Украинская модель "гражданской конфискации" необоснованных активов

Среда, 02 июня 2021, 12:00

У 2018 році  Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у своєму посланні з нагоди Міжнародного дня боротьби з корупцією зазначив, що через корупцію щорічні втрати світової економіки становлять понад 2,5 трильйони доларів США. 

Він закликав усі країни об’єднатись у боротьбі з нею, зокрема, повертаючи в дохід держави необґрунтовані активи.

Через підвищену складність виявлення корупційних схем з огляду на їх латентність та надзвичайно високі стандарти доведення винуватості у вчиненні злочину, що завжди передує конфіскації майна в межах кримінального провадження, багато країн вже запровадили та успішно застосовують позакримінальні способи виявлення фактів незаконного збагачення. 

Йдеться, зокрема, про Австралію, Велику Британію, Ізраїль, Ірландію, Канаду, Ліхтенштейн, Литву, Нідерланди, Словенію, Швейцарію, Філіппіни, Південно-Африканську Республіку, Таїланд тощо. 

28 листопада 2019 року цей правовий механізм також був запроваджений в Україні, але перший цивільний позов надійшов до Вищого антикорупційного суду тільки 20 травня 2021 року. 

Позов заявлений до народного депутата України ІХ скликання, справу розподілено та визначено склад колегії суддів для її розгляду. Другий потрапив до ВАКС 26 травня. 

Разом з тим, відома в багатьох країнах "цивільна конфіскація", тобто визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства, для України є новим правовим механізмом, що спонукає до роз’яснення змісту цієї процедури для широкого загалу. 

В основу української концепції "цивільної конфіскації" законодавець поклав спростовну презумпцію: всі активи особи, накопичені нею з невідомих (невстановлених) джерел у період перебування на державній службі або виконання функцій держави, вважаються необґрунтованими, якщо особа не доведе, що ці активи здобуті законним шляхом. Спробуємо розібратися у основних питаннях, які можуть виникнути щодо цивільної конфіскації.

Читайте також: "Цивільна конфіскація": новий інструмент в антикорупційній політиці України

Що таке активи?

Грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також виконані роботи чи надані послуги.

Що таке набуття активів?

Набуття особою активів у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Чиї активи можуть бути визнані необґрунтованими та стягнуті в дохід держави?  

Процедура визнання активів необґрунтованими може бути використана щодо активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 

Такі особи визначені в статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" (Президент України; Голова Верховної Ради України та його заступники, народні депутати України, депутати місцевих рад; Прем’єр-Міністр України, віце-прем’єр-міністри та міністри України, інші керівники центральних органів виконавчої влади та їх заступники тощо)

Які умови визнання активів необґрунтованими?

Процедура визнання активів необґрунтованими може бути застосована виключно щодо тих активів, які були набуті після 28 листопада 2019 року, та виключно у тому разі, коли різниця між вартістю цих активів і законними доходами особи у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 28 листопада 2019 року (1 003 500 гривень). 

Що таке законні доходи?

Законними є доходи, отримані правомірно із законних джерел. Зокрема, у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення) як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорарів, дивідендів, процентів, роялті, страхових виплат, благодійної допомоги, пенсії, доходів від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунків та інших доходів.

Це також доходи у вигляді грошових активів, у тому числі готівкових коштів, коштів, розміщених на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внесків до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, коштів, позичених третім особам, а також активів у дорогоцінних (банківських) металах.

Як визначатиметься вартість активів?

Для визначення вартості активів застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття.

Хто може звернутись з позовом про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави? 

Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подає та представництво держави в суді здійснює прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У справах щодо активів працівника Національного антикорупційного бюро України чи прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звертаються до суду та здійснюють представництво держави в суді  прокурори Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора.

Яким судом розглядаються справи про визнання активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави?

Ця категорія справ розглядається Вищим антикорупційним судом, а якщо відповідачем є суддя або працівник апарату Вищого антикорупційного суду – Солом’янським районним судом міста Києва. 

В апеляційному порядку перегляд рішень судів першої інстанції здійснюють відповідно Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду та Київський апеляційний суд. Судом касаційної інстанції є Верховний Суд.    

Які правові наслідки визнання активів необґрунтованими? 

Активи, визнані судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо стягнення активів, визнаних необґрунтованими, є неможливим, на особу покладається обов’язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на її інші активи, які відповідають вартості необґрунтованих активів. 

Наостанок важливо наголосити, що визнання активів необґрунтованими не є покаранням за вчинення корупційного кримінального правопорушення, адже йдеться не про конфіскацію в межах кримінального провадження, а про самостійну цивільно-правову процедуру. 

І хоча законодавець доволі чітко визначив коло активів, які можуть бути визнані необґрунтованими, обмеживши їх тими активами, щодо яких фактично ніколи не існувало законних підстав для їх набуття, застосування цього механізму потребуватиме особливої прискіпливості та уваги з боку суду. 

Олена Танасевич

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Тюрьмам – свободу! Для чего приватизировать исправительные учреждения?

"...Не мне должно быть стыдно за то, что моя семья оказалась в зоне войны"

Защита лесов: что нужно сделать и что уже сделано

Как формировать психологический ресурс жизнестойкости

Ветеранский бизнес в Украине: вызовы и возможности

"Чудо-таблетки" не существует: 6 вещей, которые раздражают врачей