Конституционный Суд может упразднить Антикорсуд. Рассказываем, чем это угрожает

Понедельник, 26 октября 2020, 09:00

Уже не перший місяць в експертних колах та медіа обговорюють подання до Конституційного Суду, метою яких є знищення усіх досягнень України в сфері антикорупції за останні 6 років. Конституційний Суд наразі вже визначився з позицією щодо НАБУ, не створивши підґрунтя для повного знищення інституції. 

Однак на розгляді зараз ще щонайменше 4 критичних подання, задоволення яких загрожує зруйнуванням усіх дієвих інструментів подолання корупції, а саме: 

  • створення Вищого антикорупційного суду;
  • більшості положень про електронне декларування посадовців;
  • кримінальної відповідальності за недостовірне декларування і незаконне збагачення посадовців; 
  • цивільної конфіскації необґрунтованих активів посадовців;
  • спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні (два подання).

Усе більше сигналів вказують на те, що в Конституційному Суді є голоси на знищення Антикорупційного суду. На відміну від справи стосовно НАБУ, де було очевидно, що окремі положення дійсно неконституційні і потребують виправлення без шкоди для роботи інституції, з Антикорупційним судом будь-яких проблем з конституційністю статусу суду не вбачається.

Абсурдність вимог агентів Кремля щодо ВАКС 

Підписантами подань для знищення антикорупційних інституцій переважно є депутати від ОПЗЖ та наближені до олігарха Ігоря Коломойського. 

Подання були ініційовані протягом липня-серпня 2020 року, майже одразу після викриття НАБУ зловживань в Окружному адмінсуді Києва. 

Показово, що на опублікованих записах розмов голови ОАСК Павла Вовка йдеться про наявність впливу на Конституційний Суд. Вовк хвалиться своєю заслугою у скасуванні Конституційним Судом незаконного збагачення 2019 року.

Головна претензія проросійських агентів в тому, що ВАКС нібито особливий суд, створення яких заборонено Конституцією. Нібито через підсудність вузької категорії справ суд набуває особливого статусу. В ОПЗЖ порівнюють ВАКС навіть з колишніми так званими "трійками" і трибуналами. Але ці аргументи не витримують жодної критики.

По-перше, автори подання банально маніпулюють, свідомо плутаючи абсолютно конституційну спеціалізацію суду на виключно топкорупційних справах зі статусом особливого суду. 

По-друге, зовсім ігнорують той факт, що ВАКС використовує той же Кримінальний процесуальний кодекс, що і інші суди, права сторони захисту в цьому суді ніяк не звужені, а судді ВАКС є частиною судової системи – просто відібрані за спеціальними процедурами та компетенціями.

Якщо в Конституційному Суді дослухаються до аргументів ОПЗЖ, це автоматично означатиме, що суд взагалі має зникнути з правового поля країни, а усі прийняті ним рішення та вироки підлягають оскарженню. 

Наразі в суді по суті слухаються 272 справи – усі вони розлетяться місцевими загальними судами по усій країні і почнуть розглядатися спочатку. Фігуранти цих справ обов'язково використають цей факт для скарг в ЄСПЛ для аргументації порушень Україною їхніх прав, принаймні через надмірну тривалість розгляду справ. 

Так само подарунком таке рішення буде для адвокатів фігурантів, які зараз перебувають на стадії слідства. Адже усі слідчі дії, як-то арешти майна, рахунків, обшуки, на які слідчі судді ВАКС давали санкції та здобуті за їхніми результатами докази, будуть уже автоматично сумнівними. 

Знищення суду через вбивство Апеляції

Одним із потенційних сценаріїв результатів розгляду подання ОПЗЖ може бути скасування не суду в цілому, а окремих положень закону. Це однак теж означатиме фактичне знищення Антикорсуду. Йдеться про положення щодо апеляційного оскарження справ щодо топкорупції. Автори подання ставлять під сумнів існування і конституційність Апеляційної палати ВАКС. 

Вагомих аргументів знову ж таки не наводиться. В ОПЗЖ вважають, що апеляційні скарги має розглядати не Апеляційна палата, а окремий суд. Проте Конституція з цього приводу каже лише те, що кожному гарантується право на апеляційне оскарження у суді вищої інстанції. 

Таким "судом вищої інстанції" є Апеляційна палата ВАКС. Модель запровадження двох інстанцій у межах одного суду характерна не лише для ВАКС, але й, наприклад, для Верховного Суду, де Велика Палата здійснює апеляційний перегляд рішень Касаційного адміністративного суду.

Більше того, Апеляційна палата відокремлена від першої інстанції, зокрема:

-  законом визначено окремо кількість суддів Апеляційної палати ВАКС із загальної чисельності суддів ВАКС;

-  наявність окремо Голови Апеляційної палати ВАКС;

-  визначення видатків на утримання Апеляційної палати ВАКС окремим рядком у Державному бюджеті України;

-  неможливість спільного розміщення в одній будівлі Апеляційної палати ВАКС та судових палат ВАКС;

-  наявність самостійного структурного підрозділу Апарату ВАКС для забезпечення діяльності Апеляційної палати ВАКС;

-  визначення повноважень Голови Апеляційної палати ВАКС, що пов'язані із діяльністю самостійного структурного підрозділу Апарату ВАКС для забезпечення діяльності Апеляційної палати ВАКС.

Немає також підстав говорити про упередженість Апеляційної палати до суду першої інстанції. Практика навпаки показала, що в апеляційній палаті часто скасовують рішення першої інстанції. 

Станом на початок жовтня до Апеляційної Палати на стадії досудового розслідування оскаржено 788 рішень першої інстанції і 130 з них скасовано. Завдяки принциповій позиції Апеляційної палати в суді зафіксовано історичні для нашої держави рішення, якими, наприклад, стягували десятки мільйонів застав з фігурантів справ.

Ліквідація Апеляційної палати може знівелювати доцільність існування суду в цілому. Під час створення ВАКС критичним було забезпечення апеляційного оскарження вироків до суду, де судді обрані за новими критеріями і правилами, аналогічними до правил відбору суддів першої інстанції. 

Без апеляційної палати існування суду немає жодного змісту, адже його рішення в апеляції зможуть скасовувати інші суди, які більш чутливі до політичного впливу та "телефонного права".

Навіть переформатування Апеляційної палати в окремий суд створить загрози. Виникне необхідність передачі справ до інших судів і викличе ризики оскарження усіх рішень, які переглядалися в апеляції ВАКС до цього, а це вже сотні рішень, зокрема вироки. Постане також питання і про подальшу долю суддів Апеляційної палати ВАКС.

Скасування особливостей відбору суддів ВАКС

Участь в процесі відбору суддів ВАКС міжнародних експертів в ОПЗЖ у поданні до Конституційного Суду називають "зовнішнім впливом" на державні процеси. 

Однак при створенні Антикорупційного суду було очевидним, що в суспільства немає довіри як до існуючих в законі процедур відбору, так і до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка була основним гравцем в цьому процесі. 

Крім того, було необхідно оцінювати здатність кандидатів розглядати складні справи щодо корупції. В Україні недостатньо фахівців, які б мали подібний досвід й могли би об'єктивно оцінити компетентність кандидатів.

Тоді створили Громадську раду міжнародних експертів, яка складалася з визнаних фахівців міжнародного рівня. Передбачалося, що ці фахівці повинні приймати спільні рішення з ВККС, аби до процедур було максимум довіри. 

В процесі конкурсу ми вперше побачили, як дійсно мають виглядати співбесіди з кандидатами на посаду судді. Міжнародні експерти заветували 40% кандидатів через сумніви у їхній доброчесності чи професійності.

Участь міжнародних експертів жодним чином не має ознак стороннього впливу, адже таку спеціальну процедуру визначив український парламент, який законом чітко регламентує вимоги і межі їхньої участі. Також усі рішення ГРМЕ під час конкурсу приймалися лише спільно з Вищою кваліфікаційною комісією. 

Скасування цих положень закону про антикорупційний суд поставить під сумнів законність та легітимність конкурсу і призначення чинних суддів ВАКС. Це також стане окремою підставою для оскарження усіх рішень суду. 

Ба більше, буде унеможливлена практика тимчасового залучення міжнародних експертів до процедур добору будь-яких посадовців, попри те, що, наприклад, Венеціанська комісія підкреслює таку доцільність для України на цьому етапі.

Визнання неконституційними вказаних вище положень закону повністю або частково означатиме, що Україна відходить від попередньо взятих на себе зобов'язань в межах співробітництва з Міжнародним валютним фондом, Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки. 

У меморандумах співпраці з МВФ необхідність створення суду згадувалася чітко та безумовно. Нижче лише окремі цитати таких вимог:

"Для завершення побудови ефективної системи боротьби з гучною корупцією та забезпечення ефективної діяльності НАБУ та САП вирішальне значення має створення незалежних антикорупційних судів. 

Антикорупційні суди повинні мати виключну юрисдикцію щодо корупційних злочинів вищих посадових осіб. Спеціальна процедура відбору суддів, окреме бюджетування та ексклюзивні апеляційні процедури повинні гарантувати незалежність та високий рівень досвіду цих судів".

Порушення Україною попередніх меморандумів з Фондом ще й в такий сумнівний спосіб означатиме розрив відносин та втрату можливості отримати подальшу підтримку в розмірі 2,9 мільярдів доларів, яка є життєво необхідною для економіки країни.

Чітко і безапеляційно згадується про суд і його незалежність у звітах так званого механізму призупинення безвізу з боку Євросоюзу:

"Забезпечити незалежність, ефективність та стійкість антикорупційної інституційної структури, в тому числі шляхом забезпечення того, щоб Вищий антикорупційний суд швидко набув повноцінної діяльності та що Громадська рада міжнародних експертів могла адекватно відігравати свою роль у процесі відбору".

Згадується суд і в документах щодо надання фінансової допомоги Україні Європейським Союзом. 

При цьому наразі через невиконання взятих Україною зобов'язань у сфері антикорупції за попередніми програмами з макрофінансової допомоги Європейським Союзом затримується виплата 600 млн євро за програмою 2020 року.

Венеціанська комісія також позитивно відзначала ухвалення Закону про ВАКС відповідно до наданих нею рекомендацій, а також послідовно зазначає успішність моделі з тимчасовою участю міжнародних експертів, яка була застосована при доборі суддів Антикорупційного суду.

Найгірше, що в Конституційному Суді можуть відкинути усі правові аргументи та схилитися саме до політичного рішення, яке або ліквідує ВАКС повністю, або знищить його дієздатність чи незалежність. 

Таке політичне рішення КС призведе до розриву відносин України із Заходом, зруйнує одне з ключових досягнень країни після Революції Гідності та заведе нас в глибоку правову, політичну і фінансову кризу. Якраз те, чого прагне Росія. 

Тому залишається сподіватися, що Конституційний Суд буде керуватися виключно правовими аргументами, а з їх урахуванням, як вже відзначалось вище, немає жодних підстав визнавати будь-яку норму Закону про ВАКС неконституційною.

Олена Щербан, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  













powered by lun.ua

Сезон красной икры: о чем стоит помнить накануне новогоднего ажиотажа

Интернет как возможность и угроза для детей: как найти баланс

Как "пришить" уголовное дело в Украине? Лайфхак от Павлоградских прокуроров

Мария Башкирцева – яркая комета на небосклоне XIX века

Особенности диагностики и лечения COVID-19

Закон об админсборах – таблетка от непрозрачных платежей за услуги государства и общин

Подпишитесь на наши уведомления!