Страсти вокруг проплаченных митингов

135 просмотров
Понедельник, 16 марта 2015, 13:33
Анна МалярAnna Maliar
кандидат юридических наук, эксперт-криминолог

Если вы еще не сидите, то это не ваша заслуга, а наша недоработка.
(Приписується
Феліксу Дзержинському)

Нещодавно один із народних депутатів запропонував позбавляти волі за організацію та участь у проплачених мітингах. Ним же був оприлюднений на сторінці фейсбук законопроект, яким пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею 295-1 "Підкуп учасника масового заходу".

Нема жодних сумнівів у тому, що проплачені мітинги – це ганебне явище, якому варто протидіяти. Так само зрозуміло, що сьогодні деякі громадські заходи скеровуються й фінансуються Кремлем із метою дестабілізації ситуації в Україні.

Але запропоновані зміни до Кримінального кодексу ніяк не завадять проведенню замовних і проплачених мітингів. Проте, вони дозволять через неоднозначність формулювань притягти до кримінальної відповідальності не лише підступних та нечесних політичних опонентів, а й просто політично активних людей.

А от долю п'ятої колони Кремля, яка організовує та фінансує масові заходи з метою підриву національної безпеки України, такі зміни навпаки полегшать, перевівши її дії в категорію менш небезпечних злочинів.

Хотіли як краще, вийшло як завжди

Відповідно до законопроекту підкуп учасника масового заходу – це злочин протии громадського порядку.

Але, якщо "мітингувальники" стоять мирно в дозволенному місці, не б'ють людей, вікна, не знищують чиюсь власність, не перешкоджають діяльності підприємств, установ та організацій – то вони не завдають шкоду громадському порядку й навіть не посягають на нього. Тим більше на громадський порядок не посягає "підкуп".

Віднесення "проплати мітингу" до злочинів проти громадського порядку не просто помилка, а нівелювання небезпеки проплачених акцій, організованих державою-окупантом. Бо одна справа, коли учасників підкуповують місцеві політичні сили – це частина політичної боротьби, хай навіть збочена за своєю формою. А інша справа, коли масові заходи організовує наш зовнішній ворог, як один з інструментів підривної діяльності.

У такому разі шкода завдається не громадському порядку, а основам національної безпеки.

І прийняття запропонованих змін до ККУ просто допоможе нашій п'ятій колоні та ворогам нести відповідальність лише за посягання на громадський порядок, та отримати мізерне покарання.

Закон як дишло

Оприлюднений законопроект містить терміни, які не мають чітко визначених критеріїв. Це означає, що закон не просто "дишло", а його, у принципі, неможливо застосовувати на практиці. Судіть самі.

1. Визнається злочином пропозиція, обіцянка або надання особі неправомірної вигоди за її участь у масовому заході громадсько-політичного характеру – мітингу, поході, демонстрації, пікетуванні, зборах тощо.

Після якої кількості учасників захід стає масовим? Адже саме ця ознака робить підкуп учасників злочином. Така невизначеність дає можливість правоохоронцям та суду на власний розсуд визначати – масовий захід чи не масовий.

2. Другий, неоднозначний термін – громадсько-політичний характер заходу.

Тобто, якщо захід громадський, без доповнення "політичний", то його учасників можна підкуповувати. Так хто й за якими критеріями буде визначати політичну складову масового заходу? Приміром, якщо мітинг проти економічної політики уряду або підвищення пенсійного віку, – це громадсько-політичний захід чи просто громадський?

Адже від відповіді буде залежати –злочинець чи не злочинець учасник, який отримав винагороду за участь.

3. Третє визначення, яке не дозволить справедливо застосувати закон, це – неправомірна вигода в контексті підкупу учасників масових заходів.

У закопроекті пропонується під нею розуміти "кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав".

Мінімальна заробітна плата на 2015 рік становить 1236 гривень; відповідно, кримінальна відповідальність наставатиме через підкуп у 36 гривень. Але питання навіть не в сумі підкупу – а в тому, які саме дії будуть вважатись підкупом учасника.

Приміром, якщо політична партія організовує мітинг проти чи на підтримку когось/чогось, своїм коштом везе людей, годує, виділяє добові гроші на дріб'язкові витрати, кожному учаснику після мітингу передає продуктовий набір, що нерідко буває, – це проплачений мітинг?

Або якщо учасники мітингу, приміром, кредитного, отримують можливість безкоштовної консультації у фахівців – це теж неправомірна вигода?

І як бути з Майданом у такому разі? Коли мітингувальникам усім миром скидалися коштами на одяг, намети, харчі, телефони, ліки, бензин, давали в користування транспорт – це підкуп? Бо без такого матеріального забезпечення вони б не простояли стільки.

Маленькі хитрощі великої політики

Очевидно, автори ідеї хотіли покарати не лише корисливих учасників, але й організаторів таких масових заходів. Але в тексті законопроекту чомусь про це не згадали. Покарння встановлюється лише за підкуп та згадуються окремо організатори цього злочину, тобто підкупу.

Таким чином, організатори "псевдо"-масового заходу залишаються без уваги законотворців.

Якщо гроші за участь у мітингу – це злочин, то що таке "плата за громадську активність"? Адже не секрет, що чимало громадських активістів займаються громадською роботою за гроші. Вони наступні, кого будуть карати за підкуп?

Підсумовуючи, варто відділити в проблемі проплачених мітингів мухи від котлет, тобто – внутрідержавну боротьбу політичних сил та підривну діяльність країни-агресора. Не можна об'єднувати в одну статтю два абсолютно різні діяння – за ступенем небезпеки, об'єктом посягання та суб'єктом його вчинення.

Якщо мета законотворців припинити проплачені мітинги опозиції, то варто нагадати, що Конституція не забороняє виражати свої погляди й переконання за гроші. Крім того, Конституція дозволяє мирні зібрання, незалежно від їхньої мети й щирості учасників.

Тому проблема проплати політичних акцій лежить у культурній площині суспільства й політикуму.

А от якщо діями учасників масового заходу завдається шкода державі, правам людей, власності, громадському порядку – тоді, неминуче повинна наставати кримінальна відповідальність. Але – за завдану шкоду, а не за взяті гроші.

Зовсім інша справа – це організація й фінансування масових заходів іноземною державою. Тут взагалі немає ніякого значення, підкуплені чи не підкуплені учасники акції. У Криму та на Донбасі на референдум приходили за переконанями, а не за гроші. Так само можуть приходити й на масові заходи, організовані державою-агресором.

Суть не в проплаті учасників, а в підривній діяльності іноземної держави та її агентів на території України. Тому й боротись із цим потрібно на іншому рівні та іншими нормами.

Анна Маляр, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)