Почему Париж должен отказаться от соглашения с Москвой

14 просмотров
Пятница, 25 июля 2014, 15:53
Клемен Шено
Франция, для УП

Після трагедії Malaysia Airlines для міжнародного співтовариства стає очевидним, що Росія бере активну участь у війні проти України та підтримує тероризм.

Та попри це, Франція не призупинила військової співпраці з РФ і планує поставити принаймні один військово-транспортний корабель класу Містраль до Росії.

У 2010 році відома французька письменниця та журналістка Галя Акерман взяла інтерв'ю у Павла Фельгенгауера, російського військового експерта. Вона запитала його, чи можливо, що Росія силою забере у України Крим. Він відповів – на даний час ні, попри ймовірне бажання Росії зробити це.

Фельгенгауер вважав, що для успішності такої операції РФ мала би не лише знищити українську армію, але і заволодіти регіоном швидко, без насильства і кровопролиття. Тобто, це мав би бути аншлюс.

На його думку, в 2010 році Росія не мала достатнього військового потенціалу для такої операції. Але такі можливості у неї мали з’явитися, наголосив експерт, щойно буде завершена реформа армії – "5 або 10 років потому".

Він натякнув, що анексувати лише Крим немає сенсу, його варто "брати" разом з донецьким, луганським, одеським та харківським регіонами.

У цьому ж інтерв'ю Фельгенгауер заявив, що Росія хоче купити кораблі Містраль з метою здійснення військової операції проти України. Він наголосив, що такі судна потрібні не для оборони, а для нападу. І назвав об’єкт експансії – Одеса.

В 2011 році, коли пройшли лише три роки з російсько-грузинської війни, і попри протести історичних союзників, Франція підписала контракт на продаж в Росію двох кораблів класу Містраль на суму 1,2 мільярди євро з можливістю поставок ще двох суден.

Це був перший випадок, коли член НАТО погодився продати високотехнічну військову техніку Москві.

Не менш важливим було і те, що контракт передбачав передачу технологій, що означає, що росіяни зможуть будувати власні судна.

Постачання першого корабля, "Владивосток", заплановане на жовтень 2014 року. Другого, "Севастополь", – на середину 2015.

Містраль – десантне судно, призначене для атаки з моря. Сам головнокомандувач ВМС Росії якось бовкнув, якби Росія мала такі кораблі, напад на Грузію тривав би 40 хвилин, а не 26 годин.

"Містраль" може перевозити 16 гелікоптерів, 4 десантних баржі, 60 БТРів, включаючи 15 танків, і близько 900 солдат. Це не просто корабель флагманського типу – це справжня стратегічна зброя.

Поточна ситуація 

Прогнози Фельгенгауера збулися. Нещодавно, в інтерв’ю французькому радіо, він знову підтвердив сказане – Росія купує французькі кораблі для використання в Чорному морі, зокрема для висадки в Одесі.

Крім того, за останні кілька років Росія вдається до відвертої експансіоністської та анти-європейської риторики, заявляючи про своє право на республіки колишнього СРСР. Ця риторика має бентежну схожість з нацистською Німеччиною.

Зрозуміло, що все більше і більше союзників висловлюють стурбованість з приводу угоди. Президент США Барак Обама чітко висловився, звертаючись до свого французького колеги, – угоду треба скасувати.

Високопосадовці Польщі та країн Балтії заявили, що Франція не повинна продавати кораблі. Адже Україна, новий партнер ЄС після підписання Угоди про Асоціацію, в даний час потерпає від російського вторгнення.

Громадянське суспільство також постійно висловлює стурбованість з приводу готовності Франції озброювати тоталітарну Росію. Активісти групи No Mistrals for Putin організовують регулярні демонстрації по всьому світу проти цієї угоди і проти французького військового співробітництва з РФ.

Остання серія протестів відбулася 14 липня на День взяття Бастилії – демонстрації пройшли в 13-ти країнах світу. У Києві близько 300 протестувальників зібралися біля будівлі, де французький посол організовував бенкет.

Інші варіанти

Противники угоди вважають, що Франція може знайти інших покупців для своїх кораблів в разі, якщо вирішить не продавати їх Росії. Американські та канадські політики впевнені, що США, Канада, або ж і НАТО можуть і повинні купити Містралі.

Такої ж думки і європейці. Клаудіа Мейджор та Крістіан Мьоллінг, наукові співробітники Німецького Інституту Міжнародних Справ та Безпеки SWP вважають, що і Європейський Союз здатен заплатити за Містралі. Адже одним з пріоритетів президента Франції є побудова системи спільної європейської безпеки, тож кораблі можуть бути першим кроком в цьому напрямку.

Поза сумніву, існують альтернативні рішення, потрібно лише трохи креативного мислення та сили волі.

Так, будуть деякі втрати – як от штрафи за скасування контракту. Але це ніщо в порівнянні із союзом із агресивною та тоталітарною Росією Путіна. І це ніщо в порівнянні з миром і стабільності в Європі.

Франція продовжує із виконанням угоди

У цьому контексті все важче зрозуміти, чому Париж не скасовує угоду. Наразі 400 російських моряків прибули до Франції на навчання. Офіційний Париж і провідні ЗМІ утримуються від будь-яких коментарів з цього приводу.

Ну а крайній правий Національний фронт навіть схвалює те, що відбувається. Мовляв, зовнішня політика Франції нарешті не залежить від США.

Франція намагається виправдати себе та свою угоду. Одна з причин неможливості її розірвання, за версією французів, – острах втрати робочих місць.

Але це неправда. Так, представник профспілки в Сен-Назер, де будуються кораблі, підтвердив, що робочі місця не залежать від Містралів. А директор STX, компанії-будівельника Містралів, підтвердив, що їх портфель замовлень заповнений до 2019 року.

Інша причина – репутація. Франція – один з найбільших виробників і продавців озброєнь. Але виникає запитання – що є більш небезпечним з точки зору репутації: озброєння агресора і підтримка експансії, чи розрив контракту з метою збереження миру, стабільності і демократії в Європі?

У своїй спробі виправдати поставку кораблів, французька пропаганда іноді виглядає смішно. Наприклад, міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус заявив, що Франція шанує свій підпис, як і Росія.

Це було сказано після того, як Путін порушив Будапештський Меморандум, за яким РФ є гарантом територіальної цілісності України, окупував Крим і підтримує терористів на Донбасі.

Падіння Боїнга

17 липня проросійські сепаратисти за підтримки російського персоналу збили цивільний літак з 298 пасажирами на борту. Цей страшний теракт спричинив сильну "ударну" хвилю по всьому світу. Одразу кілька світових лідерів, серед яких і Ангела Меркель, заявили, що Франція не повинна продавати Містралі в Росію.

У тому разі, якщо третій рівень санкцій не змусить Францію зупинити експорт зброї в РФ, то юридичні процедури зможуть заблокувати цю угоду, оскільки вона поза сумніву порушує європейський Кодекс поведінкиЄС у сфері експорту озброєнь.

Для того, щоб вважати продаж незаконним, досить того, що країна призначення не відповідає хоча б одному з критеріїв спеціально визначених для країн-покупців озброєння.

Та Росія, схоже, порушує не один критерій...

Лише кілька прикладів. Один з критеріїв твердить, що покупець повинен поважати права людини. Інший – що покупець має дотримуватися міжнародного права (!). Третій критерій свідчить, що продаж не повинен ставити під загрозу безпеку союзників і партнерів країни-екпортера.

2 лютого 2010 Ерве Морен, тодішній міністр оборони Франції, наголосив з приводу згаданого вище кодексу: "Це спільна позиція, що має юридичну силу акту, який не вимагає прийняття нового національного законодавства, він накладає зобов’язання прямо на французьку адміністрацію....

В результаті, рішення Міжурядової Комісії з Військового Експорту, перед наданням свого дозволу на експорт зброї, має суворо враховувати діючі ембарго і обмежувальні заходи на основі вичерпних та оновлених списків від ООН та на основі спільних позицій ЄС".

Тож, теоретично, Міжурядова Комісія з Військового Експорту CIEEMG повинна підтримати застосування цієї позиції і заборонити експорт Містралів.

У разі, якщо Комісія вирішить ігнорувати європейське законодавство, або якщо Париж вирішить йти до кінця за будь-яку ціну, то громадянин ЄС може подати в суд на Францію за порушення законодавства ЄС.

Втім, більш ефективним та корисним для України і для решти зацікавлених держав був би інший хід – діяти на урядовому рівні. Тобто знайти серед членів ЄС вірних союзників, які б чинили тиск на Францію, аби вона зважила на закони і принципи євроспільноти. Не менш важливим і вагомим, поза сумніву, є тиск громади і ЗМІ.

Так чи інакше, навіть якщо Франція наполягатиме на виконанні угоди з РФ, зробити це їй буде не так легко…

Клемен Шено, Франція, спеціально для УП

З англійської переклав Анатолій Максимов

powered by lun.ua
Большие надежды: чего ждет бизнес от Зе!команды
Для бизнеса принципиальным остается продолжение реформ, назначения на ключевые должности людей с чистой репутацией и дистанцирование олигархов от государственной политики. (укр.)
Зачем культуре истории успеха
Когда европейцы слышат о мультидисциплинарных фестивалях, сделанных мультидисциплинарными людьми, то воспринимают такую информацию как что-то невероятное и, честно говоря, неоправданное. (укр.)
У Порошенко объявили срочный конкурс в ЕСПЧ. Чтобы назначить "своего" судью?
В администрации президента дали всего неделю на подачу заявок на должность судьи ЕСПЧ. Есть высокий риск, что сформированный таким образом список судей ПАСЕ просто завернет, как это было в 2009 году... (укр.)
Бездействие уничтожает рейтинг власти и экономику: пять вызовов для нового президента
Народ хочет знать, когда прекратятся строительный хаос, теневой игорный бизнес, незаконная вырубка лесов, добыча янтаря, и что будет с Приватбанком. (укр.)
Цена Brexit: во сколько обойдется экономике выход Британии из ЕС
Жесткий Brexit способен практически лишить еврозону незначительного роста ВВП в ближайшие два года. Нынешняя неопределенность при этом лишь усугубляет экономические риски для ЕС.
25 на 75: пора перестать делить
Когда результат выборов уже известен, вопрос о том, как и куда канализировать накопленную агрессию, по-прежнему остаётся открытым. Просто проигнорировать его не выйдет ни у победителя, ни у побежденного. В чём именно кроется опасность теперешнего раскола?
Путин неожиданно пошел на захват Донбасса?
В упрощении для украинцев процедуры принятия гражданства РФ можно легко рассмотреть попытку продолжения активно ползущей оккупации. Ведь с бешеной популяризацией украинского языка внутри государства, а также получением автокефалии ПЦУ военную агрессию уже не оправдаешь ни защитой русскоязычного населения Украины, ни православных Московского патриархата. (укр.)