Ответ "секретному агенту" СБУ: не цементируйте "совок" в спецслужбе под прикрытием борьбы с коррупцией

8740 просмотров
Четверг, 25 июня 2020, 12:30
Елена ЩербанОлена Щербан
юрист и заместитель исполнительного директора Центра противодействия коррупции

Сьогодні в парламенті триває активна робота із законопроєктом, який мав би реформувати Службу безпеки України. Однак у президентському варіанті, який виписували в СБУ, реформою і не пахне. 

У Службі не хочуть відмовлятися від широких повноважень щодо боротьби з корупцією, організованою злочинністю та прагнуть надалі залишатися правоохоронним органом. Грубо кажучи, президентський законопроєкт цементує "совок" у спецслужбі.

У Службі настільки хочуть займатися боротьбою з корупцією, що навіть публічно за це воюють. Нещодавно у колонці на "Українській правді" речник реформи СБУ Сергій Пунь виправдав це бажання тим, що корупцію використовують вороги для підривної діяльності.

Читайте також: 

Псевдореформа СБУ: законопроєкт Зеленського цементує "совок" у спецслужбі

Вихід в нікуди: чи позбавляти СБУ будь-яких функцій в антикорупційній галузі?

У Службі запропонували, аби за ініціативи голови СБУ чи його заступника та за погодженнням Генпрокурора Служба отримала право витребувати будь-які справи з будь-якого правоохоронного органу, якщо такі справи загрожуватимуть державній безпеці. 

У Службі вважають, що це можуть бути саме корупційні злочини, коли наприклад держава-агресор підкуповує українських чиновників. Але формулювання із загрозами держбезпеці настільки широке, що на практиці це дозволить забирати собі будь-яку справу топкорупції – бо всі такі справи апріорі є загрозою. 

З останнього: у СБУ зверталися до Генпрокурорки Ірини Венедіктової щодо справи олігарха Олега Бахматюка. У відомстві вважають, що вони будуть розслідувати її краще за НАБУ, навіть не знаючи матеріалів справи. Реальна ж причина – Бахматюк готовий повернути частину вкраденого, але лише в обмін на закриття справ, хоча таке повернення за законом зовсім не звільняє від відповідальності.

Саме тому ми запитали і в НАБУ, і в СБУ, скільки разів за весь час існування НАБУ Служба виявляла факти, де б розслідувані НАБУ корупціонери були іноземними шпигунами або ж могли бути підкуповувані в рамках підривної діяльності проти України? 

Виявилося, що за 5 років існування НАБУ жодного такого випадку не було. Натомість, були випадки, коли НАБУ самостійно інформувало СБУ про виявлення загроз безпеці держави.

У самій же СБУ сухо повідомили, що вони не зобов’язані перевіряти провадження інших органів на предмет виявлення загроз держбезпеці.

У цьому контексті згадується справа НАБУ щодо контррозвідника СБУ Олександра Карамушки, який вимагав 47 тисяч доларів від осіб за безперешкодне отримання посвідки на проживання в Україні. Детективи НАБУ тоді фактично викрили випадок, коли співробітник СБУ банально вимагав хабар за приховування схеми незаконної легалізації іноземців — тобто брав гроші за прикриття величезної загрози держбезпеці.

Це зайвий раз підтверджує, що повноваження забирати справи в інших органів придумали в СБУ радше з політичних мотивів, аби мати вплив на всю правоохоронну систему. Адже якби і були приклади реально виявлених корупціонерів-шпигунів, то ніщо і зараз не заважає розслідувати такі справи у взаємодії з НАБУ.

Окрім кримінальних проваджень, в СБУ також хочуть мати повноваження брати участь і у цивільних справах щодо пошуку необґрунтованих активів чиновників. Це також повноваження виключно з антикорупційної сфери. У безпековому відомстві знову ж таки пояснюють це благородною метою - нібито необгрунтовані активи можуть бути походженням з держави агресора, надані з метою підкупу чиновника, або ж можуть мати терористичне походження. 

Реклама:
Але ці аргументи абсолютно недоцільні. Якщо у чиновника ідентифіковані активи конкретного походження для вчинення тероризму, шпигунства або державної зради, то такі дії чи бездіяльність і будуть оцінюватися як фінансування тероризму, шпигунство або державна зрада. І виявляти такі факти СБУ може навіть зараз. 

Натомість необґрунтовані активи – це коли у чиновника виявлено віллу за мільйони гривень або невідомого походження автопарк, і ці речі не відповідають офіційним доходам. 

Законодавець започаткував цей інструмент восени та доручив його реалізацію НАБУ і САП. Якщо такі активи буде виявлено у детективів НАБУ чи прокурорів САП, тоді це буде розслідувати ДБР з Офісом Генпрокурора. 

Надавати СБУ право брати участь в цивільних справах щодо стягнення таких активів – це не просто залишення повноважень щодо боротьби з корупцією, це створення підґрунтя для конкуренції повноважень та конфліктів між органами, які зможуть одночасно займатися активами одного і того ж чиновника.

Тепер про публічного спікера СБУ Сергія Пуня, відповідального за реформу, який виправдовує необхідність СБУ у боротьбі з корупцією. Здавалося б, публічний спікер СБУ мав наочно продемонструвати прозорість та реальне бажання протидіяти корупції на практиці, щонайменше подати власну декларацію у публічний реєстр. 

Однак ми не знайшли декларації Сергія Пуня. Сам він підтвердив, що його декларація подана у закриту систему, хоча підстави для цього у Законі відсутні. Очевидно, що публічний спікер СБУ не може безпосередньо займатись, наприклад, контррозвідкою. Отже, на практиці, зовсім не секретний співробітник СБУ підписує своїм іменем публікації у ЗМІ від імені служби, але не хоче подати публічну декларацію. 

У підсумку варто сказати, що реформа СБУ – це дійсно не лише про позбавлення функцій. Це про те, що кожен орган повинен займатися своєю справою і СБУ має акцентуватися на контррозвідувальному захисті держави. 

У своїй колонці спікер реформи СБУ вказує на те, що в НАБУ з корупцією борються лише 270 детективів, які досі її не побороли. У відповідь на це хочеться додати, що ще задовго до створення НАБУ і після створення НАБУ в СБУ з корупцією боролися тисячі співробітників (щонайменше близько 5 тисяч співробітників підрозділу "К") і як наслідок цей підрозділ перетворився на уособлення корупції у відомстві.

Олена Щербан, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  




Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)