Легализация игорного бизнеса: украинцы в выигрыше

5356 просмотров
Вторник, 14 июля 2020, 17:00
Даниил ГетманцевDanil Getmantsev
народный депутат от партии "Слуга народа", председатель комитета ВР по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики

Вже понад 10 років в Україні нібито заборонено гральний бізнес. Ключове слово – нібито. Адже насправді ринок азартних ігор весь цей час функціонував у "сірому", якщо не "чорному" вигляді.

Під вивісками лотерей нелегальні гральні зали існували на кожному кроці. Там були раді всім гравцям, без будь-яких обмежень, контролю чи ідентифікації. З українців, зокрема і неповнолітніх, витягали гроші. Про таку хворобу, як лудоманія (ігрова залежність), ніхто не думав. За багатьма гральними закладами стояв кримінал, а держбюджет тим часом щороку недоотримував мільярди гривень. "Плюсів" безліч.

Усе це – ніщо інше, як наслідок неправильного державного рішення. 

У 2009 році влада зробила популярний, але водночас шкідливий для суспільства крок. Гральний бізнес був заборонений, але ж не можна щось повністю заборонити, не створивши легальної альтернативи. 

Тож до сьогодні ми мали той самий бізнес, але "в тіні". А це стимулювало корупцію, обкрадало державний бюджет  і породжувало лудоманію, бо нема обмежувачів і державного контролю.

Нелегальний гральний бізнес також породжував розвиток організованої злочинності, оскільки перебував "під контролем" кримінального світу, який і фінансував, на відміну від легального, що завжди контролюється державою і фінансує державний бюджет.

Цікаво, що сьогодні повна заборона грального бізнесу існує лише в мусульманських країнах, де це обумовлено насамперед релігійними, а не політичними мотивами. Тим не менше, наприклад, в Єгипті діє 25 казино в курортних містах, грати в яких дозволено лише туристам.

Насправді гральний бізнес в обмежених масштабах існує майже в усіх країнах. Але не знаю жодної держави, де б повна його заборона призвела до припинення цього виду діяльності взагалі. Навпаки – вона призводила до гірших наслідків для суспільства, ніж його існування в обмеженому вигляді.

В Україні про легалізацію грального бізнесу говорили давно, але лише фракція "Слуга народу" підійшла до питання серйозно. Адже ми чітко розуміємо, що це рішення потрібно країні.

По-перше, нам потрібно відкрити очі на нібито "заборонений" гральний бізнес. Ми назавжди маємо прибрати ігрові автомати з вулиць, від наших дітей.  Відтепер казино і зали ігрових автоматів розміщуються лише в готелях. Зокрема казино – в готелях категорії 4 та 5 зірок, зали гральних автоматів – в готелях категорій 3, 4 та 5 зірок.

Те ж саме з букмекерськими пунктами – у готелях 3−5 зірок з номерним фондом не менше 25 номерів (для Києва – не менше 50 номерів), а також на іподромах. Навряд чи школяр піде грати в автомати до 4-х чи 5-зіркового готелю, де буде охорона та контроль.

Ліцензія на казино видається на 5 років і її вартість складає 283,4 млн грн, для інших населених пунктів та за межами населених пунктів – 141,7 млн грн. Додатково організатори сплачуватимуть вартість ліцензії за кожну одиницю грального обладнання – гральні столи та гральні автомати.

Ліцензію на діяльність онлайн-казино також видають на п’ять років (щороку треба буде сплачувати 30,7 млн грн).

Матимуть переваги нові готелі. Якщо у Києві будують готель від 200 номерів, його власники отримують безкоштовно ліцензію терміном до 10 років. У регіонах, якщо будується готель на 150 номерів, теж безкоштовна ліцензія на казино. Тобто інвестори, які вкладатимуть кошти в готельну інфраструктуру, отримають переваги. А ми таким чином стимулюватимемо розвиток готельної інфраструктури.

Зали гральних автоматів можуть бути лише в готелях категорій 3, 4 та 5 зірок. У Києві готель має містити від 50 номерів, у регіонах – від 25. Ліцензія на цей вид діяльності коштуватиме 35,4 млн грн і також видаватиметься на 5 років.

Реклама:
Щодо лотерей. Існуватимуть три оператори державної лотереї з ліцензіями на 10 років. Йдеться виключно про миттєву лотерею – паперову і тиражну. Це скретч-картки, за якими можна отримати миттєвий виграш. А от електронну миттєву лотерею, що використовується зараз в інтернеті, закон забороняє. Так само забороняє він і всі автомати ВЛТ (відеолотерейний термінал), які використовуються під виглядом лотереї, ставкомати і термінали в букмекерських пунктах.

Таким чином, стане неможливим проведення азартних ігор під виглядом лотереї!

По-друге, ми запроваджуємо відповідальність за порушення організації азартних ігор.

Якщо гральний бізнес працює без ліцензії – досить великий штраф (від 170 до 680 тисяч гривень, за повторне порушення від 680 до 850 тисяч гривень) або ж позбавлення волі. 

Водночас покарання чекатиме і на працівників правоохоронних органів за бездіяльність чи "кришування" грального бізнесу – від 6 до 8 років позбавлення волі. За допуск до гри осіб, молодших 21 року, – штраф близько 2 мільйонів 360 тисяч гривень, а за повторне порушення – анулювання ліцензії.

Щоб стежити за всім цим, ми створюємо Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. До її складу входитимуть 7 членів – державні службовці, виключно громадяни України, яких призначатиме та звільнятиме Кабмін.  

По-третє, ми маємо захистити наших дітей і стежити за тими, хто хворіє на лудоманію. Ми встановлюємо обмеження для тих, хто може грати, – підвищуємо вік з 18 до 21 року. Хто гратиме та скільки йому років – ідентифікуватиме охоронець на вході до закладу, вимагаючи паспорт.

Прийняття ставок і виплата виграшів – лише через банківські картки. Жодних електронних грошей, тільки офіційна картка!

Також існуватиме електронна база лудоманів. Тобто якщо людина усвідомлює, що є лудоманом, вона може написати заяву та зареєструватись в цій базі. Таким чином вона не зможе потрапити до грального закладу від 6 місяців до 3 років. Подібну заяву можуть подати і родичі такої людини. Реєстр існуватиме для всіх, тобто подав заяву в одному закладі, а зайти не зможеш в жоден інший.

По-четверте, гроші за ліцензії для закладів підуть у державний бюджет. А це попередньо 4 млрд грн на рік. Усі вони спрямуються через спецфонд на підтримку культури, спорту, медицини й освіти.

Таким чином, ухваливши закон і легалізувавши гральний бізнес, ми зробили з "сірого" ринку "білий". Ми дали можливість  не лише поповнити державний бюджет, але й захистити людей від ігроманії. Відтепер держава контролюватиме цю галузь та встановлюватиме обмеження. Тільки так ми зможемо принести користь і країні, і громадянам.

Данило Гетманцев, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)