Верховный суд продолжает спасать от тюрьмы судей, осужденных за взятки Антикорсудом

Понедельник, 08 августа 2022, 16:00

У перший день літа Верховний суд скасував вирок Вищого антикорупційного суду щодо судді Івана Тулика із Закарпаття. Його у 2021 році засудили до 5 років в’язниці з конфіскацією майна.

Скасувала вирок колегія Верховного суду (ВС) у складі Миколи Ковтуновича, Сергія Фоміна та Германа Анісімова. Двоє із трьох суддів цієї колегії раніше вже скасовували подібний вирок ВАКС, за яким на два роки до в’язниці міг відправитися інший служитель феміди із Черкас Володимир Пономаренко.

Аналіз рішення щодо Пономаренка тоді показав, що ВС міг спеціально підлаштувати висновки у справі так, щоб придумати собі підстави для скасування вироку.

При чому зробив це суд всупереч своїй же попередній практиці. У ситуації із суддею Рахівського райсуду Іваном Туликом схоже на те, що історія повторилася

Справа щодо судді Тулика складалася з двох епізодів:

  1. у 2018 році водій автомобіля Volkswagen Golf, на якого було складено протокол за нетверезе водіння, звернувся до судді Тулика з проханням допомогти. За версією обвинувачення, суддя був готовий допомогти за "подяку" еквівалентну сумі штрафу. У результаті справу спершу повернули поліції на дооформлення, а згодом закрили за відсутністю події і складу правопорушення;
  2. другий епізод мав місце у січні 2019 року. До судді Тулика потрапляє цивільна справа про стягнення 130 тисяч грн боргу. За збігом обставин позивачем у ній виявився той же водій Volkswagen Golf. Прокуратура стверджувала, що суддя Тулик пообіцяв своєму старому знайомому за 15-20 % від суми боргу ухвалити потрібне рішення. І був затриманий на "гарячому", коли отримав транш у 10 тис. грн.

У лютому 2021 року перша інстанція ВАКС визнала Тулика винним за обома епізодами і призначила йому 6 років в’язниці з конфіскацією майна і позбавлення права займати посаду судді. У листопаді цей вирок переглянула апеляційна палата ВАКС, зменшивши строк покарання до 5 років.

А далі справа пішла до Верховного суду, судді якого взялися рятувати колегу, користуючися уже виробленою раніше тактикою. Вони скасували вирок і закрили провадження. На думку суддів ВС у всьому винні антикорупційні прокурори, які відправили обвинувальний акт до суду нібито поза межами строку розслідування. Але чи це дійсно так?

Реклама:

Що ж сталося у кейсі судді Тулика?

Кримінальний процес передбачає чітко визначені строки, порушення яких призводить до негативних наслідків. Зокрема, будь-яка справа повинна бути направлена до суду в межах строку розслідування. А якщо обвинувальний акт надсилають після завершення цього строку, то майже у всіх справах це є підставою для закриття провадження.

Строк досудового розслідування у справі Тулика закінчувався 25 червня 2019 року. За 11 днів до цього (14 червня) підозрюваного з адвокатом повідомили про завершення розслідування. Водночас їм відкрили матеріали слідства для ознайомлення, щоб вони могли підготуватися до захисту.

З цього часу перебіг строку розслідування зупинився, тому що закон визначає: "після завершення розслідування СТОРОНИ мають відкрити одна одній свої матеріали і строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування СТОРОНАМИ кримінального провадження у строк досудового розслідування не включається". Що логічно, адже нерідко на вивчення матеріалів може йти багато місяців. Сторонами у нашому процесі є сторона обвинувачення (прокурор) та сторона захисту (адвокат та обвинувачений).

Йдемо далі. 20 червня 2019 року прокурор направив письмовий запит стороні захисту, щоб вони відкрили йому свої матеріали для ознайомлення. Натомість сторона захисту повинна була ознайомитися з усіма матеріалами сторони обвинувачення до 26 липня 2019 року, оскільки таку кінцеву дату їм визначив слідчий суддя.

27 липня для захисту строк на ознайомлення завершився і вони з цього дня вважалися таким, що ознайомлені з усіма матеріалами. Однак станом на цей день жодної відповіді захисту на запит прокурора про відкриття матеріалів не було. Тобто лише одна сторона, а не обидві сторони встигли ознайомитися з усіма матеріалами.

Судді Верховного суду зробили на основі цього декілька висновків, протилежних висновкам апеляції Антикорупційного суду. 

По-перше, у ВС сказали, що строк розслідування поновився з 27 липня і прокуратура мала відправити справу в суд до 6 серпня 2019 року (у ті 11 днів, які залишалися). А так як прокурор направив обвинувальний акт лише 14 серпня, то він порушив строки і справу треба закривати. І не важливо, брав обвинувачений хабар чи ні.

По-друге, вони зазначили, що у строк розслідування не включається лише строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Під цим вони розуміють матеріали, зібрані слідчими та прокурорами в ході слідства. А от строк ознайомлення сторони обвинувачення з доказами захисту на перебіг строку розслідування нібито не впливає.

Що ж, тепер перейдемо до позиції Апеляційної палати ВАКС. 

На думку апеляції ВАКС 27 липня ніякий строк розслідування не поновився, так як на цей день лише одна сторона ознайомилася із матеріалами.

Ніхто із захисту на цю дату не повідомив прокурора про відмову надати доступ до своїх доказів. І лише коли 12 серпня підозрюваний з'явився до прокурора та повідомив йому, що відмовляється від свого захисника, у прокурора були підстави для висновку про те, що сторона захисту вирішила не надавати йому доступу до своїх матеріалів. Тому строк розслідування поновився не з 27 липня, а лише 12 серпня і обвинувальний акт був направлений вчасно.

Причому апеляція зробила такий висновок не просто так, а послалася при цьому на практику Верховного Суду (справа № 756/6018/20), яка говорить нам про те, що наявність у матеріалах кримінального провадження запиту прокурора на доступ до доказів захисту зумовлює зупинення перебігу строку досудового розслідування (у випадку наявності доказів направлення чи вручення такого запиту стороні захисту). 

І такий підхід виглядає цілком логічним. Адже в іншому випадку сторони були б в нерівних умовах і порушувався б принцип диспозитивності. 

Натомість Верховний суд сказав, що посилання ВАКС на його практику нерелевантне, бо обставини справ різні, але в чому ця різниця, судді ВС пояснити не змогли. 

Окрім того, позиція Верховного суду виглядає дещо дивно ще й тому, що за їхньою логікою після повідомлення стороні захисту про завершення розслідування ознайомлюватися з матеріалами розслідування має не тільки сторона захисту, а й сторона обвинувачення. Але це дивно, адже слідчий і прокурор і так знайомі з цими матеріалами, бо самі їх збирали і вони весь час перебували у їх розпорядженні.

Реклама:

Висновок

Що ми маємо в результаті: ще один вирок ВАКС скасовується Верховним судом із дуже сумнівними підставами.

Суддя, який з великою долею ймовірності причетний до хабарництва, уникає покарання. Прикривається це все, звичайно ж відбірними аргументами і "системним аналізом норм КПК". Хоча по факту це банальна ілюстрація відомої фрази про "Закон як дишло".

Кругова порука в судовій системі і далі міцна як ніколи, змін не відбувається. 

Однією із причин цього може бути те, що антикорупційний суд створювався за активної участі міжнародних експертів, а суддів Верховного суду обирала Вища кваліфкомісія суддів, більшість якої складали негідники від суддівських кланів. 

Подолати таку ситуацію можна через створення окремої Антикорупційної палати у Верховному суді, судді до якої б обиралися за процедурами, аналогічними процедурі відбору до Вищого антикорупційного суду. Якщо цього не зробити, то багато топкорупційних справ і надалі перебуватимуть під серйозним ризиком.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Лучший год в карьере Костюк: чего не хватает для завоевания престижных титулов?

Почти 90% громад Херсона финансово несостоятельны

Отражение атаки Ирана – пример для Восточной Европы

Выйти из плена мифов: как Украине и Польше вместе преодолеть кризис в вопросе агроэкспорта

Сексуальное насилие как оружие военного террора: что переживают украинцы, которых изнасиловали россияне

Какие украинские товары больше всего интересуют иностранных покупателей?