Что будет, если Конституционный суд признает неконституционными некоторые положения закона про НАБУ. Юридическое объяснение
Конституційний Суд України розглядає подання щодо визнання неконституційними деяких положень Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України". Суд може визнати деякі положення щодо НАБУ неконституційними вже найближчим часом.
Ні в кого не викликає сумнівів те, що окремі положення будуть таки визнані неконституційними. Але попри те, є важливі деталі, а саме: з якого моменту відповідні положення втратять чинність та, ще важливіше, чи не надасть Конституційний Суд своєму рішенню зворотної сили або ж чи надасть фігурантам справ можливості для маніпуляцій?
Одночасно, втрата чинності положень Закону про НАБУ, які оскаржують депутати, саме з дня набрання чинності рішенням КСУ про визнання їх неконституційними може мати вкрай негативні наслідки – як і для існування НАБУ, так і для результатів його роботи.
Розписуємо сценарії, що може статися у разі визнання КСУ неконституційними положень, які оскаржуються, та які варіанти і маніпуляції можливі.
- "Абзац перший частини першої статті 1 Закону, який визначає, що Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом".
Якщо цю норму визнають неконституційною, і вона втратить чинність у день ухвалення Рішення КСУ, виникне правова невизначеність щодо статусу НАБУ та його місця у системі органів державної влади.
Така ситуація стане унікальною для України.
Без визначення строку втрати чинності такими положеннями відповідальність за правову невизначеність ляже саме на Конституційний Суд. Адже в аналогічному випадку визнання неконституційними окремих положень закону щодо діяльності НКРЕКП КС дав Верховній Раді строки на приведення закону у відповідність до Конституції.
Правові наслідки втрати чинності цими положеннями закону за таких обставин будуть непередбачуваними:
- з одного боку, законодавча основа для діяльності НАБУ залишається чинною. Адже не втрачають чинність норми щодо повноважень НАБУ, залишаються чинними положення КПК України щодо здійснення досудового розслідування детективами НАБУ тощо. Тобто на підставі цих положень законодавства Бюро та його посадові особи можуть продовжувати свою діяльність;
- з іншого боку, через невизначеність статусу НАБУ у системі органів державної влади постає питання щодо самої можливості реалізовувати будь-які повноваження, вчиняти дії чи приймати рішення посадовими особами НАБУ.
Наразі НАБУ розслідує понад 1000 кримінальних проваджень, у яких понад 400 особам повідомлено про підозру. Потенційні збитки у справах, що в процесі слідства, – 261 мільярд гривень.
Усе це може стати предметом численних скарг порядку кримінального та адміністративного судочинства та підставами ігнорування фігурантами або державними установами рішень НАБУ.
Наприклад, фігуранти справ відмовлятимуться отримувати підозри від детективів через невизначеність статусу органу або ж експерти не проводитимуть експертиз на підставі їхніх постанов.
Все це ускладниться тим, що строки досудового розслідування обмежені законом та в багатьох випадках будуть збігати і це матиме наслідком закриття справ.
Такі ж ризики стосуються й іншого аспекту – організаційної діяльності із забезпечення функціонування НАБУ.
Будь-які ухвалені управлінські рішення та видані у цей період акти можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Під питанням опиняться меморандуми про співпрацю з іншими державними та іноземними органами, які можуть бути оскаржені як окремо, так і дії, вчинені на їх виконання.
- "Частину другу статті 1 Закону, яка встановлює, що Національне антикорупційне бюро України утворюється Президентом України".
Наслідки визнання неконституційним цього положення також можуть бути неоднозначні.
Так, обґрунтованою є позиція про те, що НАБУ як орган державної влади створений відповідно до Закону 1698-VII, вже створене і функціонує, а відтак вказана норма вже вичерпала свою дію, тому її неконституційність не створює правових наслідків для подальшої діяльності НАБУ. Важливо, щоб Конституційний Суд чітко на це вказав.
Однак якщо ж такої прямої вказівки не буде:
- це може по факту надати рішенню КС ретроспективного характеру, адже створить підґрунтя для маніпуляцій неконституційності існування НАБУ весь період від початку створення.
Також поставить під сумнів навіть скеровані до суду 265 кримінальних провадження, а фігуранти справ, які вже отримали 41 вирок, зможуть оскаржувати їх за виключними обставинами в порядку КПК, що може мати наслідком колапс системи. Як ці скарги будуть розглядатися і які будуть рішення, передбачити важко.
- це надасть також підстави для оскарження Указу президента України, яким створено НАБУ в порядку адміністративного судочинства. Згідно з КС, відповідна справа буде підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції і може бути переглянута Великою Палатою Верховного Суду як судом апеляційної інстанції.
У такому випадку першочергово буде визначатись питання строків позовної давності та питання порушених прав, свобод і законних інтересів позивача.
Такі судові процеси, розпочаті після рішення Конституційного суду, стануть в подальшому ще одним інструментом маніпуляцій, дискредитації Бюро та підриву його інституційної незалежності.
Який вихід, щоб уникнути колапсу?
Рішення КСУ має дати однозначну визначеність та відповідь на такі питання:
- визначити строк чинності законодавчих положень не менше 6 місяців, аналогічно до ситуації як вже раніше суд зробив в схожій ситуації з законом щодо Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг. Адже наразі тривалість законодавчого процесу сповільнилася, і дискусії навколо цього питання в парламенті можуть затягнутися;
- однозначно визнати легітимним факт створення НАБУ на час створення;
- у рішенні КСУ не має бути жодним чином поставлені під сумнів повноваження НАБУ, визначені законом.
Олена Щербан, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
