Наградить солдата

5597 просмотров
Суббота, 13 февраля 2016, 11:31
Владимир Кухар
глава ГО "Украинская альтернатива", офицер запаса ВСУ, для УП

Лише одному солдату присвоєно звання Герой України. А у нас війна. Скоро два роки як. За ці два роки звання Героїв отримало двадцять сім учасників Війни 2014-2016. Одинадцять було нагороджено у 2014 році і шістнадцять – у 2015-му. Чотирнадцятьом – посмертно.

Це й усе – за рейди по деблокуванню Луганського аеропорту і тилами Іловайська, за Савур-Могилу і Шахтарськ, за Донецький аеропорт, оборону Дебальцівської дуги, за гору Карачун і Краматорський аеродром, Мар’їнку, успішні розвідувальні та диверсійні операції.

Не побачила держава героїв серед "богів війни" – артилеристів, а їхній внесок – колосальний.

Жінок-Героїв одна – Надія Савченко. З частин, які у народі називають добровольчими батальйонами – двоє – Надія Савченко та Олег Міхнюк з 24 БТрО "Айдар". З батальйонів територіальної оборони – один боєць 25 БТрО "Київська Русь".

Привіт Щастя, Вергунка і Весела Гора, Лутугине, Хрящувате і Новосвітлівка, Попасна і Сєверодонецьк, Станиця Луганська і Старогнатівка, Маріуполь і Широкине.

*    *    *

Це привіт від держави людям, перші загони яких формувалися по лісах і закинутих фермах. Вони з мисливськими гвинтівками або й без зброї у травні 2014 йшли вперед. Тоді кадровані частини доукомплектовувалися, а значна частина наявних кадрових військових під різними приводами відмовлялися йти у "зону АТО".

Більше 40-ка батальйонів територіальної оборони закрили собою прогалини, коли не було кому обороняти наш кордон на сході з Росією, на лінії розмежування з ОРДЛО і Кримом.

Коли "сіра зона" між армією законного уряду України і гібридною армією Росії сягала 40 км, бо на цих позиціях не було кому закріпитися.

Привіт офіцери, які евакуйовували цивільних по "зелених коридорах", які ніякими безпечними коридорами не були. Привіт медики-волонтери і волонтери-герої, які постачали передову навіть тоді, коли штабні постачальники боялися туди їхати.

Привіт місцеві фермери та вчителі, партизани, які ризикуючи життям і часто – розплачуючись ним, допомагали нашим солдатам. Привіт солдати, які щоденно стояли під ворожими градами, міряли окопні калюжі та глохли від артилерійських залпів.

І серед усіх Героїв України аж один (!) солдат! Сергій Цимбал – майданівець, прокурор, у війську – розвідник. З’явився у пантеоні героїв указом від листопада 2015 року, посмертно.

Генералів армії ця війна породила цілих два, хоч армія у нас одна. А от солдат-героїв більше одного не знайшлося! Тим часом офіцери у штабах осипають одне одного так званими "пісочними" відомчими медалями. Сипляться за вислугу років. Як ніби зараз не війна, а сонна вислуга.

"Злочинний режим" царської Росії – той умів винагородити бойовий труд. За Кримську війну 1853-55 років солдати отримали більше 24 тисяч Георгіївських хрестів.

Українець адмірал Нахімов ходив на позиції з кишенями, набитими орденами. Поспішав нагородити бійців, які могли загинути щосекунди. Тричі Георгіївським хрестом був нагороджений українець матрос Кішка. І до кожного хреста йшла грошова надбавка – третина від грошового забезпечення.

За часи Першої світової війни було відзначено Георгіївським хрестом більше мільйона чоловік! Тільки не кажіть, що саме грошові виплати за ордени розвалили Російську імперію.

Для того, щоб відзначити бійців, треба зовсім мало. Треба просто приділити цьому увагу.

Ось є відзнака Генштабу – медаль "Учасник АТО". Вона повинна видаватися усім учасникам АТО, у першу чергу – демобілізованим.

Проста медаль з латуні. Відповідний статус в Україні станом на жовтень минулого року отримало більше 200 тисяч чоловік. Але медаль досі отримав мало хто. Навіть серед призовників 1 та 2 хвиль весни 2014. А вони вже скоро рік, як дембелі!

У київських районних військкоматах з загальної кількості АТОшників менше чверті отримали медаль. Але ж не усі на обліку, відтак відсоток тих, хто отримав – мізерний.

Медаль мають право видавати не лише військкомати, але й Міноборони з Генштабом, військові з’єднання і військові частини. У чому проблема нормально організувати роботу з заохочення хлопців?

Як брати в армію, то їх швидко знайдуть. Уже всіх обдзвонили на предмет послужити у 7 хвилі мобілізації або на контракті. А видати медальку, собівартість якої кількадесят гривень, ніяк не можна?

Кажуть, грошей нема. Погано шукали! Нехай собівартість медалі разом із посвідченням і футляром парудесят гривень, нехай держава при великих тиражах платитиме за них цілих 50. Тоді на усіх учасників АТО треба 10 мільйонів гривень, це – десь 350 тисяч доларів. Це що, непідйомна сума для національного оборонного бюджету на сто мільярдів доларів?

Бюджет самого лиш Міноборони на 2016 рік – 56 мільярдів гривень.

Шукаю статтю "Заохочення військовослужбовців" у бюджеті Міноборони, і не бачу. Вона не може бути у "Фонді оплати праці". Могла б бути десь між "Підготовкою військ" і "Тиловим забезпеченням", але хто зна?

*   *   *

Станом на березень 2015 року державними та відомчими нагородами було заохочено більше 6700 учасників АТО. У травні того ж року президент підписав документи на нагородження майже трьох з половиною тисяч учасників АТО медаллю "Захиснику Вітчизни", з них 3181 – військовослужбовці ЗСУ.

Медаль цю заснував президент Кучма на відзначення 55 річниці звільнення України від німецько-фашистських загарбників. У січні 2015 Порошенко перезаснував медаль – запровадив деякі зміни до Положення про відзнаку та до дизайну колодки медалі.

"Захиснику Вітчизни" – серед молодших медалей. Молодша за неї лише "За врятоване життя".

Порошенко понизив статус медалі "Захиснику Вітчизни", зробивши її молодшою не лише за медаль "За військову службу Україні", як це було при Кучмі, але й за медаль "За бездоганну службу".

У жовтні 2015 року президент Порошенко підписав укази на вручення ще 208 медалей "Захиснику Вітчизни". Тоді ж мені випала нагода бути на зібранні військовослужбовців за участю президента України у Будинку офіцерів.

Дуже хотілося запитати у президента, коли держава виконає свої зобов’язання хоча б по тих нагородних документах, які уже підписані. Але запитати щось у президента – справа не проста. Президент швидко сказав те, що запланував і швидко відступив. Його охорона перекриває підступи до тіла першої особи держави з управністю маневру, якій можуть позаздрити і військові підрозділи.

У квітні 2015 року я був серед офіцерів, які готували подання на нагородження трьох десятків бійців 12 окремого мотопіхотного батальйону медаллю "Захиснику Вітчизни". Трудомістка така процедура зі збором інформації та оформленням трьох документів у шести примірниках на кожного номінанта.

Не знаю, де вони там, нагорі, потім ті папери складають. Певне, бруствер перед окопами насипають. З такою кількістю паперового матеріалу це цілком реально. Дивуватися нічого, адже армія наша з електронними носіями і системами не дружить, і це вже – принципово!

Рознарядка йшла зверху. Так що з’явилася надія, що хоч якась частина бійців буде заохочена. Адже інакше, знизу, писати подання на нагородження – це "глухий номер".

Неодноразово випробувано.

То коми не так розставили разом з полями на документі, то "територіали", виявляється, "не бойова в/ч". Тримати передову у Жовтневому районі Луганська чи ловити гради на Веселій Горі – бойова, а претендувати на відзнаки – не бойова.

Відтак жодних державних нагород на той час у батальйоні не було. Окрім нагородження орденами наших загиблих у кампанії до першого Мінська (посмертно). І – одного з офіцерів управління батальйону, який "пробив" собі орден по лінії СБУ.

Ідея зверху була нагородити поранених бійців. Хороша ідея. Документи на нагородження номінантів безпрецедентно швидко пішли по інстанціях і 8 травня президентом були підписані.

Минуло 9 місяців відтоді, а медаль отримав лише один військовослужбовець. Якийсь час люди чекали. Потім виявилося – знову грошей нема! Медаль "Захиснику Вітчизни" – це латунне кружальце. Тільки цього разу його треба не десятки чи сотні тисяч, а трохи більше за 3,5 тисяч одиниць.

*    *    *

Ви запитаєте, що ж тоді носять хлопці-АТОшники, на грудях яких можна іноді побачити батареї медалей та значків. Здебільшого це – відзнаки від громадських, ветеранських, волонтерських організацій. Такі організації оплачують виготовлення медалей певного дизайну на ринку геральдичних фірм або роблять свій оригінальний дизайн і вручають достойним, з їхнього погляду, учасника війни.

Вершиною такої творчості є орден "Народний герой". Бригади, окремі батальйони запроваджують свої оригінальні відзнаки, які вручаються за рішенням командування. Кому пощастить – отримує відомчі відзнаки Міністерства оборони, Генштабу, командування Сухопутних військ. Виготовлення нагород здійснюється коштом самих організацій, що нагороджують, спонсорів або бійців-номінантів.

Трапляється, що відомчі нагороди отримані ніби офіційно, а документи до них не додаються. Прикро. Але це таки відрізняється від випадків відвертого шахрайства з нагородами. Наші військові правоохоронні органи такими випадками не цікавляться – впритул не вбачають проблеми, і все тут!

Найприємніше, що мені довелося отримувати – це відзнаки, організовані бійцями нашої роти. Тому що свої і тому що – сюрприз. Хтось подумав про тебе, це – плюс!

Це так просто і, насправді, недорого – подумати про солдата.

Герої України – учасники Війни 2014-2016 станом на 11.02.16.

Кульчицький Сергій Петрович, посм., 29.05.14

Могилко Костянтин Вікторович, посм., 06.06.14

Сенюк Тарас Михайлович, посм., 03.06.14

Завада Богдан Олексійович, посм., 16.07.14

Забродський Михайло Віталійович

Зеленський Євгеній Олександрович, посм., 24.06.14

Гордійчук Ігор Володимирович

Лужевський Руслан Михайлович, посм., 05.05.14

Кривоносов Сергій Сергійович, посм., 04.09.14

Майборода Дмитро Олександрович, посм.,

Петраківський Олександр Петрович

Аніщенко Олександр Григорович, посм. 05.05.14

Герасименко Ігор Леонідович

Трепак Олександр Сергійович

Шаптала Сергій Олександрович

Савченко Надія Вікторівна

Зубанич Василь Іванович

Собко Сергій Станіславович

Порхун Олександр Володимирович

Гринюк Володимир Володимирович

Коваленко Юрій Вікторович, посм., 15.07.14

Зубков Іван Іванович, посм., 20.01.15

Міхнюк Олег Іванович, посм., 21.08.14

Зінич Ігор Вікторович, посм., 20.08.14

Божок Василь Миколайович

Межевікін Євген Миколайович

Цимбал Сергій Володимирович, посм., 07.10.14

Володимир Кухар, голова ГО "Українська альтернатива", офіцер резерву ЗСУ, для УП



powered by lun.ua
Как найти себя в мире моды. Мой опыт обучения fashion-маркетинга в Европе
Нужно больше коммуницировать и не бояться знакомиться с людьми, рассказывать о себе. (укр.)
Назначения Зеленского в силовом блоке
Наиболее четкая позиция в контексте кадровых изменений в силовом блоке относительно генпрокурора: Юрий Луценко представляет "старую команду". На пост должен прийти специалист, кандидатуру которого сначала выберут на открытом конкурсе, а уже потом подадут на согласование в парламент. (укр.)
Законодательные "зради" и "перемоги" в бизнес-среде
Инвестиционный климат в Украине улучшается, но останавливаться на достигнутом не стоит. Инвесторы ожидают ослабления административного воздействия на экономику. (укр.)
Следят сверху: как эффективно управлять землей из космоса
Как съемки из космоса помогут контролировать севооборот, внедрять точное земледелие и поддерживать ОТГ для эффективного управления землей. (укр.)
Религиозная декоммунизация в Украине
После десятилетий вытеснения символов культа из публичного пространства религиозные фигуры возвращаются на улицы и площади городов светской Украины. (укр.)
Зеленский и мажоритарщики: технологии, шансы, прогнозы и парадоксы выборов в Раду
Если в центральных округах представители правых партий не будут договариваться между собой и делить округа, не переступая друг друга, то Зеленский победит и в Центре, и в Киеве. И будет полное большинство. (укр.)
Бизнесмены на госслужбе: на что обратить внимание членам ЗеКоманды
Как бизнесменам, которые придут на госслужбу, не наступить на грабли имущественного декларирования.