Модна політика від Віктора Ющенка
Субота, 8 березня 2003, 15:47
За радянських часів політика й мода були як дві паралельні лінії, які ніколи не перетинаються. Політика була в центрі суспільства - безстатева й сіра – у вигляді кремлівських старців на балконі Мавзолею - у високих каракулевих капелюхах і пальтах а-ля шинель. Мода існувала десь на маргіналіях суспільства, у тусовках всіляких "утюгів", цеховиків і фарцовщиків.
Незважаючи на те, що українські політики вже давно змінили каракуль на костюми від Бріоні й черевики ручної роботи з Південної Африки, більшість з них залишилися людьми тієї самої старої формації, байдуже якого вони віку – із старими звичками старої номенклатури надуживати горілкою, плескати пивним черевом у басейн і плакати під російські романси.
Це у кращому випадку. Є й такі, що надають перевагу радіо "Шансон" та іншій легалізованій субкультурі кримінального світу. Ті поодинокі представники правлячого класу, які вдають із себе меценатів національної культури, насправді обмежуються лише запрошенням до Києва давно забутих на Заході рок-груп і російських поп-ідолів.
Інший образ політика в сучасній українській культурі намагалися створити організатори виставки "Коло. Україна в моді", яка 6 березня відкрилася у Національному художньому музеї України. Виставка пропонує новий, незвичний погляд на мистецтво одягу, де старовинне вбрання із приватних колекцій Віктора Ющенка, Івана Гончара, Лідії Лихач і Василя Вовкуна поєднується із моделями сучасних українських дизайнерів Вікторії Гресь, Лілії Пустовіт, Оксани Караванської та Роксолани Богуцької. Їхні моделі інколи виглядають як мистецькі твори, місце яким у музейній експозиції, у той час як старовинне українське вбрання має абсолютно сучасний вигляд.
Інтригою виставки стала участь в ній Віктора Ющенка. "Український одяг, - стверджує політик, - ніколи не був провінційним. Прикро, що в Україні й досі не створено музею українського вбрання та моди. А в бабусиних скринях зберігається чимало унікальних, безцінних речей, які викликають захоплення сучасних дизайнерів".
Окреме захоплення викликає оформлення зали музею, де розміщено виставку. Легкі металеві конструкції, приблизно такі, які використовують для освітлення рок- концертів, утворюють, начебто основу, каркас всесвіту. Каркас оформлено старовинними українськими рушниками із трипільськими візерунками, що як прапори спадають донизу; по периметру зали - народне вбрання упоміш із сучасним одягом українських дизайнерів – це наче традиція, що тягнеться із віків у майбутнє. "Немає крони, немає коріння, навкруги - єдиний культурний простір" – саме так охарактеризував концепцію виставки її режисер-постановник Сергій Маурін.
На відкритті виставки 6 березня зібралося багато модної публіки - такий собі мікс із політиків, людей мистецтва й журналістів. Серед гостей було помічено співачок Марійку Бурмаку і Оксану Білозір, депутатів Тарасюка, Юхновського, Морозова, а також Жулинського, кілька послів, модельєрів Вікторію Гресь і Лілію Пустовіт, редактора журналу "Єва" Ірину Данилевську, й іншу модну публіку.
Після виступу Віктора Ющенка, де він говорив про роль культури у збереженні національної ідентичності почався показ моделей чотирьох представлених на виставці дизайнерів Оксани Караванської, Вікторії Гресь, Лілії Пустовіт і Роксолани Богуцької. Моделі демонструвалися на імпровізованому подіумі, у центрі якого знаходився старовинний дерев'яний велосипед невідомого українського автора – одна з останніх знахідок Віктора Ющенка.
Виставка працюватиме до 12 березня. Наприкінці її роботи відбудеться круглий стіл, присвячений ідеї створення музею українського вбрання та моди, куди Віктор Ющенко обіцяє передати свою колекцію народного вбрання та предметів побуту. Рекомендуємо відвідати виставку всім, хто втомився від сірості й неестетичності української політики.
Незважаючи на те, що українські політики вже давно змінили каракуль на костюми від Бріоні й черевики ручної роботи з Південної Африки, більшість з них залишилися людьми тієї самої старої формації, байдуже якого вони віку – із старими звичками старої номенклатури надуживати горілкою, плескати пивним черевом у басейн і плакати під російські романси.
Це у кращому випадку. Є й такі, що надають перевагу радіо "Шансон" та іншій легалізованій субкультурі кримінального світу. Ті поодинокі представники правлячого класу, які вдають із себе меценатів національної культури, насправді обмежуються лише запрошенням до Києва давно забутих на Заході рок-груп і російських поп-ідолів.
Інший образ політика в сучасній українській культурі намагалися створити організатори виставки "Коло. Україна в моді", яка 6 березня відкрилася у Національному художньому музеї України. Виставка пропонує новий, незвичний погляд на мистецтво одягу, де старовинне вбрання із приватних колекцій Віктора Ющенка, Івана Гончара, Лідії Лихач і Василя Вовкуна поєднується із моделями сучасних українських дизайнерів Вікторії Гресь, Лілії Пустовіт, Оксани Караванської та Роксолани Богуцької. Їхні моделі інколи виглядають як мистецькі твори, місце яким у музейній експозиції, у той час як старовинне українське вбрання має абсолютно сучасний вигляд.
Інтригою виставки стала участь в ній Віктора Ющенка. "Український одяг, - стверджує політик, - ніколи не був провінційним. Прикро, що в Україні й досі не створено музею українського вбрання та моди. А в бабусиних скринях зберігається чимало унікальних, безцінних речей, які викликають захоплення сучасних дизайнерів".
Окреме захоплення викликає оформлення зали музею, де розміщено виставку. Легкі металеві конструкції, приблизно такі, які використовують для освітлення рок- концертів, утворюють, начебто основу, каркас всесвіту. Каркас оформлено старовинними українськими рушниками із трипільськими візерунками, що як прапори спадають донизу; по периметру зали - народне вбрання упоміш із сучасним одягом українських дизайнерів – це наче традиція, що тягнеться із віків у майбутнє. "Немає крони, немає коріння, навкруги - єдиний культурний простір" – саме так охарактеризував концепцію виставки її режисер-постановник Сергій Маурін.
На відкритті виставки 6 березня зібралося багато модної публіки - такий собі мікс із політиків, людей мистецтва й журналістів. Серед гостей було помічено співачок Марійку Бурмаку і Оксану Білозір, депутатів Тарасюка, Юхновського, Морозова, а також Жулинського, кілька послів, модельєрів Вікторію Гресь і Лілію Пустовіт, редактора журналу "Єва" Ірину Данилевську, й іншу модну публіку.
Після виступу Віктора Ющенка, де він говорив про роль культури у збереженні національної ідентичності почався показ моделей чотирьох представлених на виставці дизайнерів Оксани Караванської, Вікторії Гресь, Лілії Пустовіт і Роксолани Богуцької. Моделі демонструвалися на імпровізованому подіумі, у центрі якого знаходився старовинний дерев'яний велосипед невідомого українського автора – одна з останніх знахідок Віктора Ющенка.
Виставка працюватиме до 12 березня. Наприкінці її роботи відбудеться круглий стіл, присвячений ідеї створення музею українського вбрання та моди, куди Віктор Ющенко обіцяє передати свою колекцію народного вбрання та предметів побуту. Рекомендуємо відвідати виставку всім, хто втомився від сірості й неестетичності української політики.
