Нечем дышать: саботаж экологических проблем на уровне государства убивает здоровье каждого из нас

Четверг, 28 января 2021, 16:00

Україна — це "територія безкарності" для порушників у сфері екології. Уявіть собі: підприємство з ТОП-100 забруднювачів України, щоб уникнути перевірки, не пускає інспектора та сплачує штраф всього у 765 грн.

За викид отруйних речовин в атмосферне повітря без належного дозволу йому доведеться сплатити ще максимум 136 грн штрафу. Саме стільки коштує наше здоров'я для таких підприємств.

Система екологічного контролю настільки недієва, що чиновники навіть не намагаються подавати на порушників до суду. Усе це — реалії нереформованої Державної екологічної інспекції, яка накопичує проблеми, що потім стають вироком для здоров'я тисяч українців.

Україна займає 5 місце за рівнем смертності у світі: 14,4 на 1000 душ населення. До прикладу, у сусідній Польщі цей показник становить 10,4.

Але є і добрі новини. У порядку денному цього пленарного тижня є два законопроєкти: № 3091 "Про державний екологічний контроль" та № 4167 "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення", без яких неможливі реформи в екології.

Якщо депутати їх розглянуть, то зможуть почати виправляти цю катастрофу якнайшвидше. 

"З вас 765 гривень — і порушуйте надалі" 

На початку січня Держаудитслужба оприлюднила звіт про діяльність Держекоінспекції з 2017 року по І квартал 2020 року. За цей час екоінспекторів не допустили до перевірок майже 2000 разів.

Згідно з КУпАП, максимальний штраф за недопущення інспекторів до перевірки становить 765 гривень.

Одним із порушників минулого року став третій за розміром в Україні виробник аміаку ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" Дмитра Фірташа і це при тому, що перевірку ініціювали за дорученням Прем'єр-міністра України. Остання перевірка там проводилась ще 2013 року.

Аналогічна ситуація склалася на ПАТ "Укртатнафта", більша частина акцій якого належить олігарху Ігорю Коломойському. Два підприємства входять у ТОП-100 забруднювачів України. 

Зі 122 тисяч перевірок Держекоінспекції за 4 роки порушення виявлено у 96% випадків. Сума збитків довкіллю становила 3,6 млрд грн, пред'явлено претензій порушникам на суму 2,7 млрд грн, а стягнуто лише 9% з цієї суми.

Читайте також: Економіка vs Екологія. Європейський зелений курс: український пріоритет

Реальні збитки можуть бути більшими в десятки разів — про це прямо зазначають аудитори. Бюджети різних рівнів втрачають мільярди гривень.

Попри те, що екологічні проблеми загострюються щороку, органи контролю все менше ініціюють перевірок, анулювання дозволів та все менше звертаються до суду.

А все тому, що порушнику сплатити штраф — у тисячі разів дешевше проведення реальних природоохоронних заходів. 

Штраф ціною кількох чашок кави

Штраф за викиди забруднювальних речовин в повітря без дозволу або перевищення допустимих викидів становить максимум 136 грн. Судові витрати на стягнення цих коштів перевищують суми компенсацій в рази.

У 2018 році група депутатів напрацювала проєкт Закону, який передбачав збільшення розмірів штрафів. Але через припинення повноважень ради попереднього скликання законопроєкт відкликали. 

Орієнтовно надходження до бюджету за новими розрахунками могли б становити 278,6 млн грн за 4 роки, що в 11 разів більше від фактично накладених штрафів. 

Кожен день життя за застарілими штрафами — це недоотримані кошти від порушників, які доведеться покривати грошима кожного з нас. Тому депутатам Верховної Ради поточного скликання важливо внести його до порядку денного, розглянути та проголосувати. 

Контроль без повноважень 

У більшості розвинених країн орган екологічного контролю може призупинити незаконну діяльність підприємств. Але не в Україні, де це право має лише суд, рішення якого можна чекати роками.

Тому Держекоінспекцією не проведено майже 1800 запланованих перевірок через дію мораторіїв, які ввели 6 років тому, щоб захистити бізнес від безпідставних втручань органів контролю.

Через це значна кількість промислових підприємств України, які розміщені на території Донецької та Луганської областей безперешкодно порушують екологічне законодавство. 

Відсутність системи, фінансування та спеціалістів

Контроль за різними компонентами довкілля здійснюють різні центральні органи влади, діяльність яких не скоординована.

Держекоінспекція та її територіальні органи навіть не володіють вичерпним переліком підприємств в зоні їх контролю, а інші розпорядники, як-от ДПС чи Держстат відмовляють у наданні такої інформації.

Рівень фінансування структури не дає змоги оновити матеріально-технічну базу відомства та залучити "нову кров". Але навіть наявні мізерні ресурси використовуються неефективно.

Аудитори встановили, що 12 із 17 катерів вартістю 15,8 млн грн не залучаються для виконання функцій та завдань Держекоінспекції.

15 автомобілів, оснащених переносними приладами для вимірювання показників складу та властивостей викидів джерел забруднення повітря, вартістю 13,9 млн грн використовуються виключно як службовий автотранспорт чиновників Держекоінспекції.

Коштів не вистачає і на ведення претензійно-позовної діяльності. До прикладу, Держекоінспекція Столичного округу за 3 роки встановила порушення по 130 суб'єктах у Києві та пред'явила претензії на суму майже мільйон гривень.

Добровільно порушники сплатили лише... 375 грн, решту необхідно відстоювати в судах. Усе це призвело до того, що термін позовної давності щодо відшкодування понесених збитків на суму 3,7 млрд грн уже минув. 

Втрата здоров'я без компенсації збитків 

Невирішені екологічні проблеми — це "тихі вбивці", які поступово крадуть здоров'я, повноцінність життя у нас і наших дітей. Станом на ранок 20 січня у столиці фіксували рівень забруднення повітря, що перевищував гранично-допустиму концентрацію у 2-7 разів.

За даними ресурсу IqAir, у цей день Київ перебував на 13-му місці світового рейтингу міст з найбруднішим повітрям — поруч із промисловими містами Індії та Китаю. Але схожа ситуація — не лише у столиці.

За даними Національної гідрометслужби, у 39 містах України за перше півріччя 2020 року середні концентрації шкідливих речовин перевищували середньодобові гранично допустимі концентрації з формальдегіду — в 2,3 раза, з діоксиду азоту — в 1,5 раза.

У 10-ти містах України рівень забруднення характеризувався як високий: це Кам'янське, Одеса, Дніпро, Кривий Ріг, Київ, Миколаїв, Херсон, Черкаси, Запоріжжя, Кременчук. У м. Маріуполь Донецької області рівень забруднення повітря оцінювався як дуже високий.

Це означає, що понад 8 млн українців, а це ⅕ населення, дихає забрудненим повітрям. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, Україна посідає 4 місце в Європі за кількістю смертей на 100 тисяч осіб внаслідок забруднення повітря. 

У Команді підтримки реформ при Міндовкіллі зазначають, що законопроєкт № 4167 закладає створення нової дозвільної процедури за допомогою відкритої електронної системи, зменшує адміністративне навантаження для підприємств (один дозвіл замість трьох) і дає змогу комплексно оцінити та попередити вплив технічних установок на довкілля.

Це дозволить попередити шкоду, а не долати її наслідки. Підтримка законопроєкту важлива сьогодні, адже німецькі, американські, італійські вчені у нових дослідженнях вказують навіть на залежність перебігу COVID-19 від рівня забрудненості повітря.

Як зазначають аудитори, аналогічне погіршення ситуації стану навколишнього середовища спостерігається у сфері водних ресурсів, масової вирубки лісів, засмічення земель, несанкціонованих сміттєзвалищ, тощо.

В Україні щорічно утворюється близько 400 млн тонн відходів, і тільки 6% цих відходів переробляється, на противагу країнам ЄС, які переробляють до 40%. Більше третини полігонів та сміттєзвалищ не відповідають нормам екологічної безпеки. 

Реформа, яка не відбулася

Ще в далекому 2017 році Кабмін пробував реформувати систему екологічного нагляду і аж у 2019 році ліквідував Держекоінспекцію та утворив Державну природоохоронну службу України. Проте вже через два місяці після ухвалення зазначеної постанови новий уряд ухвалив рішення щодо втрати її чинності. 

Наразі у Верховній Раді зареєстрований рамковий законопроєкт "Про державний екологічний контроль", який встановлює підстави та порядок притягнення до відповідальності суб'єктів господарювання за порушення природоохоронного законодавства.

Громадська організація "Екологія-Право-Людина" брала активну участь у розробці цього законопроєкту і вже заявила про гальмування парламентом головних реформ у сфері охорони навколишнього середовища.

Але вже на цьому тижні ці два законопроєкти (№ 3091 про державний екологічний контроль та № 4167 про запобігання промислового забруднення) є в порядку денному, тож сподіваємось, що депутати їх розглянуть та приймуть. Тоді їхні слова про європейське майбутнє та турботу про українців набудуть реального змісту. 

Ольга Євстігнєєва, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Блокчейн и fintech: как меняется сфера финансов

Лучшая вакцина от COVID-19 – та, которая у вас под рукой. Объяснение инфекциониста

Открытые данные государства: 6 сервисов, которые однажды понадобятся каждому украинцу

Так с кем вы, господин президент?

Борьба с "спящими лицензиями" на добычу

Атомная энергетика для климатически-нейтрального будущего