Куда обращаться военным для защиты своих прав?

Среда, 02 августа 2023, 13:00

Порушувати тему правозахисту військових під час війни завжди складно, бо треба маневрувати між правами людини та потребами оборони. 

Кожного разу всі тексти й промови щодо прав військових хочеться починати словами – це буде написано/сказано для того, щоб система поліпшувалася, а обороноздатність ставала міцнішою. Тому і до цього матеріалу буде короткий дисклеймер:

У цьому маневруванні між правозахистом й розумінням реалій війни важливо тримати в голові, що більш мотивованими захищати державу будуть саме ті люди, які відчувають в державі опору, а не відпір.

Тож яку опору нашим військовим у захисті їхніх прав зараз дає держава? Не буду заглиблюватися у потреби військової юстиції, давайте зараз просто пройдемося шляхом військового, у якого сталася проблема в частині, і він чи вона хоче її вирішити.

Одним з інструментів звернення щодо порушеного права є гарячі лінії відомств: Міноборони, Командування сил територіальної оборони, урядова гаряча лінія, а також Уповноваженого ВРУ з прав людини тощо. 

Корисні контакти для військовослужбовців

Міноборони: 0 800 500 442

Командування медичних сил: (044) 522 83 58

Сили територіальної оборони: 0 800 507 028Міністерство охорони здоров’я України: 0 800 60 20 19

Міністерство у справах ветеранів УкраїниПідтримка ветеранів війни
+38 (063) 227-14-27 (з питань встановлення статусів та соціального захисту);
+38 (063) 035-54-68 (з питань психологічної допомоги, оздоровлення, освіти)

Гаряча лінія Уряду України

1545 – загальна урядова "гаряча лінія"

1545 (на IVR кнопка 9) – "гаряча лінія" з питань ветеранів війни та членів їх сімей

Крім того, існують недержавні організації, які надають юридичні консультації або здійснюють супровід у справах – активно діють гарячі лінії ГО "Юридична сотня" та волонтерського руху "Адвокати ЗСУ". Число звернень до першої, наприклад, уже наближається до 50 тисяч лише за час повномасштабного вторгнення. 

Про що свідчить ця статистика? Що проблеми є. І, очевидно, державних ліній недостатньо, щоб покрити запит військових.

Ми робили дослідження, і експерти кажуть, що зараз немає процедури розʼяснення військовослужбовцям їхніх прав. 

Немає також процедури допомоги в захисті цих прав. Ми можемо підтвердити ці спостереження, спираючись на звернення до нашої організації. 

Попри те, що діяльність "Принципу" не передбачає індивідуальних консультацій, люди до нас продовжують звертатися. Бо вони просто не знають, куди їм звернутися ще, тож шукають будь-якої нагоди вирішити свою проблему. Принаймні їм треба знайти носія знань про їхні права. 

Дуже часто військові або ж їхні родичі запитують номери гарячих ліній та взагалі про процедуру звернень. Здавалось би, базове знання, яке вони повинні отримувати, наприклад, ще на етапі мобілізації.

Читайте також: Військовий отримав поранення в бою. На які виплати можна розраховувати?

Як власне працює гаряча лінія Міністерства оборони України, яка є однією із перших точок входу? Військові телефонують, їм надаються консультації чи розʼяснення. У складних випадках гаряча лінія реєструє звернення та опрацьовує його протягом 30 днів. Військовим варто запам‘ятати, що для них це по суті єдина можливість зареєструвати скаргу офіційно, якщо, припустимо, в частинах не реєструють їхні рапорти. 

Кожне звернення має унікальний реєстраційний номер, за яким можна дізнатися етап розгляду. 

Якщо працівники гарячої лінії не можуть дати відповідь, скаргу надсилають до уповноваженої структури, яка зобовʼязана буде дати відповідь за визначений час. На жаль, існує проблема із доступом до гарячої лінії для військових у зоні бойових дій. Оскільки там використання стільникового зв’язку може бути забороненим із безпекових міркувань, то більшість комунікацій відбуваються через Stralink, до прикладу. У такому випадку додзвонитися нема технічної можливості. Ми вже звернулися до МОУ щодо опрацювання цього питання. 

Практика щодо гарячої лінії загалом різна – частина бійців говорить про ефективність розгляду скарг, бо після дзвінків пришвидшується вирішення проблем у частинах. Але також і опитані нами військові, і ті, хто звертаються до нас в соцмережах, говорять про те, що дзвінок призводить до проблем та покарання

Часто вирішення питання покладається на особу або її відділ, на які й була скарга. Багато військових навіть не доходять до етапу гарячої лінії, бо бояться покарання чи завчасно вважають цей метод неефективним з досвіду побратимів.

Респонденти наших досліджень також кажуть, що їм бракує анонімної консультаційної лінії, яка б допомагала розібратися в ситуації та надати пораду, як діяти.

У зв‘язку з цим багато військових починають шукати приватних адвокатів для вирішення проблем. Частина з них натрапляє на явно недоброчесних фахівців, які беруть тисячі гривень за елементарні речі на кшталт написання рапортів (які потім ще й виявляються неправильно складеними). 

Зі свого боку, ми в "Принципі" виокремили ще одну системну проблему – відсутності такої кількості військових адвокатів, які б могли закрити теперішній запит (попит на них зріс, а от якісна пропозиція, схоже, не надто змінилася від часів АТО та ООС). Окремим питанням також є питання їх кваліфікації.

Це все проблеми тільки першого кроку після порушення – проблеми, які виникають з того, що військові просто не знають алгоритм своїх дій, а часом навіть не знають, що мають право скаржитися. Частково проблему правової просвіти закривають громадські організації, але в них ніколи не буде такого доступу до військових на всіх етапах їхньої служби від мобілізації, як у держави. Тож це передусім завдання держорганів подбати про правовову освіченість військовослужбовців.

Важливо, що ми маємо з часом прийти до побудови реальних діючих інструментів для балансування інтересів командирів та військових у їх підпорядкуванні, побудови діючої системи подання звернень, їх розгляду та незалежного, ефективного вирішення питань, що стосуються порушеного права. Окремо варто розвивати платформи для прийому звернень, а також правової підтримки у вигляді спеціалістів. 

Вже потрібно забезпечити відповідну підготовку юристів – і навчати нових військовому праву, і перепрофільовувати наявних.

Ці точкові вирішення проблем не повинні створити ілюзію того, що лише ними можна вирішити усі питання захисту прав військових. Уже зрозуміло, що у теперішніх масштабах ми маємо переглянути систему взаємовідносин військового з державою, аби скарг для звернень ставало менше, а їхнє вирішення, за можливості, не доходило до затяжних судових розглядів. 

У будь-якому випадку військовий має розраховувати на справедливість, а не очікувати щонайменше відсутності ефективності, а в гіршому випадку – на неправомірний тиск і покарання з боку командирів

Любов Галан, співзасновниця і голова ГО "Принцип"

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Заявление "Украинской правды" относительно задержания в Польше журналистов Михаила Ткача и Ярослава Бондаренко

Главное сейчас – продержаться, и Россия лопнет

Угроза полицейского государства. Что не так с идеей о тотальном видеомониторинге

У НАБУ свои "секреты": неожиданный поворот в деле "Борисполя"

Ликвидация шахт – не приговор, а возможность создать новую экономику

Как сделать кредиты для фермеров доступнее