Откуда берутся футболисты, или Почему Украина – не Исландия?

6226 просмотров
Суббота, 08 сентября 2018, 13:00
Мирон Маркевич
глава комитета национальных сборных ФФУ

Останнім часом доводиться чути багато нарікань уболівальників та спортивних журналістів на не надто високий рівень чемпіонату України з футболу, а відтак і якість виступів гравців у національній збірній.

Як докір лунає питання: "Як маленька Ісландія з 330-тисячним населенням (для порівняння, стільки ж мешкає на київській Троєщині) зуміла зібрати національну команду, що грає на рівні зі збірними провідних футбольних держав?

А наша збірна, 45-мільйонної країни, досягає успіху аж надто рідко".

Відповідь на це запитання проста – Ісландія за останніх 15 років теж стала провідною футбольною країною завдяки спільним зусиллям держави та національної федерації футболу.

Великих футболістів не приносять лелеки. Їх народжує суспільство, у якому футбол є частиною національної культури, він є дійсно масовим видом спорту і де для нього створено необхідні умови: де грати, чим грати і хто тренуватиме.

В Ісландії у 2000 році на всю країну було 5 штучних полів і 7 залів, у яких можна було грати взимку, а національна збірна перебувала за межами п’ятого десятка рейтингу ФІФА.

Сьогодні там збудовано близько 25 повнорозмірних штучних полів та близько 150 міні-полів. І це на 330 тисяч населення!

Там існує принцип вільного використання футбольного майданчика будь-якою командою, яка хоче грати, а поля побудовано поруч зі школами, щоб діти могли грати у вільний час.

Усі тренери мають обов'язкові ліцензії УЄФА "А" і "В", працює система скаутингу, спрямована на облік та відбір талановитої молоді.

До слова, журналісти наводять дані, що на початку 2000 року близько 40% 15-16-річних ісландців вживали алкоголь або наркотики. За десять років цей показник зменшився до 5%, а продаж алкоголю та витрати державного бюджету на охорону здоров’я скоротилися на третину.

На сьогодні в Ісландії національною федерацією зареєстровано 23 тисячі футболістів, тобто 7% від кількості мешканців.

Для порівняння, в Україні зареєстровано 240621 футболіст, 0,5% від кількості населення, тобто в 14 разів менше, ніж в Ісландії.  

А тепер уявіть собі, що ви з друзями сьогодні ввечері хочете піти пограти у футбол. Куди ви підете і які там для цього є умови? У дворах не формуються дворові команди – подвір’я, на жаль, формує сьогодні для молоді іншу пропозицію.

Без розвитку інфраструктури годі чекати результату. Це завдання держави, і Україна тільки зараз почала його виконувати.

У найближчих планах – побудувати в Україні 50 повнорозмірних стадіонів та 2,5 тисячі міні-футбольних полів зі штучним покриттям.

Футбольний майданчик, який з’являється у дворі, є центром тяжіння для молоді, поштовхом до вибору здорового способу життя, передумовою для об’єднання в клуби, народження футбольної культури, традицій.

А в клубах з’являтимуться кваліфіковані тренери. І це є одним з головних завдань Федерації футболу України в реалізації стратегії розвитку футболу до 2030 року.

На жаль, добра справа і світла мета останнім часом є предметом інформаційної війни із застосуванням брудних маніпулятивних технологій довкола будівництва Федерацією футболу України заводу з виробництва штучного покриття для футбольних майданчиків.

Без сумніву, з часом розмови закінчаться, а результат залишиться.

Я ж пам’ятаю, як було раніше: майданчиків не було, а якщо і будувались, то малесенькі, нестандартні, низької якості, які й служили не довго. І я бачу, що є зараз.

До 2014 року в Україні було лише 768 футбольних полів та майданчиків зі штучним покриттям. У 2015-2018 роках уже побудовано близько 900 об’єктів футбольної інфраструктури, а на різних етапах проектування та будівництва на сьогодні перебуває більше 500 футбольних майданчиків.

У цьому заслуга не лише Федерації футболу України, але й влади, місцевих громад і небайдужих громадян.

Це дає надію, що нам все вдасться, хто б і що б не говорив!

Мирон Маркевич, голова комітету національних збірних ФФУ

Спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Ереван проголосовал за новый парламент: что показали выборы в столице Армении
Еще недавно досрочные выборы в Армении ожидались лишь ближе к середине следующего года. Яркая победа партии премьера на столичных выборах дала старт консультациям по поводу роспуска парламента.
10 итогов Книжного форума во Львове
Форум пока остаётся практически полностью украинским. А рынок – неинтегрированным в мировой издательский бизнес-процесс.
Конец договора о дружбе с РФ: почему не надо бояться называть вещи своими именами
Договор о дружбе никак не влияет на способность Украины "засудить" Россию в Международном суде ООН. А уважение к границам определяется в международном праве чем-то более глобальным, чем двусторонний договор (укр.)
Почему не стоит надеяться, что Европа поможет нам восстановить Донбасс
Чтобы действительно восстановить Донбасс, нам не обойтись только деньгами доноров. Нашим партнерам легче выдать сотни тысяч разрешений на работу украинцам.
Глобализация против украинского моратория на продажу земли
Украина является частью глобальной экономики, поэтому отмена моратория на продажу сельхозземель – вопрос времени. Сколько ждать пайщики, фермеры и инвесторы? (укр.)
Экологическая сознательность в Украине и в ЕС: топ-5 сходств и различий
Нет ни одной важной экологической проблемы, которую бы не охватывали положения Соглашения об ассоциации. Однако общее число экологических практик граждан значительно ниже в Украине, чем в ЕС (укр.)
Выборы головного мозга
Депутаты хотят переписать Конституцию и сделать Украину "фермерской". (укр.)