Забытые обещания Арсения Яценюка

1680 просмотров
Понедельник, 14 марта 2016, 09:38
Николай Филонов
Центр общественно-политического мониторинга "Вектор"

Днями прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк озвучив три, на його думку, єдині варіанти виходу з політичної кризи. "Доформатування", формування нового Кабінету" з прем’єром від БПП або дострокові вибори.

Цими словами Арсеній Яценюк визнав, що шукає витоки кризи в непорозуміннях у вищих колах українського політикуму. Узгодити спірні позиції, перерозподілити крісла та, у крайньому випадку, провести вибори, внаслідок яких також роздати посади.

Характерно, що логіку та правила гри прем’єра сприймає і поділяє більшість з його політичних опонентів. Головна претензія до уряду – звинувачення у корупції. Запропонований вихід – відставка (мінімум) та вибори (максимум).

Поза політичним процесом залишається третя сторона – суспільство.

Перед ним керівництво уряду навіть не збирається звітувати про реалізацію програми, якої, як з’ясувалося, у Кабміну і немає. А також про виконання передвиборчих обіцянок тих політичних партій, що беруть участь у формуванні вищого органу виконавчої влади.

Мова – на цьому слід наголосити – не про корупцію. Її факти, як раз, слід довести у судовому порядку. А про елементарне недотримання слова. І саме за це уряд Яценюка має нести відповідальність.

Беремо один, але дуже показовий приклад. З так званою "медичною реформою".

Старт цій "реформі" було дано влітку 2011 року, коли підконтрольна "регіоналам" Верховна Рада увалила низку законів, одним з яких було запроваджено "пілотні регіони" для експерименту – Вінницьку, Дніпропетровську, Донецьку області та Київ.

Перші оцінки цього експерименту були наскільки полярними, настільки ж і хвилюючими для суспільства, що їх не забарилися використати основні опоненти у парламентській виборчій кампанії.

Кандидати від Партії регіонів реформу всіляко вихваляли, а відповідальні за неї вважали її "успішною".

А що обіцяв лідер списку Об’єднаної опозиції Яценюк?

"Ми скасуємо цей закон (про медичну реформу)". "В кожному селі – медичний заклад". "Введемо державну страхову медицину, яка покриє будь-які видатки, незалежно від вартості вашої операції".

У 2014 році Арсеній Яценюк став головою уряду і отримав усі можливості для реалізації передвиборчих обіцянок.

Припустимо, що невиконання деяких пунктів – "медзаклад у кожному селі" – можна списати на нестачу коштів, які вкрав Янукович та необхідність економії для витрат на оборону та інші нагальні заходи.

Але чи було кардинально змінено ставлення до основ "реформи"?

4 квітня 2014-го року у "Твіттері" Яценюк заявив: "Так званий експеримент у системі охорони здоров’я слід припиняти. Він звівся до арифметичного скорочення лікарів та лікарень".

Тим більш дивно, що за два наступних роки прем’єр час від часу давав керівництву Мінздраву доручення "активізувати", "прискорити", "поглибити", але жодними чином не – "скасувати", що обіцялося влітку 2012 року і не "припиняти".

Умови змінилися? Фінансування збільшилося? Скарг пацієнтів поменшало? Останнє – можливо, оскільки уже звикли.

Нарешті, "боротьба" персонально Яценюка з ініційованою "регіоналами" медичною реформою, закінчилася під час визначення пріоритетів роботи уряду на 2016-й рік. Серед останніх була названа… медична реформа. "Це перехід від фінансування ліжка до фінансування сервісу по наданню медичної послуги".

Тобто – те саме, що говорила, наприклад, Богатирьова.

"Вишенькою на торті" стала відома пояснювальна записка Олександра Квіташвілі з визнанням "доцільності та ефективності" проведення "реформи" у пілотних регіонах.

Отже, зупиняти запущений "регіоналами" механізм остаточної руйнації вітчизняної системи охорони здоров’я ніхто і не збирався.

Підводимо підсумки.

Керівництво уряду обіцяло скасувати ініційовану урядом Азарова медичну реформу і не виконало власної обіцянки.

Перед суспільством воно має нести пряму відповідальність за недотримання слова.

Буде це відставка чи "переформатування" – нехай вирішують політики. А суспільство оцінку цьому уряду уже дало і без жодних виборів. Достатньо проглянути, наприклад, рейтинги довіри до уряду та його керівництва.

Микола Філонов, для УП



powered by lun.ua
powered by lun.ua
"Пони" и рынок электроэнергии: как работает реформа
Облэнерго больше нет. Вместо них появились операторы распределения и поставщики. Какие выгоды получают потребители и что для этого нужно сделать? (укр.)
Два года реформы интернатов: чего не стоит бояться и чего ожидать
Интернаты должны пойти в прошлое, как пережиток "советизации". Частично их уже заменили приемные и патронатные семьи. (укр.)
Новые задачи для МИД: экспертный взгляд на внешнюю политику
Самые успешные направления украинской дипломатии 2018 года: формирование международной поддержки в противодействии агрессии РФ, сотрудничество с международными организациями, защита граждан Украины за рубежом.
Языком фактов: десять лет с газовыми соглашениями Тимошенко
Многомиллиардные потери, доминирование "Газпрома" и шаткая позиция "Нафтогаза", непрестанное движение Украины в "объятия" Москвы — вот последствия, казалось бы, невинных формулировок, заложенных в газовые соглашения десять лет назад. (укр.)
Юбилей евро: как изменил ЕС день рождения единой валюты
Почему некоторые страны ЕС не спешат вводить в обращение евро на своей территории? (укр.)
Минюст vs НАПК. Возможна ли единая декларация?
НАПК не гнушается нарушением закона, так, может, и его Разъяснение является лишь инструментом политической или межклановой борьбы? (укр.)
Рынок или контроль: как страны ЕС влияют на энергетические тарифы
Повышение тарифов, недовольство населения, поиск правительством всевозможных компенсаторов. Это вовсе не про Украину. Точнее – не только про Украину.