Что и когда надо менять в Основном Законе

590 просмотров
Четверг, 27 сентября 2018, 12:00
Любомир Зубач
народный депутат, "Самопомич", член Комитета по вопросам госстроительства и региональной политики

Зміни заради змін. Або зміни заради політичного рейтингу. Сьогодні ажіотаж навколо можливих і пропонованих змін до Основного Закону просто зашкалює.

Очевидно, наближення виборів – і президентських, і парламентських – є однією з основних причин, чому здійнявся шум навколо теми змін до Конституції.

Передвиборні перегони, які вже фактично стартували, особливо якщо зважити на кількість політичної реклами на телебаченні та білбордах, розбурхали конституційну тему не на жарт.

У парламенті зареєстровано аж десять проектів, що передбачають внесення змін до Конституції України – від президентського з прицілом на НАТО і ЄС до "земельного" з курсом на сталий розвиток села на основі фермерських господарств від "радикалів".

Бачимо й відвертий моветон – ініціативу про "перезаснування держави" та, відповідно, ухвалення "нової Конституції".

Наскільки нагальними просто зараз є такі ініціативи?

Скажу таке. Змінювати Конституцію в час війни не просто не варто, це ще й небезпечно.

Наука конституційного права закликає такого не робити. Чому? Тому що війна – це тиск на країну. А приймати надважливі рішення під тиском – нерозважливо. Це банально може загрожувати втратою державності.

Дійсно, офіційно в нас зараз триває операція об’єднаних сил (раніше – АТО). Але ж суті це не змінює. На Сході тривають воєнні дії. А тому низку маніпуляцій з Конституцією слід відкласти на пізніше. Переконаний у цьому.

Конституція, з погляду юриспруденції, має бути найстабільнішим документом, і крутити ним, як циган сонцем, у час війни та перед виборами не варто й не чесно.

Візьмімо, наприклад, Конституцію США. Вона складається з преамбули, 7 статей і 27 поправок, які не потрапили в основний текст документа.

Дійсно, із часу ратифікації Основний Закон американців відчутно змінився. Але ж зауважте, що це найстаріша федеральна Конституція. Її ухвалили ще 1787 року.

Переважно поправки до Конституції США стосувалися прав громадян, роботи органів державної влади та розвитку виборчого права. Наприклад, 13-та поправка заборонила рабство, а 14-та – дозволила жінкам голосувати. Розумієте, про що мова.

Водночас було і безліч поправок, які не знайшли підтримки в палатах Конгресу. Навіть про рівність чоловіків і жінок.

До чого я веду?

Є речі, які можна й доцільно змінювати в Конституції. Утім, ці зміни мають бути виправданими, їх слід робити в слушний час, а не тоді, коли країна в стані великої турбуленції.

А головне – вони мусять "визріти" в суспільстві, як, наприклад, зміни щодо скасування депутатської недоторканності.

Зрозумійте правильно. Я не відкидаю того, що Конституція України потребує змін. Зокрема, у частині, що стосується принципу "розподілу влади", сьогодні триває дискусія: чи не варто нам нарешті зупинитися на якомусь варіанті й визначитись, яка ми – парламентська або президентська республіка.

Але хто може сказати насправді: проблема дійсно в недосконалій конституційній системі чи банально у відсутності правових традицій та низькій правничій культурі суб’єктів політичного процесу?

З погляду правозастосовчої практики, відповісти складно, адже в історичному вимірі вік 22 роки для Конституції – катастрофічно мало.

Конституція – це Основний Закон для всіх, а не "під когось". Його мала б виконувати кожна політична сила, що приходить до влади чи лише претендує на це місце. Ну а стежити за цим мав би дієвий Конституційний Суд.

Любомир Зубач, спеціально для УП



powered by lun.ua
Дистанционное образование в Украине: сейчас и его перспективы на будущее
Сейчас много говорят о технической составляющей общения, и мало – о наполнении. Но это основное в дистанционном образовании. (укр.)
"Как закалялась сталь": история становления Высшего антикоррупционного суда
11 апреля 2019 года судьи Высшего антикоррупционного суда (ВАКС) во время торжественных мероприятий принесли присугу судьи. Как же происходил процесс становления Суда? Какие основные результаты и достижения ВАКС как институции? Какие главные проблемы стоят перед Судом в обозримом будущем?(укр.)
Вирус абсурда: почему власть проваливает борьбу с распространением коронавируса
Выбранная властью стратегия борьбы с распространением коронавируса неэффективна и угрожает чередой негативных последствий. Нужно не ужесточать абсурдные запреты, нивелируя законы Украины и логики, а гибче подходить к карантину, проводить значительно больше тестов и осуществлять наконец качественную коммуникацию.(укр.)
Чи залишиться Україна без хліба
Росія і Казахстан ввели обмеження на експорт зернових. Чи варто Україні копіювати цей досвід і забороняти експорт продовольчої пшениці? (рос.)
Семьи с детьми во время карантина: самый большой удар – не от вируса
До завершения карантина в Украине еще далеко. Но уже сейчас нужно планировать следующий этап сдерживания коронакризиса, в котором детские сады и школы должны быть открыты.(укр.)
Почему после COVID-19 в Украине может вспыхнуть другая эпидемия
Именно сейчас ВИЧ-пациенты оказались перед угрозой прерывания лечения. Есть реальной угроза, что уже с октября 2020 антиретровирусных препаратов в государстве просто не будет! (укр.)
#ХроникиКороны. Взгляд из Израиля
Как Израиль переживает непростой период пандемии, почему между Украиной и Израилем много общего и какими могут быть уроки эпидемии для каждого. (укр.)