Как Минцифра реформирует строительную отрасль, и каким является антикоррупционный эффект

Четверг, 18 марта 2021, 09:00

Сфера містобудування — одна з найбільш складних та корумпованих в Україні. Роками мільярди гривень "осідали" в руках чиновників.

Саме тому це одна з перших галузей, в якій Мінцифра реалізовує цифрову трансформацію — повну зміну процесів за допомогою цифрових інструментів. Ми максимально автоматизуємо структуру, впроваджуємо послуги без чиновника та  забезпечуємо прозорість галузі.  

За твердженнями учасників ринку, отримати будь-які дозволи на будівництво чи будівельні ліцензії від Державної будівельної інспекції (Держінспекції) без хабара, "подарунка" чи "подяки" в розмірі орієнтовно $4,5−10 за кв. м було абсолютно неможливо.

Загалом, розмір корупції в галузі містобудування становив від 2,7 до 3,5 млрд грн на рік. 

Чому оприлюднені дані Реєстру ДАБІ мають значний антикорупційний ефект, і як було раніше?

Автоматизувати будівельну сферу вже намагались декілька разів. Однак, у першу чергу, у цьому не були зацікавлені чиновники. Існувало дуже багато груп інтересів, які протидіяли запровадженню будь-яких електронних сервісів у галузі містобудування.

Одним із головних бар’єрів, звісно, був реєстр дозвільних документів ДАБІ, що існував з 2010 року. Це один із найбільш зухвалих прикладів відвертої корупції в Україні. Найцікавіше, що цей реєстр свого часу так і не був переданий на баланс ДАБІ.

Тобто система усі ці роки не належала державі і знаходилася за межами України. Тому усі кримінальні справи, які ініціювалися через цей реєстр, завжди заходили в глухий кут. ДАБІ фактично 10 років реєстрували офіційні дозволи і сертифікати в системі, що не належала в державі.

Реєстр ДАБІ повністю був підконтрольний приватним структурам, які могли робити все, що завгодно. Дані могли вноситися за будь-яке число, документи можна було змінити або отримати дозвіл старою датою.

Зокрема, ідентифікатор об’єкта будівництва був відсутній, що унеможливлювало відстеження будь-яких процесів. Він також містив приховані скрипти для незаконних маніпуляцій з даними.

Наприклад, після автоматичної перевірки документи автоматично вносилися у реєстр. Однак їх не було видно у загальнодоступній частині. Тому неможливо було перевірити, чи конкретна декларація насправді була зареєстрована відкрито.

Мінцифра повернула цей реєстр до України та проаналізувала його з точки зору якості даних та можливих кіберзагроз.

А у грудні 2019 року реєстр дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) Мінцифра спільно з проєктом USAID/UK aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ТАРАS" опублікували у форматі відкритих даних. 

Якщо раніше у реєстрі була доступна неповна публічна інформація — лише 11 полів, що не завжди вчасно відображались. І це призводило до корупційних схем щодо реєстрації декларацій.

До того ж, дані були доступні у форматі HTML, що ускладнювало повторне використання інформації бізнесом та громадськістю. А після публікації — доступне 31 поле реєстру у форматі відкритих даних на національному порталі data.gov.ua.

До того ж, використовується машиночитаний формат CSV. Дані доступні за 2013-2019 роки. 

Оприлюднені дані Реєстру ДАБІ та продукти на його основі допомагають виявити та боротися з порушеннями будівельного законодавства. Наприклад, тепер є можливість перевірити наявність чи відсутність дозволу на будівництво у вашому районі, подивитися експертну організацію та її історію тощо. 

Як Мінцифра мінімізує фактор чиновника у будівельній галузі України

Спроєктувати сучасну візію — це одна справа, а реалізувати цю візію через бюрократичні перепони та спротив корупціонерів — зовсім інша, і вона потребує набагато більших зусиль. 

Відкриття даних реєстру ДАБІ виявило проблеми з якістю даних та технічним станом реєстру. А також викликало широке обговорення корупційних схем довкола ДАБІ серед ЗМІ, громадськості та представників влади. Усе це стало поштовхом до боротьби з корупцією у будівельній сфері.

Одним із перших кроків реформи стала ліквідація ДАБІ та створення трьох окремих органів: Державної сервісної служби містобудування, Державного агентства технічного регулювання та Державної інспекції містобудування. Це дозволило розподілити дозвільну, контрольну та регуляторну функції між різними органами. 

Також у липні минулого року Мінцифра запустила Єдину державну електронну систему в сфері будівництва. Саме завдяки цьому нам вдається повністю реформувати будівельну галузь.

Серед основних складових системи — новий Реєстр будівельної діяльності, Публічний портал, електронні кабінети та автоматизовані будівельні послуги на порталі Дія.

Старий реєстр ДАБІ також є її архівною складовою. Загалом, запровадження цієї системи мінімізує людський фактор та матиме значний антикорупційний вплив.

Для того, щоб автоматизувати і зробити прозорим повний цикл будівництва по кожному об’єкту, потрібно було об’єднати роботу за єдиними правилами і стандартами для всіх учасників.

Загалом ми нарахували 62,5 тисяч суб’єктів у цій системі. Зокрема — майже 3 тисячі атестованих осіб, понад 20 тисяч виконавців будівельних робіт, 5 тисяч проєктних організацій, 51 експертна організація тощо.

Основа частина будівельної реформи — новий Реєстр будівельної діяльності. Він сучасний, об’єктоорієнтований, а головне знаходиться повністю у власності держави.  Нам вдалося впровадити унікальний ідентифікаційний номер об’єкта, який присвоюється йому від початку будівництва.

Це дозволяє прив'язати до об'єкта всі дозвільні документи, містобудівну та проєктну документацію, відомості про учасників будівництва, фото та іншу інформацію. Усі документи з самого початку будівництва і до введення в експлуатацію створюються та верифікуються за QR-кодом одразу в Реєстрі. 

Серед інших переваг нового реєстру — автоматичні перевірки. Тобто реєстр просто не дасть зареєструвати об'єкт, який не відповідає законодавчим критеріям. Крім того, отримання даних про права власності та землю завдяки електронній взаємодії між реєстрами.

До нього інтегровано довідники та реєстри, такі як перелік атестованих осіб, об'єктів культурної спадщини та небезпечних об'єктів. На сьогодні в Реєстрі вже зареєстровано понад 130 тисяч документів.

Працівники галузі мають доступ до нового Реєстру через персональні електронні кабінети. Вхід до кабінету можливий лише з використанням КЕП. Це гарантує захист даних та можливість відслідкувати усі зміни в документах.

Раніше ж у старому реєстрі ДАБІ доступ був через просто логін та пароль. Ці логіни та паролі вільно передавалися і використовувались, тому неможливо було відслідкувати зміни в документах та дозволах, а тим більше виявити винних у корупційних схемах.

Доступ до кабінету, на сьогодні отримали вже понад 300 співробітників ДАБК, понад 700 користувачів місцевих органів архітектури, усі саморегульовані організації, та наразі підключення проходять органи технічної інвентаризації й атестовані особи.

Для всіх користувачів системи підготовлено необхідні інструкції та регулярно проводяться тренінги. Участь в навчанні щодо користування Системою вже взяло понад 2 тисячі спеціалістів з різних сфер.

Крім того, Мінцифра запустила Публічний портал системи. Тут у відкритому доступі кожен може переглянути інформацію з Нового

реєстру будівельної діяльності. А також актуальну статистику щодо наданих послуг, що оновлюється у режимі реального часу. Це забезпечує повну прозорість будівельного процесу. 

Також Мінцифра запустила електронні послуги на порталі Дія. Ці послуги є повністю автоматизованими та виключають вплив людини на прийняття рішення. Саме тому це один з найефективніших інструментів боротьби зі зловживаннями та корупцією як з боку органів влади, так і з боку нечесних забудовників.

Завдяки електронним взаємодіям з іншими реєстрами та системі ризик-індикаторів ще на етапі заповнення заяви користувач може перевірити правильність введених даних та мінімізувати ймовірність відхилення реєстрації системою. Загалом, потенційна економія від використання будівельних послуг онлайн складає — 53,2 млн грн на рік.

Наразі на порталі Дія доступні 8 послуг, серед яких: повідомлення про початок підготовчих робіт, повідомлення про початок будівельних робіт по CC1, повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будпаспорта, а також декларація про готовність до експлуатації по будпаспорту та інші.

Також активно працюємо над повною автоматизацією послуг для об’єктів класу СС2 та СС3. Уже цієї весни презентуємо їх на Diia Summit.

Сервіси на основі відкритих даних убезпечують українців від ризикованих інвестицій

Відкриття даних у будівельній сфері допомагають виявити та боротися з порушеннями законодавства та з корупцією.

Часто через відсутність повної інформації про об’єкт будівництва та замовників інвестори передають гроші компаніям, що не мають повного пакета документів. Забудовники можуть починати будівництво без відповідних дозволів, що створює ризики для інвесторів.

Наприклад, одними з найпоширеніших порушень є перевищення дозволеної кількості поверхів і початок будівельних робіт без дозволу. Згідно з дослідженням компанії Monitor.Estate, 42% новобудов будують на землях без належного цільового призначення, а 27% — взагалі без дозволів. 

Цю проблему дозволяють вирішити відкриті дані Реєстру будівельної діяльності. Так, кожен українець може перевірити інформацію  про наявність дозволу на будівництво: знайти новобудову за адресою.

Якщо дозвіл відсутній, найімовірніше, будівництво є незаконним. Крім того, оприлюднена інформація стає підставою для відкриття кримінальних справ.

Також в Україні щороку укладається 70-90 тисяч угод про купівлю нерухомості на первинному ринку. Однак дуже часто інвестори не мають повної інформації щодо ризиків. Значну частину новобудов будують з порушеннями законодавства.

А це призводить до ризику зупинки будівництва або ж неможливості введення в експлуатацію об’єкта. А також серед поширених проблем може стати припинення фінансування будівництва, після чого інвестори роками не можуть отримати свої квартири чи повернути гроші. 

Сервіси на основі відкритих даних дають змогу перевірити інформацію, допомагають виявляти корупцію та уникати таких ризиків у процесі будівництва. Загалом, поінформованість громадян знижує попит на ризиковані інвестиції та змушує забудовників дотримуватися містобудівного законодавства. 

Обсяг будівельного ринку України становить 182 млрд грн і налічує 73 тис. професійних учасників ринку (підрядників, проєктувальників, авторський і технічний нагляд). Загалом, у галузі задіяно близько 650 тисяч осіб.

Згідно з дослідженням потенціалу е-послуг, економія завдяки цифровізації будівельної сфери може становити 734 млн грн на рік. А вже сьогодні вдається заощаджувати понад 50 млн грн. 

Михайло Федоров, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Почему Израилю удалось вакцинировать большую часть населения страны?

Экономическая (без)опасность

Кто и почему противодействует обновлению курса Национальной службы здоровья

Стратегия развития ОПК: вперед в НАТО или назад в СССР?

Качество медицинской помощи: что изменилось с пандемией COVID-19

Водородная экономика, европейский Зеленый курс? В Украине еще не скоро