Расстановка сил в Генпрокуратуре. Чего ожидать от генпрокурора-ученого?
Ніколи не цікавився кадровими питаннями і, так би мовити, розстановкою сил в Генеральній прокуратурі, аж поки не прочитав один цікавий документ.
Мені на очі потрапив наказ № 417 "Про розподіл обов’язків між керівництвом Офісу Генерального прокурора", який Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала 9 вересня 2020 року.
До слова, цей наказ мало чим відрізняється від двох попередніх, таких самих липневих наказів № 342 (29.07.2020 р.) та № 322 (14.07.2020 р.)
Як і раніше, Генеральний прокурор залишила за собою питання загального керівництва своїм Офісом:
- співпраця з Верховною Радою, Кабміном, Президентом, РНБО, ВРП;
- координація діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності;
- забезпечення взаємодії з міжнародними асоціаціями прокурорів та антикорупційних органів, Консультативною радою європейських прокурорів, Євроюстом, Інтерполом і Європолом і таке інше.
Тобто, суто представницькі функції.
У той же час, вузько професійні питання залишились у віданні заступників
- організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням органів ДБР, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях;
- нагляд у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту;
- нагляд за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю;
- представництво інтересів держави в суді;
- підтримання публічного обвинувачення тощо.
На перший погляд, такий крок є виправданим, адже до 17 березня 2020 року Ірина Венедіктова в органах прокуратури взагалі не працювала. На відміну від її заступників, які пропрацювали у прокуратурах різних рівнів по 20 та більше років. Зокрема, Говда Р.М. – 17 років, Симоненко О.Ю. – 22 роки, Мамедов Г.А. – 24 роки і так далі.
І тому виникає питання, наскільки ефективною є така модель управління? Як Генеральному прокурору проконтролювати роботу своїх заступників? Як зрозуміти, правильно вчиняє твій зам чи ні? Чи є ефективною його діяльність? Як виявити помилки в цій діяльності, коли не знаєш її специфіки? Питань більше, ніж відповідей.
[BANNER1]Безумовно, що слабший прокурор, то краще адвокату. Однак для держави в цілому від слабкої прокуратури, мабуть, мало користі.
І ефективність прокуратури не в останню чергу залежить від сильного і, головне, професійного керівництва. Але як бути, коли професійними прокурорами керує вчений (нагадаю, Ірина Венедіктова – доктор юридичних наук, професор)?
Доведеться чекати на результат разом з усією країною.
Олександр Кудрявцев, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.