От уже шостий місяць порядок денний ради партії "Наша Україна" практично незмінний – "Про хід переговорного процесу...".
Когось цікавить результат, хтось отримуэ задоволення від процесу.
Пригадується, на початку дев'яностих років з'явився термін "перехідна економіка", у сенсі переходу від соціалізму до капіталізму.
З часом, з'ясувалося, що даний термін зовсім не визначає вектору руху, і практично став власною назвою.
Так само можна було б назвати "перехідну" економіку, скажімо, "хороводною".
Давно помічено, що перехідні стани не завжди завершуються переходом, і часто здобувають нову, досить стабільну форму.
Стан "між владою й опозицією" - це не "нашоукраїнське" ноу-хау. За 15 років Україна була очевидцем безлічі подібних ситуацій.
Відмінність у тому, що, здається, сьогодні Наша Україна "зависла" не просто між владою й опозицією, а між красиво намальованою картинкою і жорстокою реальністю.
Боротися за демократію і незалежність і бути при цьому професійною владою – стани хоч і сумісні, але абсолютно різні.
Хвиля пасіонарності, котра призвела до "помаранчевої" революції, покотилася не на схід, як очікували, а на захід. Зараз, судячи з останніх подій, її вплив відчувають на собі Угорщина і Польща.
А що залишилося в нас?
Безліч грабель. Ходити по граблям – наше улюблене заняття.
А ще чомусь пригадується – " Белые пришли – грабють. Красные пришли – тоже грабють "....
Сьогодні в парламенті Блок Юлії Тимошенко органічно зайняв опозиційну нішу, підкріпивши себе підтримкою з боку Верховного Суду.
Комуністи викликають заздрість у будь-яких фінансистів. При мінімальних видатках – максимальний результат на вкладений капітал!
Усе сильніше відчувають дискомфорт без "Нашої України" соціалісти.
Позиція ж Регіонів (якщо це позиція), котра озвучується останнім часом окремими депутатами, спантеличує.
"Універсал уже зіграв свою історичну роль – уряд сформовано. Перестаньте про нього бовкати, потрібно йти далі", - типова риторика регионалов у ці дні.
Але ж більшість громадян і сприйняли Універсал у якості погодженого сторонами маршруту руху.
Якщо це тактика, спрямована на "невхід" Нашої України в коаліцію, то в чому полягає стратегія?
Коаліція з Партією регіонів – це хоч і важкий для обох сторін, але все одно вихід із ситуації. Тому я голосував за рішення ради НСНУ – коаліція з Януковичем за умови повного включення тексту Універсалу в угоду.
Перехід президентської партії в опозицію – повернення до протистояння лівого й правого берегів. І це точно не сприятиме економічному зростанню. Граблі застигли в очікуванні...
Партнерство не може бути простим, особливо якщо при цьому продовжувати риторику 2004-го. Але чи існує інший вихід?
П.С. Користуючись нагодою, передаю вітання всім моїм "активним критикам" на форумі й у коментарях до статей.
Упевнений, що будь-яка чужа думка гідна поваги, навіть якщо вона йде від людини, котра чужу думку не поважає.
Єдине побажання – щоб не уподібнюватися до тих, для яких форум в Інтернеті – як стіна: зайшов, надряпав безадресне слово з трьох літер і задоволений пішов далі – хотілося б крім негатива бачити ваші реальні пропозиції, а також оцінку того, що саме Ви зробили для того, щоб життя в Україні стало кращим.
 |
Автор.
До рішення з'їзду Партії про прийняття заяви про вихід – усе ще діючий член Політради "Нашої України"
А.В. Морозов
