Информационная безопасность: еще один фронт борьбы за Украину, за который должно нести ответственность государство

Суббота, 12 июня 2021, 11:00

Кабінет Міністрів України ухвалив план, яким передбачено розробку програми фінансування розбудови загальнонаціональної мережі безкоштовного ефірного телебачення Мультиплекс МХ-7. Чому це важливо?

Від моменту заснування у 2006 році Державна служба спеціального зв'язку і захисту інформації України виконувала провідну роль у захисті державної інформації. 

На Службу покладені завдання забезпечувати урядовий і фельд'єгерський зв'язок, розробляти стандарти в галузі захисту інформації, захищати державні інформаційні системи, дбати про інфраструктуру для доступу сигналу мовлення та багато іншого. 

Останнім часом Держспецзв'язку нарощує технологічну спроможність у галузі кіберзахисту.

На наші підрозділи покладена відповідальність за різні аспекти створення Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів, закупівлю безпечного та найкращого для потреб державного сектору програмного забезпечення та обладнання для діджиталізації, встановлення сенсорів телеметрії на критично важливих державних інформаційних ресурсах та аналізу даних з них. 

Менше ніж за рік роботи наша команда зробила важливі кроки для захисту об'єктів критичної інфраструктури та об'єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Зокрема розробила критерії, за якими ці об'єкти можна буде віднести до певної категорії (Україна жила без цього переліку всі роки, поки відбулися масштабні кібератаки на критичні для країни ресурси). Зараз вони працюють над включенням себе до певної категорії критичності. 

Коли це буде зроблено, ми зможемо провести аудит безпеки і почати працювати над посиленням захисту. 

Проте є ще один напрямок, який потребує неабиякої підтримки та захисту з боку держави. Це – інформаційний простір

Після відключення аналогового мовлення 30% населення в прикордонних з Російською Федерацією районах Сумської, Чернігівської, Харківської областей, України були позбавлені гарантованого державою доступу до безплатного ефірного телебачення. 

Такі дані наводились на засіданні робочої групи з питань функціонування регіонального інформаційного мовлення ПАТ "НСТУ" з посиланням на Держкомтелерадіо в жовтні 2020.

Читайте також: Державний телеканал на окупованих територіях: як і про що спілкуватися з ОРДЛО

Недарма медіа називають четвертою владою. Інформація – це те, що формує, об’єднує чи навпаки розділяє наше суспільство. 

Згідно з дослідженням Центру Разумкова, зробленого на замовлення ГО "Детектор Медіа" Фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", 75% українців віддають перевагу центральним українським телеканалам як джерелу інформації.

 
Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Звичайно, частка інтернету, зокрема соціальних мереж, зростає, і, згідно з дослідженням, становить 44%. 

Але коли ми розмірковуємо про середньостатистичного українця, варто згадати, що фіксованого доступу до інтернету ще не має в близько 8 млн населення. 

Оператори тільки минулого року розпочали розгортати мережу 4G в діапазоні 900 МГц, який покриває великі території. 

Проєкт інтернет-субвенцій розпочався тільки в 2021 році. 

Тобто мешканці малонаселених територій, зокрема багатьох прикордонних регіонів, не мають альтернативи телебаченню. А з відключенням аналогового мовлення у них немає альтернатив російському або білоруському безкоштовному ефірному мовленню. 

За різними дослідженнями Росія посідає перші місця за обсягами дезінформації. 

Російські медіа є важливою частиною гібридної війни, спрямованої проти західних держав, України, Грузії та інших пострадянських країн, зазначає Vox. 

Телебачення РФ посідає одне з головних місць у розповсюдженні російської пропаганди, йдеться в доповіді Центру глобальної взаємодії Державного департаменту США.

 

Отже, в той час, як наші бійці гинуть на війні, руйнуються міста та виробництва, страждає економіка, на багатьох прикордонних територіях немає української інформаційної повістки. 

Мешканці цих територій взагалі не знають, хто в них президент, хто – міністри, як змінюється держава, що відбувається в сусідньому регіоні. Вони живуть з тими цінностями, які їм нав'язує пропагандистське телебачення східного сусіда. 

Прямо зараз України для них не існує. Їх нічого з нею не пов'язує. 

А це – дорослі соціально активні люди. Вони, крім іншого, беруть участь у виборах, відмовляються від вакцинації та заходів з протидії поширенню COVID-19 (адже один з напрямків російської пропаганди – це розповсюдження фейків про коронавірус та вакцини).

Це – молоді люди, чия думка тільки формується, і за кілька років вони так само будуть впливати на життя держави. Якщо вони і далі будуть відірвані від української культури, соціального та політичного життя, то у майбутньому взагалі не будуть ідентифікувати себе з Україною. 

Це – люди, які під впливом пропаганди можуть взяти зброю і піти підтримувати терористів на Сході.

Читайте також: Навчання населення з кібербезпеки: чому це важливо і як реалізувати

Для приватної компанії, яка зараз є єдиним оператором цифрового мовлення в Україні, важливо будувати мережу там, де є економічна доцільність. І це добре для бізнесу. 

Бізнес має бути прибутковим, в іншому випадку це не бізнес, а благодійна діяльність.

Це відповідальність держави – зробити так, щоб українці по всій країні мали безкоштовний доступ до державної інформації, до нашої культури та порядку денного. І контролювати його надання, незалежно від того, де вони мешкають і незалежно від того, наскільки це прибутково – утримувати мережу в конкретному населеному пункті. 

Це дуже важливо для країни, що нарешті проєкт побудови мультиплексу МХ-7, який забезпечуватиме безкоштовним ефірним цифровим мовленням 95% підконтрольних територій України, отримав одноголосну підтримку з боку президента, РНБО, Кабінету Міністрів. 

Минулого тижня КМУ узгодив план дій реалізація якого забезпечить надання кредиту Концерну РРТ, входить до сфери управління Держспецзв'язку, на розбудову мультиплекса МХ-7 під державні гарантії. 

Для нас це ще один фронт забезпечення безпеки держави в інформаційному просторі, і він не менш важливий, ніж кібербезпека.

Юрій Щиголь

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної нформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Ролевые игры: Байден как психоаналитик для Украины

Дия City – шанс для украинской IT-индустрии

Что не так с новым концептом процедуры банкротства?

Как громадам зарабатывать на земле?

Сладкий запрет: потеряет ли украинский мед рынки США и ЕС

Тюрьмам – свободу! Для чего приватизировать исправительные учреждения?