Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

"Правовой контроль" – скрытая российская пропаганда в украинских новостных ресурсах

Пятница, 06 января 2023, 08:00

Фейки про повномасштабну війну в Україні, які розповсюджує російська пропагандистська машина через псевдо-новинні сайти та наштамповані Telegram-канали, – це те, з чим іде активна боротьба в інформаційному полі.

Спроби Кремля спотворити реальність і нав'язати цей спотворений образ світу в більшості випадків провальні: брехня швидко і успішно викривається.

Однак є набагато підступніший спосіб пропаганди – пропаганда зсередини. Це робиться за допомогою ЗМІ, які позиціонують себе як патріотичні ресурси та навіть цілком легально працюють у нашій країні.

Вони непомітно впроваджують кремлівські тези в уми українців, прикриваючись термінами на кшталт "об'єктивної критики влади". На жаль, в Україні таких вовків у овечій шкурі все ще пасеться чимало – навіть майже через рік з дня повномасштабного вторгнення російських військ

Приклади прихованої російської пропаганди

Розберемо, як російська пропаганда мімікрує під патріотичне ЗМІ на прикладі агентства "Правовий контроль". На вигляд це звичайний український інформаційний портал, на якому публікуються новини про політику, економіку, громадську діяльність і, звичайно, війну.

Публікації виглядають стандартно: заяви офіційних осіб, цитати, передруки сторонніх ЗМІ – все, що можна знайти в інших аналогічних джерелах. Жодних підозр цей ресурс не викликає… поки ви не опинитеся в розділі "Ексклюзив". Подача матеріалів в цій частині сайту дуже відрізняється від основного контенту. 

Тут публікуються статті авторів, які без сорому діляться з читачами особистими думками про війну, і за дивним збігом обставин результати їхньої графоманії аж надто нагадують наративи Кремля.

Цих "ексклюзивних" творів на порталі "Правовий контроль" дуже багато. Їхнє викриття у деталях опубліковано на сайті ІнформНапалм. Один із яскравих прикладів – стаття українською із заголовком "Невже Захід не вірить у правдивість масових поховань в Ізюмі?". У тексті автор намагається переконати читачів у тому, що відповідь криється у самому питанні – потрібно лише прибрати знак запитання. Аргументує він свою позицію посиланнями на Крістіана Вершютца, журналіста з ORF, який відомий тим, що активно ретранслює російські тези на Заході.

Проте найдивовижніші речі на сайті "Правовий контроль" відбувалися до 24 лютого 2022 року. Автори у своїх публікаціях із завидною регулярністю жонглювали пропагандистськими висловлюваннями на кшталт "націоналісти", "радикали", "ультра-праві", а Революцію Гідності називали "державним переворотом".

Вишенька на торті розділу "Ексклюзив" – статті на замовлення з "чорним піаром". Їхні автори посилаються на "факти", отримані із закритих ресурсів, які, природньо, неможливо перевірити, і від осіб, які, зрозуміло, вважали за краще залишитися анонімними – щось із серії "повір мені на слово". Не дивно, що через подібні витвори власники видання виступали в суді у ролі відповідачів. І програвали.

"Правовий контроль" живе не тільки у текстовому варіанті, а й у вигляді однойменного каналу на YouTube. Тут все йде за накатаною: інтерв'ю з європейськими депутатами, які симпатизують Москві, репортажі з проросійських мітингів у ЄС тощо. 

Хто вони – рупори кремлівської пропаганди в Україні

"Правовий контроль" має офіційну назву – ТОВ "Інформаційне агентство "ПК інформ". Воно засноване у грудні 2021 року в Україні (Житомирська обл.).

Насправді організація розпочала роботу набагато раніше: перші новини на порталі публікувалися з початку 2020 року, а є ще й стара версія сайту, яка існує з 2017 року.

Засновник та директор агентства – Артур Володимирович Журбенко. Біографія у цієї персони насичена. Серед найцікавіших фактів про нього – зв'язок із Анатолієм Шарієм. Журбенко 2019 року був кандидатом у Верховну Раду від Партії Шарія, а проєкт "Правовий контроль" допомагав Шарію набрати спостерігачів на виборчих дільницях під час виборів. Також Журбенко активно критикував дії СБУ, коли ті висунули Шарію підозри в держзраді.

Інші "досягнення" Артура Журбенка:

  • підтримка колишнього регіонала Олександра Єфремова під час судових засідань;
  • роль правозахисника організації "Успішна варта", власником якої є Олександр Клименко, колишній Міністр доходів і зборів, який у 2014 році втік з України разом із Пшонкою;
  • роль координатора у громадській організації "Віра і пам'ять" та організація "маршу безсмертного полку" у Києві. 

Артур Журбенко зараз перебуває в Києві. Він не зміг покинути країну перед початком війни, оскільки йому заборонено виїзд через проблеми з боргами. У лютому він намагався зняти цю заборону. Безуспішно.

Колега Журбенка з "Говорільні" на YouTube – адвокат та за сумісництвом журналіст Андрій Гожий. З виїздом з України йому пощастило більше, і зараз він з закордону веде трансляції для "Правого контролю".

У виступах Гожий активно використовує проросійські пропагандистські штампи, причому робить це майстерно. Очевидно, дається взнаки досвід, адже займається цим він не перший рік. Саме він був співавтором фейку про збиття малайзійського "Боїнга" у 2014 році українським військовим пілотом. Допомагав у створенні фейку Андрію Гожому нині покійний журналіст Андрій Лактіонов, засновник газети "Патріот", яка згодом стане плацдармом для розміщення статей та відеоматеріалів "Правового Контролю".

Але найяскравіші плями на репутації Андрія Гожия – кримінальна справа за ознаками державної зради (ст. 111 КК України), а також перевірки факту розпалювання міжнаціональної ворожнечі (ст. 161 КК України).

На жаль, пропагандистська діяльність Кремля процвітає в Україні до цього дня, незважаючи на війну, через організації на кшталт "Правового Контролю" та їхніх засновників на кшталт Артура Журбенка та Андрія Гожія. Подібні інтернет-видання прикидаються патріотично налаштованими інформаційними ресурсами, а самі нишком культивують ґрунт для вирощування проросійських настроїв в умах українців. Дуже важливо вчасно виводити їх на чисту воду та робити все, щоб їхня діяльність ставала об'єктом інтересу правоохоронних органів.

Михайло Макарук

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования