Вежливо послать по-президентски, или Как гарант (не)поддержал петицию о средствах налогоплательщиков

У грудні президент майстерно зманіпулював у відповіді на петицію, яка вимагала чесне і просте рішення: зобов’язати інформувати про те, що об’єкти збудовані чи відремонтовані за кошти платників податків, а не політиками-благодійниками. 

Формально на сторінці сайту петицій красується фраза "Успішно підтримано". Та якщо прочитати довгу відповідь Зеленського, висновок напрошується абсолютно протилежний.

Пропустимо нюанс, що президент не вклався у відведені 10 днів на розгляд петиції. Це непоодинокий грішок. 

Краще згадаємо про саму ініціативу, яку схвалили понад 25 тисяч українців.

Кілька слів про суть петиції

Будь-який майданчик, на якому майоріє прізвище політика – це, по суті, обман. Так, він міг сприяти, аби об’єкт встановили саме в цьому, а не в іншому дворі. Але піар на таких справах впливає на політичну культуру: люди схильні думати, що політики – чарівники. І це спотворює принципи аналізу ефективності політиків та чиновників.

Також люди не завжди цінують те, що їх оточує у дворах, під'їздах. Сприймають все, що за межами їхньої квартири, як "спільне", а відтак і нічийне. Тому який сенс нести за це відповідальність, наводити лад чи хоча б не ламати?

Такою логікою керувалися просвітницькі ініціативи "Ціна держави" та "Останній капіталіст", які ініціювали вже згадану петицію. Для втілення її задуму в життя, я зареєстрував відповідний законопроєкт. Про нього – далі.

Чи вигідна ця петиція для президента?

Погодьтеся, що причин не підтримати відверто більше. Насамперед, всі попередники на цій посаді теж любили відкривати нові об’єкти і перерізали стрічки.

Друга причина – програми "Велике будівництво", "Велика реставрація" та ще низка "великих" проєктів, які великими літерами презентуються як програма президента Зеленського.

Третя – депутати від "Слуги Народу" у Верховній Раді та в багатьох місцевих радах є у владних коаліціях і також активно будують свій імідж на інфраструктурних проєктах. Які в свою чергу будуються за бюджетні кошти. Навряд чи їм така ініціатива до душі.

Але ж Володимир Зеленський постійно намагається відхреститися від попередників та показати, що він – інший!

Серед аргументів, чому справу варто підтримати, по-перше, ця ідея має значну підтримку суспільства. 

На збір необхідних 25 тисяч підписів знадобилось лише 60 днів з відведених 90.

По-друге, це передвиборча обіцянка Президента:"Податки стануть простими і зрозумілими. Бюджет держави повинен стати народною казною, а не системою забаганок народних депутатів. Уся інформація про формування та використання бюджетів, проведення тендерів, закупівель, аукціонів буде доступною всім".

Подібні обіцянки є в програмах інших парламентських партій – "Голосу", "Європейської Солідарності", "Батьківщини" та навіть "ОПЗЖ".

Крім того, місцеві вибори у жовтні 2020 показали, що в активного громадянського суспільства є великий запит на висвітлення правди про те, за чий кошт відбуваються будівництво, ремонт чи реконструкція. 

Коли просвітницька ініціатива "Ціна держави" запропонувала активним громадянам замовляти наліпки "за кошти платників податків" та "оновлювати" відповідні рекламні конструкції, то поліграфія розлетілася, як гарячі пиріжки. А з різних регіонів почали надходити фотографії оновлених чесних білбордів та банерів.

Де криється обман у відповіді президента на петицію

10 грудня на сторінці петиції з’явився напис "Успішно підтримано". 

Якщо витратити кілька хвилин часу на цей лонгрід, стане помітно, що Володимир Зеленський сприймає ініціативу як "наїзд" на його дітище – програму "Велике будівництво". Хоча, насправді, суть петиції про піар за кошти платників податків на всіх рівнях – від лавочки в дворі до будівництва автошляхів і стадіонів.

Грубо кажучи, створити ще один сайт, на який майже ніхто не буде заходити.

Але ж, пане президенте, суть петиції зовсім на про те. Тим паче, що в Україні і так вже існує Єдиний вебпортал використання публічних коштів.

Суть петиції була про маркування безпосередньо на плакатах, білбордах, банерах, сітілайтах, а не про те, що перехожа бабуся тут же вихопить смартфон, щоб набирати адресу якогось державного сайту.

Зрештою, хочете ще один ресурс – зробіть. Нехай буде. Але не замість, а разом з інформуванням на інформаційних матеріалах про те, що об’єкт створено чи відремонтовано за кошти платників податків. 

Як вирішити проблему системно?

Навіть якщо (не)підтримка петиції не призведе до втілення задуму авторів, ліпити наліпки – рішення тимчасове. І більше служить для привернення уваги до масштабу проблеми. 

Щоб системно вирішити це питання, я у Парламенті ініціював законопроєкт #6189. Ми з колегами-співавторами пропонуємо закріпити на рівні закону обов'язок інформувати про використання публічних коштів. Таке інформування має займати не менш ніж 25% від об’єму реклами. Про це чітко вказано в проєкті закону.

Така практика має стати нормою для суспільства. Ми переконані, що впровадження закону є одним із ключів до політичної свідомості українців.

Насправді, те, що Володимир Зеленський у загальному задекларував підтримку петиції – це добрий сигнал, однак поки ми не побачили відповіді. 

Хорошою відповіддю буде підтримка "Слугами народу" законопроєкту 6189, тим більше, що це повністю відповідає програмі партії.

Коли до нас приїжджають гості з європейських країн чи американці, вони дивуються нашим бордам. Питають, а хіба цей об'єкт створений коштом цього політика? Очевидно ж, що ні, це зроблено за кошти платників податків. Варто про це сказати вголос і дякувати платникам податків. 

До слова, так і роблять мери Жовкви на Львівщині та Чорткова на Тернопільщині. Міські голови в особистій комунікації часто згадують про те, що вдалось придбати нове обладнання чи переобладнати якісь об’єкти, і дякують за це платникам податків.

Переконаний, що така щирість із мешканцями громади – це абсолютний "Win-Win".

Резюмуючи

У політиків є багато способів розповісти про себе і свою діяльність, не вдаючись до приписування собі заслуг простих українців. 

Рано чи пізно ініціатива, яку підтримали 25 тисяч українців стане законом. 

Той президент, який наблизить ухвалення цього закону і стане драйвером таких змін, впише себе в українську історію.

Чи буде це Зеленський чи його наступник – дізнаємося вже зовсім скоро.

Роман Лозинський