Сергій Горбатюк: За "справою Януковича" ми забуваємо про виконавців в Україні

Олексій Братущак
НВ
15098 переглядів
1
Середа, 23 листопада 2016, 14:51

На столі переговорів у кабінеті керівника Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ лежить цитата Джона Максвела "Важка праця – це накопичення легких справ, які ви не зробили, коли мали зробити".

У Сергія Горбатюка, власника кабінету, легких справ немає. Він з підлеглими розслідує злочини проти Майдану.

У цитаті є певний символ та меседж, який ніби адресується Генпрокуророві. Зі спілкування УП з Горбатюком стає зрозуміло: у нього з Луценком є кардинальні розбіжності у поглядах на шляхи досягнення спільної цілі – засудження винних.

Луценко марить "великою справою Януковича", яка, за ідеєю, мала б об'єднати ряд епізодів злочинної діяльності екс-президента. Горбатюк же вважає, що до суду потрібно подавати окремі епізоди за мірою їх готовності. Зокрема, по Януковичу можна подавати до суду справу Сухолуччя.

Завжди спокійний Горбатюк переходить на емоції не лише тоді, коли згадує Луценка. Також він обурюється роботою суддів та позицією правоохоронців. Перші – гальмують розгляд справ, які слідство передало до суду. Другі – покривають злочинців.

Майже 15 тисяч правоохоронців залучались до подій на Майдані, з них лише 10 осіб дали свідчення. Та й очищення лав міліції під час перетворення на поліцію не відбулося. Ті "беркутівці", які били студентів на Майдані, продовжують працювати, і цими днями забезпечували порядок у центрі столиці.

"Українська правда" зустрілася з Горбатюком напередодні третьої річниці початку Революції гідності.

Це інтерв'ю доповнює матеріал про стан розслідування злочинів проти Євромайдану. І дає більше розуміння: чому українці досі не побачили гучних посадок за криваві злочини.

"Коли буваю на Майдані Незалежності, думаю, чи зробили ми все у рамках слідства, що треба"

ПОЛОВИНА "БЕРКУТІВЦІВ" ПРОДОВЖУЮТЬ СЛУЖИТИ, А КЕРІВНИКОМ У ПОЛКУ СПЕЦПРИЗНАЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ Є ПІДОЗРЮВАНИЙ У СПРАВІ

– Чому за 3 роки після початку Євромайдану майже ніхто не притягнутий до відповідальності? Навіть ті, які отримали вироки суду, мають у більшості випробувальний термін. І вони – це найнижча ланка.

– Вироки отримали 35.

Одноепізодні провадження можуть швидше закінчитися: розслідування, направлення до суду і вирок. Найперші були вироки за фактом знущання над козаком Гаврилюком. Їх зараз 6. У цьому епізоді одні знущались, інші – керівники підрозділів – не приймали заходів до припинення.

Якщо брати результати по високопосадовцях, то обвинувальний акт щодо заступника міністра внутрішніх справ Сергія Лекаря направлено до суду в січні 2015 року. За півтора роки, якби було бажання у судді, можна було б закінчити розгляд.

Лекарю інкримінується ініціювання ухвалення кабміном постанов, якими були незаконно введені на озброєння міліції спецзасоби посиленої дії – гранати з Росії, які не пройшли необхідної в таких випадках експертизи МОЗ, та витрата на ці спецзасоби 1,2 мільйонів гривень МВС.

І от півтора роки справа лежить у суді.

Та ж сама ситуація у справі колишнього керівника КМДА Олександра Попова, яку направили до суду в лютому 2015-го. Ще через 2 місяці – чотирьох командирів "Беркуту" по подіях 30 листопада.

Минуло рік і 9 місяців, але ніхто не спішить призначати засідання і слухати справу.

Така ж ситуація з Єфремовим і ще 2 народними депутатами. Їхні справи щодо фальсифікацій результатів голосування по законах 16 січня направлені до суду у вересні 2015-го року. Досі не відбулося жодного засідання по суті.

– За такої судової системи, чи можливо було створення окремого суду для розгляду справ по Майдану?

– Конституція говорить, що не можуть створюватися надзвичайні та особливі суди.

Потрібно паралельно: і справи розслідувати, і очищувати судову та правоохоронну систему. Головне, щоб це були чіткі й однозначні реагування на кожен випадок незаконних дій суддів.

Ми у своїх провадженням там, де є порушення з боку судді, зокрема, безпідставний самовідвід – подаємо клопотання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності або до звільнення. Такі клопотання ми направляли стосовно 2 суддів у квітні 2015 року. До цього часу їх не розглянуто.

Звичайно, хотілось би, щоб був суд такого рівня, як європейський. Але, нажаль, маємо те, що маємо.

– Давайте по епізодах. Перший – побиття студентів 30 листопада, підозра 16-ти особам. Щодо самих "беркутівців", які безпосередньо били: чи встановлено, хто це був? Чи проходять вони підозрюваними по справі?

– Встановлено.

Безпосередньо виходили на площу 290 "беркутівців". Це 200 з київського "Беркуту" і по 30 з трьох інших областей: Сумський, Черкаський та Луганський. Останні були в задніх рядах і підходили на завершення.

Основну протиправну діяльність чинили представники київського "Беркуту". Особи всіх встановлені.

Єдине що – жоден з виконавців саме побиття не ідентифікований.

– Ці 200 київських "беркутівців" продовжують працювати в правоохоронних органах?

– Десь 50 на 50.

– Тобто, половина залишилася в полку спецпризначення громадської безпеки?

– Так. Тут питання дійсно важливе.

Дуже складно потерпілим ідентифікувати тих, хто їх бив. Вони були в масках, шоломах, в темний час. Навіть по відео. У нас було декілька відео, які ми намагалися по портретознавчій експертизі ідентифікувати, але експертиза не дала результату.

Тому важливим стають показання тих, хто брав участь у побитті. Нехай, ти бив, ти злочинець, ти не хочеш давати проти себе свідчення. Але ж поруч були десятки тих, хто мав би свідчити про ці протиправні дії. Проте жодних свідчень, що "я був свідком того, що мій колега неправомірно застосував спецзасіб" – на жаль немає.

Однак ці правоохоронці продовжують працювати.

– І керівником у них є Андрій Дидюк, який проходить по справі?

– Він уже підсудний.

– Підсудний. І він залишається працювати?

– Так.

"Жодних свідчень, що "я був свідком того, що мій колега неправомірно застосував спецзасіб" – на жаль немає. Однак ці правоохоронці продовжують працювати"

РОЗПОВІДЬ ПРО РОЗДАЧУ НАБОЇВ ОЗНАЧАЄ, ЩО ТОЙ, ХТО РОЗДАВАВ, З КЕРІВНИЦТВА МІЛІЦІЇ, ЗАВІДОМО БУВ НАЦІЛЕНИЙ НА ВБИВСТВО

– По 1 грудню, побиття на Банковій. Яка ситуація з розслідуванням цього епізоду?

– Там теж повідомлено про підозру й оголошено в розшук керівників МВС та київської міліції.

Закінчено слідство по начальнику управління громадської безпеки М., якому інкримінується і 30 листопада, і 1 грудня. Тобто – організація побиття майданівців на виконання вказівок керівництва і незабезпечення охорони бійців Внутрішній військ. Мається на увазі, що тривалий час ВВшників били, вони без щитів стояли, ніхто не вживав ніяких заходів до їх захисту.

Далі. Командир батальйону Харківської області, якому інкримінуються і події 18 лютого, обвинувальний акт до суду направлений. Потім заступник командира роти Київської області та інспектор управління громадської безпеки Києва.

Стосовно інспектора вже вирок є. Він стояв поруч із "беркутівцями", які били, але не брав участі у побитті.

– Ці "беркутівці" так само продовжують працювати у правоохоронних органах?

– Так. Підлеглі згаданих осіб.

Ті, хто притягнуті до відповідальності, не працюють. А підлеглі, які безпосередньо били, але не ідентифіковані – у своїй більшості продовжують працювати.

Але ми продовжуємо роботу стосовно ідентифікації. Командири теж не кажуть, хто саме з їхніх підлеглих застосовував насильство.

– Як Ви ставитесь до тези, що "беркутівці", які були в АТО, – вже спокутували провину, відпрацювали на Батьківщину, і їх потрібно амністувати?

– Звичайно, що треба враховувати.

Єдине, що ми не розуміємо… Наприклад, людина каже: я під час Майдану застосовував спецзасоби, наносив не тяжкі тілесні ушкодження. Начебто, ти підлягаєш кримінальній відповідальності. Але ти визнав провину, ти маєш заслуги – був в АТО. Без проблем. Ми по тобі закриваємо кримінальне провадження наприклад по амністії. Тут є логіка.

А коли ми говоримо, що ми не знаємо, що він вчиняв, можливо, він до вбивства причетний, але він працює далі, – амністувати? За що? Не знаємо, за що.

– Ще один епізод – перші загиблі на Грушевського, починаючи з Нігояна. Адвокати родин Небесної Сотні кажуть, що це "абсолютно провальний епізод в плані розслідування".

– З точки зору того, що злочин не розкритий – однозначно, це мінус для слідчих.

Єдине, що це не справа, яку відклали в сторону і взагалі цим не займалися. Розслідування велося, ведеться і буде вестись, допоки не розкриємо. Я не можу гарантувати, що злочин буде розкритий. Але та робота, яка ведеться, здається, має закінчитися як мінімум суттєвим звуженням кола підозрюваних.

Там були складнощі. Експертизи по нашаруванню на одязі, які проводилися взимку 2014-го, в усіх трьох випадках давали висновки: "Постріли вчинені з відстані до 3 метрів".

Читайте також
10 злочинів проти Євромайдану. Як триває розслідування
Сергій Горбатюк: Мета не тільки притягнути винних, а й очистити правоохоронні органи
Сергій Горбатюк: Ми близькі до завершення справи Межигір'я
Немає відео безпосередньо моменту вбивства Нігояна, Жизневського і Сеника. Є до чи після цих вбивств. І на цих відео, як і за показами свідків, – найближчі міліціонери були на відстані десь 30 метрів. Це виключало можливість пострілів з боку правоохоронців.

За таких обставин які версії висуваються? Або провокатори, або переодягнені чи міліціонери, чи представники влади, або свої.

З урахуванням того, що патрони для зупинки транспортних засобів поставляються тільки в міліцію – а саме цими набоями були вчинені вбивства Жизневського і Сеника – це вказувало на те, що все-таки можуть бути причетні правоохоронці.

Тому півроку тому ми провели повторні експертизи і встановили, що перші висновки про відстань – неправильні. І це допомогло рухатися далі.

В одному випадку є вже підрозділ, який ми підозрюємо у застосуванні зброї.

– Один з керівників підрозділу "Беркуту", Шаповалов пішов на співробітництво зі слідством. Наскільки це допоможе розслідувати епізод 18 лютого?

– По-перше, такі свідчення (Шаповалова – УП) важливі для розслідування. Розповідь, наприклад, про роздачу набоїв, означає, що той, хто роздавав, з керівництва міліції, завідомо був націлений на вбивство.

По-друге, такі показання – це як приклад для інших правоохоронців і "беркутівців "зокрема.

У нас за весь час це буквально одиниці, і в переважній більшості це правоохоронці, які вже перебувають під слідством.

ПОРАНЕННЯ МІЛІЦІОНЕРІВ БУЛО ЛИШЕ ПРИВОДОМ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ РОТИ САДОВНИКА. ЦЕ НАЧЕБТО РОЗВ'ЯЗАЛО ЇМ РУКИ

– Повертаючись до 20 лютого. У нас зараз на лаві підсудних лише беркутівці з так званої "чорної роти" Садовника. Але їхній підрозділ з'явився на Майдані приблизно о 9-й ранку, а вже до цього часу були поранені від вогнепальних пострілів протестувальники.

– Так, там дійсно були встановлені та перевіряються обставини про застосування зброї – як протестувальниками, так і представниками правоохоронних органів. На той час з боку правоохоронців вже було троє загиблих і 20 отримали вогнепальні поранення.

Тобто, велася стрільба і по правоохоронцях – і правоохоронці, які там перебували, також застосовували зброю: в основному, помпові рушниці та світлошумові й газові гранати.

– І хто, за версією слідства, стріляв? Якщо "чорної роти" Беркуту ще не було.

– Там стояли декілька підрозділів, які у нас ідентифіковані. Потім надійшла команда відходити – вони всі відходять. І потім заходить спецрота "Беркуту".

– По загиблим правоохоронцям. 18-20 лютого вбито 13 осіб, зранку 20 лютого – троє. Чи встановлено, хто їх вбив?

– Встановлені – можливо не всі, а частина осіб, які перебували в той час в тому місці, звідки велась стрільба.

За результатами слідчих експериментів встановлено, що більшість поранень були здійснені з консерваторії. Але частина – зі сторони барикад на Майдані, які фронтально виходили до стели.

У нас встановлені особи, які перебували в консерваторії. Водночас є той же Бубенчик, який давав покази з цього приводу.

– Чи підтверджувалася інформація Бубенчика?

– Ті покази, які він давав, не відповідають фактичним обставинам. Місце, звідки, як він каже, робилися постріли – допустиме. Але як виглядав той, в кого він стріляв, де він знаходився – з показань Бубенчика не відповідає тому, що було в дійсності. А на слідчий експеримент він так і не з'явився.

Так само і Парасюк – до сьогоднішнього дня на допит не з'явився. Він давав інтерв'ю, але не нам, в якому вказував, що в той час він там перебував.

– То хто ті люди, які стріляли в правоохоронців?

– Є певне коло осіб, які перевіряються на причетність до вчинення пострілу. Частина з них ідентифікована.

Знову-таки, тут можуть пролунати звинувачення, що правоохоронці переслідують майданівців. Але наше завдання – не займати будь-чию сторону, а розслідувати об'єктивно.

Тим більше є закон про амністію, який не дозволяє притягати до відповідальності і навіть розслідувати провадження за статтею "посягання на життя працівника правоохоронного органу".

Це важливо, тому що саме застосування зброї у бік правоохоронців створило підстави для появи роти Садовника. Це начебто розв'язало їм руки.

При цьому керівництво, яке ухвалювало рішення використати роту Садовника, жодним чином не ставило завдання захищати правоохоронців.

Поранення міліціонерів було лише приводом для того, щоб застосувати зброю до невизначеного кола осіб. Щоб таким чином максимально залякати тих, хто бере участь у акціях протесту.

Вони вийшли до Жовтневого палацу – і застосовували зброю до тих, в кого її не було.

НА СЬОГОДНІ САМЕ ТОЙ СНАЙПЕР, ЯКИЙ НА ВІДЕО ЛЕЖИТЬ НА БРУСТВЕРІ ЗІ СНАЙПЕРСЬКОЮ ГВИНТІВКОЮ – НЕ ІДЕНТИФІКОВАНИЙ

У 2014-му році багато і активно говорили про снайперів. Зараз є інформація, чи були вбиті учасники Євромайдану пострілами снайперів?

Так, є.

Виявлені кулі, які застосовуються у снайперській зброї, калібру 7,62×54. В автоматах Калашникова, які були на озброєні спецроти – 7,62×39.

Водночас, у тому ж самому загоні спецроти "Беркуту" був боєць зі снайперською гвинтівкою Драгунова. Він також присутній на відеозаписах. І саме розрізану снайперську гвинтівку Драгунова потім було знайдено на Жуковому острові. Зараз продовжується експертиза.

Ще на відео, ми бачимо, на бруствері лежить боєць зі снайперською гвинтівкою. Він діяв узгоджено саме з цією спецротою. Тобто снайпер не був окремо – вони разом відступали. Вони його прикривають, відступають, потім на сніжну барикаду лягають, один зі снайперською гвинтівкою Драгунова, один з іншою снайперською гвинтівкою. І далі вже відступають за бетонну барикаду.

Але маємо ситуацію, що на сьогодні саме цей снайпер не ідентифікований. Це може бути з числа тих же "беркутівців", а може бути й із Внутрішніх військ, які там також були, чи інших підрозділів.

– Наливайченко озвучував версію про росіян. Потім йому закидали, що він не передає відповідні докази до ГПУ, а робить політичні заяви та піариться на цьому. Щось змінилося?

– Наливайченко жодних документів щодо участі російських снайперів не передавав.

Висновок, про те, що там начебто могли бути російські снайпери, зроблений ним з єдиного факту: 20 лютого о 19-й годині приїхала група ФСБшників 6 осіб і Сурков. ФСБшників поселили на базі СБУ за містом. І наступного дня хтось із охоронців тієї бази заходив до кімнати, у якій жив працівник ФСБ, і бачив чемодан, який, за його припущенням, міг містити всередині снайперську зброю.

Це був єдиний момент зі словом "снайпер". Нічого іншого він не передавав.

Але це не означає, що так званого російського сліду не було.

Постійно ми бачимо – грудень, січень, лютий – приїзди працівників ФСБ, їхні зустрічі з працівниками СБУ, збирання матеріалів. Працівникам СБУ навіть були вручені повідомлення про підозру Військовою прокуратурою у тому, що вони передавали дані у ФСБ відносно цих подій.

Приїзди того ж самого Суркова розглядаються як певний вплив на керівництво України під час тих подій.

Єдине – вплив на що? На здійснення якихось дій чи якійсь поради, чи якісь консультації?

Наразі в нас перевіряється версія, чи не представники РФ спровокували саме такий варіант – розстріл майданівців, який би не дозволив помиритися сторонам? Після розстрілу в країні вже не могло бути миру з владою.

Саме про це ми зараз переконуємо Міжнародний кримінальний суд у Гаазі – щоб прокурор прийняв рішення про взяття до провадження справи по Майдану, тобто по протидії протестним акціям – у справу по подіях в Криму та на Донбасі.

Ми вважаємо, що ці події можуть бути між собою пов'язані – перехід від Майдану до Криму та Донбасу.

"Ми переконуємо Міжнародний кримінальний суд взяти до розгляду справи Майдану, Криму та Донбасу"

БУДЬ-ЯКА ВЕРСІЯ ЯНУКОВИЧА БУДЕ ВАЖЛИВОЮ. ТОМУ ЩО МИ ПОЧНЕМО ЇЇ ПЕРЕВІРЯТИ НА ВІДПОВІДНІСТЬ ОБ'ЄКТИВНИМ ОБСТАВИНАМ ТИХ ПОДІЙ

– До епізоду 20 лютого. У суді над 5-ма "беркутівцями" вдалося домовитись про допит Януковича шляхом відеоконференції. Чого ви очікуєте від його свідчень?

– Складно очікувати якихось суттєвих результатів. Тому що на лаві підсудних сидять прості "беркутівці", які явно не контактували з колишнім президентом. Та ж середня ланка, яка за версією слідства була ретранслятором злочинних вказівок – це й керівництво київської міліції, і МВС – також перебуває в розшуку.

Цей допит здійснюється саме для об'єктивності. Захист "беркутівців" клопотав про допит колишнього президента, який, як вони вважають, має пролити світло на роль "Беркуту". Якщо цей допит відбудеться, то це є корисним.

На запити слідства про проведення слідчих дій є відмова від РФ: мовляв, це не може бути виконане через ознаки політичних переслідувань. З таким самим формулюванням нам відмовили на запит про екстрадицію.

Ми ставили питання й про те, як Янукович прибув на територію Російської Федерації, який має зараз статус, чи він громадянин, чи має статус мігранта, чи біженця, де проживає, чи відповідає дійсності адреса проживання в Ростові, яку надали адвокати?

Відповідь завжди була однакова: з урахуванням Європейської Конвенції про надання міжнародної правової допомоги – вони не можуть виконати наш запит через ознаки політичних переслідувань.

Хоча будь-яка версія Януковича стосовно тих подій, яку він висловить для власного захисту, буде важливою. Тому що тоді ми почнемо її перевіряти на відповідність об'єктивним обставинам тих подій.

– Ви, напевно, чули ці заяви Генпрокурора Юрія Луценка, що він буде ходити до суду по справі Януковича. Коли буде ця відеоконференція, чи прийде до суду Генпрокурор?

– Однозначно ні. Він не є держобвинувачем у цій справі.

Як на мене, Генпрокурору загалом варто максимально відсторонитися від будь-яких процесуальних дій у справі, що стосується Януковича – адже в останнього є підстави звинувачувати Луценка, що він є зацікавленою особою. Він постраждав від колишнього президента.

Друге – у багатьох подіях Майдану Луценко може виступати як свідок. Це теж не дозволяє займати функцію державного обвинувача.

 
"Луценку варто максимально відсторонитися від будь яких процесуальних дій у справі, що стосується Януковича"
гпу

ДО ПОДІЙ НАВКОЛО МАЙДАНУ ЗАЛУЧАЛИСЯ 15 ТИСЯЧ ПРАВООХОРОНЦІВ, А ВІДНОСНО ПРАВДИВІ ПОКАЗАННЯ ДАЛИ, МОЖЕ, ДЕСЯТЕРО

– У звіті Міжнародної дорадчої групи Ради Європи йдеться про системні перешкоди, які чинили працівники МВС. Чи є справа щодо перешкоджання розслідуванню?

– Є провадження, воно нами було зареєстроване ще у березні 2015 року. Знову ж таки – знищення документів, приховування інформації, та сама ж експертиза по кулях.

Перша експертиза дала інформацію, що кулі з тіл потерпілих не співпадають з відстрілами куль зі зброї спецроти "Беркут". І це нас більше року вело в іншу сторону. Ми шукали, яка інша зброя була на тому місці.

Водночас слідство у справі умисної протидії розслідуванню веде окреме управління, створене ще Шокіним у квітні 2015 року. Але жодних результатів за цей час ними не здобуто, крім викликів на допити наших слідчих.

З боку керівництва ані МВС, ані СБУ не проводиться жодної роботи стосовно того, щоб виявляти всередині структур осіб, які тим чи іншим способом протидіяли протестним акціям.

– З весни 2014-го у нас незмінний міністр внутрішніх справ. Яка його роль у тому, що МВС системно перешкоджає розслідуванню? Він не може нічого зробити? Чи навпаки – покриває тих, хто цим займається?

– На той час, коли ці висновки робилися (звіт Дорадчої групи РЄ, березень-2015 – УП), вони обґрунтовувалися тим, що не виконувалися ряд доручень підрозділами МВС. Наприклад, незабезпечення явки тих самих "беркутівців" на допити – коли слідчі викликали "беркутівців" на допит, їх відправляли на Схід.

Ми маємо ситуацію, що до подій навколо Майдану залучалися 15 тисяч правоохоронців, а відносно правдиві показання дали, може, десятеро. А 14.990 – нехай не всі були свідками, але хоч якийсь неправомірний наказ кожен чув!..

Коли йшла переатестація правоохоронців, ми бачили від журналістів і адвокатів родин Небесної Сотні, які брали участь в комісії, позицію: якщо ти в минулому був свідком злочинів і не розказуєш про них, покриваєш свого друга чи колегу – тобі не місце у правоохоронних органах.

Вони ці питання ставили. І десь до 2 десятків людей вони нам направляли. Але більшість з тих, хто до нас приходив, свідчень не давав.

Це свідчить про те, що вони не бояться журналіста й адвоката.

Вони боялися б, якби це була тверда позиція керівництва: у нас працюватимуть тільки ті, хто не приховує злочинів і не ховає голову в пісок.

– Тобто, такої чіткої позиції Авакова ви не побачили?

– Ні. Ми писали навіть листи, вже на Хатію Деканоідзе, коли ця атестація проводилася: давайте координувати нашу діяльність для виявлення тих правоохоронців, хто міг бути причетний до подій на Майдані.

Згода була отримана – але такої роботи не велося.

 
"Аваков не продемонстрував чіткої позиції, що в правоохоронних органах працюватимуть тільки ті, хто не приховує злочинів"
МВС

НІХТО НЕ МОЖЕ ЧІТКО СКАЗАТИ, В ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ЧИ ЩО ВХОДИТЬ ДО "ВЕЛИКОЇ СПРАВИ ЯНУКОВИЧА"

– Після засідання антикорупційного комітету ВР 9 листопада 2016 року голова комітету Єгор Соболєв заявив, що за Юрія Луценка розслідування справ щодо злочинів проти учасників Євромайдану просувається гірше, ніж за Віталія Яреми. Ви щось подібне відчуваєте?

– По фактажу буду говорити.

У чому плюс – Луценко забезпечив технікою, яку просили. Але з точки зору організації роботи, то більше мінусів, ніж плюсів.

Одразу після призначення Луценко ми озвучили проблему: у нас постійно виникали незрозумілі ситуації із заступником Генпрокурора Столярчуком – не було належного сприяння роботі. Відповідно, стояло питання: або іншого заступника призначити, або якось виокремити нас.

Луценко пообіцяв підпорядкувати наш підрозділ на мене. Натомість був створений департамент, який знову був підпорядкований Столярчуку.

Скажу так: будь-які реорганізації пригальмовують рух вперед. Було управління – став департамент. Усі виводяться за штат, слідчі перепризначаються, пишуться рапорти, багато іншої паперової роботи. Не було потреби в тому.

Була потреба, щоб заступник Генпрокурора був зацікавлений в належному розслідуванні цих справ.

– А Столярчук зацікавлений?

– На словах усі зацікавлені, а на ділі того не видно.

На мене кладуть усю відповідальність за результат, а кого мені призначають?

Начальник слідчого управління – Басов, начальником прокурорського управління ставлять Андрєєва. Не повинні вони бути на цих посадах – казав Генеральному, це на шкоду розслідуванням. Відповідь була: "Ні, вони залишаться".

Було таке, що я два місяці потрапити не міг...

– До Луценка?

– Так. Особливо це проявилося після того, як я написав доповідну, що не можна застосовувати цей закон про так зване заочне розслідування, тому що він містить багато порушень Конституції і міжнародних конвенцій – а відповідно, несе загрозу для розслідування. Він створить підстави, щоб вироки, які винесені за цією процедурою, обов'язково будуть скасовані.

І після того Луценко перестає мене приймати.

Що ж далі? "Ми хочемо велику справу Януковича до суду направити".

Я кажу: це неможливо у запропонованому вами форматі так званої "великої справи". Нинішній КПК має такі норми щодо строків слідства, що коли ви об'єднаєте ці справи щодо Януковича та інших – то все, строки вже накрилися, їх вже немає!

Але той же Матіос, Столярчук, Басов – Луценку кажуть: "Горбатюк говорить дурниці, ми Вам все зробимо". І тільки я начебто є перешкодою. Хоча вони так точно мають усвідомлювати всі ризики.

Окрім проблеми строків слідства, для завершення розслідування проваджень щодо колишніх керівників держави, є ще проблематика закону про так звану заочку (заочне засудження – УП). Її використання без змін в закон – це прямо на шкоду. Але слухати мене не хочуть.

Луценко показав собі ціль, що "Ми притягнемо Януковича" – але суть моїх зауважень у тому, що я наголошую: це треба зробити так, щоб потім не отримувати виправдувальні вироки виключно через грубе порушення процесу чи прав його учасників.

До речі, зараз вже не стоїть мета направити "велику" справу.

– Велика – це мається на увазі створення злочинної організації?

– І створення, і діяльність злочинної організації. Але ніхто не може чітко сказати, в чому полягає – не загальні фрази, а конкретні провадження – чи що входить до великої справи Януковича.

Є бажання "щось велике" до суду направити – а що саме, питання? Ця ідея – за будь-які ціну направити якусь велику справу по екс-високопосадовцях – як на мене результату не принесе, але вже нашкодила, і далі це триває.

На сьогодні керівництво вже зрозуміло, що об'єднувати – це дійсно втратити строки слідства дійсно. Зараз будуть до Верховної Ради звертатися за змінами по строках слідства, по "заочці", інших змінах. Погодилися з моїми доводами.

Є ще проблема судового розгляду таких великих справ. Якщо ви все в купу зіб'єте, ця справа буде 10 років розглядатися, у кращому випадку.

Ось є завершений епізод – Сухолуччя, там є підозра Януковичу. Змініть закон про заочне судочинство, щоб він був без юридичних "мін сповільнення дії" – і направляємо до суду.

Один епізод – заволодіння державним майном. До півроку може розглядатися у суді. І якщо отримується вирок до 12 років і конфіскація усього майна – Межигір'я пішло в державу, усе, що заарештовано на цей час, пішло в державу.

Умовний Янукович засуджений – і спокійно розслідуйте усі інші епізоди, в тому числі й "злочинну організацію".

Але – "ні, я хочу велику справу". Для чого вона потрібна? Краще б керівництво покращило організацію роботи по розслідуванню справ щодо колишніх.

Зараз у мене складається враження, що зосереджуючи сили на завершенні слідства по заочній процедурі щодо Януковича, якому з урахуванням відмови в екстрадиції не холодно і не жарко від цього – одночасно забуваємо (чи припиняємо) про розслідування щодо тих, хто є на території України – безпосередніх виконавців вчинення злочинів, середньої ланки, та й окремих високих чинів.

Більше на таке схоже.

Олексій Братущак, УП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 195.242.80.---val mashtak 23.11.2016 22:07
Ключевым звеном кремлевского Шатуна является захлестнувший всю Украину и вал наркомании. "Закладчики" наркоты и их клиенты едва ли не плотными колоннами, совершенно не таясь, шныряют по улицам всех украинских городов. Одни непрерывно делают "закладки" зелья, другие, не таясь, непрерывно ищут эти "закладки" под лавочками у подъездов домов, в водосточных трубах, у детских песочниц, на спортивных площадках, в цветочных клумбах… СБУ делает вид, что это ее не касается. Полицействующие уроды – тем более! Не далее как вчера в этой связи Ольга Фреймут в своей программе "Новый инспектор Фреймут. Города" на канале 1+1 показала мэрствующего в Херсоне урода. Она ему про разгул наркомании в Херсоне. Он ей в ответ про... отопительный сезон. Невдомек уроду, что с таким подходом скоро будет не до отопительного сезона. Еще большими дебилами в сравнении с мэром, предстали в программе Фреймут приехавшие в великом множестве по ее звонку для изъятия "наркозакладки" полицействующие в Херсоне дебилы.
Усі коментарі
Глава ДТЕК: Ми люди виховані, щоб не відкривати двері в міністерство ногами, відкриваємо руками
"Їх тут немає". Військові втрати Росії на Донбасі. Частина 1
Що СБУ шукала в Dragon Capital
Скільки коштує вести бізнес в Україні
Усі публікації