Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

Конфискация российских активов: как Бельгия хочет оставить себе 5 млрд евро, заработанных на войне в Украине

Среда, 13 марта 2024, 11:00

До другої річниці повномасштабного вторгнення по світі відбулося безліч демонстрацій на підтримку України. З них близько 30 мали у своїх пріоритетах чітку вимогу #MakeRussiaPay ("Змусьте Росію заплатити"). Йдеться про 300 млрд дол активів російського Центрального банку, які в перші дні повномасштабного вторгнення були заморожені в ключових західних державах-партнерах України. 

Люди виходили на вулиці міст із чеками, де вказані збитки завдані Росією нашій економіці та інфраструктурі за останні два роки. Згідно з даними Світового банку, ця сума сягнула 486 млрд дол. 

Ми з колегами з Міжнародного центру української перемоги (ICUV), який був співорганізатором цих акцій, взяли участь у демонстраціях в Мюнхені та Брюсселі. Крім цього, за останні пів року ми, координуючись із командою Міністерства юстиції, разом з Ганною Гопко спілкувалися з депутатами, політиками та журналістами, відвідали Мюнхен, Берлін, Гаагу, Брюссель, Лондон, Осло, Рим тільки за останні два місяці. 

Реклама:

Темі конфіскації були присвячені конференція у Сенаті Італії в січні, дискусія на великому заході Cafe Kyiv у Берліні й слухання в комітеті у справах ЄС Бундестагу Німеччини в лютому та інші заходи меншого масштабу, які ми ініціювали.

Результати цього спільного тиску повільно дають плоди. Все більше західних високопосадовців публічно висловлюються в підтримку конфіскації. Ріші Сунак, прем’єр-міністр Великої Британії, закликав західні країни бути "сміливішими" у питанні конфіскації; міністерка фінансів США підтримала конфіскацію 300 млрд доларів США російських суверенних активів та використання їх для України. Також заяви про конфіскацію на користь України лунали з Канади та Польщі, і навіть з парламенту Швейцарії. Окрім того, в парламентах Італії у січні та Німеччини в лютому були схвалені резолюції, які політично підтримують конфіскацію. 

Втім, у Групі Семи (G7), яка з грудня минулого року стала основним майданчиком для обговорення конфіскації, думки досі розділено на дві групи: до прихильників повної конфіскації належать США, Канада та Велика Британія, тоді як європейські члени більш скептичні, намагаючись сфокусуватися на передачі Україні тільки доходів від заморожених активів.

Найчастіші застереження, які ми чуємо від партнерів, – це загроза стабільності  західних фінансових систем та страх російської помсти компаніям, що залишились на російському ринку. Ми продовжуємо пояснювати чому ці страхи перебільшені. Партнери також обговорюють різні проміжні альтернативи. Наприклад, випуск військових облігацій або кредитів під заставу майбутніх виплат репарацій Росією. Але критично важливо, щоб такі інструменти передбачали 1) можливість витрачати гроші на оборонні потреби України, а не лише на відбудову та економічну підтримку, а також 2) з самого початку містили необхідні запобіжники від потенційного перекладання боргу на плечі України в майбутньому, якщо репарації з різних причин не будуть виплачені. 

Новини з Європи

Оскільки більшість заморожених активів російського Центрального банку є у Європі, зокрема 191 млрд євро у бельгійському депозитарії Euroclear, наші основні адвокаційні зусилля направлені саме туди. На всіх закритих зустрічах та публічних дискусіях, у розмовах з журналістами щодо конфіскації ми наголошуємо на нагальності цього рішення.

До того, ми пояснюємо потребу розглядати конфіскацію не у вакуумі, а в ширшому контексті та наполягаємо, що європейським партнерам потрібно працювати над "планом Б" довгострокової системної підтримки України у випадку якщо американська допомога буде скорочуватися або зникне.

Одним із джерел плану Б фінансування оборони України мають стати заморожені російські активи. Вплив можливого виграшу Росії в Україні на міжнародне право та стабільність західних фінансових систем неспівмірний із ризиками конфіскації й значно переважає такі ризики. 

Наразі європейські юристи однозначно зійшлися на тому, що доходи на заморожені активи Росії не належать. В лютому Європейська рада прийняла проміжне рішення про те, що з 2024 року ці доходи будуть відкладатися окремо від інших доходів з управління активами. До червня 2024 року Європейським Союзом має бути фіналізовано рішення про їхнє спрямування Україні. Це близько 4 млрд євро щорічно, починаючи з 2024-го. Важливо, щоб ці кошти передавалися Україні повністю і без затримок, з можливістю їх витрачати на оборонні потреби України, а також понад раніше виділені Європейським Союзом 50 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility.

Виступаючи в Європарламенті, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати доходи на заморожені російські активи для "закупівлі військової техніки для України" і це гарний знак.

Але що ж з вже отриманими доходами за 2022-2023 роки? За поданням уряду Бельгії, лютневе проміжне рішення щодо доходів на російські активи не матиме реверсивної дії. Тобто 5,2 млрд євро, які бельгійський Euroclear заробив на російських активах у 2022-2023 роках, залишаться там у резервному фонді на випадок майбутніх ризиків. Які це ризики й навіщо так багато грошей, бельгійці не пояснюють. Очевидно, що певний резерв для Euroclear є необхідним, але чому саме така сума?

У своєму інтерв’ю для бельгійського медіа, виконавча директорка Euroclear заявляє, що станом на перші три квартали 2023 року компанія мала 34 млн євро додаткових витрат та втраченого прибутку, пов’язаних з російськими арештованими активами, та очікує, що ця сума зростатиме. Одним із можливих ризиків вона називає судові позови з боку РФ до судів не території самої Росії. Але ж верховенства права в країні-агресорі немає, відповідно витрачати будь-які гроші на захист в судах, які винесуть прокремлівське рішення, не має сенсу. Більш за те, жоден компетентний суд в демократичній країні не буде визнавати та виконувати такі рішення російських судів. 

5,2 млрд євро – це величезна сума, яка критично потрібна Україні прямо зараз. І вона, на відміну від майбутніх доходів за 2024 рік, уже згенерована. Для порівняння, річна програма фінансування МВФ для України у 2023 році становила 5,4 млрд доларів.

Оскільки на кону безпека не лише України, а й усієї Європи, а Україна має критичну проблему з фінансуванням озброєння та підтримання макроекономічної стабільності, ціна невикористання цих грошей на потреби України є незрівнянно високою. Станом на зараз, Україна має чи не найнижчий рівень надходження військової допомоги від партнерів за весь час повномасштабного вторгнення. Добитися спрямування більшої частини цих коштів на оборону України буде одне з наших адвокаційних завдань на найближчі місяці. 

Росія повинна заплатити за всі злочини цієї війни. Це складне, але реальне завдання. Закликаємо всіх небайдужих долучатися до акцій #MakeRussiaPay, щоб пришвидшувати цей процес і доносити до наших партнерів відчуття терміновості такої відплати. 

Олена Галушка

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Приватизация госимущества со стартовой ценой одна гривня: почему это не "зрада"

Новый президент Ирана. Кто он, чего от него ждать миру, и особенно Украине

Кому из украинцев больше всего платят в Польше

Как "зеленая" энергетика поможет спасти Украину от отключений

Кому миллениалы отнесут свои 84 триллиона долларов?

Наконец-то третья сила? Как "Полесье" бросает вызов "Динамо" и "Шахтеру"