Відновлення Криму потрібно готувати вже сьогодні. І починати треба зі знань

Коли ми говоримо про звільнення Криму від російської окупації, передусім думаємо про військові, політичні та дипломатичні зусилля. Але є ще один надзвичайно важливий напрям роботи, який не можна відкладати до моменту деокупації. Це формування знань, наукової експертизи та інституцій, необхідних для майбутнього Криму.

Ми маємо вже сьогодні готувати відповіді на запитання, які постануть перед українською державою після відновлення її суверенітету над півостровом. Яким буде його політичний і правовий устрій? Як забезпечити права корінного кримськотатарського народу? Як відновлювати мову, культуру, історичну пам'ять? Як долати наслідки десятиліть російської колоніальної політики та окупації?

Відповіді на ці питання не можуть народитися за один день. Вони потребують років тривалої системної роботи, досліджень, дискусій та підготовки фахівців.

Саме тому розвиток кримськотатарських студій я розглядаю не лише як академічне завдання, а як складник стратегічної підготовки до деокупації та реінтеграції Криму, визначення його майбутнього у складі Української держави.

Минулого тижня я мав честь взяти участь у Міжнародному симпозіумі "Повернення гуманітарних наук у центр уваги: Україна та світ", присвяченому 50-річчю Канадського інституту українських студій при Університеті Альберти. Ця подія стала нагодою замислитися над тим, наскільки важливу роль можуть відігравати наукові інституції у збереженні національної ідентичності та підготовці до майбутніх історичних змін.

П'ятдесят років тому, коли Україна перебувала під радянським пануванням, українська громада Канади інвестувала у створення власної академічної експертизи. Українські науковці досліджували історію, мову, культуру, політичні процеси. Вони зберігали й розвивали знання, які згодом стали потрібними незалежній Україні.

Цей досвід має особливе значення для кримських татар сьогодні.

Точна дата звільнення Криму залежить від багатьох чинників, але готуватися до цього майбутнього ми маємо вже сьогодні. Це не лише наближає день повернення півострова та створює умови для його успішної реінтеграції, а й гарантуватиме відновлення прав корінного кримськотатарського народу.

Кримські татари мають виступати повноправними суб'єктами досліджень, проєктів, рішень та ініціатив щодо минулого, сьогодення та майбутнього Криму.

Це має охоплювати весь спектр питань: від визначення правового статусу півострова та реалізації права на самовизначення до безпекових, екологічних і гуманітарних рішень.

Для нас принципово важливо, щоб наукові дослідження Криму та кримськотатарського народу здійснювалися за безпосередньої участі кримськотатарських учених.

Тут має діяти принцип: "Нічого про нас без нас".

Це не означає ізоляції від міжнародної академічної спільноти. Навпаки, ми прагнемо, щоб кримськотатарські дослідники працювали у партнерстві з провідними університетами та науковими центрами світу.

Ми маємо сформувати власний погляд на нашу історію, сьогодення та майбутнє. Не дозволяти іншим визначати, ким ми є, якими були наші державні традиції та яке місце кримськотатарський народ має посідати і яку роль відігравати в незалежній Українській державі.

Водночас ці знання потрібні всьому українському суспільству.

Кримські татари мають бути представлені у всьому спектрі українського суспільного, культурного й академічного життя, а не лише в політичному дискурсі окупації та репресій. Говорячи про майбутнє України, ми щоразу мусимо запитувати себе: де в цьому майбутньому Крим і якими є в ньому місце та роль корінного кримськотатарського народу? Адже Крим — це його рідна земля та єдина історична Батьківщина.

Не менш важливо інтегрувати кримськотатарську історію у світовий науковий простір. Світ має розуміти, що кримськотатарський народ не з'явився на міжнародному порядку денному внаслідок російської агресії 2014 року. Ми маємо багатовікову історію, власні державні традиції та невіддільно пов'язані з Кримом права і прагнення.

Від академічної дискусії до практичних рішень

Досвід Канадського інституту українських студій засвідчує: інвестиції у знання можуть випереджати політичні події на десятиліття, але саме завдяки цим інвестиціям суспільства виявляються краще підготовленими до історичних можливостей.Канадський інститут українських студій розглядає підтримку кримськотатарського народу не як окрему тему, а як невіддільну частину ширшого осмислення України, її історії та майбутнього. Особливо цінним є те, що саме Інститут став одним з ініціаторів розвитку міжнародної співпраці у сфері кримськотатарських студій.

Одним із важливих результатів дискусій, що відбулися за сприяння Канадського інституту українських студій, стало просування ідеї створення Асоціації кримськотатарських студій.

Ця ініціатива обговорюється з 2024 року. Ми бачимо майбутню асоціацію як міжнародну платформу, здатну об'єднати дослідників різних напрямів, підтримувати наукові проєкти, сприяти пошуку ресурсів та накопиченню знань про Крим.

Йдеться не лише про істориків, мовознавців чи культурологів. Крим потребуватиме досліджень у сфері права, економіки, екології, управління природними ресурсами, відновлення інфраструктури та суспільних відносин.

Наприклад, уже сьогодні слід досліджувати майбутні механізми забезпечення Криму водою. Або правові засади реалізації права кримськотатарського народу на самовизначення у складі України. Такі питання потребують серйозного наукового обґрунтування. Без нього ми ризикуємо опинитися перед складними проблемами, до вирішення яких не будемо готові.

Одночасно ми продовжуємо наполягати на створенні в Україні Інституту мови, культури та історії кримськотатарського народу. Це завдання ми заклали до Стратегії розвитку кримськотатарської мови, схваленої Кабінетом Міністрів України 23 лютого 2022 року. Адже держава має брати на себе системну відповідальність за збереження та розвиток мови й культури корінного народу.

Попри відмінності у формах, механізмах та організації діяльності, Міжнародна мережа кримськотатарських студій і державний інститут у синергії створюватимуть потужну інтелектуальну та інституційну основу для майбутнього Криму.

Під час одноденного робочого ретриту "Корінна співпраця у кримськотатарських студіях: Ініціатива Yollar", який відбувся днями в межах міжнародного симпозіуму "Повернення гуманітарних наук у центр уваги: Україна та світ", організованого Канадським інститутом українських студій та Університетом Альберти, учасники узгодили фінальні штрихи багатомісячної дискусії щодо заснування Мережі кримськотатарських студій.

Переконаний, що вже найближчим часом для громадськості будуть оприлюднені чітко сформульовані цілі, завдання та принципи роботи кримськотатарських студій.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

P.S. Хочу висловити особливу вдячність Канадському інституту українських студій та його неймовірній директорці Наталії Ханенко-Фрізен не лише за запрошення взяти участь у відзначенні його 50-річчя, а й за значно ширшу підтримку. Саме за ініціативи Інституту були організовані мої поїздки до Оттави та Торонто, які дали можливість провести важливі зустрічі з канадськими парламентарями, представниками академічної спільноти та української і кримськотатарської громад.