Два дні благодійника Кучми

19 переглядів
Тетяна Ніколаєнко, УП
П'ятниця, 24 червня 2005, 19:50
Леонід Кучма згадав про колишню славу. Два дні поспіль він прожив під пильною увагою журналістів, провівши декілька благочинних акцій свого фонду "Україна" – спонсорування обдарованої молоді і презентацію книги свого радника Анатолія Гальчинського про "помаранчеву революцію". "Українська правда" скористалася нагодою, щоб подивитися на нове життя екс-президента.

День перший. Скромний шарм буржуазії на пенсії

Двері до фонду "Україна" не зразу й знайдеш. Тобто парадні двері є, але вони зачинені. Далі йдуть дубові ворота, а за ними хвірточка. От якщо подзвонити в неї, і розповісти, з чим ви прийшли, то може вас і пустять на подвір'я.

 Фото Анни Андрієвської
Фонтан на дворі
 
Металошукач і охорона пройдені, і ви можете оглянутися навколо.

Виявляється фонд Кучми – це не лише сіра будівля на розі Орлика і Шовковичної, але й дві сусідні жовті.

На подвір'ї клумба і фонтан.

Усміхнена секретарка заводить по четверо всередину. Вузький коридор, сходи. Поки все дуже скромно – блакитна плиточка і звичайні перила. Можливо, тому що вхід не головний.

Перша кімната дещо похмура. Виконана в коричневих тонах. Вітражі, коричневі штори, різьблена стеля. На стінах висять дуже цікаві картини. Власне це й є роботи однієї з лауреаток Кучми. Вона з мамою, бабусею і подругою вже чекає тут.

В призначений час Олена Громницька, яка тепер працює у Республіканській партії Бойка, запрошує гостей до іншої кімнати, де і має відбутися зустріч. Гості заходять нерішуче, оглядаючи убранство кімнати – камін, дорогі красиві меблі (як завжди з великою кількістю золота), оздоблена стеля.

Колишній прес-секретар Кучми розповідає, що приміщення відновили по старих ескізах, так як будував архітектор. Тож фонд тепер майже як пам'ятка архітектури.

 Фото Анни Андрієвської
Відновлене купе з минулого століття
 
"Навіть купе відновили, яке архітектор зробив на згадку про зустріч зі своєю дружиною", розповідає Громницька.

Купе тут поряд з кімнатою, де призначена зустріч. Справжнє, як з минулого століття.

"Раніше, коли ми прийшли тут підлог навіть не було, і щурі бігали", - каже Громницька у відповідь на закиди МВС щодо фінансування фонду.

Нарешті з'являється засновник фонду, сам Кучма – трошки сутулуватий, трошки знічений і зі звичним "Ну, що". Розсаджує своїх гостей по місцях. "А де ж та бабуся, яка пробилася? Ну, йдіть - розказуйте. Таланти в сім'ї були?".

Молода художниця розповідає, як її вже запросили до Флоренції, а грошей не було, вони звертались до Мінкульту, до секретаріату президента, але відповіді не дочекалися. Тоді бабуся написала в фонд Кучми.

"Я не поспішав би ставити це в провину Мінкульту, і взагалі на майбутнє такими справами мають займатися громадські організації", - заявляє Кучма і заглиблюється в те, як треба повертати українську молодь, допомагати, щоб не тікала, а прославляла Україну.

При цьому він не визнає вину, що це за його правління та молодь так швидко повтікала з країни: "У нас тоді були зовсім інші завдання – вижити і не повернутися туди, звідки ледь вдалося вирватися".

Кучма дозволяє журналістам задавати собі питання, але "не про політику, про політику буде завтра".

Втім, перше ж питання журналістів про те, за кого голосував. "Ну, не секрет, що я голосував за Януковича, бо якщо скажу, що за Ющенка – то ніхто не повірить, і якщо скажу, що ні за кого – то теж".

На питання, як він оцінює дії нової влади, Кучма сказав, що "її (оцінку) мають давати люди: по карману, по базару і так далі".

Що не подобається Кучмі, так це те, що на допити запрошують по телевізору. І він не може сказати, що в Україні немає репресій. Сам двічі ходив на допити – по Кравченку і Сацюку.

"Але давайте про мене не будемо", - відбивається Кучма на питання, чи відчуває він тиск на себе. Громницька завершує підхід, але журналісти не полишають екс-президента.

"Да, у мене тут нема бюрократії. Це в адміністрації президента..."

- Я у відпустку хочу, - каже пенсіонер Кучма.
- А куди?
- Та куди-небудь, запрошень багато є, - каже він і махає рукою уверх.

 Фото Анни Андрієвської
 
Виявляється Кучма не дивиться телевізор. "Бо ви знаєте, деякі канали, я не кажу про ті, які були опозиційними, вже оранжевіші за ті. Переходять даже межу, по-моєму. А дивитися бруд мене не тягне", - додає він.

Натомість він ходить на рибалку.

На питання, як проходить його звичний день, Кучма задумується: "Я раніше казав, що нема часу ні на охоту, ні на рибалку. Хоча охотою ніколи не займався взагалі, а рибалка - да. Нерви заспокоює".

Як відомо, колись Кучма славно рибалив з російським послом Чорномирдіним, тепер ні.

"Ви ж знаєте, я маю можливість це робити в будь-який день, а Віктору Степановичу треба працювати – він представник великої країни", - каже Кучма.

Журналісти питають, чи може він не думати про політику.

- Ну важко, конєчно, але ж я бачу, які основні події відбуваються…

- А як вам ідея Литвина про клуб президентів?

- Та ну, якщо ми дивимося один на одного як… ой не хочу говорити..., - кидає Кучма і вже хоче йти, але зупиняється, - Хоча ви добре знаєте, що у нас з Леонід Макаровичем нормальні ділові стосунки. Ну, може, коли я прийшов президентом, то теж дивився на нього як не на партнера, а на суперника. Але я переконаний, що всі роки Леонід Макарович почував себе затишно. Сни йому не снилися кошмарні.

- Це значить, що йому - сниться?, - тихо спитала в себе колега за плечима.

 Фото Анни Андрієвської
Макові картини консертантки Кучми
 
Кучма йде дивитися картини своєї "консертантки", як він її помилково назвав. "А то я вчора ходив-дивився. Кажу: треба автора позвати, щоб збагнути, який ключ у цих картинах".

"Оце бачу маки, а далі темний квадрат. Це що значить, що мак тільки для пиріжків, а далі що, недай бог для якої темної справи?", - питає Кучма.

"Я ж подивився всі картини без назв. Ну це на часи схоже, а це квіти. А чому без назв?", - звертається він до молодої художниці і починає з нею ходити по кімнаті у супроводі кінокамер.

За кілька хвилин у Кучми заплановано ще один захід. Тепер з юною піаністкою. Знову звичні "розкажіть чи були таланти", де виступали. Знову подяки Кучмі. Особливо за оперативність.

"Да, у мене тут нема бюрократії. Це в адміністрації президента...", - каже екс-президент і млосно піднімає очі до стелі.

День другий. Втративши голову, по волосах не плачуть

У п'ятницю фонд Кучми презентував книгу на незвичну для себе тему - "Помаранчева революція і нова влада".

На цей раз гостей у Кучми було більше. Рожевий гарнітур замінили на два мікрофони. На фоні штор поставили емблему фонду. Кучма одразу віддав слово автору книги своєму раднику Анатолію Гальчинському.

Поки той розповідав, що помаранчеву революцію він пише з великою літери, Кучма тупцював на місці, позіхав, потім крутив новенький примірник книги в руках, намагався її читати.

 Фото Анни Андрієвської
 
Коли Гальчинського запитали про роль колишнього президента, і той відповів, що історія ще визначить місце Кучми, Данілич стиснув губи і здавалося на очах з'являться сльози.

І хоч він каже, що політика йому вже одтак... і проводить риску по підборіддю, хоч він і запевняє, що ні в яку партію і ніякий парламент не піде, все таки йому її не вистачає.

Запросивши гостей на фуршет з приводу "видання книги, дня Конституції і запуску нового українського супутника" Кучма більше спілкувався не з гостями, а з журналістами.

- Скажіть, як ви ставитеся до заяв Януковича, про те, що ви винні в тому, що він не став президентом і чи не шкодуєте, що не поставили на когось іншого.

- По першому, як до не серйозних. А по-другому, втративши голову, по волосам не плачуть.

А взагалі Кучма визнає: "багато було бажаючих і на нашій стороні, щоб президент діючий завів нового на бронетранспортері до президентського крісла, але для мене було головне, щоб не пролилася кров. Я радий, що на моїй совісті не було ні каплі крові".

Він обіцяє колись сказати правду, але на питання як скоро, відповідає "по деяким персоналіям ще дуже не скоро".

А от з Володимиром Литвином у екс-президента "стосунки нормальні". "Я не стараюсь лізти йому на очі, у нього свої проблеми, і сьогодні вони занадто складні. Тим більше, напередодні великої виборчої кампанії йому треба розмірковувати про високі матерії", - каже він.

Чи варто Литвину йти разом з Ющенком на вибори, Кучма радити не хоче: "У нього своя голова на плечах і він здатний прийняти правильне рішення. Але, я думаю, воно не сьогодні, це рішення, буде прийматися. В мене таке враження, чи наприкінці року, чи на початку. Як країна буде розвиватись, дуже важко сьогодні сказати".

Кучма поділився думкою про "Криворіжсталь" і реприватизацію. "Ну треба ж зразу було цей зуб вирвати, а то тягнуть місяцями, що всіх інвесторів розлякали!".

А щодо нового президента зазначив: "я би радив Ющенку не строїть крутого, а поїхати полікуватися".

А ще Кучма, здається, не змінив свою думку щодо помаранчевої революції - що революцію роблять фанатики, а користуються негідники: "в деталях це залишилося і зараз, не в цілому, а в деталях".

Проте він не хоче, щоб повторилося, як з 1917-м роком – "що спочатку казали Велика Жовтнева, а потім, що переворот. Але те, що відбулася революція в мізках – це позитивне явище", - додає він.

"Так ніхто не їсть, ніхто не закусує", - каже Кучма і повертається до гостей. Дехто з них вже розкланюється і йде. Тепер вже через парадні двері.


Фото Анни Андрієвської



powered by lun.ua
Ігор Коломойський: Я вважаю, що Порошенко – моя маріонетка
Дорогий Ігор Валерійович. Як президент Зеленський може вплинути на бізнес Коломойського
Шановні кандидати в президенти, #Єпитання
Німецький депутат: Ми впевнені, яким курсом йтиме Україна у разі обрання Зеленського
Усі публікації