнього СРСР. Ця риторика має бентежну схожість з нацистською Німеччиною.

Зрозуміло, що все більше і більше союзників висловлюють стурбованість з приводу угоди. Президент США Барак Обама чітко висловився, звертаючись до свого французького колеги, – угоду треба скасувати.

Високопосадовці Польщі та країн Балтії заявили, що Франція не повинна продавати кораблі. Адже Україна, новий партнер ЄС після підписання Угоди про Асоціацію, в даний час потерпає від російського вторгнення.

Громадянське суспільство також постійно висловлює стурбованість з приводу готовності Франції озброювати тоталітарну Росію. Активісти групи No Mistrals for Putin організовують регулярні демонстрації по всьому світу проти цієї угоди і проти французького військового співробітництва з РФ.

Остання серія протестів відбулася 14 липня на День взяття Бастилії – демонстрації пройшли в 13-ти країнах світу. У Києві близько 300 протестувальників зібралися біля будівлі, де французький посол організовував бенкет.

Інші варіанти

Противники угоди вважають, що Франція може знайти інших покупців для своїх кораблів в разі, якщо вирішить не продавати їх Росії. Американські та канадські політики впевнені, що США, Канада, або ж і НАТО можуть і повинні купити Містралі.

Такої ж думки і європейці. Клаудіа Мейджор та Крістіан Мьоллінг, наукові співробітники Німецького Інституту Міжнародних Справ та Безпеки SWP вважають, що і Європейський Союз здатен заплатити за Містралі. Адже одним з пріоритетів президента Франції є побудова системи спільної європейської безпеки, тож кораблі можуть бути першим кроком в цьому напрямку.

Поза сумніву, існують альтернативні рішення, потрібно лише трохи креативного мислення та сили волі.

Так, будуть деякі втрати – як от штрафи за скасування контракту. Але це ніщо в порівнянні із союзом із агресивною та тоталітарною Росією Путіна. І це ніщо в порівнянні з миром і стабільності в Європі.

Франція продовжує із виконанням угоди

У цьому контексті все важче зрозуміти, чому Париж не скасовує угоду. Наразі 400 російських моряків прибули до Франції на навчання. Офіційний Париж і провідні ЗМІ утримуються від будь-яких коментарів з цього приводу.

Ну а крайній правий Національний фронт навіть схвалює те, що відбувається. Мовляв, зовнішня політика Франції нарешті не залежить від США.

Франція намагається виправдати себе та свою угоду. Одна з причин неможливості її розірвання, за версією французів, – острах втрати робочих місць.

Але це неправда. Так, представник профспілки в Сен-Назер, де будуються кораблі, підтвердив, що робочі місця не залежать від Містралів. А директор STX, компанії-будівельника Містралів, підтвердив, що їх портфель замовлень заповнений до 2019 року.

Інша причина – репутація. Франція – один з найбільших виробників і продавців озброєнь. Але виникає запитання – що є більш небезпечним з точки зору репутації: озброєння агресора і підтримка експансії, чи розрив контракту з метою збереження миру, стабільності і демократії в Європі?

У своїй спробі виправдати поставку кораблів, французька пропаганда іноді виглядає смішно. Наприклад, міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус заявив, що Франція шанує свій підпис, як і Росія.

Це було сказано після того, як Путін порушив Будапештський Меморандум, за яким РФ є гарантом територіальної цілісності України, окупував Крим і підтримує терористів на Донбасі.

Падіння Боїнга

17 липня проросійські сепаратисти за підтримки російського персоналу збили цивільний літак з 298 пасажирами на борту. Цей страшний теракт спричинив сильну "ударну" хвилю по всьому світу. Одразу кілька світових лідерів, серед яких і Ангела Меркель, заявили, що Франція не повинна продавати Містралі в Росію.

У тому разі, якщо третій рівень санкцій не змусить Францію зупинити експорт зброї в РФ, то юридичні процедури зможуть заблокувати цю угоду, оскільки вона поза сумніву порушує європейський Кодекс поведінкиЄС у сфері експорту озброєнь.

Для того, щоб вважати продаж незаконним, досить того, що країна призначення не відповідає хоча б одному з критеріїв спеціально визначених для країн-покупців озброєння.

Та Росія, схоже, порушує не один критерій...

Лише кілька прикладів. Один з критеріїв твердить, що покупець повинен поважати права людини. Інший – що покупець має дотримуватися міжнародного права (!). Третій критерій свідчить, що продаж не повинен ставити під загрозу безпеку союзників і партнерів країни-екпортера.

2 лютого 2010 Ерве Морен, тодішній міністр оборони Франції, наголосив з приводу згаданого вище кодексу: "Це спільна позиція, що має юридичну силу акту, який не вимагає прийняття нового національного законодавства, він накладає зобов’язання прямо на французьку адміністрацію....

В результаті, рішення Міжурядової Комісії з Військового Експорту, перед наданням свого дозволу на експорт зброї, має суворо враховувати діючі ембарго і обмежувальні заходи на основі вичерпних та оновлених списків від ООН та на основі спільних позицій ЄС".

Тож, теоретично, Міжурядова Комісія з Військового Експорту CIEEMG повинна підтримати застосування цієї позиції і заборонити експорт Містралів.

У разі, якщо Комісія вирішить ігнорувати європейське законодавство, або якщо Париж вирішить йти до кінця за будь-яку ціну, то громадянин ЄС може подати в суд на Францію за порушення законодавства ЄС.

Втім, більш ефективним та корисним для України і для решти зацікавлених держав був би інший хід – діяти на урядовому рівні. Тобто знайти серед членів ЄС вірних союзників, які б чинили тиск на Францію, аби вона зважила на закони і принципи євроспільноти. Не менш важливим і вагомим, поза сумніву, є тиск громади і ЗМІ.

Так чи інакше, навіть якщо Франція наполягатиме на виконанні угоди з РФ, зробити це їй буде не так легко…

Клемен Шено, Франція, спеціально для УП

З англійської переклав Анатолій Максимов



powered by lun.ua
Бутан и Непал – два мира одной Азии
Периодически среди местных проводят соцопрос о том, насколько они довольны своей жизнью. 95% людей говорят, что их все устраивает и они получают удовольствие от всего, что происходит.
Особый статус Донбасса как политическое дежавю
То, что происходит сейчас вокруг Донбасса и его "особого" статуса, вызывает политическое дежавю: Порошенко и Ко четыре года назад пытались продвинуть через парламент то же и под тем же соусом... (укр.)
"Мертвые души" среди получателей государственных выплат. Как их обнаружить?
Что такое верификация государственных расходов? Ответы на топ-5 вопросов. (укр.)
Госизмена в Минэкономики и сорванное производство снарядов: при чем здесь люди Пашинского?
Пока государственная компания "Артем" ждет оборудования из США, право поставлять снаряды для "Гиацинт" вооруженных сил получила частная фирма ООО "Рубин 2017". Разбираемся, при чем здесь Пашинский и его люди. (укр.)
Что может пойти не так при обновлении НАПК?
Риски в процессе обновления НАПК остаются. Для их предотвращения в большинстве случаев может помочь только должное внимание со стороны общественности и международных партнеров. (укр.)
Фонд энергоэффективности: что нужно знать ОСМД и управляющим
Новая программа фонда предусматривает выделение грантов на энергомодернизацию многоквартирных домов. Далее — ответы на главные процедурные вопросы. (укр.)
Веселые старты президента Зеленского в судах
Зеленский внес в парламент законопроект, который должен исправить ошибки, допущенные предыдущей властью, и обеспечить реальную независимость судей. Как изменился законопроект между первым и вторым чтением, прислушались ли депутаты к советам экспертов и были ли изъяты недостатки – объясняем. (укр.)