Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

Доверие как фактор трансформации. Что делает Украину антихрупкой?

Суббота, 16 июля 2022, 10:55

Війна є серйозною перевіркою антикрихкості. І Україна в цій стресовій ситуації демонструє себе саме як антикрихка та пластична система. Що робить її такою? Та яких трансформацій зазнало українське суспільство за 4 місяці війни?

Наш світ схильний до ентропії, тобто постійно тяжіє до хаосу та мінливості. Нинішнє протистояння відбувається не тільки між країнами чи ідеологіями, але і між вертикальними та горизонтальними системами. Для перших характерна жорстка ієрархія, концентрація ресурсу, система наказів та покарання. Вони також є більш інертними й повільними.

Ця авторитарна модель управління має і свої переваги, бо виключає певний внутрішній спротив і дозволяє працювати великими ресурсами.

Україна ж зараз виступає горизонтальною системою і демонструє швидкість, ініціативність, горизонтальний ресурс. Яскравий приклад – назбирати на 4 байрактари за 3 дні. Ресурс може і менший, проте він пластичний і не централізований. Для таких систем також характерна можливість набувати нових форм, які відповідають зовнішнім вимогам, і як результат — живучість, вітальність. 

Для горизонтальних зв’язків довіра є базовою умовою виникнення та функціонування.

Не маючи довіри, неможливо спілкуватися з незнайомими людьми, переказувати гроші на чужі банківські рахунки, робити пожертви та їхати жити до випадкових знайомих. Тобто, без довіри горизонтальні зв’язки не працюють взагалі.

Рівень довіри в довоєнній Україні був доволі середнім для країн Європи. За результатами World Value Survey третина українців вважала, що більшості людей можна довіряти. Ця цифра є співставною з рівнем довіри в низці європейських країн: це і Польща (25%), і Франція (28%), і Литва (35%).

 

Але зараз ми бачимо важливі зміни: від початку війни рівень довіри українців до людей загалом підвищився – з 45% до 63%. Це кожен другий з трьох українців.

Ми спостерігаємо подібне явище тому, що відбувається консолідація. Адже, якщо люди один одному не довіряють, то координуватися неможливо.

 

Такі зміни в довірі і взаємодії дають низку результатів.

Перший результат  – це згуртованість, як здатність швидко знайти максимально ефективну форму життя.

Від початку війни українці напрочуд об’єднані у своєму баченні, що Україна рухається в правильному напрямку.

За даними опитування Gradus, CYGNAL, Response:AI, проведеного у березні 2022 року, 52% українців притримуються думки, що Україна рухається у однозначно або скоріше правильному напрямку. Тоді як у Сполучених Штатах, Великобританії та країнах Європи таку думку щодо своїх держав поділяють лише трохи більше третини громадян. Це цікаві результати, бо в довоєнний час вони були в 2-3 рази нижчими.

 

Як показують дані дослідження Gradus Research за червень 2022 року, люди переконані, що основну допомогу українці отримують не від своєї чи іноземної держави, а саме від волонтерських організацій. А це означає, що горизонтальна мережа є основою для виживання зараз.

 

Другий наслідок – висока залученість великої кількості людей до горизонтальної взаємодії. Це відбувається і на рівні збору коштів, і на рівні гуманітарної допомоги, взаємодія набуває різних форм та варіантів, проте завжди націлена на взаємну допомогу.

 

Горизонтальна взаємодія має і своє підгрунтя. Адже без сучасних мережевих ресурсів було б складно будувати швидкі та ефективні горизонтальні контакти в таких масштабах. Тож саме соціальні мережі є підгрунтям для того, щоб масові горизонтальні зв’язки відбувалися.

Ми бачимо стрімке зростання соціальних мереж – і як засобів спілкування, і як джерела отримання інформації. Вони буквально стають медіа номер один для українців, які мають доступ до інтернету.

В Україні Facebook є найбільш використовуваною соціальною мережею, і вона досягає максимальної пенетрації серед усіх — аж 58% співгромадян споживають контент у ній.

 

В часи великих змін та перетворень горизонтальні мережі та міжособиста довіра беруть гору у вічному протистоянні з ієрархічними системами. Така собі сила "віртуальних майданів" в дії.

Зв’язки на рівні людина-людина отримують можливість впливати на процеси національного масштабу. Шок війни трансформує українське суспільство, роблячи його міцнішим.

Євгенія Близнюк

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Как работает агломерация в Украине: опыт Львовской области

27% энергии из возобновляемых источников. Достижим ли показатель для Украины до 2030 года?

"Отец очень любил побеждать себя". Памяти погибшего журналиста и военного Дмитрия Рыбакова

Легкий способ заработка с тяжелыми последствиями или Как НБУ борется с "дропами"

Сумщина в условиях войны: восстановление экономического потенциала и новые угрозы

Равнодушие и лень – краеугольный камень оккупации