Вышить ненависть. О скандале вокруг "Этнодома"

15726 просмотров
Пятница, 22 мая 2020, 15:00
Александр КорниенкоОлександр Корнієнко
глава партии "Слуга народа"

У психології є таке поняття – "зміщена агресія". Наприклад, ти ненавидиш свого шефа на роботі, але замість того, щоб вилити свою ненависть на нього особисто, штовхаєш сторонні об'єкти. 

Психологи радять повісити для таких завдань у кабінеті боксерську грушу, але частіше під руку потрапляє інше – і добре, якщо це смартфон, а не сусід по офісу.

Так само вчинили і наші нешановні "хейтери". На цьому тижні вони отримали чудовий привід для безсилої злоби. Минув рік президентства Володимира Зеленського, і 73% його прихильників не "розкаялися", а перетворилися на 75%.

Що ж робити фейсбучним пропагандистам? Звинувачувати своїх політичних кумирів у провалі? Ні, це якось незручно. Пояснювати, чому Зеленський – зло, а його виборці недолугі? Цілий рік пояснювали – не допомогло.

І тут на допомогу прийшов календар. День вишиванки! Ось куди викинути злість. За правилами зміщеної агресії, постраждати має об'єкт, максимально далекий від реальної причини ненависті – ну от як боксерська груша у нашому прикладі вище. Цього разу роль жертви дісталася компанії "Етнодім", яка робить чудові вишиванки і не має жодного стосунку до політики.

Компанія виклала фото президентського подружжя у вишиванках з "Етнодому" – і почалося. Тисячі хейтерів втопили фейсбучну сторінку компанії в ненависті. Виявилось, що вишиванки "Етнодому" треба бойкотувати тільки тому, що їх вдягнуло подружжя Зеленських! А це не більше, не менше – стратегічний провал компанії. Мовляв, ви ж не врахували, що ваша цільова аудиторія голосувала за Порошенка – от зараз усіх клієнтів і втратите. А прихильники Зеленського – вони ж всі "ватники" і, відповідно, вишиванок не носять.

Власне, в усі часи хтось намагався "приватизувати" вічні символи. На жаль, в деяких випадках це вдавалося.

Свастику як образ сонця люди використовували декілька тисячоліть. На початку XX століття у Європі її зображували на новорічних листівках поряд з янголами – як символ щастя та злагоди. Але свастику використали нацисти – і зараз вона викликає прямо протилежні асоціації: смерть, біль, ненависть. 

Стрічка ордену Святого Георгія замість того, щоб зайняти місце в історичних музеях, стала символом бойовиків на Сході України. Прості знаряддя праці серп і молот, покладені разом, стали символом комуністичного терору.

Реклама:
Перелік може бути довгим. Але дуже не хочеться бачити в ньому вишиванку. Бо її носять багато українців. З різних регіонів. З різними політичними поглядами. Без жодного натяку на ненависть.

Ми, політики із Зе!команди, вже звикли до мови ненависті у Facebook. Ми вже не так гостро, як на початку, реагуємо на "зелену чуму", "зебілів" та інші подібні дефініції. Але втягувати в цю бійку людей, які просто проходили повз, це вже якийсь новий рівень ненависті.

Що далі? Йти по хатах шукати тих, хто входить у 75%? Робити символами ненависті борщ чи вареники? А чому б ні? Пам'ятаю, як декілька років тому в коментарях Facebook дісталося салату "Олів'є", любителів якого звинувачували ледь не у сталінських репресіях.

Скажу по-чоловічому.

"Мочіть" нас, політиків, ми звикли і нам є що відповісти. Наша відповідь розкрита в нашій ідеології. Український центризм – це шлях взаємоповаги і примирення, а не розколу. Приходьте на наші сторінки, дискутуйте з нами, але не чіпайте звичайних людей.

Тим більше, наш вітчизняний бізнес, що у скрутний час карантину потребує підтримки, а не ненависті.

Тому я хочу подякувати тим нашим принциповим опонентам, які виступили на захист "Етнодому". Подякувати не за підтримку "Слуги народу" – я знаю, що наша партія ніколи не отримає ваші голоси на виборах. А за підтримку здорового глузду. Який так потрібен нашій країні.

Впевнений, що "Етнодім" від цього скандалу тільки виграє. Мої знайомі вже замовляють їхню продукцію і кажуть, сайт ледь витримує наплив бажаючих. Що нашим хейтерам добре вдається – так це отримувати результат, прямо протилежний бажаному.

На жаль, за цей рік мало що змінилося. Мова ненависті та хейтерство продовжують розділяти людей в соцмережах, а відтак – і по всій країні. А це значить, у нас попереду ще багато роботи із пошуку того, що нас об'єднує більше, ніж сварить. І ми з цим впораємось, незважаючи на всі агресивні смайлики і коментарі. 

Олександр Корнієнко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)