Обсуждение ЕЭП в парламенте (стенограмма заседания)

ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

16 вересня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України Литвин В.М.


Литвин. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

10:02:11

Зареєструвалося -381

У залі зареєструвалося 381 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Шепетіна Володимира Леонідовича, Шкляра Володимира Борисовича. Давайте їх привітаємо і побажаємо... А у неділю у нашої колеги народного депутата була ювілейна дата. Давайте її щиро привітаємо, побажаємо їй натхнення, здоров'я і успіхів.

З процедури, будь ласка, Микола Томенко. Мікрофон Томенка, будь ласка.



10:03:08

Томенко М. В.

Шановні колеги, сьогодні рівно три роки, як з нами немає відомого українського журналіста Георгія Гонгадзе. На жаль, за ці три роки ми так і не почули імена змовників і вбивць Георгія. Але я переконаний, що ми пам'ятаємо цю історію. І ця історія стане відомою не тільки для нас, а й для світу, який контролює і цікавиться цим вбивством. За пропозицією журналістських організацій пропоную вшанувати пам'ять Георгія Гонгадзе і всіх українських журналістів, які загинули в боротьбі за свободу слова в Україні хвилиною мовчання.



Литвин. . Прошу встати.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я).

Прошу сідати.

Шановні народні депутати! Учора на Погоджувальній раді було прийнято рішення, що сьогодні розгляд інформації Кабінету Міністрів України щодо підготовки та можливих геополітичних соціально-економічних наслідків для України підписання договору між Російською Федерацією, Україною, Республікою Бєларусь та Казахстаном про створення єдиного економічного простору провести в режимі Дня уряду. Присутній Прем'єр-міністр України Віктор Федорович Янукович, члени уряду, які безпосередньо мають відношення до цієї проблеми.

Пропонується такий порядок розгляду цього питання. Для доповіді або точніше сказати інформації першого віце-прем'єр-міністра України Миколи Яновича Азарова надати до 15 хвилин, 10 хвилин - відповіді на запитання. Мало? Давайте 15 хвилин. Нормально буде? Шановні народні депутати, давайте якщо будуть запитання, давайте визначимося, далі продовжимо. Немає проблеми. Потім попросити, як ми домовлялися, щоб з інформацією виступили короткою до 5 хвилин міністр закордонних справ, міністр із питань економіки і європейської інтеграції, а також від Міністерства юстиції. Потім від комітетів двох до 7 хвилин кожен, голова комітету Сташевський Станіслав Телісфорович у закордонних справах та з питань європейської інтеграції Тарасюк Борис Іванович. Потім провести виступ від фракцій і груп до п'яти хвилин. Немає заперечень? Будь ласка, Зварич.



10:06:13

Зварич Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Мною та народним депутатом України Ключковським Юрієм Богдановичем зареєстрований проект постанови Верховної Ради України про зміну часу голосування при прийнятті рішення за підсумками розгляду інформації Кабміну і далі по тексту. Реєстраційний номер 4158. У постанові йде мова про те, щоб ми уже сьогодні після обговорення цього питання, заслухавши інформацію Кабміну, прийняли відповідне рішення щодо заслуханої інформації.

Причина полягає в тому, що це питання розглядатиметься завтра на засіданні Кабінету Міністрів України та післязавтра заплановане підписання відповідної угоди. Якщо ми будемо щойно в четвер приймати рішення з цього приводу, вибачте за таку грубість, але це практично зводитиметься до "моштарди по обіду", тобто Верховна Рада не зможе таким чином висловити своє ставлення до цієї угоди.

Тому як суб'єкт законодавчої ініціативи, я все ж таки наполягаю на тому, щоб ця постанова сьогодні уже була проголосована, щоб таким чином надати можливість законодавчому органу висловити своє ставлення, офіційну позицію Верховної Ради України.



Литвин. Дякую.

Шановні колеги, якщо немає заперечень, коли ми завершим розгляд цього питання, обговорення, тоді ми визначимось щодо пропозиції народного депутата Зварича. Дійсно, така постанова є за номером 4158. Тоді ми проголосуєм. Я думаю, що в процесі обговорення ми якраз підійдем до необхідності прийняття відповідного рішення.

Анатолій Матвієнко, будь ласка. Шановні колеги, ми перейшли в режим розгляду.



10:08:07

Виступи Матвієнка A. C., Мироненка В.А, Кириленка В.А, Мельничука М.В, Шкіля А.У



Литвин.. Шановні народні депутати, ми обмінялися думками, тепер давайте я ще раз чітко скажу про регламент, щоб ми з вами домовились і потім до безконечності не доводили.

Пропонується такий регламент, він запропонований двома комітетами, підтриманий Погоджувальною радою. Для доповідача Першого віце-прем'єра до 15 хвилин, відповіді на запитання - 20 хвилин, якщо будуть запитання, то до 30 хвилин. Інформація від 3 міністерств: закордонних справ, економіки, європейської інтеграції, юстиції, до 5 хвилин інформація без відповіді на запитання. Співдоповіді, з якими виступлять два голови комітетів. Це Сташевський Станіслав Телісфорович і Тарасюк Борис Іванович - до 7 хвилин. Після того виступи керівників депутатських груп і фракцій - до 5 хвилин, після того, коли ми перейдемо до розгляду проектів постанов, автори постанов будуть мати право для виступів.

Немає заперечень?

Які ще пропозиції? Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати. Одну хвилинку, не кричіть.

Ви, достатньо, навіть більше, ніж відвели часу, ніж потрібно.

Будь ласка, голосуйте, будь ласка.



10:15:35

За-258

Рішення прийнято.

Слово для доповіді має перший віце-прем'єр-міністр України Азаров Микола Янович. Миколо Яновичу, будь ласка.

Я прошу шановних колег увагу забезпечити, прошу уваги.



Азаров М.Я.

Уважаемые народные депутаты!

( Ш у м у з а л і)



Литвин.. Шановні колеги! Я прошу, давайте по суті питання. Я розумію, але давайте сутність питання.

( Ш у м у з а л і)

Заспокойтеся, я прошу. Я прошу, шановні колеги, ми зараз зірвемо розгляд цього питання. Взагалі не будемо його розглядати, шановні колеги.

Шановні народні депутати! Або давайте таким чином домовимося, що ми будемо розглядати питання по суті, або ми зараз влаштуємо з'ясування політичних стосунків. Нам потрібно розглянути питання по суті. Я прошу вас, давайте врахуємо саме цю тезу - по суті. Я прошу вас. Йде виступ. Після того, коли закінчиться.

Будь ласка, Миколо Яновичу.



Азаров М.Я.

Уважаемые народные депутаты! Правительство Украины в своих переговорах о создании Единого экономического пространства исходило из заявы Верховной Рады Украины "про формування Єдиного економічного простору України, Реслубліки Білорусь, Російської Федерації, Республіки Казахстан", где четко сказано, что Верховна Рада видзначает, что "формування Єдиного економічного простору має здійснюватися у формах і межах, що не повинно суперечити курсу України на європейську... євроатлантичну інтеграцію та мають сприяти її найшвидкішому вступу до Світової організації торгівлі".

В оценках Единого экономического пространства нужны национальный прагматизм и вера в незыблемость национального государственного суверенитета. Мы сделали существенный шаг на пути к взятию на себя обязательств по выполнению всех трех групп копенгагенских критериев членства Украины в Европейском союзе, политической, экономической и, так называемой, ..........комментарии, признание выполнения совокупности правовых документов, наработанных в период существования Европейского союза.

Я не вижу никакого противоречия между осуществлением проекта Единого экономического пространства и его ответственностью за обеспечение оптимального курса украинского государства на сближение и в перспективе членства в Европейском союзе. Более того, имею основание считать, что Единое экономической пространство, действуя на прагматических принципах: защита национальных интересов, общими усилиями и средствами может ускорить приближение Украины и других сторон-участниц к выполнению копенгагенских критериев членства в Европейском союзе. Свои аргументации я не буду пространно повторять ранее высказанное, сделаю только беглое и кратко сжатое упоминание по наиболее важным направлениям искажений оценок подписанных нами документов.

Первое. Украина и другие участники проекта получают правовую возможность для восстановления и оживления всех отраслей промышленности и отдельных предприятий, которые остановились или попали в стагнацию в следствии разрыва годами создававшихся кооперативных связей. За это время машиностроение, производство металлорежущих станков упало в 40 раз, сократилось с 37 тысяч до 900; тракторов - в 30 раз, сократилось с 25,1 тысячи до 2 тысяч; цемента - в 3 раза, ткани - с миллиона метров квадратных до 90 тысяч. Мы уменьшили производство телевизоров в 25 раз. Я мог бы и дальше называть вот эту характеристику стагнации отраслей промышленности, стагнации потому, что мы разорвали годами сложившиеся экономические связи.

По крайней мере впервые за полтора десятилетия соответствующих разговоров появилась практическая возможность, подчеркиваю, только перейти от разговоров к делу.

Подписывая соглашение формирования ЕЭП, мы надеемся на снятие тарифных и нетарифных ограничений, подчеркиваю, как специалист говорю, которые сегодня применяются обеими сторонами, принося ощутимые убытки предприятиям и их работникам.

Так например, Российская Федерация частично или полностью применяет квотирование и специальную защитную пошлину в отношении украинских труб, арматуры, оцинкованного проката, компрессоров для холодильного оборудования, подшипников, карамели, крахмала и так далее. А страдают от этого украинские производители, и в первую очередь данные обстоятельства негативно сказываются на заработках трудящихся соответствующих отраслей предприятий.

С учетом рыночной направленности концепции и соглашения формирования единого экономического пространства следует принимать и самое главное конкурентные преимущества отдельных украинских производителей товаров и услуг, что без создания условий для свободного обмена в рамках зоны свободной торговли делает эти преимущества эфемерно бумажными и уж никак не сулящими новых достойно оплачиваемых рабочих мест украинским трудящимся. Реализация плана создания зоны свободной торговли как первичного приоритета позволяет увидеть эти результаты уже в ближайшее время. Это тем более важно, что на нынешнем этапе нашего развития и договоренности с Европейским союзом надеются на быстрое завоевание европейских рынков не приходится.

Третье. Что касается планируемой унификации цен на энергоносители, а также тарифов на транспортные перевозки в рамках стран-участниц дает целесообразность прежде всего легко понятна любому, кто осознает важность снижения производственных затрат. И тем самым снова таки повышения конкурентоспособности украинских товаров на международных рынках сбыта. Противники проекта, утверждающие, что присоединение к ЕЭП Украина якобы подрывает свой государственный суверенитет через согласие некоего надгосударственного управляющего органа, попросил бы отказаться, во-первых, от оценок наших соседей как неких заведомых носителей зла в отношение Украины. Во-вторых, от национального нигилизма, проявляющегося в постоянном страхе и соответственно отказе от стабильных отношений со своими ближайшими соседями. В-третьих, от вредных для национальной экономики и грозящих социальной стагнацией иллюзий, о возможности едва ли немедленному присоединению к Европейскому союзу. Мы исходили из программы интеграции Украины в Европейский союз, утвержденной указом Президента от 14 сентября ..... года.

Шестое. В обстоятельных разработках украинских ученых специалистов по региональной интеграции в отношение указанной правительственной программы содержится следующее критическое положение. Украинская сторона в оценках соответствия своих действий копенгагенским критериям нередко подменяет понятия на основе примеров формального соответствия определенным внутренним правовым нормам, игнорируя существующую практику. Чтобы этого не случилось, как раз и нужен практический опыт. Членство в европейском едином экономическом пространстве несомненно имеет смысл рассматривать, как возможность получения соответствующего опыта. Тезис противников ЕЭПа в том, что Украина таким образом, таким путем практически отказывается от европейского выбора вообще не выдерживает никакой критики. Ситуация излагается в данном случае с точностью до наоборот.

Что касается меня, то национальные интересы государства Украина - главное в процессе ведения переговоров.

Еще несколько слов. Критерии создания единого экономического пространства соответствуют главным копенгагенским критериям членства в ЕЭС. Напомню вам, какие они. Это, прежде всего, макроэкономическая стабильность, осуществление структурных реформ, либерализация торговых режимов, улучшение условий конкуренции, улучшение структуры и диферсификации экспорта, осуществление промышленной политики, направленной на снижение материалов энергоемкости. Как экономист-практик имею достаточно оснований утверждать, что без воплощения в жизнь текущих интеграционных проектов, реализовать эту часть копенгагенских критериев мы даже в отдаленном будущем не сумеем. Главный инструмент ЕЭП - это повышение жизненного уровня нашего населения, главный инструмент ЕЭП - это обеспечение дополнительных рабочих мест.

Еще несколько аргументов. В Западной Европе отсутствует регламентируемое увязывание европейской интеграции исключительно с Европейским Союзом в его нынешнем представлении.

В общих положениях договора о Европейском Союзе в самом начале, статья первая, сказано, что речь идет о начале нового этапа в процессе создания еще более тесного союза народов Европы.

Далее. Раздел пятый. В положениях об общей внешней политике, политике безопасности недвусмысленно говорится о такой основной цели европейского союза, как содействие международному сотрудничеству. В работе над документами о формировании единого экономического пространства, украинской стороной учитывались и другие статьи договора о едином европейском союзе, в частности та, в которой определенно утверждается право любого государства, признающего и уважающего критерии членства на подачу соответствующей заявки.

Любое государство имеет право из единого экономического пространства. Это означает только одно: если даже гипотетически появятся угрозы суверенному принятию стратегических решений, Украина имеет правовые возможности отказаться от членства в ЕЭП, урегулировав свои предыдущие обязательства.

Много слов, мне трудно говорить, уважаемые. Я вернулся среди ночи, участвовал в заседании в министерстве конференции СОТ, где украинская делегация последовательно проводила роботу и отстаивала интересы Украины, а не ваши... (О п л е с к и)

... последовательно проводила политику на вступление Украины во Всемирную организацию СОТ. Это ложь, что угода про создание единого экономического пространства препятствует вступлению Украины в СОТ. Ни на одних из переговоров даже не поднимался вопрос о едином экономическом пространстве. (Ш у м у з а л і)



Литвин.. Я прошу уваги, шановні колеги, прошу уваги.



Азаров М.Я. Более того, уж если говорить серьезно, то рамочное соглашение, каким является угода, подчеркиваю - рамочное, не содержащее ни одной цифры, не содержащее ни одного конкретного обязательства, никакой...

(Ш у м у з а л і)

... никакой угрозы для невступления в СОТ, ни для членства Украины, возможного когда-либо в Европейском союзе, не грозит.

Теперь, если тот народный депутат, кто внимательно читал соглашение, он увидит, что каждый пункт соглашения требует (поэтому он и рамочный) разработки дополнительных международных договоров, которые уже конкретно обозначают ту или иную степень участия Украины в том или ином конкретном проекте.

Более того, ни один международный договор никогда не предполагает, что страна добровольно не передает или не ограничивает свой суверенитет в той или иной части. Достаточно посмотреть любой из протоколов СОТ, где мы увидим, какие обязательства на себя берет Украина. И это уже реальные обязательства, реальные обязательства, которые реально повлияют на нашу экономику, на наш жизненный уровень и так далее.

Я готов, Владимир Михайлович, ответить на все вопросы.



Литвин. Будь ласка, питання. Запишіться, шановні колеги. Тут є письмові питання. І будемо чергувати.

Я прошу вас заспокоїтися, підійти до голови Комітету з питань євроінтеграції, він вам розкаже. Або давайте будемо слухати, або будемо працювати! Давайте будемо нормально йти за процедурою.

Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів. Катерина Ващук, фракція Аграрної партії України.



10:32:14

Ващук К.Т.

Шановний Миколо Яновичу. Ми сьогодні на фракції дуже детально аналізували цю угоду, і нам хочеться вірити в те, що вона не буде шкодити нашому вступу в ЄС. Але є таке запитання.

У статті 2-ій, пункт 2-й, в ньому говориться про те, що ми не зможемо або ми не матимемо права односторонньо проводити антидемпінгові розслідування дотувати, підтримувати виробництво окремих видів товарів. Я вас хочу запитати чи це не позначиться на тому, що ми не зможемо підтримувати, скажімо, нашу галузь тваринництва (дотувати її), аби це не трактувалося, як таке, що ми працюємо проти даної угоди. Це не сприятиме її розвитку. Тому я хочу вас запитати, чи відносно цього буде окрема угода, чи ми дійсно нічого не зможемо дотувати в АПК?



Азаров М.Я. Я еще раз подчеркиваю. Соглашение рамочное, Катерина Тимофеевна, и главное, что мы добились в процессе очень непростых переговоров, а я подчеркиваю, что угода носила компромиссный характер, и поэтому многим критикам, я с уважением отношусь к критической позиции, но надо понимать, что угода - это компромисс. Где-то мы пошли навстречу, где-то нам пошли навстречу. Так вот, главное, где нам пошли. главное, впервые за все годы переговоров в Россией нам удалось добиться формулировки, только вдумайтесь, я ее зачитаю, потому что может быть некоторые не читали ж угоду.

Первым этапом формирования зоны свободной торговли без изъятий и ограничений, предлагающей неприменение во взаимной торговле антидемпинговых, компенсационных и специальных защитных мер на базе проведения единой политики в области тарифного и нетарифного регулирования единых правил конкуренции ( Екатерина Тимофеевна, обратите внимание вот на эту фразу), единых правил конкуренции. Вот от сюда и вытекает ответ на ваш вопрос. Никаких ни антидемпинговых...

Владимир Михайлович, если будут так кричать, я уйду с трибуны. Я достаточно себя уважаю...

( Ш у м у з а л і)

...чтобы иметь право на выступление в этом зале.



Литвин. . Миколо Яновичу, одну хвилинку.

Шановні народні депутати! Або давайте будемо слухати один одного, або давайте припинимо розгляд цього питання. Ну, потім в виступах ви дасте свою оцінку.



Азаров М.Я.Я за все эти годы не давал основания никому тут упрекать, что я изменил интересам Украины.



Литвин. . Прошу заспокоїтися, ну я прошу, сядте, будь ласка, ну будьте ви людьми, ну що таке. Ну, я прошу вас. Я прошу заспокоїтись, шановні.



Азаров М.Я. Я вовсе не боюсь вас, потому что я действовал и буду действовать в интересах Украины, а не вас.



Литвин. . Шановні колеги, я прошу, давайте демонструвати свій рівень, свою цивілізованість, но я прошу вас, потім будете виступати, ну, я прошу вас дайте нормально...

Шановні колеги, я прошу вас заспокоїтися. Заспокойтеся, будь ласка.

Косінов, позафракційний, будь ласка.

Є народний депутат Косінов?



Азаров М.Я. Я закончу ответ на вопросы Катерины Тимофеевны. Поэтому, вот это важнейшее положение, оно пока еще рамочное, его надо будет потом конкретизовать, но оно говорит о том, что в рамках единого экономического пространства будут единые правила конкуренции, применение субсидий и иных форм государственной поддержки. Наше село и наш агропромышленный комплекс не далеко ушел от российского и казахского и нам нужны примерно одинаковые формы поддержки, чтобы наша продукция конкурировала на нашем общем рынке.

Что такое ЕЭП? Это общий рынок наших государств, общий рынок подчеркиваю, это то, к чему и с чего начинался Европейский союз, прежде всего общий рынок. И поэтому вот это важнейшее положение, которое нам удалось отстоять, я считаю главным продвижением вперед. (О п л е с к и)



Литвин. . Народний депутат Косінов, позафракційний, будь ласка.



10:37:30

Косінов С.А.

Уважаемый Николай Янович, дебаты, которые сегодня идут в зале, они наверное связаны и с политическим, и с юридическим аспектом этой проблемы. Почему сегодня Кабинетом Министров не сделана сравнительная таблица, которая бы состояла с трех столбцов: по СОТ, по ЕС и по ЕЭП. Чтобы сегодня мы могли посмотреть где есть юридические несоответствия и большая часть, я уверен, смогла бы самостоятельно разобраться и принять решение. У меня просьба чтобы к четвергу такая сравнительная таблица, а противоречия есть, поскольку сегодня и есть и заявления фракции, есть проект постановления, внесенный членами комитета Европейской интеграции, где есть упор ставится на юридический аспект. У меня просьба, подготовьте такую сравнительную таблицу, которую бы мог специалист Кабинета Министров уже давно сделать.

Спасибо.



Азаров М.Я. Уважаемый народный депутат Косинов, еще раз подчеркиваю, сравнивать нечего, потому что, если протоколы вступления в СОТ, а я показываю только маленькую часть от этих протоколов, содержат детальную разработку наших позиций на переговорах, ну например, там предположим в течение 4 лет переходного периода (2002 уже истек, 2003 истекает, то есть по сути остается 2 года) мы должны привести свои экспортные пошлины и указывается конкретные параметры этих пошлин, то не на переговорах с ЕС, не на переговорах с ЕЭП даже близко не обсуждались никакие конкретные параметры. И там кто говорит, что там какие-то мытные союзы, общая валюта и прочее, прочее, это попытки сорвать процесс или еще что-то. Я не буду сейчас говорить. Но они ничего общего не имеют с реальными договоренностями.

Второе. Второе наиболее важное. Сейчас слушается информация, по сути рассматривается документ неподписаный. Он поступит на ратификацию, как и любой международный договор, поступит на ратификацию в парламент. И право парламента вот тогда уже давать оценку этому документу: принимать его или не принимать. Сейчас на этой стадии мы только информируем о том, что заложено в основу этого рамочного соглашения.

Поэтому представить, уважаемый народный депутат Косинов, такие таблицы-сравнения невозможно по той простой причине, что речь идет о несравнимых по характеру документах.



Литвин.. Володимир Єщенко, фракція комунстів.



10:40:32

Єщенко В.М.

Прошу передать слово Александровской Алле Александровне.



Литвин.. Алла Александровська, да? Будь ласка.



10:40:42

Александровська А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Николай Янович, совершенно правильно вы даете оценку предполагаемому документу, который, я думаю, что Верховна Рада ратифицирует в обязательном порядке.

Я в этом убеждена потому, что мы видим стоят заводы сельхозмашиностроения, стоят заводы приборостроительные. Харьковские заводы могут производить сегодня и способны производить телевизоры хорошего качества, но в Европе они неконкурентноспособны, а россияне просят эту продукцию. Я думаю, харьковчане, которые сегодня слушают ваш доклад и слушают то, что происходит в Верховной Раде, прекрасно понимают, что в едином экономическом пространстве их рабочие места, повышение их благосостояния, и я уверена, что они поддерживают намерение правительства заключить подобное соглашение.

Спасибо вам за вашу работу.



Литвин. . Василь Гаврилюк, група "Народовладдя".



10:41:46

Гаврилюк В.В.

Спасибо Владимир Михайлович. Уважаемый Николай Янович, сегодня в рамках соглашения про режим свободной торговли с Россией изъяты такие товары, как трубы, сахар, кондитерские изделия, ряд других. Скажите, пожалуйста, первый вопрос, как будет при вступлении в единое экономическое пространство?

Второй вопрос. Сегодня включает ли Российская Федерация в режим свободной торговли для ЕЭП. Энергоносители - газ, нефть и другие. Спасибо.



Азаров М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я уже сказал, что самое главное достижение, я считаю, это то, что мы договорились, и я еще раз зачитаю: на первом этапе (и я прямо говорил на заседании, и свидетелей этому масса), и я говорил, шановни, если мы не создадим зону свободной торговли в полной объеме, без изъятия ограничений, и мы это записали и так далее по тексту, мы никуда далее не продвинемся. Это был одним из главных противоречий в наших переговорах. Потому что Россия прекрасно понимает, что это на самом деле означает. Это на самом деле означает единые цены на энергоносители. И я понимал, насколько тяжело России пойти на эту формулировку. Хотя это, еще раз подчеркиваю, соглашение рамочное, и от него еще длинная и далекая дорога до реального договора о создании такой зоны свободной торговли, который тоже должен будет ратифицирован как парламентом нашей страны, так и трех стран-участников.

Но, подчеркиваю, никаких изъятий в зоне свободной торговли, мы договорились, не будет. И эту позицию подтвердил президент Путин. Цены на энергоносители будут единые. Это колоссальный выигрыш для нашей экономики. Колоссальный выигрыш. Теперь...



Литвин. . Я прошу заспокоїтися. Шановні колеги, прошу уваги. Іван Олександрович, будь ласка, прошу уваги.



Азаров М.Я. Теперь я не говорил в своем выступлении, скажу сейчас. Мне вообще непонятен здравый смысл, он отсутствует. Во многих подходах в оценках этого соглашения. Ведь киевская формула, над которой мы работали очень долго, говорит о главном принципе создания единого экономического пространства: это - принцип разноскоростной и разноуровневой интеграции.

Далее. Мы в соглашении четко записали, что каждая сторона самостоятельно принимает решение об объеме и скорости продвижения на пути интеграции. Что вызывает у нас сомнение? Мы на любом этапе, на любом этапе продвижения вперед можем остановиться. На любом этапе. Теперь... (Шум у залі)



Литвин. . Прошу уваги, шановні колеги! Прошу уваги.



Азаров М.Я. Теперь. Мы четко записали, что все наши последующие соглашения будут строиться на базе общепризнанных принципов, норм международного права, а также правил и принципов Всемирной торговой организации.

Мы записали, что единое экономическое пространство формируется постепенно, путем повышения уровня интеграции - далее по тексту, с учетом общепризнанных норм, принципов международного права, а также опыта и законодательства Европейского Союза. Послушайте и вдумайтесь в эти фразы, уважаемые критики!



Литвин. . Прошу уваги! Прошу уваги, шановні колеги! Я прошу вас, ну дайте можливість відповідати на запитання. Ну, я прошу. Шановні колеги! Прошу уваги, шановні колеги! Ну час же іде, ми перепалку тільки влаштовуємо. Я прошу, шановні колеги! Ну прошу уваги! Микола Янович, ви закінчили відповідь на запитання? Да? Закінчили відповідь? Наступне? Сергій Ратушняк, депутатська група "Демократичні ініціативи".



10:47:04

Ратушняк С.М.

Уважаемый Николай Янович! Вопрос в том, что подготавливается проект в закрытом режиме некоторыми адвокатами и сейчас уже готовится заявление, а пакета никто не видел. Это напоминает осуждение трудов Солженицына, не видя трудов.

Я что хотел пожелать, чтобы... почему не перейти на конкретные по трудовым ресурсам, по энергоресурсам и так далее, договора, почему мы хочем опять обниматься с Россией? Мы 500 лет с ними были в объятиях, и, в принципе процветания так и не дождались. Кто сегодня мешает России покупать наши товары? Это вопрос.

Дальше, завтра ................в этом договоре бесплатный транзит энергоресурсов России, получается уничтожение металлопродукции и продукции химического производства, потому что Российский производитель работает на 30 долларов за тысячу кубов газа, а наши работают по 100 долларов. Какая конкурентоспособность? Нас уничтожат. Я не понимаю, где же выгода? Спасибо.



Азаров М.Я. Еще раз повторяю, договор рамочный. К этому договоры должно быть приложено более 50-ти конкретных соглашений по тем или иным вопросам. Мы не успели даже близко подойти к так называемому комплексу мер, которые подлежит разработать нашим правительством для реализации этого проекта.

Еще раз обращаю ваше внимание: вам всем розданы соглашения, прочитайте их, прочитайте концепцию, вдумайтесь в каждую фразу.

Так вот, что касается железнодорожных тарифов и вообще тарифной политики на транспорте, еще раз повторяю, что формирование зоны свободной торговли без изъятий и ограничений будет осуществляться на базе проведения единой политики в области тарифного и нетарифного регулирования единых правил конкуренции. Это будет означать, что, безусловно, мы будет отстаивать свои интересы для обеспечения таких транспортных тарифов, чтобы наши товары были конкурентоспособны в Российской Федерации. Это главный принцип, который был заложен в создании, вот в эту формулировку по созданию зоны свободной торговли.

И еще раз подчеркиваю, что это все потребует очень детальной разработки при принятии конкретных уже договоров, так называемого комплекса мер.



Литвин. . Володимир Левцун, фракція Блоку Юлії Тимошенко.



10:49:58

Левцун В.І.

Прошу передати слово Андрію Шкілю.



Литвин. Андрій Шкіль.



10:50:07

Шкіль А.В.

Дякую. По-перше, я хотів би тут сказати, що Микола Азаров тут, виступаючи з трибуни, виступає вже державною мовою, ви його не сваріть. Тому що він виступає мовою тої держави, в якій він хоче жити, і хоче, щоб ми жили в ній. Це перше.

Друге. Володимире Михайловичу, до вас. Ви кажете, що тут культури в залі немає. Куди рухаємося - така і культура. Рухаємося в "Азопу" - така і культура буде в цій сесійній залі.

І я вас прошу, Микола Янович, без ритуальних заклинань про те, що "як добре", і цитувань цієї домовленості. На відміну від вас, ми знаємо іншу іноземну мову, наприклад, російську, і вміємо прочитати все, що там написано. Не треба тут цих цитат.

Стосовно СОТу і ЄЕПу. Це, я вам скажу, те ж саме, що жінці і коханці пояснювати, як ми рівно одна одну любимо, жінці казати, як я люблю коханку, коханці - як я люблю жінку. Це те ж саме пояснювати поїхати в Європу і казати, що ми любимо Європейську економічну співдружність, вступаючи в іншу.

І друге. Я хотів би, щоб ви зацитували і показали сторінку, де записано, що ціни на енергоносії будуть єдиними. Будь ласка.



Азаров М.Я. Во время переговоров с российской, белорусской и казахской стороной ни разу не поднимался вопрос, который бы ущемлял экономические интересы Украины. В отличие от тех переговоров, которые я только что провел, на которых жестко ставились требования Украине и на которые мы будем искать адекватные ответы, ну, например: полностью отменить экспортные пошлины на вывоз металлолома в другие страны. Я говорю своему собеседнику (не буду раскрывать из дипломатических соображений фамилию и должность), я говорю: "Что такое 500 тысяч металлолома вывезти из Украины сейчас - это остановить работу одного из заводов металлургических". Так или не так? Вот здесь металлург Гуров сидит. Так Вадим?. Так.

Вот какие требования к нам, друзья мои, выставляются, это вам не вот эти вот разговоры, пока самые общие. Или, например, разрешить ввоз куриного мяса без ограничений и так далее. Где ж мы защитники национального суверенитета, вот здесь на переговорах и мы ...

(О п л е с к и).

Я мог мы многое еще рассказать, но мы исходили и будем исходить прежде всего из национальных интересов Украины. И то, что вы сейчас так боитесь, это означает, что я больше вас верю в государственный суверенитет Украины чем вы в него верите.

Вы в нем сомневаетесь, а я не сомневаюсь в нем.



Литвин. Анатолій Грязєв, Фракція Соціалістичної партії України. Останнє запитання.



10:53:19

Грязєв А.Д.

Прошу передать слово Вінському.



Литвин. . Йосип Вінський.



10:53:27

Вінський Й.В.

Вінський . Фракцій Соціалістичної партії України.

Микола Янович, я хотів би все-таки з ваших уст чітко отримати відповідь, що ціна на газ і на нафту після підписання цієї угоди і в Росії, і в Україні буде однаковою. Це перше.

І друге. Які би ми тут емоційні виступи не вислуховували, все-таки доказує істину цифра, ми сьогодні не маємо реальних цифр, що з цього Україна одержить і що Україна втратить. І хочете ви цього чи не хочете, для того, щоб голосування в Верховній Раді, позиція в Верховній Раді депутатів була адекватною, ми маємо отримати широкі розрахунки.

Цих розрахунків немає на сьогоднішній день. Треба, щоб вони були, і тоді вам буде простіше вести розмову, і нам буде простіше приймати рішення. Я просив би вас чітко дати відповіді на цих два питання: будуть розрахунки, і яка буде ціна на нафту? Без емоцій.



Азаров М.Я. Уважаемый Иосиф Викентиевич! Я стоя на этой трибуне, ответственно заявляю, что если не будет единых цен на энергоносители, не будет и единого экономического пространства. Это любому экономисту понятно и ясно, любому.

Теперь второе. Нам говорят, что что-то препятствует нашей европейской интеграции. Я задаю себе вопрос простой и понятный: Почему мы так ратуем за сторонняя единого экономичного простора с Португалией, с которой имеем крохотный товарооборот и не ломаем голову, как нам ликвидировать отрицательное сальдо платежного баланса в Россией и с этими четырьмя странами?" Мы имеем минус 2,7 миллиарда долларов отрицательного сальдо платежного баланса по внешней торговле. Вот, Иосиф Викентиев, наш расчет. С Россией только за 6 месяцев этого года мы имеем минус 1,9 миллиарда долларов отрицательного сальдо нашей внешней торговли. Разве это не достойная цена за создание такого механизма.

Поэтому мы вступили в эти переговоры, исходя из понимания выгод для Украины, участия в общем рынке вот этих четырех стран, прежде всего выход.

Конечно, никто из наших участников переговоров не согласится на односторонние уступки, это абсолютно очевидно. Должны быть взаимные комментаторы, должны быть взаимные меры. Все это, если мы реально хотим процветания и экономического развития, мы должны будем разработать уже на следующих этапах. Потому что, еще раз подчеркну, это соглашение только открывает путь. В чем его смысл?

Четыре стороны сели и поставили перед собой вопрос: что мешает развитию нашей экономики? Мы сейчас находимся на стадии экономического роста, а я бы сказал, заполнение уже имеющихся производственных мощностей. Куда мы будем дополнительные 7-8 процентов ВВП, на какие рынки мы будем выходить? Вот над чем ломали голову мы - как обеспечить выход наших товаров, который бы обеспечивал источниками экономическое развитие страны, потому что надежда на внешние инвестиции - за 12 лет мы получили крохи - иллюзорные. Значит, максимально надо содействовать развитию внешних рынков. Вот Иосиф Викентиев откуда мы исходили, из чего исходили.



Литвин. . Так, дякую, Микола Янович. Час вичерпаний, сідайте, будь ласка. (Ш у м у з а л і)

Я запрошую для співдоповіді міністра закордонних справ України Грищенка Костянтина Івановича. Як ми домовлялися, 5 хвилин, Костянтин Іванович.

Підготуватися міністру економіки та з питань європейської інтеграції Валерію Івановичу Хорошковському.

(ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ)

З позиції уряду? Так це ж урядовці виступають.

Шановні колеги! Давайте привітаємо вже нового міністра закордонних справ та побажаємо успіхів і уважно послухаємо його.

(О п л е с к и)



Грищенко К.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Вікторе Федоровичу! Шановні депутати!

Я дякую за оплески, це моє перше... мій перший виступ у Верховній Раді. І як людина, яка виступає вперше... як людина, яка виступає вперше, я буду доволі стислий в своєму виступі.

Оскільки Микола Янович детально висвітлив бачення питання і насамперед його економічну сторону, я зосереджусь на політично-правовому аспекті. Тим більше, що сам він викликає найбільшу дискусію. Розглядаючи проект угоди по формуванню ЄЕП, ми стоїмо перед складним вибором. Це питання, у якому переплелися багато факторів, пов'язаних, як із зовнішньою, так із внутрішньою політикою.

З формально-правової точки зору це документ, який можна удосконалювати. Про недоліки вже багато заявлялося, в тому числі і Міністерством закордонних справ. Тому я на цьому не буду зупинятися.

Із змістовної точки зору перед нами документ, у якому міститься суттєво привабливий для України момент: зона вільної торгівлі. Усунення перешкод для взаємної торгівлі з державами колишнього СРСР Україна прагнула з перших пострадянських років, коли наші підприємства надовго зупинилися в наслідок зруйнованих економічних зв'язків.

Іван................, я прошу, буквально у мене... Я спеціально зробив півтори сторінки. Думаю, ну, може півтори можна буде вислухати.



Литвин. Ви звикайте і говоріть, звикайте. Це робоча атмосфера. Будь ласка, говоріть.



Грищенко К.І. Дякую. Беру до уваги і виконання.

З політичної точки зору документ викликає і у нашому суспільстві, і у наших західних партнерів певні питання. Нам важливо втримати баланс інтересів в Україні на тій лінії, що відділяє відновлення зруйнованих економічних зв'язків від відновлення зруйнованої союзної держави.

Переконаний, що всі кроки по реалізації угоди ми маємо звіряти з курсом на європейську інтеграцію. Зона вільної торгівлі - це та економічна риска, яка нас влаштовує. Наші подальші дії, я переконаний, залежатимуть від того, наскільки нам вдасться реалізувати цей проект і наскільки наші партнери будуть здатні іти на зустріч нашим інтересам у сферах, де раніше такої готовності попри всі зусилля України не спостерігалося. За будь-яких умов всі наші подальші кроки Україна має здійснювати відповідно до визначеного Президентом та Верховної Ради України стратегічного курсу на європейську інтеграції.

Ми прийшли до угоди в результаті складного тривалого процесу, про який вже багато писалося, і про який доповів уже сьогодні перший віце-прем'єр. Підписання угоди із застереженнями, суть яких гарантує дотримання норм Конституції України, надасть нам необхідний правовий захист і одночасно створить реальні можливості для формування зони вільної торгівлі.

На мою думку, ситуація навколо єдиного економічного простору прояснила одне. Європейська ідея стала реальністю українського політичного життя. Вона носить свідомий характер для мільйонів українців - від міністрів до студентів. І я переконаний, що ця нова європейська свідомість є запорукою того, що ЄЕП не перетвориться на шлагбаум для європейської України. Адже насправді тільки від нас залежить наше майбутнє. І жодна угода не може обмежити права свідомого вибору українського народу! Дякую. (О п л е с к и).



Засідання веде Васильєв Г.А.



головуючий. Будь ласка, сідайте. Костянтин Іванович, сідайте, будь ласка. Немає запитань, не передбачено.

Міністр з питань економіки і євроінтеграції Хорошковський Валерій Іванович.



Хорошковський В.І.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! В силу того, що Регламент достатньо невеликий, я спробую коротко обговорити ті питання, які, мабуть, хвилюють зал. І вони полягають у наступному. Взагалі давайте відійдемо може від додаткової політизації цього питання і пробуємо поговорити професійно.

Якщо говорити професійно, то от знаєте, зараз виникає питання: ви за ЄЕП чи не за ЄЕП? І я чую з різних боків залу різне до цього відношення. Давайте все-таки, може, вдумаємось в цю абревіатуру, зрозуміємо, що стоїть за нею. І власне тоді кожен із нас може сказати: за що він особисто?

Ми говоримо про економічну інтеграцію. Хто проти? Всі за! Крім того, ми вважаємо, що Росія це дійсно наш дуже важливий партнер, і в цьому плані ми маємо додавати максимальних зусиль для налагодження якомога тісніших економічних зв'язків з Російською Федерацією.

Але економічна інтеграція України має виходити з чотирьох принципів, я хочу просто їх проголосити, якщо будуть заперечення. Економічна інтеграція повинна відбуватися у відповідності з правилами міжнародної торгівлі, визначеними СОТ. Економічна інтеграція не може загрожувати національному суверенітету України. Економічна інтеграція не може порушувати чинне законодавство України, а також економічна інтеграція не може суперечити проголошеному Президентом курсу на європейську інтеграцію. (Оплески) І це - головні умови, з яких Міністерство економіки і уряд, до речі, виходить у своєму баченні.

Ви знаєте, що уряд двічі розглядав цю ситуацію і має певні застереження. В цьому плані ми говоримо лише про професійний рівень спілкування, ні про що більше. Давайте йти далі. Головне питання, яке я зараз почув на протязі виступу Миколи Яновича Азарова: ціни на енергоносії. Шановні колеги, що нам дев'ять років заважало створити зону вільної торгівлі? (Оплески) Є певні питання.

Друге питання. Вважаємо, що ми маємо ціни на енергоносії російські. Вважаємо. Наприклад. Це існує. Ідем далі. Ви знаєте, що головною умовою по стриманню руху Росії до СОТ є ціни на енергоносії? Реальні. І це є питання переговорного процесу, що заважає Росії вступати в Світову організацію торгівлі, тому що перш за все Світова організація торгівлі виходить з рівних конкурентних умов.

Друге питання. Чи вигідно Україні мати сьогодні дешеві енергоносії? На перший погляд, звичайно так, але це злочин перед майбутніми поколіннями, колеги. І я хочу сказати наступне, що якщо ми, дійсно захищаємо економічну позицію України, то ми маємо підтримати все, що піде на користь із цієї угоди, і це абсолютно справедливо. Але хто і як сприймає рух наш до ЄЕП. Якщо ми послухаємо російських політиків, в тому числі, в тому числі найвищого рівня, вони вважають мінімальним рівнем інтеграції митний союз. Ми вважаємо максимальним рівнем інтеграції зону вільної торгівлі. (О п л е с к и)

І я хочу зазначити, що принципом нашої політики має бути реалістичність цілей і виконання взятих на себе зобов'язань.

Підписання документів про ЄЕП в нинішній редакції буде мати певні наслідки і певні проблеми, тому уряд надає застереження. І я просив би зал розглянути ці застереження і підтримати нас в цьому питанні.

(О п л е с к и)

Я хочу, я зазначаю, що уряд провів два засідання і висловив застереження, дав право трьом міністерствам підготувати з цієї позиції зауваження. Ми виконали протокольне доручення уряду. І... будь ласка, нема питань, роздамо.

І останнє, що я хотів сказати: Росія - наш політичний і економічний проблем, у нас сьогодні немає проблем з Російською Федерацією. Підписуючи цю угоду і не виконуючи її потім, і це звучить як аргумент, ми створимо проблеми з Російською Федерацією. Навіщо ми це робимо?

(О п л е с к и)

Тому у мене пропозиція дуже проста: угода про ЄЕП має бути підписана в тих межах і тих рамках, які не суперечать Конституції України, чинному законодавству, міжнародним угодам, і в цьому плані ми будемо рухатися в таку інтеграцію економічного характеру. Я дякую за увагу.

(О п л е с к и)



Головуючий. Сідайте, будь ласка.

Слово надається першому заступнику міністра юстиції України Супрун Василю Федоровичу. Будь ласка.

Заспокойтесь, будь ласка. Міністр у відрядженні. Слухаємо.



Супрун В.Ф.

Міністр перебуває в закордонному відрядженні, шановні народні депутати.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, присутні. У Міністерстві юстиції за дорученням Кабінету Міністрів здійснено правову експертизу проектів угоди і концепції про створення єдиного економічного простору.

На думку Міністерства юстиції, проекти вищеназваних документів у переважній більшості положень відповідають Конституції і законам України. Разом з тим, окремі положення майбутньої угоди і концепції потребують, на думку Міністерства юстиції уточнення з метою приведення положень зазначених документів у відповідність з вимогами Конституції і законів України.

Передусім, якщо говорити про деякі проблемні запитання, то дуже коротко. Це стосується, передусім, статусу єдиного регулюючого органу, який передбачено проектом угоди.

Шановні народні депутати, ну, повірте, я перший раз виступаю в цьому поважному залі, мені досить важко говорити.

(Ш у м у з а л і)

Виходячи з того, що проектом угоди передбачено, що сторони "учреждают единый регулирующий орган, которому они на основе международных договоров делегируют часть своих полномочий, и решение этого органа является обязательными для выполнения всеми государствами-участниками", то у зв’язку з цим необхідно зазначити, що Конституція України не передбачає можливості делегування повноважень державних органів якимось іншим інституціям.

У зв'язку з цим, на думку Міністерства юстиції, статус регулюючого органу потребує уточнення у підписанні цієї угоди, уточнення з точки зору того, що у проекті угоди стосовно статусу, проти якого ніхто не заперечує, як можливої інституції, має бути цей статус приведений з положеннями Конституції з точки зору того, щоб він відповідав положенням про непердбаченість Конституції, можливості делегування якихось повноважень на рівень інших органів ніж визначення Конституцією України.

Друге питання стосується можливої заборони застережень, які будуть міститися у майбутніх угодах. Ну, на нашу думку, це положення також потребує певного уточнення, це виходячи з того, що Віденська конвенція про право міжнародних договорів, вона не виключає можливості застережень стосовно певних договорів. Віденська конвенція допускає, що конкретний договір може містити заборону застережень, але це не поширюється на договори майбутні, про які ще сторонам не відомо. Це те уточнення, яке може бути зроблено відповідно до угоди.

І ще одне питання, яке на нашу думку заслуговує увагу, це виходячи із курсу України на європейську інтеграцію, необхідно посилити положення угоди, де мова йде про необхідність дотримання принципу міжнародного права, з посиланням на необхідність узгодження позиції з законодавством ЄЕС.

Оце, власне, 3 позиції, які на думку Міністерства юстиції підлягають уточненню і можуть бути предметом певних застережень при підписанні цієї угоди.

Хотів би також наголосити при цьому, що угода може бути підписана і без застережень, але потім при наданні згоди Верховною Радою на обов'язковість цієї угоди необхідно враховувати положення статті 9-ї Конституції України, де у такому випадку потрібно відповідний висновок Конституційного Суду України. Дякую за увагу.



Головуючий. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає голова Комітету з питань європейської інтеграції Тарасюк Борис Іванович, будь ласка.

Ми проголосували порядок проведення, ніяких питань з процедури, 258 голосів. Будь ласка, Борисе Івановичу.



11:14:37

Тарасюк Б.І.

Дякую. Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Хотів би перш за все звернути увагу на використання державної мови всіма державними посадовцями.

Миколо Яновичу, я рахую, що ви людина мудра, освічена і здатні оволодіти українською мовою. ( О п л е с к и)

Теж саме стосується і переданим урядом Верховній Раді проекту Угоди російською мовою.

9 вересня на засіданні Комітету з питань європейської інтеграції було обговорено проект цієї угоди. Присутні учасники комітету одноголосно зазначили, що документ суперечить статтям 5, 19, 75 і 106 Конституції України. Відносно того, що єдиним джерелом влади в Україні є український народ, відносно необхідності виконання всіма державними службовцями Конституції і законів України, про неможливість передачі повноважень Верховною Радою і Президентом України.

Члени комітету зазначили те, що угода суперечить положенням, щонайменше двом положенням, Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Союзом, статті 4 і 51 щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом і щодо адаптації або гармонізації законодавства України до законодавства Європейського союзу.

Крім того, ми дійшли висновку, що дана угода в разі її підписання і набрання чинності, суперечить закону про концепцію загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу, яку ми з вами схвалили. Не кажучи вже про те, що ця угода суперечить численним указам Президента щодо європейської і євроатлантичної інтеграції. Підписання цієї угоди зашкодить процесу вступу нашої держави до світової організації торгівлі.

Хочу нагадати, що ми з вами майже рік тому 28 листопада минулого року в цій залі підтримали курс на європейську інтеграцію, кінцевою метою якого має стати повноправне членство України в Європейському союзі, проголосувавши конституційною більшістю 328 голосів за відповідну постанову.

Крім того, хочу нагадати, що 22 травня цього року Верховна Рада прийняла заяву щодо Єдиного економічного простору. До речі, жоден з представників фракції "Наша Україна" не підтримав цю заяву. Але я звертаюся до представників більшості. В цій заяві говориться про те, що участь в Єдиному економічному просторі не повинна суперечити європейському курсу на європейську євроатлантичну інтеграцію. Багато треба сказати про інші негативні моменти в разі підписання цієї угоди.

По-перше, підписання і набрання чинності угодою суперечить національним інтересам України, її міжнародним зобов'язанням, шкодить іміджу нашої держави та унеможливлює курс України на європейську інтеграцію. Нас запевняють в тому, що угода стосується створення зони вільної торгівлі, насправді угода має всі ознаки митного союзу і спільного ринку.

Відомо, що окремі учасники таких союзів не можуть брати участь в інших інтеграційних процесах.

Далі. Учасники Єдиного економічного простору , відповідно до положень вищезазначеної статті 2 договору, беруть на себе зобов'язання адаптувати власне законодавство у напрямку його уніфікації з іншими членами ЄЕП. Очевидно, що гармонізація законодавства двох різних за своєю направленістю законодавств неможливим.

Далі. Договором про ЄЕП передбачається створення єдиного регулюючого органу і передачі йому повноважень з поступовим розширенням таких повноважень. Рішення цього органу мають бути обов'язковими. Хочу сказати, що попередні розрахунки експертів свідчать про те, що Росія матиме у цьому органі близько 70 відсотків голосів, інші експерти стверджують, що це буде більше 80 відсотків голосів. Отже, рішення будуть прийматися лише Росією.

Щодо відповідей, які ми почули сьогодні від членів уряду. На жаль, я не почув багато відповідей на запитання, які були поставлені в листі Голови Верховної Ради на уряд. Немає економічного і фінансового обгрунтування цієї угоди. Ми не почули відповіді на наперед передані запитання.

Виходячи з усього цього, Комітет з питань європейської інтеграції ухвалив рішення звернутися до Президента з рекомендацією не підписувати цю угоду. У зв'язку з цим члени комітету внесли проект постанови відповідний на ваш розгляд. І ми сподіваємося, що Верховна Рада підтримає цю постанову, номер її 4152-2.

Хотів би звернутися до шановних членів уряду. Ваші попередники утримувалися від втягнення України в аналогічні політичні і геополітичні проекти, як то Економічний союз СНД, Митний союз СНД, а також ЄвроАзС. Не зробіть помилки.

Мої контакти в Європейському парламенті, а також нещодавній візит Комісара Європейської комісії пана Верхойгена, доводить, що у разі, якщо угода про створення ЄЕП має риси митного союзу - це створить серйозні проблеми у стосунках з Європейським Союзом і на шляху до інтеграції, світової інтеграції торгівлі.

Я хочу звернутися до вас, шановні народні депутати і члени уряду. Я застерігаю і попереджаю, у разі схвалення і підписання цієї угоди ви візьмете на себе відповідальність перед українським народом, перед українською історією. У своїй заяві від 9 вересня Народний Рух України зазначив, що підписання такої угоди означатиме зраду національних інтересів. І ми вимагатимемо започаткування процедури імпічменту стосовно Президента і відставки тих членів уряду, які підтримують її підписання. Дякую. (Ш у м у з а л і).



Головуючий. Співдоповідає голова Комітету у закордонних справах Сташевський Станіслав Телісфорович, будь ласка.



11:21:39

Сташевський С.Т.

Шановний головуючий, шановні члени уряду, шановні колеги! У відповідності з Регламентом роботи Верховної Ради за дорученням Голови Верховної Ради України на своєму засіданні 10 вересня цього року Комітет у закордонних справах розглядав проекти постанов Верховної Ради номер 4068, 4106, подані народними депутатами Рудьковським та Матвієнком, стосовно проведення Дня уряду України та парламентських слухань щодо можливості підписання договору між Росією, Україною, Республікою Білорусь і Казахстаном про створення єдиного економічного простору.

У цьому контексті була заслухана інформація міністра економіки та з питань європейської інтеграції Валерія Хорошковського і першого заступника міністра закордонних справ Олександра Чалого. Комітет ухвалив заслухати інформацію Кабінету Міністрів з обговоренням, що ми сьогодні сьогодні і робимо. Висловлю думки, які звучали на засіданні комітету.

Ідея економічної інтеграції на просторі СНД, зокрема створення єдиного економічного простору, не є новою. Про це сказав колега Тарасюк. За період незалежності ми спостерігали декілька спроб створити ефективні механізми економічної інтеграції. Ви всі добре знаєте, як функціонує СНД. У рамках співдружності підписано понад 600 документів, серед них угода про економічний союз від 1993 року. Стан реалізації відомий. Зараз ми тільки намагаємося завершити перший етап - зону вільної торгівлі.

Другою спробою було створення ЄвроАзС, коли п'ять країн поставили за мету створити митний союз. За чотири роки погоджено всього десять митних тарифів, і цей процес все більше пробуксовує, продовжується застосування антидемпінгових процедур та вилучень.

Нагальне завдання економічної інтеграції на теренах СНД, - формулює Україна, - дуже просто. Створення ефективної зони торгівлі. Тобто, іншими словами, збереження традиційних економічних зв'язків на основі нових рамкових умов. І участь нашої держави в переговорах щодо створення нового інтеграційного об'єднання в рамках єдиного економічного простору є нашою черговою спробою знайти механізм застосування принципів вільної торгівлі.

Проте умови участі в єдиному економічному просторі мають відповідати двом ключовим принципам: їхня відповідність національному законодавству, насамперед Конституції України та національним інтересам України. Щодо відповідності Конституції, то дискусія останніх днів вам всім відома. не буду повторювати аргументи, але відзначу: стаття п'ять Конституції встановлює виключний перелік органів, через які народ України як носій суверенітету здійснює свою владу. І це є органи державної влади та місцевого самоврядування. Відповідно будь-яка можливість передати народом України свої суверенні права наднаціональним органам абсолютно виключена, якщо ми не змінюємо положень Конституції.

Іноді питають: а що буде робити Україна, вступаючи до ЄС? Адже там також потрібно віддавати повноваження? Відповідь нам всім відома: ледве не кожної неділі зараз в країнах-кандидатах проходять референдуми щодо вступу до Євросоюзу. Народ кожної країни вирішує: чи приймає, чи не приймає він всі умови, пов'язані з членством ЄС. Очевидно, якщо ми приймемо рішення щодо передачі частки наших суверенних повноважень наднаціональним органам, як це пропонується в проекті угоди про формування ЄЕС, то воно має бути затверджене саме на референдумі.

Торкнуся декількох політичних аспектів. В Україні задекларований стратегічний курс України на євроінтеграцію, він повністю підтриманий Верховною Радою України. Для того, щоб залишитися надійним та передбачуваним партнером, ми не повинні допустити будь-якого сигналу щодо можливості відходу від цього курсу.

У програмі інтеграції України до ЄЕС та посланні Президента України до Верховної Ради "Європейський вибір" створення зони вільної торгівлі та митного союзу з ЄЕС чітко визначені як ключові завдання реалізації євроінтеграційного курсу.

Шановні колеги, тут, в залі, чимало відомих економістів. Впевнений, що вони здатні краще проаналізувати економічні аспекти ЄЕП. Тому зроблю лише декілька ремарок.

Країни, що об'єднані в зону вільної торгівлі, проводять незалежну та суверенну зовнішньоторговельну політику по відношенню до третіх країн. Прийняття рішення про створення митного союзу вимагає повної уніфікації тарифів, тобто вступу до СОТ на однакових умовах. Це означає необхідність перегляду для України вже досягнутих в рамках вступу в СОТ домовленостей, і як наслідок, зведення нанівець багатьох з них, незворотну втрату іміджу, як передбачувано партнерами.

Питання: коли ж тоді ми вступимо в СОТ?

І ще одне: зараз саме Верховна Рада має повноваження на встановлення митних тарифів. Зовсім іншою є ситуація в Росії, де такі повноваження належать уряду. Чи варто на сьогодні відступати від існуючого порядку в Україні?

Шановні колеги, хотів заодно привернути вашу увагу до того, що 22 травня цього року була прийнята заява у Верховній Раді, в якій зафіксовано підтримку заяви президентів чотирьох держав. Разом з тим відзначено, що наша участь в ЄЕП не повинна суперечити реалізації стратегічного курсу на європейську інтеграцію. І тут, у Верховній Раді, ми будемо ратифікувати ці угоди.

Відтак, ми вже зараз маємо забезпечити, щоб цей документ відповідав національному законодавству та інтересам держави. Що це означає практично? Відповідь є досить простою: наша участь в ЄЕП має бути обмеженою створенням та функціонуванням ефективної зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, тобто такої зони, що забезпечила б максимальний ступінь економічної інтеграції з елементами чотирьох свобод: вільне пересування товарів, капіталів, послуг і осіб - і водночас не суперечила Конституції, чинному законодавству України, її стратегічному курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію та вступу до СОТ на умовах, що відповідають нашим національним інтересам.

В цій ситуації ми можемо або відкласти підписання з метою доопрацювання проекту угоди, або зробити при підписанні заяву із застереженнями, в якій чітко зафіксувати позицію України. Формулювання можуть бути різними, над ними нехай попрацюють юристи, але така позиція має бути чітко зафіксована. Така заява розставила б усі крапки над "і" і зняла би усі занепокоєння щодо послідовності нашого курсу. Дякую.

(О п л е с к и)



Головуючий. Шановні колеги, переходимо до обговорення. Від групи "Європейський вибір" - Пєхота Володимир Юлійович.

Ми затвердили процедуру розгляду, 258 голосів.

Будь ласка. (Ви можете висловитися у виступі) Будь ласка, Володимир Юлійович.



11:30:30

Пєхота В.Ю.

Шановний Голово, шановні народні депутати. На жаль, за той час, що дехто був уже не перше скликання в парламенті, навчились говорити, але не навчились слухати інших. І я думаю, що історія нам ще підказує, що ми не навчились прислуховуватись до здорового глузду. Ми думаємо те, що ми кажемо сьогодні - це історично, і це сьогодні повинно бути так, як я кажу. Так давайте звернемося до нашої історії, громадяни політики, народ вже втомився від нашої говорильні, народ вже втомився від того, що за ці 12 років ми не можемо досягти обсягів виробництва, які були в 90-му році - 60 процентів. Тому я, дивлячись на цей лозунг, який написали колеги, повністю підтримую, що ми повинні йти в Європу і Європейський союз - це для нас перспектива.

Але разом з тим ми не повинні відмовлятись від тих економічних відносин з нашими сусідами. Дехто тут боїться, що нас обдурять брати - слов’яни. Європа малює нам перспективу через 10 років, а давайте згадаємо, ми Чорнобиль закрили і хто нас обдурив? Ми знищили стратегічні озброєння і де ті обіцянки, які нам були дані, що нам компенсують і построять житло для військових, і дадуть людям роботу? Ми закрили підприємства в угоду деяким політикам, які казали, що треба зробити поворот так, щоб нам було краще, а нам поки ще не краще. Тому давайте звернемось, ще раз я кажу, до історії і послухаємо один одного, і якщо ми не навчимось слухати, то не буде у нас ніколи нічого доброго.

Можливо ми наробили багато помилок, можливо і те, що сьогодні ми розглядаємо не самий єдиний і не самий найкращий вихід з цього положення. Але я повинен сказати, що поки що йде мова про переговорний процес. І тут я хотів би зауважити тим урядовцям, які сьогодні не займаються урядовою справою, а мітингують. Дивіться, є доручення Прем'єр-міністра, затверджена група високого рівня, в неї увійшли урядовці Азаров, Роговий, Єльченко, Лавринович, Хорошковський.І цим же дорученням була призначена група експертів. На практиці виявилося, що ті міністри, які були повинні захищати інтереси України, відстоювати їх у переговорному процесі, жодного разу не прийняли у цьому участі, посилали своїх заступників і ховались за їх спинами. Ганьба їм, я скажу одне.

І друге. Я розумію сьогодні Зайця, він вболіває за Україну. Але, пане Заєць, ви ж були міністром, ви ж знаєте, що саме у Кабінеті Міністрів виробляється політика, яка повинна враховувати інтереси і підтримки депутатського корпусу. Сьогодні у нас получився перекос, що ми економічні питання перевели на рейки політики і не хочемо слухати один одного.

Уряд має застереження. Ми теж розглядали на нашій депутатській групі і рахуємо, що застереження повинні бути. Я рахую, що і коли в ЄС ми будемо входити, треба теж застереження дати, бо сьогодні наша легка промисловість, переробна промисловість, сільське господарство, воно не готове для ЄС, і нам треба їх готувати, нам треба їх підтягувати до цього рівня. Без застереження неможливо.

Тому наша група пропонує дати можливість уряду закінчити цей переговорний процес. Той, хто має раціональні пропозиції, той, хто бажає приймати участь в цьому процесі, хай внесе їх конкретно, а не мітингує і закликає населення. Якщо ми дійсно вболіваємо за населення, за розвиток економіки і за рівень життя наших людей.



Головуючий. Слово надається Дашутіну Григорію Петровичу, фракція політичних партій Промисловців і підприємців та "Трудової України". Наступний - Ющенко Віктор Андрійович.



11:35:56

Дашутін Г.П.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Депутатська фракція політичних партій Промисловців і підприємців України та "Трудова Україна" послідовно виступає за інтеграцію країни в європейське співтовариство. Я підкреслюю, послідовно виступає за інтеграцію країни в європейське співтовариство. Проте, інтеграція в нього не означає, що з цього моменту без усяких зусиль з нашого боку покращиться стан економіки держави і прийде добробут населення. Необхідно зрозуміти, що тільки завдяки напруженій та чіткій роботі, зосередженій насамперед на національних проблемах України, можливе досягнення рівня життя та економічного розвитку за європейськими стандартами.

Наша головна мета - реальне збільшення доходів на душу населення.

Ні в кого не виникає сумніву, що економічні позиції України в країнах ЄС визначаються її статусом транзитної держави, а також тим, що країн ЄС приваблює можливість користуватися українським ринком збуту та постачальниками сировини. Ані промисловець, ані сільське господарство нашої країни в найближчій перспективі не ціка