Как "типичный одессит" из Рязани под кураторством спецслужб РФ сеет ненависть к Украине

Пятница, 05 января 2024, 16:00

Цей матеріал я планував присвятити іншій темі. Я мав намір проаналізувати основні меседжі, які російський фашизм просував в рамках інформаційно-психологічних операцій спрямованих на Україну в 2023 році. Для фокусу я обрав місто свого дитинства – Одесу. 

Проте під час підготовки матеріалу я дізнався деталь, яка змусила мене частково поміняти тему. Вона стосувалась біографії фронтмена найбільшого російського Telegram-каналу, який видає себе за одеський та звертається до одеситів – "Типичная Одесса". 

Паблік, який починався як культурний, став таким собі "радіо тисячі холмів", що розпалює тваринну ненависть до України. Довірливих людей накачують теоріями змови про те, що Одеса – насправді, це окуповане російське місто, а також, концентратом злоби української мови та культури, провокуючи людей до екстремізму.

Реклама:

Ведучий каналу (на зображенні нижче) виступає анонімно, приховує обличчя та змінює голос під час своїх подкастів. У них він "рве на собі одеську тільняшку" розповідаючи, як "ми, одесити, чекаємо на Росію". Мовляв, Одесу захопить РФ, у місті будуть зачищені всі хто підтримував Україну – цей "режим селюків-окупантів, маріонеток Заходу… які знищують стару добру Одесу". 

 

Загалом контент-аналіз цього каналу доводить, що наприкінці 2022 року росіяни запустили ІПСО, яке тривало увесь 2023 рік. Його мета – підрив довіри до мобілізації. 

Щодня в режимі нон-стоп канал виступав у ролі такого собі Робіна Гуда, який допомагає одеситам уникнути "незаконної мобілізації". Протягом року публікувалися фото та відео з людьми у формі, які мають конфлікти з цивільними. 

Всі ситуації – реальні та надумані – подавались як "безпрєдєл ТЦК та окупаційної для Одеси влади". Ідея була проста – люди в формі мають сприйматися як загроза. І канал безустанно працював для загострення страхів, які, звісно, мали під собою реальну основу – проблему мобілізації. Це стало полем, де росіяни прокачували параною. Мовляв, простий народ–одесити мають єднатися перед загрозою "незаконної мобілізації". 

Чи вдалось рашистам ІПСО з підриву довіри до системи мобілізації в 2023 році? Здається, що цілком.

Також був помітний меседж страшилка про мобілізацію для жінок та юнаків. Звучали заклики роз’їжджатися з України або бойкотувати взаємодію з державою.  

Ще одним наративом, який системно просувається, є перекладання провини за вибухи в українських містах – з Росії, яка розпочала війну, на українське ППО, яке "розташовують у місті". 

Інші меседжі росіян були спрямовані на розпалювання ворожнечі між регіонами України – Одеса проти Києва, Одеса проти Львова. Мовляв, західна та центральна Україна ненавидить одеситів, а тому саме в Одесі відбувається мобілізація по "бєспрєдєлу": "одеситів Києву не шкода", "Київ влаштував Одесі геноцид" тощо. 

Влада та ДТЕК були винні за відключення світла, бо "насправді електроенергія продається за кордон". 

Ще одна маніпуляція: всі ракетні обстріли Росії – це лише відповідь за удари України по кораблях, Криму, мосту, РФ тощо. 

Так, а до чого тут Рязань? Гарне питання. Автор подкастів – приховує  зовнішність,  проклинає "рагулів", "майдаунів", які "розв’язали війну і будуть покарані". Зізнаюсь, я як "корінний одесит з 6 років" уважно вслухався у вимову рашиста, щоб зрозуміти чи  взагалі він з Одеси. Це було складно: з одного боку його вимова не була одеською на всі 100%, з іншого боку – "щось" в ній було. 

Треба додати, що сам паблік "Типичная Одесса" був створений за кілька років до повномасштабного вторгнення і втирався в довіру через публікацію "милих" зображень архітектурних пам'яток Одеси, ностальгійних фото часів СРСР та інформації про історію міста. Хоча акценти у висвітленні трагедії 2-го травня видавали носія кремлівських наративів.   

З початку війни канал почав маніфестувати підтримку РФ. Але продовжив публікувати лицемірні зізнання в любові до Одеси. Також публікувалися відео прильотів по Одесі, які надсилали довірливі одесити, фактично коригуючи удари по місту. І цим канал набирав підписників. 

Треба віддати належне СБУ, яке на початку 2023 року змогли викрити людину, яка веде канал та займається інформаційним терором Одеси. Автором виявився відносно молодий креативний художник та популяризатор історії Олександр Сініцин. СБУ повідомило, що Сініцин виїхав з Одеси в РФ, в Рязань, в 2014 році, відразу після проросійських заворушень. В Україні він вже працював як інформаційник на спецслужби путінського режиму. 

В стрімах Сініцин просуває тези, що, мовляв, ми – одесити – це насправді росіяни. Прослуховуючи цю кремлівську пропаганду, я, чесно кажучи, дивувався, як молодий одесит міг настільки "поїхати кукухою" на імперській темі, щоб підтримувати напад на свою ж країну, своє місто. Адже, попри всю "дичину" меседжів, які він несе, в авторі відчувається певна ідейна зарядженість та інтелект. То як одесит міг стати зрадником? 

Але я забув – росіяни завжди брешуть. "Одесит" виявився рязанцем. А не зрадником, який переїхав у Рязань, як про це можна було подумати з першого повідомлення СБУ. 

Блогерка Тетяна Попова опублікувала фото паспорта Сініцина, в якому місцем народження   вказується Рязань.  

 

Олександр Сініцин, який видає себе за одесита та проклинає "українську окупацію Одеси", є рязанцем

Як же цьому хлопцю "вистачає нахабства" вдавати з себе одесита? Адже можна припустити, що й досі кілька десятків тисяч одеситів ведуться на цього пропагандиста та слухають його потоки ненависті, заражаючись вірусом українофобії. 

Як він сам розповідав в інтерв’ю, у віці 17 років у 2007 році хтось запросив його переїхати в Одесу, де він з мамою і мешкав наступні 6 років. Його батьки також художники з Рязані. Спочатку в Одесі він вчився на митника, але потім художня натура взяла своє – займався реставрацією, пізніше, знімав програми про культуру для одеських телеканалів.  

Тетяна Попова звернула увагу на ще одну деталь, про яку розповідав цей росіянин. Його дідусь був допущений, як фотограф інформаційного агентства ТАРС, на Олімпіаду-80. Допуск на цю важливу подію означав, з великою ймовірністю роботу в КДБ. Тож виходить, що Олександр продовжує родинну справу роботи з "органами". Про факт своєї співпраці зі спецслужбами РФ він зізнався і на записі оприлюдненому СБУ.   

В інтерв’ю рязанському медіа "7 info" в 2017 році Сініцин розповідав, як у нього в 2014 році розпалився "патріотичний жар" саме під час російських гібридних заворушень в Одесі. 

"І ось там, в Одесі, питання патріотизму серйозно встало, на фоні усіх цих подій 13-14 року. І в якийсь момент ти просто обираєш на який бік встати. Сірі тони важливі, але коли встає питання про існування російської культури чи не існування – тут все чорно-біле. Коли це питання встало і я був в кількох громадських організаціях – то я зрозумів, що хочу робити внесок. Займався створенням програм з історії. Всім цим я почав займатися в Одесі. Все це почалось з роботи по скульптурі, з реставрації пам’ятників (…) Після цього я почав вивчати історію Одеси. І це занесло мене в громадянський протест в 13-14 роках", – говорив Сініцин.

В повідомленні СБУ йдеться, що Сініцин був також "позаштатним кореспондентом центральних телеканалів РФ, серед яких – Russia Today".

В Youtube достатньо відео, де Сініцин виступає в ролі скульптора, краєзнавця та блогера – популяризатора архітектури. Тому попри маску та зміну голосу для подкастів пабліка "Типичная Одесса", за уважного спостереження та порівняння за очима, формою пальців, рухам голови – видно, що молодий та креативний скульптор з Рязані та інфотерорист, який закликає знищувати українців в образі "одесита"це дійсно та сама людина. І цільовій аудиторії "Типичной Одессы" це, мабуть, було б цікаво знати. 

 

Донедавна фотографія Сініцина була і на LinkedIn зі згадкою пабліка "Типичная Одесса"

Олександр Сініцин закликає, окрім опору мобілізації, берегти себе і російську Одесу в собі, вивчати прийоми конспірації, фіксувати патріотів України та чекати на час Х. 

Серед ідей, які також просувались пабліком з початку 2023 року – створення спільноти "проросійських одеситів" у світі. Часом звучав заклик до виїзду людей з України, можливо, зі стратегічної метою її знелюднення. Ще одна ідея, яка була озвучена наприкінці року, створення серії Youtube-лекцій про російську Одесу для дітей та молоді. Також для зриву мобілізації створюються нові телеграм-канали. 

 
 

Приклади постів за 4 січня 2024 року з розпалюванням ненависті до України

Отже, в 2024 році росіяни, як можна передбачити, продовжать дискредитувати мобілізацію, розпалювати ненависть до україномовних, намагатися стравити та протиставляти регіони, зокрема, Одесу та захід України і Київ, використовуючи тему мови. А також перекладати провину за війну та смерті на кого завгодно – ППО, "Зеленського, який не хоче домовлятися", "майданутих", США – лише б зняти її з Росії.  

Історія росіянина Олександра, який за його розповіддю в інтерв’ю закохався в архітектуру Одеси та її історію, почав працювати на путінську пропаганду ще в Україні, а з 2022 року став інфотерористом – це показовий приклад того, як креативні талановиті люди також стають фашистами.

Маємо показовий факт, зокрема, для істориків майбутнього: спільноту, в якій "одесити" виступали проти України під час російсько-української війни – вів рязанець. 

І ще один висновок: робота з культурою, історією, гнучкий підхід до регіональної ідентичності, взаємодія з нею – створює чудові можливості для впливу на людей. Якщо цим не займається "пропаганда здорової людини" – України, то це місце займає  російський фашизм. 

Денис Самигін, комунікаційна агенція MRIIIYA 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Украина помогает совершенствовать американские стандарты тактической медицины

Рынок, который невозможно уничтожить ракетами

Как безболезненно ввести электронный документооборот

Надежда на биотопливо. Будет ли свет и тепло зимой?

7 шагов к энергетической несокрушимости Украины

Искусственный интеллект в мире искусства: проблема, преимущество или недостаток времени? Суд снобов