Кучма в гостях у друга танцює і п’є

П'ятниця, 10 червня 2005, 12:30
Кожен рік російський посол збирає своїх друзів і високоповажних гостей, щоб відсвяткувати день незалежності Росії.

Три роки тому журналісти караулили це зібрання, щоб отримати коментар новопризначеного голови адміністрації Кучми Медведчука. В цей четвер вони мали привід зустрітися з політиками, які ще рік тому уособлювали обличчя України.

Як сказав би персонаж відомого роману Булгакова, "Бал будет пышный….Мы увидим лица, объем власти которых в свое время был чрезвычайно велик".

На цей раз під свято незалежності північного сусіда найняли державний палац "Україна". Надворі напнули прапори двох держав, на фасаді повісили напис "День России". Під стукіт дощу і музику духового оркестру Чорноморського флоту туди набивалися високі гості.

Чорномирдін з дружиною і донькою в холі вітали гостей. Міністра транспорту Євгена Червоненка змінив колишній міністр закордонних справ Анатолій Зленко, пристаркуватого посадовця з безбожно засмаленою в солярії дружиною – китайський посол, на горизонті маячили Медведчук і Шуфрич. Дочка Чорномирдіна дбайливо витирала з матері чи то піт, чи то помаду. Чорномирдін цілувався з усіма.

Хтось навіть пожартував з того, як потім він буде випльовувати слину ідейних ворогів.

Але тут прийшов той, кого, напевно, російський посол чекав найбільше. Леонід Данилович і Людмила Миколаївна. Він - в сірому костюмі, вона - в рожевому. Камери, квіти, поцілунки. Все як в минулому житті.

- Ну, підіть погуляйте, - просить Чорномирдін свого гостя, перекинувшись з ним двома словами.

Екс-президент губиться в натовпі, а його змінює новий потік, який завершує Віктор Медведчук. Їх розмова з послом теж порівняно тривала, з якої вдається вловити лише обривок останньої фрази посла, який з бойовим настроєм тисне руку Медведчуку і оптимістично-багатозначно промовляє "ще не вечір".

І далі знову гості, гості... Мороз з трьома соціалістами, Симоненко з чотирма комуністами, Пустовойтенко – сам, Кононов - сам.

Суркіс на камери розповідає про як було і як буде, Медведчук на диктофон скаржиться, що влада ніяк не збагне, що вже давно не опозиція. Омбудсмен Карпачова і голова комісії з порушень прав людини Мусіяка говорять чи не про політичні репресії театру російської драми з екс-гуманітарним віце-прем’єром Табачником і його дружиною акторкою Назаровою.

Серед екзотичних блюд російського посолу екс-голова ЦВК Сергій Ківалов. Він, як виявляється, нікуди не ховається, а справно ходить на допити. Вже був тричі – в МВС, СБУ і УБОЗ. До речі, жодного разу це не стосувалося виборів президента.

Але головний фрукт, звичайно, Кучма.

- Як живете?, - питає його журналістка.

- Жду, - багатозначно відповідає екс-гарант.

- Політичних репресій?

- Ну, це гучно сказано..., - відповідає Кучма.


 
 
А взагалі Кучма відмовляється від коментарів. "Давайте поки без коментарів. Так краще".

Його дружина більш балакуча. "Живемо як зірки. Кожен день про себе в газетах читаємо", - розповідає вона.

До екс-президента нарешті підходить посол. Він уже всіх прийняв. Підходить Пустовойтенко.

Хтось з журналістів звертається до Кучми з питанням. "Ти з Валерієм Павловичем домовся. Він тобі все розкаже", - відбивається екс-президент.

Сам він зайнятий цікавою розмовою. Троє домовляються десь перетнутися, щоб пропустити чарчину. "Ну так, символічно", - пояснює Кучма, на щоках якого й так вже грає багрянець.

Далі друзі піднімаються нагору до залу. На сходах перемовляються з іншими гостями. Там же вони стикаються зі спікером Володимиром Литвином, який є найвищим уособленням української влади на цьому заході.

Як на стороннє око, вихованець Кучми явно не очікував цієї зустрічі. Виглядав, як то кажуть, "заскоченим" і, якби міг, то, напевно, побіг би далі від цієї зустрічі.

- О! А ти чого звідси?, - запитав Кучма.
- Та я не знав, та з цього входу забіг, - пояснив Литвин з натягнутою посмішкою.

Зустріч Кучми з віце-спікером Мартинюком виглядала значно теплішою.

Під час концерту Литвин сидів за три людини від Кучми. Ряд виглядав так – охоронець, Литвин, Чорномирдін, дружина Чорномирдіна, Людмила Кучма, Кучма, Мартинюк. Останні протягом концерту активно спілкувалися.

Представники нової влади, яку представляли також міністр Борис Тарасюк, заступники держсекретаря Соболєв та Моцик сиділи по той край ряду. Втім, це не гірший розклад – Медведчук і СДПУ (о) взагалі сиділи в іншому кінці залу.

Протокольно концерт тривав не більше 45 хвилин. Леонід Данілич і Ко із задоволенням слухали "Московські балалайки". Але особливо екс-гарант зрадів пісні "Вдоль по Питерской" и баришням з Севастопольського ансамблю танцю, які під російські пісні танцювали щось середнє між румбою і канканом.

А ось Володимир Литвин дівчаток не дочекався. Він несподівано втік із залу під звуки романсу "Снился мне сад".

Закінчивши слухати концерт увертюрою Чайковського, гості перебралися столуватися на 5-й і 6-й поверхи палацу "Україна". Слід відзначити, що стіл часів інавгурації Ющенка поряд з фуршетом виглядав робітничим сніданком. Ікра, червона риба, сало трьох сортів і не один десяток невинно забитих поросяток було віддано на розтерзання гостей.

Посол і високоповажні гості зайняли окремий стіл. Там відбулася зустріч Кучми і Медведчука. Очевидці стверджують, що надто теплою вона не виглядала. Кучма і Чорномирдін активно цікавилися станом голови Шуфрича, той по-страдницьки кивав. Медведчук ще трохи постояв обабіч головного столу і зник.

А Кучма і Чорномирдін продовжили святкувати. Чарку екс-президента активно наповнювали горілкою. Тривалий час VIP-гості потчувалися перед камерами. Але хтось із журналістів перегнув палицю і забажав від Кучми і Чорномирдіна ще й коментар. Після чого посол розсердились і наказали охороні камери прибрати.

У Кучми явно проглядався дефіцит публічності. Він із задоволенням фотографувався з усіма. Але на інтерв’ю все одно не погоджувався. Правда, журналістці Кондратюк вдалося сподвигнути його на інший подвиг.

Просперечавшись з послом і екс-президентом хвилин 15, вона потягла Кучму в інший кінець залу, де примусила його вальсувати з собою.

Попервах Кучма погодився. Правда, за вихилясами журналістки не встигав і вирішив її передати комусь іншому. Але ніхто не погодився. Так і довелося Кучмі протупцювати з Кондратюк ще кілька обертів.

Потім його повернули до улюбленої справи. Але ненадовго. Випивши по чарчині Кучма попрощався з гостями.

Посол пішов його проводжати. На першому поверсі вони зупинилися біля картин.

- О! а це що?, - Кучма довго дивився на картину, що зображала Ющенка, Філарета і Омельченка на київських пагорбах.

- А це Юля Тимошенко, - розказували Кучмі про сусідню картину.

- Цікаво, а про що думає там Омельченко?, - не міг заспокоїтися екс-президент, дивлячись на все той же портрет.

Чи то Кучма не міг пробачити меру Києва зраду, чи то мав на увазі щось інше, але в очах його був неприхований жаль.

Кучму забрав чорний Мерседес. Охоронець ледь не впав від запопадливості взяти Людмилу Миколаївну під лікоть. От і все, що залишилося від старого життя.

Сидячи вдома, Кучма може вдосталь розмірковувати про революції і зміну влади. Дещо може навіть підчитати – на святі Кучмі подарували третій примірник якогось супермодного перевидання "Тихого Дону" Шолохова.

...І ще - Кучма вже не рудий. Він став попелясто-темно-русим.




powered by lun.ua
Головне на Українській правді