Зло там – де не-правда.
"Чорна рада" Пантелеймон Куліш
Ти гинеш. З тобою гинуть близькі тобі люди: діти, онуки, батьки, кохані… У кого хто є. Гинуть. Стають п‘яницями, наркоманами, повіями, брехунами і злодіями, залежними від комп‘ютера і телевізора, лінивими і хитрими. Хворими. Дочасно йдуть у могилу. Гине Україна, твоя країна. Бачиш?
Через тебе.
Але ти впевнений, що не з твоєї вини, а через Януковича, Ющенка, москалів, жидів, американців, проте тільки не через тебе. Ти впевнений, що ти хороший і правильний. А сусід твій і всі інші в купі з Януковичем створили цей черговий український людомор.
Ти ні при чім. Твоя хата як завжди з краю. Так думають всі такі як ти. Ти ж не допускаєш думки, що з таких як ти і вилупився в Україні Янукович. З таких як ти – маленьких януковичів. В Литві ж не вилупився.
Розумний шукає причини своїх бід в собі, а дурень – у когось. Як ти. Отже ти ще й дурень. Маленький нерозумний янукович. Бо ж ти не знаєш, що твій вбивця окупував персонально твоє серце і паралізував твій розум.
Він сидить у тобі. Тобою керує і тебе веде до загибелі. А ти сунешся на той світ, засуджуючи і проклинаючи всіх… Своїх провин не бачиш.
Придивись уважніше до обраного тобою президента країни. Це твоя збільшена копія. Ти за нього не голосував? Голосував за Тимошенко? Чи за когось іншого? Редька за хрін не солодша. Приглядайся до них, їхніх рис. Вони і твої.
Думаєш, ти кращий за своїх обранців? Вони великі паскудники. Хтось з них тупий і прямий, а хтось – хитрий і покручений. Ти теж такий, тільки малий, дрібний. Але паскудник. Ти крадеш на копійки, вони – на мільйони і мільярди.
Ти рибку зі ставка чи річки, вони – Межигір’я. Ти брешеш своїй дружині, батькам, начальству, сусідам, вони всім вам разом і не лише з телевізора, з якого ти п‘єш їхню брехню, як п‘яниця горілку, брешуть від твого імені сусіднім країнам. Хто сильніший в злодійстві і брехні, той і панує в твоїй країні злодіїв, брехунів, повій.
- Я безгрішний, – кричить твоя хитра, пануюча над тобою половина. То сусіду треба мінятися, змінюватися треба лікарю, депутату, бізнесмену, міліціонеру… Не тобі. Ти не здатний до змін і з тобою не зміниться країна. Пропаде. Факт. І ти з нею.
Ти лікар-хірург (кардіолог, офтальмолог…). Молодий, перспективний. В твоїх очах вже відсвічується зелень бакса, бо він володар твого серця. І ти вже не хворим допомагаєш, а "бізнес" робиш на їх хворобах і горі. Як Янукович на чорнобильцях, афганцях, пенсіонерах…
Ти ковбасо (молоко-, сиро-)-роб. З чого ти їх робиш? Ти не крадеш гроші покупця, який начебто за ковбасу (молоко, сир тощо) платить тобі гроші? Крадеш і ще й калічиш його здоров‘я неякісним продуктом і виправдовуєш себе – так тепер всі бізнесмени роблять.
Ти фармацевт, аптекар, що наркоту чи неякісні ліки продаєш хворим людям, та ще й за завищеними цінами. Не на їхньому горі заробляєш?
А ти, банкір, не сім шкур дереш з позичальника, як справжній лихвар? Знаєш чим це закінчувалося в історії?
Ти, сільський "бізнєсмєн", що кормиш свинку перміксом і продаєш своїм співгромадянам неякісне, шкідливе м‘ясо – не схожий на Януковича?
Ти журналіст. Розумний. На догоду тому, хто тобі платить, на біле чорне, на чорне – біле говориш, новий закон про вибори хвалиш, який консервує владу, яку сам клянеш поза мікрофоном.
А ти, депутатику різного рівня, не голосував на догоду "злодіям в законі" за крихти з їхнього стола, в тому числі, і за продаж їм нашої святої земельки?
А ти, наш горе-письменник, що вкрав у своїх колег санаторії, не з роду януковичів? Виправдовуєш себе – і українці ж мають щось мати. Брешеш і знову виправдовуєш себе, я ж українською, а не москальською брешу.
А ти, малий "бізнєсмєнчик", що зігнувся в три погибелі під тиском януковичів, не дуриш свого брата – покупця твого товару? І виправдовуєшся – жити ж якось треба. Ти не знаєш, що жити треба по правді, а не якось.
А ти, міліціонер, даїшник, суддя-посівач, податківець, митник… Хіба є різниця чи шапку у людини здирати, чи гроші? Хіба ж ви не януковичі? І виправдовуєтеся більшим злом Януковича. Якщо взагалі виправдовуєтеся.
А Янукович каже собі: "Якщо б дати "этим казлам" владу таку, як у мене, то і вони робили б те ж саме, що і я роблю. Всі ми однакові. Тільки я – успішний. Я їх президент".
Він правий. Чуєш?
Ну ось і маємо – країну злодіїв, хабарників, брехунів. Хто, запитую в тебе, має керувати такою злочинною ордою? – Хіба не найкращий з вас злодій, хабарник, брехун? Радій, так воно і є.
І Янукович щиро не може зрозуміти, чим ти не задоволений. Він знаходить виправдання всім своїм злочинам в твоїх діях, в твоєму дрібно-брехливо-злодійкуватому існуванні. А ти в його.
Якщо просумувати все твоє і таких як ти зло, то воно буде складати одне ціле із злом тих, кого ти обрав собі у керманичі. Ідилія. Смерті.
А "успішні" тебе хвалять: ти і розумний, і працьовитий… Бо своїм дрібним лиходійством виправдовуєш і легітимізуєш їхнє крупне злодійство, їхнє пограбування заводів, нерухомості, надр, галузей і територій, народного спільного багатства.
Вже і до узаконення відбирання у тебе землі впритул підійшли. І у таких – заберуть. Факт.
Заберуть, бо ти ще і боягуз. Твоя дрібно-брехлива і злодійкувата душа труситься перед душею, яка чинить більше зло, ніж твоя. У вас там своя ієрархія. Цей твій дух, не дух запорізьких козаків. Він його альтернатива. Ось до чого ти докотився.
Силу і сміливість дає правда. Правда – сила. Але щоб бути сильним, треба жити по правді. В правді. Не боятися її, а так любити, щоб стояти за неї до загину. Бо вона – це життя. На це ти не здатний. Цього тобі не зрозуміти.
Януковичі бояться правди, бо вона показує всі ваші дрібні чи великі злочини, вбиває вас. Тому ти не з правдою, а з брехнею. У вас у кожного начебто своя правда. А то брехня. Тому ти слабкий і трусливий. І твій обранець теж.
Будь вільним, не бери чужого – і цей урок життя пройшов поза тобою. Ти засвоїв урок смерті – бери, що погано лежить. Ти став не-вільним. Ти залежний від привласненого чужого. Ти раб.
Свобода – поза такими залежностями. Що за життя без свободи? Смерть. Але свобода для рабської душі непосильна. Навіщо вона їй.
Такий самий залежний твій Янукович, він сам про це сказав в інтерв’ю "5 каналу". Для нього Межигір’я, мільярд, золотий унітаз, як для п’янички півлітровка в кишені. Це статус для таких і серед таких як ти.
І лякливий він такий як ти. Дивись скільки хлопів з "птахофабрики" (беркутовцями звуться) понаганяли на мітинги на пару сотень учасників.
Оцей український злочинний кошмар виріс з твоєї слабкої і рабської душі. Москаль і єврей тут ні до чого. І Янукович теж. Облиш його. Він – закономірна персоніфікація наявності достатньої кількості януковичів на українській землі, які не потребують, не хочуть, бояться правди і свободи.
Це ти несеш в собі брехню і рабство, і накинув їх на всю країну. Ти. Персонально. Чуєш? Янукович лише його оформляє.
Бачиш, як прояснюється твоя темна дорога до твого нещастя, твоєї загибелі. І починається ця дорога не десь, а з твоєї брехливої, дрібнозлодійкуватої, нещасної рабської душі. Витікає з неї.
Ти бачиш це, чи ні? Чи геть вже осліп душею? Скажи собі правду! З цього може початися твоє інше, альтернативне тобі сьогоднішньому, життя.
Кирило Тур, для УП
