Один день з Андрієм Садовим. Як мер Львова працює в "сміттєвій блокаді"

Марія ЖартовськаМария Жартовская
38314 переглядів
5
Четвер, 9 лютого 2017, 12:33

Сизий ранок у зимовому Львові.

З триповерхового приватного будинку, що на вулиці Стрілецький, виходить мер міста Андрій Садовий.

На роботу, до будівлі міськради на площі Ринок у центрі Львова, Садовий збирається йти пішки.

Від його будинку, що тричі фігурував у новинах – через два обстріли у липні й грудні 2014 року, а також кинуту у двір гранату в жовтні 2015 року – пішки 20-25 хвилин.

Садовий каже, що телефонував президенту Петру Порошенку і розповів про можливі провокації якраз напередодні гранати.

Я озвучив йому прізвище людини, яка причетна до виконання замовлення обстрілів мого будинку. Цей високопосадовець працює в спеціальних службах. Інформацію я отримав з надійних джерел, – неохоче розповідає Садовий, додаючи, що новими фактами у цій справі не володіє.

Ми йдемо засніженими вулицями Львова. На годиннику близько восьмої ранку, місто вже прокинулося і в центрі людно, львів'яни поспішають на роботу.

Садовий, якого не супроводжує охоронець, розповідає, що любить ходити на роботу пішки. Це допомагає йому "складати думки до купи". Так само, як і плавання. Мер любить великі басейни й може пропливти півтора км за раз.

Останні років п'ять я майже не їм м'яса. Раніше дуже любив качку, така вона мені була смачна! А зараз вживаю більше овочів, каш. Просто з віком розумієш, що м'ясо перестало приносити користь здоров'ю, – продовжує розповідати про здоровий спосіб життя Садовий.

Ми зупиняємося на перехресті на одному зі світлофорів. Дивлячись на кількох людей по той бік вулиці, мер терпляче чекає на зелене світло.

Приблизно 50% людей порушують правила, а 50% ні. Тож мусиш показувати приклад, – говорить він.

Дорогою перехожі впізнають Садового і вітаються з ним.

У якийсь момент ми проходимо повз порожні сміттєві баки. Дивлячись на них, мимоволі згадуються минулорічні події на Львівщині, а саме – пожежа на одному з найбільших і найстаріших сміттєзвалищ, Грибовицькому, під час якої загинули троє рятувальників і зник безвісти комунальник.

Протягом восьми місяців після тієї пожежі Садовому не вдавалося вирішити питання ані з новою ділянкою для полігону для твердих побутових відходів, ані з фінансуванням його облаштування, ані з будівництвом сміттєпереробного заводу.

Це штучна провокація. Спочатку відбувся свідомий підпал, завдання якого – заблокувати вивіз сміття зі Львова. Можу по-різному це аналізувати, але думаю, що з часом ми дізнаємося в цьому питанні більше правди, – говорить Садовий, чий імідж прогресивного європейського мера постраждав через довгограючу сміттєву тему.

Ситуація з вивозом сміття та її політичне підґрунтя – одна з причин, чому "Українська правда" наприкінці 2016 року звернулася до Садового з пропозицією взяти участь в проекті "Один день з..."

Події, що відбувалися вже після візиту до Львова, показали, що сміттєва тема ще не один місяць буде актуальною для Львова і Садового особисто.

Наприкінці січня у своєму відеозверненні у Facebook мер попередив про надзвичайну екологічну ситуацію у Львові, а за кілька днів під час брифінгу сказав, що вбачає небезпеку нового обвалу і виплеску інфільтратів на Грибовицькому сміттєзвалищі.

Зрештою в ситуацію втрутився Порошенко, який доручив прем'єру Володимиру Гройсману розібратися зі сміттям у Львові.

Коли власну господарчу безпорадність обгортають у політичну матерію, а безпеці містян загрожує екологічна катастрофа – необхідно допомогти городянам, – сказав Порошенко, ніби давши політичного копняка Садовому.

Як результат, поки що Львову передали земельну ділянку площею 12 гектарів у Яворівському районі для облаштування нового полігону та будівництва комплексу з переробки сміття.

Мені залишається сподіватися, що більше нікому в голову не прийде ідея організовувати нову блокаду та ставити в критичне становище наше місто, – сказав Садовий у своєму відеозверненні, додавши, що щодо ділянки у Яворівському районі працює науково-експертна група, яка має дати свої остаточні висновки до 13 лютого.

І хоч протягом восьми місяців Садовий неодноразово наголошував на політичному підґрунті сміттєвої теми, він досі уникав і продовжує уникати відкритої конфронтації, і не називає конкретних прізвищ.

Ви ж мудра людина, самі усе чудово розумієте, – відповідає мер на пряме питання УП, хто ж стоїть за лаштунками проблеми львівського сміття.

На відміну від львівського мера, якому не вистачає сміливості говорити це вголос, "Українській правді" ще навесні стало відомо, що 30 травня минулого року Садовий приходив до Адміністрації президента – за три дні до стратегічно важливого для Порошенка голосування за судову реформу.

На Банковій чекали, що Садовий переконає фракцію "Самопомочі" проголосувати. Але не дочекалися. Мер Львова перебував на похоронах рятувальників, а "Самопоміч" не дала жодного голосу. Пізніше через трагедію на Грибовицькому сміттєзвалищі під стіни львівської мерії прийшли числені мітингарі, а саму будівлю вперше охороняли військові.

За інформацією УП, напередодні цих подій до Львова на два дні приїхав один із заступників голови АП Віталій Ковальчук. Неофіційна версія в середовищі "Самопомочі" – саме він керував акціями протесту.

До мене зверталися, щоб я вплинув на фракцію щодо голосування за судову реформу, але я вважаю, що впливати на фракцію неправильно, – говорить Садовий, уникаючи конкретних прізвищ. А потім трохи підвищує тон і продовжує:

Я належу до категорії людей, які звикли тримати слово, і ціную цю якість у політиках і бізнесменах. Тому я дуже рідко говорю "так" і в більшості випадків, як правило, мовчу. Якщо хтось хоче сприймати моє мовчання за згоду сильно помиляється. Я не жартую на теми Конституції і держави.

 

8.30

Садовий заходить до просторої приймальні й вітається з секретаркою, яка сидить за столом. Він лишає верхній одяг і розчиняє двері свого кабінету. Скромного, але водночас по-львівськи вишуканого.

Великий круглий стіл для нарад, старовинна піч у кутку, письмовий стіл з MacBook-ом на ньому, низенький кавовий столик, книжкова шафа з повним зібранням творів Івана Франка, а також картини з панорамним зображенням Львова і портрет князя Лева, сина Данила Галицького – ось і все оздоблення кімнати, де працює Садовий. Під час новорічних і різдвяних свят у кабінеті стоїть свічка з Благословенним вогнем з Віфлеєму.

Мер просить дозволу увімкнути музику з українськими різдвяними колядками, і за хвилину кабінет наповнюється звуками пісні "Нова радість стала" у виконанні хорової капели "Дударик". У найближчі півтори години в Садового три короткі наради, тож він просить секретарку зробити капучіно і сідає за кавовий столик.

Я не прихильник нарад заради нарад, – говорить Садовий, – я достатньо демократичний керівник. Мені дуже важливо, щоб на посаді була відповідальна й фахова людина, яка розуміє свою місію. З цим сьогодні дуже й дуже складно. Враховуючи, що ми знаходимося у певній блокаді, під тиском, багато людей просто бояться сюди заходити.

Першим в його кабінеті з'являється Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку. Це високий темноволосий енергійний хлопець в окулярах. У його руках ноутбук і буклети з планом подій, що відбуватимуться у Львові 2017 року.

Наступний рік ми спробували спланувати завчасно і зробили план подій; це те, що від нас вимагали туроператори, – швидко говорить Москаленко.

Наша мета щотижня у Львові має бути івент високого рівня. Ви ще допрацюйте буклет, в плані візуалізації я б хотів трохи більше яскравості, – каже мер, замислено дивлячись на буклет.

 

Далі Садовий і Москаленко обговорюють сайт, на якому планується публікувати інформацію з реєстрів. На карті можна буде відкрити будинок і побачити його основні характеристики, кількість квартир, дізнатися, хто його обслуговує, кількість мешканців і виборців, також можна буде подивитися технічний паспорт кожного львівського будинку.

У нас 65% мешканців щодня використовують електронні послуги, і 59% використовують Інтернет. У принципі, це більше людей, ніж ходить на вибори, – говорить Москаленко.

Садовий відверто зацікавлений і здивований цифрами.

Ну, так, у моїй сім'ї усі, хіба що теща ще не в онлайні, – задумавшись, говорить він.

Моя бабця теж в онлайні, а їй 70 років, – продовжує розповідати про зацікавленість львів'ян інтернетом Москаленко, додаючи, що про електронні послуги львівської мерії обізнані 45% львів'ян, а використовують 26%.

До кабінету заходить наступний візитер – Степан Пакіж, директор "Львівтеплоенерго". Він сухо і стисло розповідає, як підприємство відпрацювало минулого тижня, який стан магістральної тепломережі в районі Верхнього Шувару, ситуацію з нарахуванням за теплопостачання для бюджетних установ. Садовий слухає дуже уважно, інколи ставить уточнюючі питання.

Одразу після цієї наради інша – з директором "Львівводоканалу" Валентином Вольським. Тема – каналізування неканалізованих районів Львова.

Сьогодні є майже 100 вулиць, що не мають каналізування. Ми серйозно просунулися. Вже 14 вулиць закінчено повністю і більше 300 домоволодінь мають можливість користуватися центральною каналізацією, п'ять вулиць в роботі, – рапортує Вольський.

На цьому кабінетні наради закінчуються, і Садовий поспішає до великої сесійної зали, де має провести апаратну нараду. Тут вже зібралися чиновники, керівники районів міста. Нараду мер починає з неприємної новини щодо нового затвердженого бюджету.

Шкода, що держава забирає з міста орієнтовно 700 мільйонів, це кошти, які були в плюсі минулого року, тепер ми їх не побачимо. На нас повністю лягає фінансування технічних і освітніх працівників, медицини. На нас на 100% лягає фінансування ПТУ, пільг на перевезення. Виглядає, що бюджет розвитку міста в 2017 році буде на 30-35% меншим, ніж у 2016-му. З одного боку, нам говорять про фінансову децентралізацію, а з іншого боку, держава затягує руку в міську казну і забирає кошти, які конче необхідні для нормального функціонування міста. Це є реальність, шановні колеги, – критикує Садовий.

Далі він коротко по черзі заслуховує кожного керівника району міста щодо поточної ситуації, і просить свого позаштатного радника, голову фонду "Реабілітація інвалідів" Ярослава Грибальського презентувати проект канатної дороги до парку "Високий замок".

Ідея полягає у пошуку інвесторів для будівництва підвісної канатної дороги, що спростить відвідини парку в тому числі й людям з особливими потребами. Близько десяти хвилин усі на великому екрані дивляться відеопрезентацію нового проекту й аплодують.

Садовий же знову поспішає до свого кабінету на наступну зустріч – з віце-президентом компанії МАУ Сергієм Фоменком і директоркою львівського аеропорту Тетяною Романовською.

Ті вже чекають на мера в приймальні. Садовий швидко вітається й запрошує усіх до свого кабінету за кавовий столик.

Давайте залишимо рейс до Вільнюса і додамо до Валенсії, я сам туди полечу, бо ніколи не був! – жартома починає розмову Садовий. Суть прохання – поновити рейс до столиці Литви, який МАУ здійснювала раніше, але закрила минулого року.

Фоменко довго розповідає про переваги компанії МАУ: білі зарплати, купівля готелів для екіпажів. Далі він говорить про можливість компенсації за кожного привезеного пасажира, який, прилетівши до Львова, може проводити в місті від трьох до семи днів, весь цей час витрачаючи кошти.

Ми спілкувалися з Іспанією, Італією, Туреччиною, Єгиптом, з Литвою, як це працює. У них була підтримка від 5 до 10 доларів за кожного привезеного туриста. Така модель дозволить утримувати тарифи на квитки, – переконує Фоменко.

Садовий слухає дуже уважно. Говорить про важливість наповнення рейсів Львів-Вільнюс литовцями.

Важливо, щоб ми підключили можливості вільнюської мерії, там новий мер, і я з ним особисто не знайомий. Андрій, може, злітайте у Вільнюс, щоб вони в себе дали борди на промоцію Львова, а ми зробимо те саме тут? – звертається Садовий до Москаленка, який також присутній під час зустрічі.

Наступні кілька хвилин Садовий обіцяє віце-президенту МАУ максимально потужно включитися у рекламну кампанію і промоцію Вільнюса у Львові.

Чому для нас це важливо? Литва наш природний союзник. Тому що поляки у своїй країні сьогодні мають дуже непросту політичну ситуацію. На мою думку, там градус популізму зашкалює. Дуже багато рішень і уряду, і парламенту більш у фарватері "сподобатися людям" – а литовці розуміють, що таке СРСР, мають історичну пам'ять, для них ми цінні й важливі. Тож ми можемо з ними мати набагато тісніші зв'язки, – міркує Садовий.

Здається, гості результатом зустрічі задоволені.

12.30

Срібляста Toyota Avensis з водієм Віталієм вже чекає на мера неподалік від ратуші. Садовий у супроводі своєї прес-секретарки Христини Процак має їхати до класичної гімназії – на огляд нового комп'ютерного класу і мультиборду, який нещодавно отримав навчальний заклад. Прихопивши з собою з мерії невеличке соковите яблуко, Садовий сідає на заднє сидіння авто.

У гімназії саме карантин, тож навколо немає дітей, і з Садовим вітаються лише вчителі й директор Юрій Джала. Мер заходить до класу інформатики подивитися на комп'ютери, а потім в кабінет фізики, де енергійна говірка молода вчителька демонструє йому можливості новенького інтерактивного мультиборду і новеньке обладнання для лабораторних робіт школярів.

Далі за планом у Садового – ознайомлення з ходом будівництва будинку для учасників АТО, що на вулиці Під Голоском. Поки ми їдемо, мер розповідає, що будують за рахунок міського бюджету.

Так, дорогу треба вже робити, – звертає Садовий увагу на покриття, по якому ми їдемо, – тут дуже хороший район, краєвид цікавий. Яке місто в Україні будує житло за міські комунальні гроші?

А за секунду, ніби сам собі, відповідає трохи роздратованим голосом:

Немає таких прикладів. Тільки язиком чешуть і розказують.

Він виходить з авто і йде на будмайданчик, де на нього вже чекають. Йдемо дивитися на будівництво. Поки що це лише коробка – голі стіни без вікон. Садовий не дуже-то й любить спілкуватися з будівельниками, які змушують його нервувати тим, що зривають строки. Присутні на будівництві обіцяють "закінчити все у визначені терміни".

 

На зворотному шляху Садовий несподівано вирішує на кілька хвилин завітати до Центру допомоги учасникам АТО – ще одну комунальну ініціативу. Видно, що йому кортить показати усі переваги Львова і похизуватися своїми управлінськими якостями. Поки їдемо, мер продовжує розповідь.

Це такий промисловий район, але чисто й доглянуто, – каже він, дивлячись у вікно автомобіля. – Щоб ви розуміли, будь-які реформи в будь-якій країні мають починатися з чистоти. Усе має бути доглянутим. Так, може бути не багато, але має бути чисто.

Ще кілька хвилин, і ми на місці. Як стверджує сам Садовий, він може приїхати кудись несподівано, щоб "подивитися на роботу". Пояснює, що коли обіймаєш посаду десять років – знаєш, що й від кого можна чекати.

Тому я не проводжу наради, не кричу. Крики забирають багато часу, нервів, зусиль. Людина після цього дестабілізована. Це радянська методологія перший, другий рівень керування. Коли ти хочеш витиснути результат будь-якою ціною – але це дає негативні результати потім, – каже він.

У Центрі допомоги учасникам АТО Садовий проводить не більше п'яти хвилин. Вітається зі здивованими працівниками, психологами, АТОшниками, які саме прийшли до центру, і проходить поверхом, роздивляючись обстановку. Заходить в один з кабінетів. Там працівники центру майструють з бійцями АТО солдатиків, якими потім можна гратися. Запрошують приєднатися і Садового. Той скаржиться на брак часу, вибачається і йде.

На виході з Центру до нього підходить невисокий чоловік. Представляючись учасником АТО, він питає, як можна отримати приміщення для відкриття точки по ремонту взуття. Садовий, здається, не проти допомогти, і просить чоловіка написати звернення до міськради. Той дякує і обіцяє це зробити.

14.10

У просторому кафе "Ратуша", що знаходиться на першому поверсі львівської мерії, світло, тихо й порожньо. Лише за одним зі столиків біля вікна сидять два чоловіки. Це друзі Садового – український психотерапевт Олександр Фільц і колишній заступник мера Львова Василь Косів.

Дорогою на обід Садовий розповідає, що прагне проводити час з користю, спілкуватися з цікавими людьми, які мають багато друзів, думок, нестандартне мислення. Він переконаний, що це потрібно для того, щоб запускати "думальні процеси" в голові.

 

Косів працював у мене заступником сім років, і я його відпустив писати докторську, – каже Садовий і тяжко зітхає. – Він її завершує, тема візуалізація України, починаючи з 30 років минулого століття.

Привітавшись з друзями, Садовий замовляє деруни і пісний борщ без м'яса, і за столом починається філософська розмова про зміну світового порядку, про те, чому починаються війни, знаходиться місце і для афоризмів.

Я говорив вам, що до вершин або долітають орли, або доповзають гади, – говорить Фільц, звертаючись до Садового.

Наприкінці обіду мер просить рахунок і пригадує, як завжди просив у різних закладах або магазинах книгу скарг і пропозицій.

Мені завжди хотілося, щоб був хороший сервіс, – каже він, сміючись і лишаючи гроші за обід.

15.15

Садовий повертається до мерії, до так званої Білої зали, де в нього запланована нарада щодо ІТ-парку – "великий інвестиційний проект".

По суті, мова йде про будівництво великого комплексу, де будуть розміщені офіси ІТ-компаній, дитячий садочок, шопінг-мол, тризірковий готель, спорткомлпекс.

 

Садовий дуже зацікавлений, щоб ІТ-шники жили й працювали у Львові, витрачаючи в місті зароблені гроші, тому всіляко підтримує подібні проекти.

Після наради з ІТ-спеціалістами він швидко проводить засідання виконкому Львівської міськради, де обговорюють питання на наступну сесію.

16.20

Ми знову повертаємося до кабінету, за той самий кавовий столик, де зазвичай сидять усі відвідувачі. На обличчі Садового ані сліду втоми. Здається, він може працювати в такому режимі багато діб поспіль. На цей час у мера Львова заплановане окреме інтерв'ю для УП, тож чи не вперше за день у нас з'являється можливість спокійно і ґрунтовно поговорити про ситуацію в місті й про політику.

Роками Садовий будував собі імідж європейського мера і ефективного управлінця. Образ, який похитнувся після пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі і подій, що розгорталися після неї. Для Садового це не тільки моральні або іміджеві втрати. Це ще й витрати з бюджету міста.

На питання УП щодо витраченої суми на вивіз сміття, Садовий розповідає, що місто продукує в день орієнтовно 600 тон сміття; щоб вивезти таку кількість, станом на листопад витратили 80 мільйонів гривень.

Слава Богу, що ми ці гроші заробили на депозитах і фактично збалансували. Ми не мали в бюджеті цих коштів. Для мене кожна гривня є дуже вартісною. Ми передбачили в бюджеті 2017 року невелику суму на вивіз сміття, всього 40 мільйонів гривень, – говорить Садовий.

Він жаліється, що угода з Європейським інвестиційним банком щодо будівництва нового заводу з глибинної переробки сміття давно б мала почати працювати, але цей процес буксує в міністерстві житлово-комунального господарства, яке очолює один із соратників президента Геннадій Зубко.

Інвестиційний європейський банк збентежений, я б сказав делікатно. Тому що угода ратифікована, і мав би піти наступний процес, але він не йде, – підкреслює Садовий.

Знову ж таки, він не поспішає називати прізвищ своїх опонентів, говорячи лише про те, що всі, з ким він спілкується, розводять руками й відмовляють: "Сорі, Андрій, ми не маємо права тобі допомагати".

Напевно, це найскладніший період у моєму житті, найважчий, – тихо говорить Садовий і продовжує вже більш голосно й твердо:

Тому що чого-чого, а такої підлості й ницості я не очікував й навіть не думав, що таке може бути. Банально, взяти підпалити полігон, щоб заблокувати вивіз сміття мільйонного міста, і кожного дня я мушу забезпечувати порядок, це при тому що я звик до чистоти, і місто було і є чистим. Це дуже непросто.

 

Чи вплинули, за версією Садового, ці події на його рейтинг?

Ми аналізували останнє опитування громадської думки, львів'яни зрозуміли ситуацію дуже добре. Вони розуміють, що проблеми зі сміттям це тиск. Багато хто говорить, що "Самопоміч" "помножили на нуль", а насправді ми маємо дуже хороші результати. Кращі, ніж ми мали рік тому на місцевих виборах по Львову, по Україні теж дуже хороший результат, – переконує Садовий.

Він не приховує, що з "Самопоміччю" намагалися домовитися – хоча, знову ж таки, вкотре не уточнює, хто саме.

"Самопоміч" має піти на мирову і голосувати так, як треба олігархам. Одна конкретна вимога: "Щоб вона повернулася в сім'ю". На це піти я не маю права, – говоріть він.

Читайте також
Один день з Юрієм Луценком. Як працює та з ким зустрічається генпрокурор
Один день з Тарасом Кутовим. Як працює аграрний міністр
Один день з Борисом Філатовим. Як і чому мер Дніпра воює з опонентами
Один день з міністром інфраструктури. Омелян про польський десант, вплив Авакова та безкарність
Починаючи з 2014 року, після проходження партії "Самопоміч" у парламент Садовий неодноразово демонстрував, що вміє чекати й грати "в довгу". Він відмовлявся від усіх пропозицій, що лунали на його адресу, включаючи посаду прем'єр-міністра України; його фракція, перебуваючи в коаліції, фактично зайняла опозиційну нішу всередині правлячої більшості й будувала імідж політичної сили, не схильної до підкилимних домовленостей.

Згодом депутати, яких Садовий провів у ВР під знаменами "Самопомочі", вийшли з коаліції, і тепер фракція є однією з опозиційних. Зрештою, Садовий витримав вісім місяців "сміттєвої блокади", не поступившись своїми політичними інтересами. Під час спілкування він справляє враження далекоглядного політика, і не такої простої людини, яким може здатися в образі європейського мера в простому трикотажному темному светрі та окулярах.

Садовий налаштований і далі розвивати партію і фракцію "Самопомочі", хоча не поспішає розкривати подальшу стратегію.

У нас дуже небагато членів партії, щоб ви розуміли. Нам треба пройти досить довгий шлях, але ми не поспішаємо, немає завдання "завтра, негайно". Куди спішити? Жити потрібно спокійно, тихо, – трохи флегматично говорить він, згадуючи приказку про те, що "каждому плоду свой срок созревания".

 

Не поспішає він і з кимось об'єднуватися чи шукати нових союзників. Хоча навесні минулого року мав довгу зустріч з лідеркою "Батьківщини" Юлією Тимошенко, спілкується з колишнім головою Одеської ОДА Міхеїлом Саакашвілі, який наразі в процесі створення "Руху нових сил", і нещодавно виклав у своєму Facebook фото з мером Львова у кав'ярні "Світ кави".

Якщо подивитися на парламентські політичні сили, ми певний час були в коаліції з БПП, НФ, РПЛ і "Батьківщиною". Ми краще побачили, who є who, і вийшли з коаліції. Думаю, що ми не можемо входити в коаліцію з іншими силами. Важко сказати, якщо говорити про біля 200 партій, зареєстрованих в Україні. Що вони зробили? Слова, риторика й обіцянки красиві, але хочеться пощупати. Тому ми дуже обережні й не бігаємо шукати союзників, – каже Садовий.

18.00

З мерії Садовий пішки йде до будівлі Львівського обласного радіо, де в нього має відбутися прямий ефір. Дзвінків до студії багато: наприклад, одного з чоловіків цікавило, чому знаменитий новенький трамвай на Сихів так торохкотить, коли їде.

Після ефіру Садовий знову сідає в авто. За розкладом у нього зустріч з членами ОСББ "Сихівчани". Поки їдемо, Садовий звертає увагу на новенькі сміттєві баки закритого типу в Галицькому районі.

Бачите, подібні є в Європі, ми поки що поставили в Галицькому районі. Що мені тут влаштували місцеві бомжі!.. Мало не страйк! В них же неможливо залізти. Я кажу: хлопці, ну є ж інші райони Львова, йдіть туди. А вони мені, знаєте, що відповідають? Те, що в Галицькому районі викидають, у Сихівському купують! – переповідає будні міського очільника Садовий.

Біля будинку ОСББ мера зустрічає натовп жителів і керівник ОСББ Василь Коцюк. Колишній військовий, дуже активний і харизматичний чоловік, він веде Садового всередину будинку, щоб показати усі здобутки ОСББ і головну гордість – камери спостереження.

Бачте! Бачте! Кабель краде! – вигукує Коцюк, показуючи Садовому відео з діями злодія. Він клікає на моніторі відео за відео, розповідаючи усе більше й більше про систему відеоспостереження – але в Садового мало часу, йому ще кортить встигнути на трамвай на Сихів.

Тож за деякий час ми їдемо на його кінцеву зупинку, щоб доїхати до мерії. Вагон напівпорожній.

 

Де йому там стукало? Вам стучить? – питає мер у мене і прес-секретарки, пригадуючи питання одного із додзвонювачів в студію. Нам не стукає.

Садовий помічає, що двері трамваю на зупинках довго тримають відкритими – і йде про це сказати машиністу. За декілька хвилин ми знову в центрі Львова. Садовий виходить з трамваю і наштовхується на жінку, яка, ввічливо привітавшись, просить повернути Садового на місце зупинку трамваю, що перенесли. Мовляв, через це не дуже зручно. Той дякує за питання і прямує до площі Ринок.

– А ось у цьому ресторані, кажуть, непогана винна карта, – говорить він, звертаючи увагу на вивіску ресторану Vintage Nouveau.

За кілька хвилин ми прощаємося на площі Ринок. Мені – на потяг до Києва, а Садовий повертається в мерію "попрацювати з документами". Провівши один день із Садовим, я розумію, що для того, щоб зруйнувати політичну кар'єру і образ успішного управлінця, його опонентам потрібні не тільки блокади, а й гідний конкурент нинішньому меру Львова.

Марія Жартовська, УП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 82.207.118.---dekster14.02.2017 16:02
Турку, та в статті ж написано про сміттєпереробний заводі і чому не розпочинають. Ти хоч стааттю прочитав? Всі тільки критикують, і жодний не назвав хоч одного кандидата на мера. І дійсно дуже приємно що всі дописувачі все про все знають і знають що і як потрібно зробити. Так вперед і до роботи.
IP: 31.148.253.---hahava12.02.2017 13:23
Це стало політичною темою, бо мер Львова цим питанням незаймався. Тепер спихати все на Київ безглуздо, навіть якщо вони і причетні якимось чином до цих подій. Основна провина на Садовому і замість того, щоб виправдовуватися, було б набагато краще для його репутації визнати помилку, створити план дій, можливо навіть побудувати сміттєпереробний завод. Тоді репутація відновиться. А скігліти що ти білий пухнастий кієв козли ну якось примітивно.
IP: 50.70.246.---Potting Soil11.02.2017 18:18
Триповерхові будинки, гігєна харчквання, розважальні комплекси, Тойота якась, "зустрічі з членами", хтось краже якийсь кабель...
Так і не зрозумів, що йому заважало за всі роки його мерства збудувати сміттєпереробний комплекс
IP: 195.78.69.---Naim09.02.2017 14:15
Построить трехэтажный дом время и деньги были и на партию кто-то профинансировал кто-то из регионалов, а мусором некогда было заниматься, не до этого было!
IP: 178.92.20.---Adam Viter09.02.2017 13:30
Колись планували дотягти трамвайну лінію до лікарні швидкої допомоги у Львові.
Розпочали - відрізали другу приміську автостанцію від трамвайного сполучення з містом, так і кинули напризволяще.
Похоронили проект, який міг бути рентабельним, навіть з точки зору загазованості і екології. Від другої приміської автостанції люди б могли поїхати на трамваї по всьому місту, хоч до лікарні швидкої допомоги.
А тепер бавляться проектами канатних доріг, як для лиж.
В проекті будемо добиратися на лижах до лікарні швидкої допомоги, чи до приміської автостанції?
У Львові бувають автомобільні корки, як у Києві. Тому мер і ходить пішки, адже по часу так виходить швидше. Тепер уявіть, що у Львові відстані приблизно ті ж самі, що у Києві, але метро немає.
У Києві Пуща Водиця. Туди до всіх шпиталів ходить трамвай.
У Львові це Винники із обласним госпіталем учасників бойових дій, та репресованих, теж у горах. По канатній дорозі на лижах добиратися будуть ветерани, прямо з лікарні швидкої допомоги
Усі коментарі
У пошуках своєї України
Ціни на автогаз б'ють рекорди: чому і що буде далі
Сепаратисти в поліції та вибори з окупантами: чи можливо повернути Донбас за хорватським сценарієм
Від ГКЧП до АТО: етапи російської агресії
Усі публікації