Прокуратура пояснила, чому справа "гранати під Радою" затягнулася на 8 років

Прокуратура запевняє, що докладала максимум зусиль для забезпечення швидкого та всебічного розгляду справи про смерть нацгвардійців від вибуху гранати 2015 року, в якій підозрювався Ігор Гуменюк.

Джерело: речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець у коментарі УП

Деталі: Всього у справі понад 100 томів, 152 потерпілих та близько 100 свідків.

Підготовче судове засідання у провадженні за обвинуваченням Ігоря Гуменюка та Сергія Крайняка (за даними слідства, гранату кинув Гуменюк, а Крайняк у цей момент нібито жбурнув димову шашку, щоби відволікти увагу -ред.) у вчиненні терористичного акту, внаслідок якого загинуло четверо нацгвардійців та ще 142 особи отримали поранення, відбулося 25 жовтня 2016 року.

На тому засіданні суд за клопотанням сторони захисту прийняв рішення про здійснення судового розгляду судом присяжних.

Столична прокуратура була залучена до справи в грудні 2021 року.

З січня 2022 року по липень 2023 було призначено понад 30 судових засідань, жодне з яких не було перенесено з вини прокурора, наголошує Максимець. Водночас, за її словами, третину засідань було відкладено за клопотанням сторони захисту, який мотивував це необхідністю перебування в інших судових засіданнях, хоча дати визначались судом заздалегідь.

Крім того, стороною захисту регулярно заявлялись клопотання про відвід як головуючого судді так і всього складу суду, які судом залишались без розгляду у зв’язку зі зловживанням захисника своїм правом на подання клопотання про відвід, зазначає речниця прокуратури.

Також судові засідання знімались у зв’язку з хворобою обвинуваченого Крайняка, а також за клопотаннями сторони захисту через неможливість адвоката бути присутнім у засіданні.

У лютому 2022 році суд закінчував дослідження письмових доказів та мав перейти до допиту свідків. Але через повномасштабне вторгнення РФ процес  зупинився. З лютого по червень 2022 року судові засідання не проводились.

У листопаді 2022 року змінився склад суду присяжних і після затвердження нового складу судовий розгляд довелося розпочати з початку.

У січні 2023 року після чергового клопотання адвоката обвинуваченого про відкладення засідання суд задовольнив клопотання прокурора та залучив захисника з Центру вторинної правової допомоги для активізації судового розгляду та унеможливлення подальших зривів судових засідань.

Стосовно того, чому у цій справі Гуменюк так і не був допитаний у суді, Максимець пояснила наступне: у грудні 22-го року, коли відбулось перше засідання по суті за участю нового складу суду присяжних, був затверджений порядок дослідження доказів, згідно з яким допит обвинуваченого мав відбутися після дослідження письмових доказів, допитів свідків та потерпілих.

Пряма мова Максимець: "З грудня 2022 року по липень 2023-го судові засідання відбувалися практично щотижня.

Станом на 5 липня 2023 року суд дослідив 56 томів письмових доказів сторони обвинувачення з 60 та вже в наступних судових засіданнях мав завершити стадію дослідження письмових доказів та перейти до стадії допиту свідків сторони обвинувачення.

Обрання обвинуваченому Гуменюку виключної міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тяжкістю інкримінованих йому злочинів та ризиками, що він переховуватиметься від слідства чи вчинятиме нові злочини".

Що передувало: Підозрюваного у вбивстві нацгвардійців під Верховною Радою в 2015 році Ігоря Гуменюка 5 липня доставили на чергове засідання суду.

Після засідання він, за попередньою інформацією, підірвав невстановлені вибухові пристрої в туалеті і спробував утекти. Його зупинили караульні пострілом у повітря. Після цього Гуменюк забарикадувався в конвойному приміщенні. 

При штурмі, за поепередніми даними пролунав ще один вибух, внаслідок якого загинув сам Гуменюк, двоє КОРДівців отримали поранення нижніх кінцівок.

Адвокат Гуменюка заявив, що його підзахисний почувався морально зламаним і просив відпустити його воювати, але навряд чи міг сам себе підірвати.