Львов как зеркало не европейской модели самоуправления

4684 просмотра
Понедельник, 01 июня 2020, 16:30
Олег Синютка
народный депутат партии "Европейская солидарность"

Без розвитку місцевого самоврядування немає успішних держав. У цій істині ми пересвідчуємося щодня, коли порівнюємо ситуацію в Україні з нашими західними сусідами. Найбільш красномовний цьому приклад – Польща. Там децентралізація вважається однією з основних причин вражаючого успіху – економічного і загалом цивілізаційного. 

Після десятиліть тупцювання на місці, чотири роки тому і ми пішли цим самим шляхом. У нас стартувала справжня, а не вдавана децентралізація. Місцеві громади отримали набагато більше коштів, ніж до цього, і результат став для всіх очевидним.

Наші міста і села стали змінюватися просто на очах. Те, чого не можна було вирішити довгими роками, нарешті стало можливим: ремонти доріг та інших елементів комунальної інфраструктури, ремонти будинків, шкіл, дитячих садочків і закладів культури. З’явилися також нові інвестиції.       

Для місцевого самоврядування цей рік мав бути ключовим: етап добровільного об’єднання громад мав закінчитися, мали з’явитися нові райони, а областям мали надати додаткові повноваження і джерела фінансування. Завершенням цього процесу мали стати місцеві вибори у жовтні. Українці мали б обирати депутатів нових рад, мерів міст і старостів громад. 

За менш як п’ять місяців до виборів ми навіть не на середині реалізації цього плану. Минулого тижня уряд нарешті завершив процес схвалення перспективних планів розвитку всіх областей з утворенням об’єднаних територіальних громад. Однак, щоб розпочати чергові етапи децентралізації, може не вистачити часу, бо для них потрібні зміни до Конституції, тобто дві сесії Верховної Ради.

Але законодавчі зміни – це не найголовніша проблема реформи місцевого самоврядування, бо все починає впиратися в кошти. Економічна криза, яка в Україні триває з кінця минулого року і яку поглибила пандемія коронавірусу, особливо дошкульно вдарила по фінансах міст і громад. 

Львів, п’ята частина економіки  якого  –  це туризм, недоотримав до свого бюджету в квітні 135 млн грн. Травень обіцяє не бути кращим, так само, як і червень. Ситуація з коронавірусом у Львові та області загалом дуже погана. В цих умовах важко говорити про порятунок хоча б частини доходів від туризму та пов’язаних з ним галузей.  

Борис Філатов, мер Дніпра, в інтерв’ю одному з видань, зазначив: "В Україні під час боротьби з коронавірусом місцевому самоврядуванню не дали ні додаткових коштів, ні повноважень, хоча саме регіони взяли на себе основний удар".

У Львові, це так, але не зовсім. Мер Дніпра займає активну позицію і бореться за своє місто, через що став особливо "колючим" для Володимира Зеленського і його команди. Мер Львова прийняв іншу стратегію: політично йти нога в ногу з новою владою. В одному з телевізійних ефірів, де брав участь Міхеїл Саакашвілі, Садовий заявив, що Львів готовий стати полем для "експериментів" колишнього грузинського президента. 

Братися до уваги, отже, мають не інтереси міста, а політична доцільність. Міському голові Львова як повітря потрібна підтримка владної вертикалі, бо за 14 років його мерства першим полем для "експериментів" стали фінанси міста. Під час сесії Львівської міської ради в минулий четвер Садовий запропонував депутатам взяти чергову позику в Європейського Банку Реконструкції та Розвитку з "метою боротьби з коронавірусом" на суму 700 млн грн. Мета благородна і ніхто не мав би бути проти. 

Але мер обґрунтував, що ці кошти також будуть спрямовані на виплату заборгованості зарплати працівникам комунальних підприємств. У Львові є сотні комунальних підприємств, проте проблеми із виплатою зарплати працівникам фіксують і доводять до відома громадськості лише по чотирьох з них, зокрема "Львівтеплоенерго", "Львівелектротранс", "АТП-1" та "Львівводоканал". 

Місячний фонд заробітної плати з обов’язковими соціальними нарахуваннями чотирьох  критично важливих для життєдіяльності Львова комунальних об’єктів складає у 2019 році 70 млн грн, в тому числі: "Львівтеплоенерго" – 21 млн грн, "Львівелектротранс" – 19 млн грн, "АТП-1" – 8,1 та "Львівводоканал" – 22,3 млн грн (дані сайту ЛМР).

Зауважимо, що жодних проблем із зарплатою немає у працівників мерії, її структурних підрозділів, численних департаментів, відділів, інститутів розвитку міста. Їх усіх фінансують своєчасно і у повному обсязі, незважаючи на COVID-19. 

Депутати не погодилися на чергові незрозумілі та необґрунтовані запозичення, отже мер вдався до перевіреного способу: до сесійної зали запрошено працівників підприємств-боржників, які депутатам, "що не мають серця", пообіцяли зупинку роботи комунальних служб та, як же інакше, акції протесту. 

Пояснення дій Львівської мерії просте: місто давно перебуває на межі дефолту в зв’язку із нераціональною і необдуманою фінансовою політикою. Заборгованість міста по місцевих боргах та гарантіях станом на початок травня 2020 року складає 4,86 мільярда гривень. Якщо ж додати відсотки, які треба буде сплатити за користування цими кредитними коштами, то це вже 6,13 млрд грн, з яких 3,24 мільярда або половину мають сплати чотири комунальні підприємства: "Львівтеплоенерго", "Львівелектротранс", "АТП-1" та "Львівводоканал".

Основний кредитор Львова – це ЄБРР, 66,5% усіх наданих місту позик і гарантій. Сплатити понад 6 млрд грн муніципальних боргів буде неймовірно складно, особливо при річному бюджеті міста Львова на 2020 рік, затвердженому по доходах у 7,67 млрд грн, а по видатках – 9,75 мільярда гривень. Дефіцит бюджету планувалося, до речі, покрити новими позиками у 2,4 мільярда.

Міську владу можна зрозуміти: боргів у чотирьох названих підприємствах значно більше, фінансовий стан катастрофічний і катастрофа ця спричинена зовсім не коронавірусом. Комунальним підприємствам Львова хронічно не вистачає коштів для операційної діяльності. Занижені тарифи та численні пільги на послуги, застаріле обладнання, заборгованість по зарплаті та інші об’єктивні обставини спонукали міських чиновників шукати вихід із ситуації. І вихід знайшовся – у вигляді різноманітних місцевих запозичень і гарантій. Всі чотири комунальні об’єкти – "Львівтеплоенерго", "Львівелектротранс", "АТП-1" та "Львівводоканал"л – беруть активну участь у муніципальній борговій активності.

І тут ми підійшли до суті проблеми: ЄБРР не дає позик безпосередньо містам чи іншим адміністративним утворенням. Банк позичає кошти виключно суб’єктам господарювання, в цьому випадку підприємствам, які знаходяться у комунальній власності міста. 

Така стратегія була успішною для міста упродовж багатьох років, з 2007 року. До початку 2015 року боргова політика міста була поміркованою та приносила добрі результати. Станом на 1 січня 2015 року боргові зобов’язання міста були адекватними – лише 784,4 млн гривень, своєчасно обслуговувалися та погашалися. 

Зараз заборгованість міста сягнула понад 60% від його бюджету, а з урахування відсотків – близько 80%. Критично багато для платоспроможності міста. Критичність ситуації поглиблюється наростанням економічних проблем, про які я писав раніше. 

Львів, це "українські ворота в Європу" і "найбільш європейське місто України" – з такою думкою, як показують результати "голосування ногами" (кількість туристів з інших регіонів України) згодна більшість українців. І міська влада має зробити все, щоб так залишилося надалі. 

На жаль, дії міської влади йдуть всупереч цьому. Не європейська модель самоврядування, а "договорняки" з центральною владою для отримання політичних дивідендів. 

Серце українського місцевого самоврядування (децентралізації) сьогодні б’ється точно не у Львові. 

Олег Синютка, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua
Реклама:
10 шагов цифровой трансформации бизнеса
С чего начать и зачем нужна цифровизация бизнес-процессов. (укр.)
Обуздать волну: банкротство и коронавирус
Какие изменения в законодательстве о банкротстве предлагают депутаты в связи с коронавирусом и как это работает в мире. (укр.)
Украина интегрируется в европейскую систему квалификаций
Кабинет министров Украины утвердил новую редакцию Национальной рамки квалификаций, которая гармонизирована с Европейской рамкой квалификаций и которую признают во всех странах Европы. Это снимет трудности с подтверждением украинских дипломов за рубежом. (укр.)
Грудь в политике, или Почему дело не в сексизме
Возможно, призывы Александры Клитиной относительно создания новой партии, которая будет бороться с коррупцией и сексизмом в политике, – только ширма, за которой прячутся выгодные кому-то мотивы? (укр.)
СБУ снова путает, кто враги Украины
Глава СБУ использует служебное положение для личной мести в интересах родственника? (укр.)
Деньги надо зарабатывать, а не печатать. Где на самом деле лежат дополнительные 20 млрд долларов в бюджет страны
Власть может сделать как минимум 5 шагов, которые наполнят бюджет приблизительно 20 миллиардами долларов — это более 500 миллиардов гривен. Итак, где сейчас лежат эти "лишние" деньги, крайне нужные Украине? (укр.)
10 млн грн на тестировании железнодорожников: как окружение экс-министра Емца пытается зарабатывать на COVID-19
В мае 2020 года, в разгар эпидемии COVID-19 "Укрзализныця" провела тендер на поставку 8-ми автоматизированных портативных систем обнаружения нуклеиновых кислот. Закупка проводилась в соответствии с изменениями в законодательстве, связанных с эпидемией COVID-19. (укр.)