На чашах президентских весов: политический комфорт или "легкие" деньги?

983 просмотра
Среда, 23 марта 2016, 12:37
Игорь Курус
координатор Общественной кампании "За ответственную власть"

В Україні стартував новий виток "прем'єріади".

Усі учасники політичного процесу встигли виконати свої ролі: хтось робив гучні заяви і пропозиції, хтось вдало поширював чутки про можливих кандидатів, хтось намагався вгадати ім'я претендента на посаду головного урядовця країни, хтось наводив аргументи і апробував нові варіанти розвитку подій.

А інші просто мовчки за всім спостерігали.

Незважаючи на те, що в Україні парламентсько-президентська форма правління, на тлі пасивності парламентських партій, ініціативу щодо очільника уряду продовжує утримувати Банкова. Очевидно, що кандидатуру нового прем'єра, в теперішніх умовах, може запропонувати ВР лише президент. Адже для нього зараз головне завдання – посадити "свою" людину у прем'єрське крісло, і, бажано, щоб це була політично "слабка" фігура, якою можна буде легко управляти.

На сьогодні, найоптимальнішим прем'єр-міністром для президента міг би стати вірний соратник Порошенка – Володимир Гройсман. Думаю, що й сам Гройсман не проти змінити "паперовий" кабінет під куполом на перше крісло в реальній економіці, і продовжити співпрацю у "звичному вінницькому" тандемі.

Але в цій кадровій комбінації є нюанси. Адже у випадку призначення Володимира Гройсмана прем'єром, гарант Конституції позбудеться лояльного до АП керівника парламенту.

Сьогодні спікер ще контролює політичні процеси в парламенті. Але якщо його просунуть на посаду прем'єра, президенту навряд чи дадуть знайти рівноцінну заміну.

Тим паче, у парламенті є чимало політиків, які в умовах суспільно-політичної кризи можуть розвернути діяльність ВР в антипрезидентський напрямок. При цьому конституційні зміни щодо відміни недоторканості нардепів, які б дали можливість контролювати народних обранців руками генпрокурора, поки "протягнути" не вдалося.

Посада прем'єра – це прямий доступ до фінансових та природніх ресурсів країни. Тому битва за прем'єрське крісло втягує в себе не тільки політиків, але й олігархів, які звикли паразитувати на державі. А посада глави уряду – це найпростіший доступ до державних грошей. Не даремно, за деякою інформацією, до "торгів" приєднався і Коломойський.

Поки що консультації продовжуються.

Що вибере гарант Конституціі: надійний контроль за фінансовими і природними ресурсами чи контроль за парламентом – покаже час.

Але бажання президента контролювати і уряд, і парламент – у нинішніх умовах нездійсненне.

А тому на посаду прем'єра шукають слухняного, без політичних амбіцій і стабільної парламентської підтримки "слабкого" прем'єра, який би, до того, ж зміг домовлятися із Заходом. Якби діючий прем'єр Арсеній Яценюк погодився стати слухняним, позбавитись своїх фінансових і політичних амбіцій – він би міг, як не дивно, стати саме такою фігурою і залишитись найкращим прем'єром для Порошенка.

Також президента може задовольнити інший, так званий технократичний уряд, глава якого не матиме президентських амбіцій, сталої парламентської підтримки – але задовольнятиме міжнародних кредиторів.

Проте й тут є проблема: легкий доступ до державних фінансів та природних ресурсів у Банкової може бути обмеженим.

Є в президента ще один варіант: прем'єр-міністр технократ, проте віце-прем'єри, Генпрокуратура і силовий блок контролюються АП.

У цьому випадку Банкова зберігає у ВР Гройсмана і через віце-прем'єрів "примушує до миру" прем'єра з АП. І це дорога до повної узурпації української влади Петром Порошенком.

На цьому тлі новина про те, що у "прем'єрських перегонах" активізувалась Наталія Яресько і вперше заявила, що готова очолити технократичний уряд – уже не виглядає несподіванкою.

І нарешті варіант, який найближчий українському народу – це незалежний від олігархів, компетентний, відповідальний і підконтрольний народу уряд, який здатний витягнути Україну з економічної ями, ефективний парламент і відданий Конституції Президент.

І тоді ім'я нового прем'єр-міністра не буде важливо.

Насправді, це найкращий варіант і для парламентських партій, і для діючого президента. Адже ефективна робота уряду підніме рівень довіри й авторитет депутатського корпусу, а президент керуватиме не відсталою країною із знедоленим населенням, а цілком самодостатньою Державою з заможними громадянами. Нажаль, варіант утопічний.

Право вибору було навіть в Едемському саду.

Тепер і президент Порошенко, і українські парламентарі теж мають зробити вибір. Яким він буде, скоро дізнаємось.

Ігор Курус, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)