Почему миру важна победа Украины

Суббота, 18 марта 2023, 08:30

Цьогоріч Україна відзначить свій 32-й рік відновлення Незалежності. В розрізі нашої багатовікової історії це зовсім не багато. Висловлюючись дещо фігурально, ми ще підлітки. Страшенно затяті та без жодного страху навіть найгірших кошмарів, проте й з підлітковим сприйняттям світу довкола нас. Це частково демонструє реакція українців на цьогорічну церемонію вручення "Оскара".

Увесь світ, на жаль, не обертається довкола зірки під назвою "Україна". Але у нас є всі шанси стати найяскравішими бодай у власному сузір’ї. Для цього потрібна перемога в цій війні, яка каталізує відразу кілька ключових міжнародних процесів. Розкажу детальніше про них та три причини, чому світ має вболівати за Україну.

Тільки перемога започаткує міжнародний трибунал

російські окупанти завдали нам багато болю. Як на полі бою та мирному населенню. Передусім злочини щодо цивільних – це те, що має бути засуджено на міжнародному трибуналі.

При цьому перемога України важлива не тільки для нас самих. Наслідки та докази злочинів рашистів проти людства є в Чечні, Сирії, Грузії, Молдові, ЦАР… Терористичні акції (у тому числі з російським слідом) відбувалися неодноразово, але залишалися безкарними. Саме український кейс може це змінити.

Наші правоохоронні структури вже ідентифікують та навіть засуджують російських терористів. Тому, всі ці звірства не безлиці. І кожна з постраждалих країн може і має виставити свій рахунок агресору.

Так само як і розвинені країні, які допомагали нам чи іншим постраждалим країнам свій. Компенсувати те, що вони змушені були нам надати для боротьби з рф. Адже окрім морального аспекту допомоги нам, жоден із партнерів не відмовиться від того, аби компенсувати надане нам російським коштом.

Якщо ставити питання так, то в міжнародному трибуналі будуть зацікавлені всі. А він можливий тільки після реальної перемоги. Компроміси ж до реального засудження терористів такого масштабу не призведуть. 

Читайте також: Чи арештує Міжнародний кримінальний суд Путіна?

Найжорсткіші санкції — попереду

Перемога України започаткує реальний санкційний механізм стримування. Партнери пакет за пакетом узгоджують нові обмеження проти ворога, але він досі воює проти нас. Нехай і в самого кількість "пакетів" перевалила за 160.000.

Важливо стати ініціатором напрацювання такого санкційного механізму проти країн, які би безпосередньо порушували міжнародні договори та становили загорозу для людяності.

Починаючи з 2014-го року, на росію здійснюється санкційний тиск, але він вочевидь недостатній, якщо це не зупинило ворога від підготовки до повномасштабного наступу. 

Кінцевим результатом мають бути такі обмеження, щоб олігархи та громадяни цих країн-терористів чітко розуміли – відповідальність за дії їх влади може і має припадати і на них.

Зараз настільки легко відстежувати і блокувати кошти, що це може працювати як чудовий запобіжник. Але знову таки, це можливо тільки після того, як саме Україна змусить ворога здійняти руки догори. 

Нашому регіону потрібен мир

У лютому я взяв участь у ПА ЄВРОНЕСТ. Це регулярні засідання, що цьогоріч пройшли за участю України, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану, опозиційної частини Білорусі та представників Європейського парламенту. Ціль – поглибити партнерство в регіоні та пришвидшити євроінтеграційні процеси.

Примітно, що більше або менше, але всі країни-учасниці постраждали від російського імперіалізму.

Окупація територій в Грузії та Молдові, постійні порушення авіакордонів в Балтиці, заяви російських пропагандистів про наступ на Польщу, конфлікт у Карабасі, холодна окупація Білорусі… Там, де є інтерес рф – буде розкол суспільства та кров. Всі від цього вже втомилися.

Але зупинити ці процеси на регіональному рівні та в підсумку показати себе як політична лідерка регіону може саме Україна (ось вам і реалізації підліткових амібіцій – не у проханнях захисту, а в лідерстві в регіоні). Адже тільки українська звитяга може повністю перезавантажити росію на демократичних засадах, регіоналізувати її та, сподіваюся, призвести до розпаду. Відсунувши кордони безпеки далі на схід, на реальні кордони з Азією.

Проте ми мусимо говорити не лише від себе, але й від імені інших народів, які страждали від росіян. Адже як казали в Організації українських націоналістів: "Свобода народам – свобода Людині".

Українська перемога відкриє всі шанси на звільнення наших сусідів від окупації.

Тішить, що починають з’являтися системні осмислення світу після перемоги в Україні. Відзначу, що йдеться не тільки про перемогу нашої країни, але й вікторії демократичного світу над тоталітаризмом та поневоленням цілих народів.

Проте в кожному наративі щодо повоєнної України та устрою світу після російсько-української війни ми також маємо ставити питання: що це дасть міжнародній спільноті? На наше щастя, дати відповіді та причини для світу, щоби сприяти українській перемозі ми повністю здатні осмислити і створити.

Ярослав Юрчишин

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Должен остаться только один. Какой из трех национальных нарративов – ваш?

На Марсе нет кислорода, в Харькове постоянные обстрелы. Как чувствует себя Харьков, и почему никто из него не выезжает

Действительно ли будет ограничена работа онлайн-казино после Указа Президента?

Нариман Джелял: история сопротивления

Как аренда госимущества помогает бизнесу развиваться и наполняет госбюджет

Мрачная годовщина: Запорожская АЭС не должна стать вторым Чернобылем